Постанова

від 21.02.2018 по справі 927/1057/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2018 р. Справа№ 927/1057/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Дикунської С.Я.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 27.12.2017 (вх. №09.1-04.4/417/18 від 11.01.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю БФ-АГРО-ТРЕЙД на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2017

у справі №927/1057/17 (суддя - Демидова М.О.)

за позовом Приватного підприємства ПОЛТАВАВІА

до Товариства з обмеженою відповідальністю БФ-АГРО-ТРЕЙД

про стягнення 176385,60 грн

за участю представників сторін від :

від позивача : Слива А.М., директор, наказ №1 від 22.04.1999

від відповідача: Жидкий А.М., довіреність №9 від 30.12.2017

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ПОЛТАВАВІА (позивач у справі) звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БФ-АГРО-ТРЕЙД (відповідач у справі) про стягнення 176385,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на виконання авіаційно-хімічних робіт літаком АН-2 №17 від 15.09.2017, зокрема в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт, а тому на підставі договору та приписів ЦК України ПП ПОЛТАВАВІА просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 146 988,00 грн та 29 397,60 грн штрафу, нарахованого за прострочення свого грошового зобов'язання.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2017 (повний текст рішення складено 18.12.2017) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю БФ-АГРО-ТРЕЙД на користь Приватного підприємства ПОЛТАВАВІА заборгованість у розмірі 146 988,00 грн, штраф у сумі 29 397,60 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 647,50 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю позивачем факту надання відповідачеві послуг у вересні 2017, належним підтвердженням вартості наданих послуг, з урахуванням ціни, яка була узгоджена сторонами у договорі, та відсутністю доказів оплати відповідачем вартості отриманих послуг.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю БФ-АГРО-ТРЕЙД , 27.12.2017 надіслав апеляційну скаргу б/н від 27.12.2017 (вх. №09.1-04.4/417/18 від 11.01.2018), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2017 у справі №927/1057/17 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне дослідження місцевим господарським судом всіх обставин справи, а саме обставин щодо відмови відповідача, як замовника послуг, від договору в односторонньому порядку, оскільки замовник н здійснив попередньої оплати замовлених робіт як було передбачено договором. Відповідач стверджує, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про доведеність обсягу та вартості наданих послуг. Вважає, що Акт виконаних робіт, який наданий позивачем до позовної заяви не може вважатись належним доказом у справі, оскільки такий складений в односторонньому порядку. Також апелянт в апеляційній скарзі посилається на порушення Господарським судом Чернігівської області норм процесуального права, зокрема, апелянт стверджує, що місцевий суд не забезпечив право відповідача на участь в судовому засіданні та відповідно на участь у розгляді справи. Так ТОВ БФ-АГРО-ТРЕЙД зазначає, що його належний представник не міг взяти участь у судовому засіданні у зв'язку з чим подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке необґрунтовано залишено судом без задоволення, відтак винесення судом рішення за відсутності представника ТОВ БФ-АГРО-ТРЕЙД є таким, що порушує приписи процесуального законодавства та гарантоване Конституцією України право особи на доступ до правосуддя.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Мальченко А.О., Дикунська С.Я. за результатами розгляду матеріалів апеляційної скарги б/н від 27.12.2017 (вх. №09.1-04.4/417/18 від 11.01.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю БФ-АГРО-ТРЕЙД на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2017 у справі №927/1057/17 відкрито апеляційне провадження у справі, надано сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань в порядку, визначеному ГПК України.

25.01.2018 до Київського апеляційного господарського суду від позивача - Приватного підприємства ПОЛТАВАВІА надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 розгляд справи було призначено на 21.02.2018.

До початку судового засідання від представника ТОВ БФ-АГРО-ТРЕЙД Сагаль С.В. надійшло клопотання б/н від 15.02.2018 (вх. №09.1-13/3856/18) про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з зайнятістю представника апелянта в інших судових засіданнях.

У судовому засіданні 21.02.2018 від апелянта у справі з'явився представник Жидкий Андрій Миколайович, який на підтвердження своїх повноважень з представництва інтересів відповідача надав довіреність №9 від 13.12.2017, видану директором ТОВ БФ-АГРО-ТРЕЙД Пилипенком Ю.М. Присутній представник просив суд відкласти розгляд справи, оскільки Сагаль С.В., який по даній справі здійснює представництво інтересів відповідача не може бути присутнім у даному судовому засіданні.

