Ухвала

від 19.02.2018 по справі 914/2753/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.02.2018 р. Справа№ 914/2753/17

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Ком , м. Львів,

про: забезпечення позову

у справі №914/2753/17

за позовною заявою : Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Ком , м. Львів,

до відповідача: Тростянецької сільської ради Тростянецької об'єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, с. Тростянець,

за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2,

про : скасування результату земельних торгів.

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання Карась Х.Л.

За участю представників:

позивача: Васько В.І. - довіреність від 12.02.2018 р. б/н;

відповідача: Стойко С.І. - довіреність від 26.06.2017 р. №02-17/621;

третьої особи: ОСОБА_5 - ордер серії ЛВ №043490 від 16.02.2018 р.

ВСТАНОВИВ:

29.12.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Гал-Ком" подано позов до Тростянецької сільської ради Тростянецької об'єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області про скасування результату земельних торгів у формі аукціону, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

14.02.2018 р. на адресу суду позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Гал-Ком" подано заяву від 14.02.2018 р. про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити Тростянецькій сільській раді Тростянецької об'єднаної територіальної громади Миколаївського району, Львівської області надавати вихідні дані для початку будівництва придорожнього сервісу та вчиняти будь які інші дії, що можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в частині скасування договору оренди та повернення земельної ділянки Тростянецькій територіальній громаді. Заборонити ОСОБА_2 розпочинати будівництво придорожнього сервісу та вчиняти будь які інші дії, що можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в частині скасування договору оренди та повернення земельної ділянки Тростянецькій територіальній громаді.

З огляду на набрання чинності з 15.12.2017 р. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017 р ., яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції, у зв'язку з чим при розгляді вказаного клопотання суд керується нормами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 р .

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.02.2018 р. розгляд заяви від 14.02.2018 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Ком" про забезпечення призначено в судовому засіданні на 19.02.2018 р.

В судовому засіданні 19.02.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

З огляду на положення ст.ст. 13 , 74 , 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК , обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову ;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України , законів України "Про Вищу раду юстиції" , "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття кожного із зазначених позивачем заходів забезпечення позову при розгляді спору про визнання права постійного землекористування та визнання недійсним рішення селищної ради суд виходить з того, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій. Виконання рішення розуміє під собою сукупність дій, які спрямовані на досягнення результатів, що були поставлені позивачем, а в подальшому, - судом при прийнятті рішення, задля відновлення того чи іншого охоронюваного законом права та/чи інтересу позивача.

В свою чергу слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається . Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам позовної заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку, що в заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивачем жодним чином не обґрунтовано, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Позивачем до заяви про забезпечення позову не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.

Також у своїй заяві позивачем не наведено переконливих аргументів щодо адекватності обраного виду забезпечення позову вимогам, з якими має намір звернутися заявник.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Ком" про забезпечення позову.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 136 , 140 , 233 , 234 , 235 , 242 , 326 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви від 14.02.2018 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Ком" про забезпечення позову відмовити.

Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення , якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" . Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

За приписами ч.8 ст. 140 , п.4 ч.1 ст. 255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 20.02.2018 р.

Суддя Синчук М.М.