Постанова

від 06.06.2007 по справі 53/272-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

53/272-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

06 червня 2007 р.                                                                                   № 53/272-06  

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргуХарківської міської ради

на постановувід 16.01.07 Харківського апеляційного господарського суду

у справі№53/272-06

господарського судуХарківської області

за позовомЗаступника прокурора Комінтернівського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради

доПриватної фірми "Прайд"

третя особаХарківське міське управління земельних ресурсів

прозвільнення земельної ділянки та стягнення 305,76 грн.

за участю представників сторін

від позивача:Шумко Г.В., дов.

від відповідача:Кочан М.І., дов.

від третьої особи:у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Комінтернівського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Приватної фірми "Прайд" про звільнення земельної ділянки по пр. Героїв Сталінграду, 40 у м. Харкові як самовільно зайнятої, приведення її у придатний для використання стан та повернення за належністю позивачу, а також стягнення 305,76 грн. заборгованості по орендній платі.

Ухвалою від 28.08.06 господарський суд Харківської області залучив до участі у справі в якості третьої особи на боці позивача Харківське міське управління земельних ресурсів.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на використання спірної земельної ділянки на підставі ордеру №03-117к-1325 на право торгівлі і закріплення торгівельного місця, виданого Управлінням споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради на підставі рішення міськвиконкому Харківської міської ради від 19.05.04 №419.

Рішенням від 02.10.06 господарський суд Харківської області (суддя Прохоров С.А.) позов задовольнив частково, зобов'язавши відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Героїв Сталінгаду, 40, орієнтовною площею 0,0006 га, привести її у придатний до використання стан та повернути її за належністю позивачу шляхом складання відповідного акту приймання-передачі. Позовні вимоги в цій частині визнані обґрунтованими.

В частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України через ненадання прокурором та позивачем витребуваного судом розрахунку заявленої до стягнення суми, що перешкоджає розгляду по суті цієї частини позовних вимог.

Постановою від 16.01.07 Харківський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: Філатов Ю.М. –головуючий, Івакіна В.О., Сіверін В.І.) рішення суду першої інстанції скасував, а в задоволенні позову відмовив.

Постанова мотивована тим, що відповідач користується спірною земельною ділянкою правомірно на підставі ордеру №03-117к-1325. А відсутність у відповідача правоустановчих документів на цю земельну ділянку, за висновком суду, не може розглядатись як відсутності у нього право користування взагалі.

Ухвалою від 16.05.07 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог щодо звільнення спірної земельної ділянки.

Касаційна скарга мотивована помилковим застосуванням судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин положень п. 16 Правил, оскільки земельні правовідносини, які виникають в ході роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, цими правилами не врегульовані.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, який підтримав касаційну скаргу в частині скасування постанови та вважає, що справа підлягає направленню на новий розгляд, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, прокуратурою Комінтернівського району м. Харкова проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства України, в ході якої встановлено, що на території Харківської міської ради Приватною фірмою "Прайд" в порушення вимог ст.ст. 122, 126 ЗК України без набуття права власності чи права користування земельною ділянкою та встановлення земельними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) самовільно зайнято земельну ділянку по пр. Героїв Сталінграду, 40 у м. Харкові орієнтовно площею 0,0006 га, де розміщено торгівельний кіоск.

Використання відповідачем спірної земельної ділянки без правоустановчих документів також зафіксовано в акті №883/06 від 30.06.06 про обстеження земельної ділянки, складеним головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради.

У зв'язку з такими обставинами заступник прокурора Комінтернівського району м. Харкова звернувся з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради про звільнення вказаної земельної ділянки як самовільно зайнятої, приведення її у придатний для використання стан та повернення за належністю позивачу.

У ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок визначено як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Заперечуючи проти доводів щодо самовільного зайняття спірної земельної ділянки, відповідач доводив використання ним цієї земельної ділянки на підставі ордеру №03-117к-1325 на право торгівлі і закріплення торгівельного місця, виданого Управлінням споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради на підставі рішення міськвиконкому Харківської міської ради від 19.05.04 №419.

При вирішенні спору суд апеляційної інстанції керувався положеннями Правил дрібно-роздрібної торговельної мережі, затверджених наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України №369 від 08.07.96 (далі –Правила), які у п. 16 передбачають, що розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється господарюючим суб'єктом з письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та за погодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони, державної автоінспекції та архітектури; будівництво, розміщення стаціонарних об'єктів допускається лише в місцях, визначених відповідним дозволом.

Також суд врахував, що згідно з визначенням, наданим ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", документ дозвільного характеру –дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб'єкту господарювання право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності; а об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру, –земельна ділянка, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга.

Крім того, суд встановив, що рішенням ХІ сесії Харківської міської ради ХХІІІ скликання від 28.05.98 "Про передачу виконкому повноважень по передачі, наданню, вилученню земельних ділянок" повноваження по розпорядженню землею у м. Харкові передані виконавчому комітету Харківської міської ради.

Ордер №03-117к-1325, на який посилається відповідач, виданий Управлінням споживчого ринку виконавчого комітету Харківської міської ради на підставі рішення міськвиконкому Харківської міської ради №419 від 19.05.04, розпорядження Комітернівської районної ради м. Харкова №355-1 від 17.02.03, підставою якого є рішення Харківського міськвиконкому №156 від 13.04.94 "Про впорядкування дрібно-роздрібної торгівлі в м. Харкові", а відтак, за висновком суду апеляційної інстанції, є дозволом органу місцевого самоврядування.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що наявність у відповідача відповідного ордеру, виданого на підставі рішення міськвиконкому Харківської міської ради, свідчить про відсутність обставин самовільного зайняття спірної земельної ділянки.

Проте, як вбачається з постанови у справі, суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки вищевказаному ордеру №03-117к-1325 стосовно строку його дії та дійсності на момент звернення з позовом у справі. Суд першої інстанції вказані обставини також не досліджував.

Враховуючи, що підставою для висновку про відсутність самовільного зайняття спірної земельної ділянки є наявність вказаного ордеру, обставини його дійсності є суттєвими обставинами для вирішення даного спору.

Крім того, суди належним чином не дослідили вищевказані рішення виконавчого комітету Харківської міської ради щодо врегулювання ними певним чином земельних правовідносин, а також не надали правової оцінки відповідності положенням ст. 125 ЗК України дій виконавчого комітету Харківської міської ради щодо прийняття рішення про видачу ордеру №03-117к-1325, а відтак і органу, який видав цей ордер. До того ж суди не визначили, чи стосується даний спір прав та обов'язків особи, яка видала ордер №03-117к-1325.

З огляду на таке судова колегія дійшла висновку, що суди не дотримались вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій з додержанням принципу рівності сторін у процесі, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Харківської  області від 02.10.06 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.07 у справі №53/272-06 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                                    А.Уліцький