Дослідивши подане клопотання та заслухавши думку присутніх представників щодо заявленого клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 4 ст. 252 ГПК України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що від позивача у справі 25.01.2018 до Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача. До відзиву позивач надав докази направлення даного відзиву на адресу апелянта, а саме надав опис вкладення у рекомендований лист та фіскальний чек поштової установи, які свідчать, що на адресу ТОВ БФ-АГРО-ТРЕЙД відзив разом з документами були направлені ще 24.01.2018. З огляду на наведене та враховуючи, що розгляд справи був призначений на 21.02.2018, колегія суддів вважає, що у апелянта було достатньо часу як для ознайомлення з матеріалами справи у суді апеляційної інстанції, так і для подання своїх заперечень на відзив на апеляційну скаргу.

Також суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом суду, яке суд може реалізувати у випадках, передбачених ГПК України.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що представник апелянта у судове засідання з'явився, надав свої пояснення по суті вимог апеляційної скарги, беручи до уваги межі перегляду рішення господарського суду, визначені ст. 269 ГПК України, зокрема те, що справа переглядається в межах доводів та доказів наявних в матеріалах справи і поданих до суду першої інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги, просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2017 у справі №927/1057/17 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача у справі у судовому засіданні 21.02.2018 заперечив проти задоволення апеляційних вимог, вважає рішення місцевого господарського суду про задоволення позову законним та обґрунтованим, а тому просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2017 у справі №927/1057/17 залишити без змін.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

15.09.2017 між Приватним підприємством ПОЛТАВАВІА (виконавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю БФ-АГРО-ТРЕЙД (замовник за договором, відповідач у справі) укладено договір на виконання авіаційно-хімічних робіт літаком АН-2 № 17 (а.с. 8), відповідно до п.1.1, 2.2.1. якого позивач, як виконавець, прийняв на себе зобов'язання виконати авіаційно-хімічні роботи літаком АН-2, а відповідач, як замовник, зобов'язався провести розрахунок за виконання авіаційних робіт відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору розрахунок за виконання авіаційних робіт здійснюється шляхом 100% попередньої оплати за весь обсяг авіаційних робіт. Переліт літака АН-2 до місця робіт з базового аеродрому та назад, а також всі перельоти пов'язані з виконанням авіаційних робіт, здійснюється за рахунок замовника.

Загальна вартість договору складає 176 050,80 грн, у тому числі ПДВ 29 341,80 грн (п. 3.4 договору).

Згідно з п. 3.5 договору розрахунок за фактично виконані авіаційні роботи згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт, здійснюється протягом 3-х банківських днів після закінчення авіаційних робіт (діє у разі невиконання п. 3.1. договору).

Пунктом 3.6 договору визначено, що термін закінчення робіт - дата підпису сторонами акту здачі - приймання виконаних авіаційно-хімічних робіт.

Відповідно до п. 4.1 договору здача-приймання виконаних авіаційних робіт здійснюється на підставі акту здачі-приймання виконаних авіаційних робіт.

Договір відповідно до п. 7.2. набуває чинності з часу підписання сторонами та діє до його повного виконання.

У підтвердження факту виконання взятих на себе за договором зобов'язань позивач надав суду Акт здачі-прийняття авіаційно-хімічних робіт від 05.10.2017 за період з 15.09.2017 до 29.09.2017, вартість яких склала 146 988,00 грн (а.с. 14), а також рахунок на оплату №17 від 29.09.2017 на суму 146 988,00 грн.

Як вірно досліджено судом першої інстанції доданий позивачем до матеріалів справи акт здачі-прийняття авіаційно-хімічних робіт від 05.10.2017 за період надання послуг з 15.09.2017 до 29.09.2017 підписаний лише позивачем, як виконавцем за договором. Відповідачем вказаний Акт не підписаний.

З метою виконання умов договору та належного оформлення наданих послуг, позивач направив відповідачу для підписання акт здачі-прийняття авіаційно-хімічних робіт від 05.10.2017 за період з 15.09.2017 до 29.09.2017 та рахунок на оплату №17 від 29.09.2017 на суму 146988,00 грн. Докази направлення документів на адресу ТОВ БФ-АГРО-ТРЕЙД містяться в матеріалах справи (а.с. 13).

Разом з тим, відповідач не повернув позивачу підписаного зі свого боку акту здачі-прийняття авіаційно-хімічних робіт, матеріали справи не містять доказів направлення відповідачем позивачу обґрунтованих заперечень щодо обсягу та якості виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим ПП ПОЛТАВАВІА вважає, що надані послуги вважаються такими, що прийняті відповідачем, а роботи, визначені у них, - виконаними.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства та умов договору позивач, як виконавець не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Проте, відповідач не надав жодної письмової відмови від підписання акту, доказів складання будь-яких Дефектних актів про неналежне виконання позивачем визначених договором робіт та їх направлення позивачу у справі, доказів звернення з претензіями щодо застосування наслідків, визначених як договором, так і чинним законодавством у зв'язку з неналежним виконанням робіт, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість доводів апелянта щодо непідтвердження наданих позивачем послуг.

Окрім того, на підтвердження обставин надання послуг за укладеним між сторонами договором, позивач надав до матеріалів справи завдання №17 від 15.09.2017 (а.с. 37), підписане директором відповідача у справі, де вказано види робіт, їх обсяг (кількість гектарів) та норма робочого розчину; Акт виконання контрольного польоту, також підписаний представником замовника (а.с. 38), надано витяг з Журналу Інструктажу з правил обслуговування ПС, охорони праці та пожежної безпеки робітників замовника, в якому також міститься підпис представника відповідача про ознайомлення з наведеними правилами (а.с. 40, 106) під час виконання робіт за договором.

Також, в самій апеляційній скарзі відповідач підтверджує надання позивачем зазначених послуг, однак стверджує про безпідставність їх надання.

Отже, дослідивши в матеріалах справи документи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про достатність даних доказів на підтвердження факту надання позивачем послуг на загальну суму 146 988,00 грн.

Відповідач оплату вартості за надані послуги не здійснив, внаслідок чого, як правомірно встановлено судом, у апелянта утворилася заборгованість у сумі 146 988,00 грн.

31.10.2017 позивач направив на адресу відповідача лист-претензію №31.10.2017/1 з вимогою оплатити заборгованість, підписати акт виконаних робіт та провести розрахунок за надані послуги, що підтверджується описом вкладення у рекомендований лист від 31.10.2017 та фіскальним чеком від 31.10.2017 (а.с. 15-17).

Відповідачем зазначені вимоги були залишені без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору на виконання авіаційно-хімічних робіт літаком АН-2 № 17 від 15.09.2017 вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором надання послуг, що вірно встановлено Господарським судом Чернігівської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Колегія суддів звертає увагу, що особливою ознакою договорів про надання послуг, є його об'єкт, який має нематеріальний характер, тобто предметом послуги є не сам результат певних дій/робіт, а самі дії, які до нього призвели, в той час як за договором підряду його предметом є саме конкретний матеріальний результат, який може полягати у створенні речі, її заміні, відновленні, а не дії виконавця. Враховуючи умови укладеного між сторонами договору, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість тверджень позивача, що укладений договір є договором підряду, оскільки такий - є саме договором про надання послуг.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідач зобов'язаний був остаточно здійснити розрахунок на підставі акту здачі-прийняття робіт протягом 3 днів, однак не вчинив жодних дій, спрямованих на оплату вартості послуг, то відповідно у позивача, як виконавця таких послуг, виникло право вимагати оплати виконаних позивачем робіт.

В апеляційній скарзі відповідач заперечує свій обов'язок оплачувати такі роботи, оскільки зазначає, що договором передбачена 100% попередня оплата замовлених послуг, а тому, враховуючи, що ТОВ БФ-АГРО-ТРЕЙД таку оплату не здійснив, слід вважати, що він, як замовник відмовився від договору в односторонньому порядку.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що приписами цивільного законодавства (ст. 525 ЦК України) встановлена заборона односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах , встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін .

Пунктом 7.3 договору передбачено, що будь-які зміни та доповнення до цього договору повинні бути оформлені письмово, в вигляді доповнень до договору та підписані уповноваженими особами сторін.

Тобто, будь-які зміни до договору в тому числі його розірвання на вимогу однієї із сторін повинно бути оформлене письмово, як це передбачено сторонами у п. 7.3. договору, а тому твердження про одностороннє розірвання договору за ініціативою замовника є безпідставним та необґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок Господарського суду Чернігівської області про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу за надані авіаційно-хімічні послуги в розмірі 146 988,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штраф, як різновид неустойки обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочки (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 5.6. договору визначено, що за порушення умов даного договору винна сторона сплачує другій стороні за даним договором, штраф в розмірі 20% вартості договору.

Перевіривши нарахування позивачем штрафу, колегія суддів вважає наданий позивачем розрахунок арифметично вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому штраф підлягає стягненню на користь позивача в заявленій сумі.

У поданій апеляційній скарзі, позивач стверджує, що Господарський суд Чернігівської області порушив норми процесуального права, оскільки прийняв рішення у судовому засіданні 12.12.2017 за відсутності представника ТОВ БФ-АГРО-ТРