Рішення

від 21.02.2018 по справі 906/1137/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1137/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 3089/11-15 від 31.10.2017р,

від відповідача: ОСОБА_2 - керівник, наказ №7 від 01.04.2014р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Житомирській області (м.Житомир)

до Любарського комунального підприємства "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області (с.Старий Любар, Любарський район, Житомирська область)

про стягнення 82754,60грн.

Державна екологічна інспекція у Житомирській області звернулася до господарського суду з позовом до Любарського комунального підприємства "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області про стягнення 82754,60грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує встановленим фактом під час перевірки спеціалістами Державної екологічної інспекції у Житомирській області використання відповідачем підземних вод за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.01.2018р зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд призначено на 01.02.2018р.

У зв'язку з неявкою представників сторін, ухвалою суду від 01.02.2018р підготовче засідання відкладено на 13.02.2018р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.02.2018р закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 21.02.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 21.02.2018р позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, просив розстрочити сплату боргу згідно поданого графіка на 12 місяців у зв'язку з скрутним матеріальним становищем Любарського комунального підприємства "Добробут". Також зазначив, що відповідачем було сплачено 754,60грн, на підтвердження чого надав платіжне доручення №972 від 20.02.2018р.

Представник позивача підтвердив часткове погашення відповідачем заборгованості в сумі 754,60грн та не заперечив проти розстрочки заборгованості відповідача на 12 місяців.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у Житомирській області (позивач) відповідно до ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу №67-П від 15.06.2017р та направлення на перевірку №199 від 15.06.2017р (а.с.10), у період з 19.06.2017р по 30.06.2017р проведено планову перевірку Любарського комунального підприємства "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області (відповідач) на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства, під час якої виявлено ряд порушень чинного законодавства, про що 30.06.2017р складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами (а.с.11-15).

Відповідальна за охорону навколишнього природного середовища особа - директор Любарського КП "Добробут" - ОСОБА_2 підписав зазначений акт перевірки без зауважень та заперечень, про що свідчить відповідна відмітка в самому акті (а.с.15 на звороті).

За розрахунком, проведеним Державною екологічною інспекцією в Житомирській області за результатами перевірки від 30.06.2017р, відповідно до "Методики розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009р за №389, розмір збитків заподіяних державі Любарським КП "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області внаслідок забору води з підземного горизонту за відсутності дозволу на спеціальне використання, становить 82754,60грн (а.с.19).

Крім того, матеріали свідчать про те, що директора Любарського КП "Добробут" ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 48 КУпАП та ст.ст. 44, 49, 98, 110 Водного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00грн (а.с.25-26). Штраф сплачено у добровільному порядку ОСОБА_2 04.07.2017, що підтверджується квитанцією №810410045 (а.с.26).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст.ст.13,14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За змістом ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Зокрема, позивачем було встановлено, що відповідач на протязі 2015-2016 років здійснює забір води з підземних джерел (4 артсвердловин) без дозволу на спецводокористування та здійснює скид стоків з очисних споруд на територію колишнього піщаного кар'єру.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно звітів форми №2 ТП-водгосп (річна) Любарського КП "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області забір води з підземного горизонту становив у 2015 році - 33,5 тис.м3 та у 2016 році - 35,8 тис.м3, що разом становить 69300м3 (а.с.20-23).

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України (ч.1 ст.111 Водного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Частиною 2 статті 110 Водного кодексу України, водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Порушення відповідачем водного законодавства не пов'язане з діями непереборних сил природи чи воєнними діями.

У зв'язку з виявленим порушенням природоохоронного законодавства, позивачем відповідачу направлявся припис №46 від 30.06.2017р (а.с.16-17), а також - претензія №65-25/4 від 17.07.2017р про відшкодування шкоди, заподіяної державі, в сумі 82754,60грн (а.с.18-19).

Проте, зазначена вище претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідач позов за підставою та предметом визнав, доказів відшкодування заподіяних державі збитків суду надав лише в сумі 754,60грн.

З матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі відповідачем здійснено часткове відшкодування шкоди в сумі 754,60грн, що підтверджується платіжним дорученням №972 від 20.02.2018р (а.с.71).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача завданої шкоди в сумі 754,60грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Доказів відшкодування заподіяних державі збитків в сумі 82000,00грн відповідач не надав.

При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення боргу належними та допустимими доказами.

Отже, враховуючи викладені вище обставини, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 82000,00грн завданої навколишньому природному середовищу шкоди обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання відповідача від 12.02.2018р про реструктуризацію заборгованості на 12 місяців у зв'язку з скрутним матеріальним становищем Любарського комунального підприємства "Добробут", суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно приписів ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

В обґрунтування клопотання про реструктуризацію погашення суми боргу, тобто фактично розстрочку виконання рішення, відповідач зазначає про те, що через тимчасові фінансові труднощі Любарське КП "Добробут" неспроможне одноразовим платежем сплатити позивачу суму боргу. Посилаючись на звіт про фінансово-економічний стан Любарське КП "Добробут" станом на 01.01.2018р. (а.с.80) вказує, що кредиторська заборгованість по підприємству становить 518000,00грн, в той час коли дебіторська заборгованість складає лише 232500,00грн(а.с.73-77). Таке становище на підприємстві значно ускладнює можливість одноразовим платежем погасити заборгованість. Водночас стверджує, що підприємство спроможне сплатити суму заборгованості рівними частинами впродовж дванадцяти місяців, відповідно до графіка погашення, а саме з березня 2018р по січень 2019р по 6833,30грн щомісяця, а в лютому 2019р - 6833,70грн (а.с.72).

Представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти сплати відповідачем шкоди згідно поданого відповідачем графіка.

Враховуючи, що вищевикладені обставини відповідачем підтверджено належними доказами, відповідно до вимог ст.76 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють негайне виконання рішення господарського суду і вважає, що клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення згідно запропонованого ним графіку підлягає задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Любарського комунального підприємства "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області (13133, Житомирська область, Любарський район, с.Старий Любар, вулиця Перемоги, буд. 127; ідентифікаційний код 36328136) завданої навколишньому природному середовищу шкоди в розмірі 82000,00грн на р/р33117331700312, код класифікації доходів бюджету 24062100, МФО 811039, код ЗКПО 37683869, отримувач - УДКСУ у Любарському районі, спеціального фонду місцевого бюджету, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області.

3. Стягнути з Любарського комунального підприємства "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області (13133, Житомирська область, Любарський район, с.Старий Любар, вулиця Перемоги, буд. 127; ідентифікаційний код 36328136) на користь Державної екологічної інспекції у Житомирській області (10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12-А; ідентифікаційний код 38035679):

- 1600,00грн - витрат по сплаті судового збору.

4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 754,60грн. завданої шкоди.

5. Розстрочити виконання рішення господарського суду Житомирської області від 21.02.2018р у справі №906/1137/17 з моменту набрання ним законної сили шляхом сплати Любарським комунальним підприємством "Добробут" Любарської селищної ради Житомирської області (13133, Житомирська область, Любарський район, с.Старий Любар, вулиця Перемоги, буд. 127; ідентифікаційний код 36328136) завданої навколишньому природному середовищу шкоди в розмірі 82000,00грн на р/р33117331700312, код класифікації доходів бюджету 24062100, МФО 811039, код ЗКПО 37683869, отримувач - УДКСУ у Любарському районі, спеціального фонду місцевого бюджету, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області, наступним чином:

- березень 2018 - 6833,30грн;

- квітень 2018 - 6833,30грн;

- травень 2018 - 6833,30грн;

- червень 2018 - 6833,30грн;

- липень 2018 - 6833,30грн;

- серпень 2018 - 6833,30грн;

- вересень 2018 - 6833,30грн;

- жовтень 2018 - 6833,30грн;

- листопад 2018 - 6833,30грн;

- грудень 2018 - 6833,30грн;

- січень 2019 - 6833,30грн;

- лютий 2019 - 6833,70грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.02.18

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з пов.).