Рішення

від 14.02.2018 по справі 914/2261/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2018р. Справа №914/2261/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Фізичної особи- підприємця Процак Романа Івановича (м. Львів)

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Аурум II" (м. Львів)

про: стягнення суми основного боргу в розмірі 135 059,76 грн., пені у розмірі 19 194,18 грн., 3% річних у розмірі 4 818,27 грн., інфляційних втрат у розмірі 24 760,07 грн. та штрафу у розмірі 20 258,96 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Вашкевич Н.І.

Представники:

від позивача: Підбірний М.Я. - дов. № б/н від 05.09.2017 року.

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи- підприємця Процак Романа Івановича до Житлово-будівельного кооперативу "Аурум II" про стягнення суми основного боргу в розмірі 135 059,76 грн., пені у розмірі 19 194,18 грн., 3% річних у розмірі 4 818,27 грн., інфляційних втрат у розмірі 24 760,07 грн. та штрафу у розмірі 20 258,96 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2017 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 16.11.2017 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.11.2017 року відкладено розгляд справи на 21.11.2017 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.11.2017 року відкладено розгляд справи на 12.12.2017 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 року відкладено розгляд справи на 19.12.2017 року, у зв'язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.12.2017 року, підготовче засідання призначене на 15.01.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2018 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.01.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2018 року розгляд справи по суті відкладено на 08.02.2018 року. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.02.2018 року розгляд справи по суті відкладено на 14.02.2018 року, у зв'язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.11.2017 року, про відкладення розгляду справи від 16.11.2017 року, від 21.11.2017 року, про призначення підготовчого засідання від 19.12.2017 року, від 15.01.2018 року, від 25.01.2018 року, 08.02.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

21.11.2017 року за вх. № 39330/17 представник позивача подав додаткові пояснення.

12.12.2017 року за вх. № 42403/17 представник позивача подав клопотання.

15.01.2018 року за вх. № 1567/18 представник позивача подав клопотання, в якому просить вирішити питання про завершення підготовчого провадження та перейти до розгляду справи по суті.

02.02.2018 року за вх. № 3978/18 представник позивача подав додаткові пояснення.

08.02.2018 року за вх. № 4669/18 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 06.11.2017 року, про відкладення розгляду справи від 16.11.2017 року, від 21.11.2017 року, про призначення підготовчого засідання від 19.12.2017 року, від 15.01.2018 року, від 25.01.2018 року, 08.02.2018 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуті на адресу суду за терміном зберігання, що знаходяться у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Відповідно до ст. 240 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 14.02.2018 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 01.09.2015 р. між Житлово-будівельним кооперативом "Аурум ІІ" (замовник, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Процак Р.І. (виконавець, позивач) було укладено Договір про надання консультаційно-посередницьких послуг № 2/004/09-2015 (Договір), відповідно до пункту 1 якого, виконавець надає замовнику консультаційні та посередницькі послуги, пов'язані із пошуком потенційних членів Житлово-будівельного кооперативу "Аурум ІІ" (учасників), з метою залучення їх пайових внесків для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Яцкова, 13 (об'єкт), прийняття його в експлуатацію та набуття у власність Учасниками відповідних квартир в об'єкті, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити надані виконавцем послуги.

Згідно цього Договору, виконавець є ексклюзивним агентом по пошуку потенційних учасників кооперативу, що означає, що послуги, передбачені цим Договором можуть надаватися виключно виконавцем та/або третіми особами, які у відповідності до умов цього Договору, є уповноваженими виконавцем та залучаються ним для надання послуг без погодження із замовником (п. 1.4. Договору).

У відповідності до пп. 2.1.1. Договору, виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати пошук потенційних учасників (як на території України, так і за її межами), які виявлять намір стати асоційованим членом кооперативу, сплачувати пайові внески та набути у майбутньому право власності на відповідні квартири в об'єкті на умовах викупу чи в інший спосіб за домовленістю із замовником.

Підпунктом 2.2.2. Договору встановлено, що замовник бере на себе зобов'язання сплатити вартість послуг виконавця на умовах цього договору.

Згідно з п. 3.1. Договору, впродовж 2 (двох) робочих днів після закінчення місяця, в якому відбулося надання послуг, за результатами бухгалтерської звірки, виконавець надає замовникові в двох екземплярах акт прийому-передачі наданих послуг, що свідчить про виконання своїх зобов'язань за цим договором. Замовник розглядає отриманий від виконавця акт прийому-передачі наданих послуг упродовж 3 (трьох) робочих днів з моменту ЙОГО отримання і за відсутності мотивованих заперечень зобов'язується підписати його і повернути один підписаний екземпляр такого акту виконавцю.

Відповідно до п. 3.2. Договору, якщо акт прийому-передачі наданих послуг не підписаний замовником в термін, вказаний у п. 3.1 цього Договору, і від замовника у цей же строк (з урахуванням поштового обігу) не поступило письмової мотивованої відмови від підписання такого акту, послуги вважаються наданими виконавцем належним чином в повному об'ємі і підлягають оплаті.

Відповідно до умов п. 2.2.7. Договору, замовник зобов'язаний своєчасно підписувати акти здачі-приймання наданих послуг та оплачувати виконавцю вартість наданих ним посередницьких послуг в порядку, визначеному цим договором.

Пунктом 4.1 Договору, сторони передбачили, що вартість складається із суми всіх вартостей наданих, або тих, що могли бути надані виконавцем послуг в кожному календарному місяці під час дії даного договору та до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до пункту 4.2 Договору, винагорода виконавця розраховується виконавцем та сплачується щомісяця.

Згідно пункту 4.3 Договору, розмір винагороди виконавця за поточний місяць становить 5% від суми грошових коштів, які надійшли у поточному місяці від учасників, залучених до кооперативу в межах даного договору.

Пунктом 4.6 Договору сторони передбачили, що оплата винагороди, вказаної у пункті 4.3 Договору, здійснюється замовником виконавцеві не пізніше 6 числа після закінчення місяця, в якому відбулося надання послуг.

Відповідно до п. 4.11 Договору, витрати на виплату заробітної плати, відрядження співробітників виконавця (у томі числі проїзд, проживання), витрати на оплату послуг зв'язку і інші витрати, пов'язані з виконанням обов'язків, передбачених, цим договором, покриваються за рахунок винагороди і окремо замовником виконавцеві не відшкодовуються. Виконавець самостійно здійснює виплату заробітної плати, витрат на відрядження та/або винагороди своїм співробітникам та/або третім особам, які залучаються для виконання цього договору,

Умовами пункту 4.12 Договору передбачено, що замовник зобов'язаний виплатити виконавцю в повному обсязі винагороду за укладені договори про сплату пайових внесків в разі отримання 90 відсотків та більше від суми повного пайового внеску, передбаченого відповідним Договором про сплату у пайових внесків. Аналогічна умова передбачена у пункті 2.2.17 Договору.

Таким чином, як вбачається з фактичних обставин справи та випливає з умов Договору, сторони в порядку ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, керуючись свободою договору, визначили момент виконання обов'язку зі сплати 5% винагороди в залежності від поступлених коштів, які надійшли у поточному місяці від учасників залучених до кооперативу в межах даного Договору.

Проте, під час виконання Договору в замовника виникло прострочення оплати наданих виконавцем послуг, а саме з червня 2016 року замовником не оплачено винагороду виконавця, що становить 5% від розміру пайових внесків, що надійшли на рахунок замовника за період з червня по серпень 2016 року, а також залишку повної суми винагороди по ряду договорів про сплату пайових внесків, по яким забезпечено надходження на рахунок замовника грошових коштів від учасників в розмірі понад 90 відсотків від сум повного пайового внеску.

Так. зокрема, відповідачем без поважних причин не підписано та не оплачено в порядку та строки, визначені Договором наступні акти виконаних робіт:

№ 015 від 01.07.2016 р. на суму 11345,95 грн.;

№ 016 від 02.07.2016 р. на суму 4644,03 грн.;

№ 017 від 01.08.2016 р. на суму 32895,47 грн.;

№ 018 від 01.09.2016 р. на суму 5991,26 грн.;

№ 019 від 02.09.2016 р. на суму 80183,05 грн.

Загальна сума заборгованості ЖБК "Аурум П" перед ФОП Процак Р.І. по Актам виконаних робіт № 015 від 01.07.2016 р„ № 016 від 02.07.2016 року, № 017 від 01.08.2016 року, № 018 від 01.09.2016 року та № 019 від 02.09.2016 року становить 135 059,76 грн.

Розмір суми винагороди виконавця по вказаним актам виконаних робіт за кожен окремий період розраховано відповідно до умов п. 4.3., п. 4.12. Договору, а обґрунтованість проведеного розрахунку підтверджується випискою з банківського рахунку ЖБК "Аурум ІІ про надходження сум пайових внесків по укладеним за посередництва виконавця договорів про сплату пайових внесків.

Доказом надходження вказаних сум грошових коштів на рахунок ЖБК Аурум II є копія банківської виписки з рахунку ЖБК Аурум II в ПАТ Кредобанк .

Вказані акти було складено ФОП Процак Р.І., підписано з відповідними рахунками на оплату та направлено ЖБК "Аурум ІІ", що підтверджується описами вкладення у цінний лист та фіскальними чеками підприємства зв'язку, а саме:

Акт № 015 від 01.07.2016 р. направлено листом № 79019 0540086 2 від 01/07/2016 року та отримано суму ЖБЖ "Аурум ІІ" 04/07/2016 року;

Акт № 016 від 02.07.2016 р. направлено листом № 79019 0540127 3 від 02/07/2016 року та отримано суму ЖБЖ "Аурум ІІ" 04/07/2016 року;

Акт № 017 від 01.08.2016 р. направлено листом № 79019 0504305 5 від 01/08/2016 року та отримано суму ЖБЖ "Аурум ІІ" 04/08/2016 року;

Акт № 018 від 01.09.2016 р. направлено листом № 79019 0547737 7 від 01/09/2016 року та отримано суму ЖБК "Аурум II" 05/09/2016 року;

Акт № 019 від 02.09.2016 р. направлено листом № 79019 0547746 6 віл 02/09/2016 року та отримано суму ЖБЖ "Аурум ІІ" 05/09/2016 року.

Всупереч умовам Договору, зокрема, п.п. 1.1., 1.4., 2.2.2., 2.2.7., 2.2.17., 3.1., 4.1.-4.12 Договору - відповідач відмовився оплачувати зазначені в актах суми винагороди, покликаючись на те, що позивачем нібито не було надано консультаційні послуги по Договору.

При цьому, відповідач не заперечував факту надання посередницьких послуг та не надав обґрунтовані та мотивовані заперечення щодо правильності розрахунку суми винагороди.

Єдиним передбаченим Договором № 2/004/09-2015 віл 01.09.2015 року критерієм визначання розміру винагороди виконавця є розмір (сума) пайових внесків, які надходять (сплачуються) на рахунок замовника в кожному звітному періоді, а підставою для отримання такої винагороди - виконавцем нарахування грошових коштів (пайових внесків) на рахунок замовника у відповідному звітному періоді.

Крім того, п. 2.2.7. Договору, передбачено, що замовник зобов'язується своєчасно підписувати Акти здачі-приймання наданих послуг та оплачувати Виконавцю вартість наданих ним посередницьких послуг в порядку, визначеному цим Договором.

Відтак ЗАМОВНИК зобов'язаний оплатити ВИКОНАВЦЮ надані послуги, згідно вказаних вище Актів виконаних робіт.

Зважаючи на факт невиконання ЗАМОВНИКОМ договірних зобов'язань, з метою врегулювання спору в досудовому порядку, ВИКОНАВЕЦЬ неодноразово звергався до ЗАМОВНИКА з вимогами щодо повного погашення суми заборгованості за надані послуги. Однак, станом на даний час ЗАМОВНИК не оплатив ВИКОНАВЦЮ вартість наданих послуг. Внаслідок цього ВИКОНАВИЦЬ змушений звернутися до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання Його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у відповідності до умов Договору і вимог чинного законодавства, у зв'язку із невиконання ЗАМОВНИКОМ без поважних причин умов Договору про надання консультаційно-посередницьких послуг № 2/004/09-2015 від 01.09.2015 року, у ВИКОНАВЦЯ виникло право провести нарахування неустойки (штрафу та пені), 3 % річних га Інфляційних втрат за прострочення виконання ЗАМОВНИКОМ основного зобов'язання.

Відповідно до проведених розрахунків за період прострочення виконання по сплаті основної суми заборгованості ВИКОНАВЦЕМ нараховано ЗАМОВНИКУ:

1) За прострочення платежу по Акту № 015 від 01.07.2016 р. на суму 11345,95 грн. за весь період прострочення з 07.07.2016 р. по 31.10.2017 р. - 1701,89 грн. штрафу; - 1 668,11 грн. пені; - 449,03 грн. - 3% річних та 2042,47 грн. інфляційних втрат;

2) За прострочення платежу по Акту № 016 від 02.07.2016 р. на суму 4644,03 грн. за весь період прострочення з 07.07.2016 р. по 31.10.2017 р. - 696.60 грн. штрафу; - 682,78 грн. пені -183,79 грн. - 3% річних та 836,01 грн. інфляційних втрат;

3) За прострочення платежу по Акту № 017 від 01.08.2016 р. на суму 32895,47 грн. за весь період прострочення з 09.08.2016 р. по 31.10.2017 р. - 4 934,32 грн. штрафу: - 4 708,45 гри, пені;- 1212.91 грн. - 3% річних та 5960,62 грн. інфляційних втрат;

4) За прострочення платежу по Акту № 018 від 01.09.2016 р. на суму 5991,26 грн. за весь період прострочення з 07.09.2016 р. по 31.10.2017 р. - 898,69 грн. штрафу - 843,68 грн. пені: -206,67 грн. - 3% річних та 1106,90 грн. інфляційних втрат.

5) За прострочення платежу по Акту № 019 від 02.09.2016 р. на суму 80183,05 грн. за весь період прострочення з 07.09.2016 р. по 31.10.2017 р. - 12 027,46 грн. штрафу, - 1 1291.16 грн. пені; - 2 765,87 грн. - 3% річних та 14 814,07 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, загальна сума заборгованості ЖБК Аурум IІ перед ФОП Процак Р.І. за неналежне виконання Договору № 2/004/09-2015 від 01.09.2015 року, станом на 01.11.2017 р. становить 204 091,24 грн., з яких: - 135 054,76 грн. сума основною боргу, - 20 258,96 грн. штрафу, - 19 194,18 грн. пені, - 4 818,27 грн. три проценти річних, - 24 760,07 грн. інфляційних втрат.

Відповідач вимог суду не виконав, відзиву на позовну заяву у встановлені строки не подав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 01.09.2015 року між Житлово-будівельним кооперативом Аурум IІ (надалі - відповідач, Замовник, Кооператив) та Фізичною особою-підприємцем Процак Р.І. (надалі - позивач, Виконавець) укладено Договір про надання консультаційно-посередницьких послуг № 2/004/09-2015 (надалі - Договір), відповідно до п. 1 якого, Виконавець надає Замовнику консультаційні та посередницькі послуги, пов'язані із пошуком потенційних членів Житлово-будівельного кооперативу Аурум II (учасників), з метою залучення їх пайових внесків для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Яцкова, 13 (Об'єкт), прийняття його в експлуатацію та набуття у власність Учасниками відповідних квартир в Об'єкті, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані виконавцем послуги.

Згідно п. 1.4. Договору, Виконавець є ексклюзивним агентом по пошуку потенційних Учасників Кооперативу, що означає, що послуги, передбачені цим Договором, можуть надаватись виключно Виконавцем, або уповноваженими ним особами.

Відповідно до п. 4.1. Договору, вартість даного договору складається із суми всіх вартостей наданих, або тих, що могли бути надані Виконавцем послуг в кожному календарному місяці під час дії даного Договору та до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до умов п. 4.2. Договору, винагорода Виконавця розраховується Виконавцем та сплачується щомісяця.

Згідно п. 4.3. Договору, розмір винагороди Виконавця за поточний місяць становить 5% (п'ять відсотків) від суми грошових коштів, які надійшли у поточному місяці від учасників, залучених до Кооперативу в межах даного Договору.

Відповідно п. 4.6. Договору, оплата винагороди, вказаної в п. 4.3. Договору, здійснюється Замовником Виконавцеві не пізніше 6 (шостого) числа після закінчення місяця, в якому відбулося надання послуг.

Таким чином, відповідно до умов Договору, Виконавець зобов'язаний протягом дії Договору надати Замовнику консультаційно-посередницькі послуги, результатом яких є залучення членів Кооперативу та надходження на рахунок Замовника пайових внесків від членів Кооперативу, а Замовник зобов'язується щомісячно приймати та оплачувати такі послуги, відповідно до умов Договору, на підставі наданих Виконавцем Актів прийому-передачі наданих послуг.

Розрахунок суми винагороди здійснюється Виконавцем на основі наявної інформації про розміри сплачених Учасниками Кооперативу пайових внесків.

Крім того, умовами п. 4.12. Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний виплатити Виконавцю в повному обсязі винагороду за укладені договори про сплату пайових внесків в разі отримання 90 (дев'яносто) відсотків та більше від суми повного пайового внеску, передбаченого відповідними Договорами про сплату пайових внесків. Аналогічна умова передбачена в п. 2.2.17 Договору.

Відповідно до проведеного виконавцем розрахунку, протягом дії Договору виконавцем було надано замовнику послуги, передбачені Договором та по ряду договорів про сплату пайових внесків забезпечено надходження на рахунок Замовника грошових коштів від Учасників в розмірі понад 90 (дев'яносто) відсотків від сум повного пайового внеску.

Так. зокрема, відповідачем без поважних причин не підписано та не оплачено в порядку та строки, визначені Договором, наступні акти виконаних робіт:

- № 015 від 01.07.2016 р. на суму 11345,95 грн.;

- № 016 від 02.07.2016 р. на суму 4644,03 грн.;

- № 017 від 01.08.2016 р. на суму 32895,47 грн.;

- № 018 від 01.09.2016 р. на суму 5991,26 грн.;

- № 019 від 02.09.2016 р. на суму 80183,05 грн.

Загальна сума заборгованості ЖБК "Аурум ІІ" перед ФОП Процак Р.І. по Актам виконаних робіт № 015 від 01.07.2016 р., № 016 від 02.07.2016 року, № 017 від 01.08.2016 року, № 018 від 01.09.2016 року та № 019 від 02.09.2016 року становить 135 059,76 грн.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору, Замовник зобов'язаний розглянути акт виконаних робіт у продовж 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання і, за відсутності мотивованих заперечень, підписати його і повернути один підписаний екземпляр такого Акту виконавцю.

Умовами п. 3.2. Договору передбачено, що у випадку, якщо акт прийому-передачі наданих послуг не підписаний замовником в термін, вказаний в п.3.1. цього Договору, і від замовника в цей же строк (з урахуванням поштового обігу) не поступило письмової мотивованої відмови від підписання такого акту, послуги вважаються наданими виконавцем належним чином, в повному об'ємі і підлягають оплаті.

Оскільки Замовник не скористався своїм правом надати мотивовані заперечення щодо вказаних актів та не виконав обов'язку його належного підписання та повернення Виконавцю, відповідно до умов п. 3.2. Договору, послуги, вказані в такому акті вважаються наданими Виконавцем належним чином, в повному об'ємі і підлягають оплаті Замовником.

Таким чином, обов'язок Замовника щодо оплатити Виконавцю належної суми винагороди за надані послуги відповідно до Актів виконаних робіт № 015 від 01.07.2016 р. № 016 від 02.07.2016 року, № 017 від 01.08.2016 року, № 018 від 01.09.2016 року та № 019 від 02.09.2016 року становить 135 059,76 грн.

Зі сторони Замовника не було наведено обґрунтування факту порушенням Виконавцем предмету Договору, із покликанням на відповідний пункт Договору та докази, якими обґрунтовуються такі доводи, та не спростовано факту надходження на рахунок Замовника сум грошових коштів від Учасників Кооперативу, відповідно до яких Виконавцем було розраховано розмір винагороди, передбаченої п. 4.3. Договору.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до умов Договору, винагорода в розмірі 5 % обчислюється і залежить від суми грошових коштів, які надійшли у поточному місяці від учасників, залучених до кооперативу.

Відповідно п. 4.10. Договору, порядок обчислення винагороди може змінюватися тільки за взаємною згодою сторін шляхом підписання додатків до цього Договору. Однак, в матеріалах справи відсутні докази зміни такого обчислення винагороди чи її поділ за посередницькі послуги і окремо консультаційні послуги.

Сторони в порядку ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, керуючись свободою договору, визначили момент виконання обов'язку зі сплати 5 % винагороди в залежності від поступлених коштів, які надійшли у поточному місяці від учасників, залучених до кооперативу в межах даного Договору.

Відтак, слід вважати, що відмова Замовника щодо прийняття та оплати винагороди Виконавця за Актом виконаних робіт № 015 від 01.07.2016 р. № 016 від 02.07.2016 року, № 017 від 01.08.2016 року, № 018 від 01.09.2016 року та № 019 від 02.09.2016 року, суперечать умовам Договору та не звільняє Замовника від обов'язку сплатити Виконавцю належну йому винагороду, яка розрахована відповідно до умов п. 4.3. Договору.

Таким чином, станом на час подання позовної заяви з боку Замовника має місце порушення договірних зобов'язань, визначених умовами Договору, оскільки Замовник безпідставно допустив прострочення оплати вартості наданих Виконавцем послуг та ухиляється від сплати заборгованості по Актах виконаних робіт № 015 від 01.07.2016 р. № 016 від 02.07.2016 року, № 017 від 01.08.2016 року, № 018 від 01.09.2016 року та № 019 від 02.09.2016 року становить 135 059,76 грн.

Відповідно до п. 6.3.1. Договору, у випадку прострочення Замовником виконання зобов'язання по оплаті Виконавцю винагороди, на вимогу Виконавця Замовник, одноразово за кожен випадок прострочення, сплачує штраф у розмірі 15% від простроченої суми.

Відповідно до п. 6.3.2. Договору, за прострочення належних за Договором платежів нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за твердженням позивача, у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства, у зв'язку із невиконання Замовником без поважних причин умов Договору про надання консультаційно-посередницьких послуг № 2/004/09-2015 від 01.09.2015 року, у Виконавця виникло право провести нарахування неустойки (штрафу та пені), 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання Замовником основного зобов'язання.

Відповідно до проведених розрахунків за період прострочення виконання по сплаті основної суми заборгованості ВИКОНАВЦЕМ нараховано ЗАМОВНИКУ:

1) За прострочення платежу по Акту № 015 від 01.07.2016 р. на суму 11345,95 грн. за весь період прострочення з 07.07.2016 р. по 31.10.2017 р. - 1701,89 грн. штрафу; - 1 668,11 грн. пені; - 449,03 грн. - 3% річних та 2042,47 грн. інфляційних втрат;

2) За прострочення платежу по Акту № 016 від 02.07.2016 р. на суму 4644,03 грн. за весь період прострочення з 07.07.2016 р. по 31.10.2017 р. - 696.60 грн. штрафу; - 682,78 грн. пені; -183,79 грн. - 3% річних та 836,01 грн. інфляційних втрат;

3) За прострочення платежу по Акту № 017 від 01.08.2016 р. на суму 32895,47 грн. за весь період прострочення з 09.08.2016 р. по 31.10.2017 р. - 4 934,32 грн. штрафу: - 4 708,45 грн, пені;- 1212.91 грн. - 3% річних та 5960,62 грн. інфляційних втрат;

4) За прострочення платежу тю Акту № 018 від 01.09.2016 р. на суму 5991,26 грн. за весь період прострочення з 07.09.2016 р. по 31.10.2017 р. - 898,69 грн. штрафу; - 843,68 грн. пені: -206,67 грн. - 3% річних та 1106,90 грн. інфляційних втрат.

5) За прострочення платежу по Акту № 019 від 02.09.2016 р. на суму 80183,05 грн. за весь період прострочення з 07.09.2016 р. по 31.10.2017 р. - 12 027,46 грн. штрафу: - 1 1291.16 грн. пені; - 2 765,87 грн. - 3% річних та 14 814,07 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, загальна сума заборгованості ЖБК Аурум IІ перед ФОП Процак Р.І. за неналежне виконання Договору № 2/004/09-2015 від 01.09.2015 року, станом на 01.11.2017 р. становить 204 091,24 грн., з яких: - 135 054,76 грн. сума основною боргу, - 20 258,96 грн. штрафу, - 19 194,18 грн. пені; - 4 818,27 грн. три проценти річних; - 24 760,07 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р., щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Щодо стягнення штрафу на підставі п. 6.3.1. Договору суд зазначає, що відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Як визначено частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписам, встановленим Господарським кодексом України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України зазначено, якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертого статті 231 Господарського кодексу України, в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, (постанова ВСУ від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011 та інформаційний лист ВГСУ № 01-06/908/2012 від 13.07.2012).

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Фізичної особи- підприємця Процак Романа Івановича (м. Львів) до Житлово-будівельного кооперативу Аурум II (м. Львів) про стягнення суми основного боргу в розмірі 135 054,76 грн. сума основною боргу, 20 258,96 грн.-штрафу, 19 194,18 грн.-пені, 4 818,27 грн.-три проценти річних, 24 760,07 грн.- інфляційних втрат є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1600,00 грн., та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 51 від 01.11.2017 року на суму 3061,37 грн. про сплату судового збору.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, слід покласти на сторін пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов - задоволити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Аурум ІІ (79016, м. Львів, вул. Гушалевича, 3/3, код ЄДРПОУ 39735599) на користь Фізичної особи-підприємця Процак Романа Івановича (79058, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 135 054 (сто тридцять п'ять тисяч п'ятдесят чотири) грн. 76 коп, 19 194 (дев'ятнадцять тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 18 коп. - пені, 4 818 (чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 27 коп. - три проценти річних, 24 760 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. 07 коп. - інфляційних втрат, штраф у розмірі 20258 (двадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 96 коп. та 3061 (три тисячі шістдесят одна) грн. 37 коп. судового збору.

3. Наказ видати, в порядку ст. 327 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.02.2018 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку ст. 256 ГПК України.

Суддя Пазичев В.М.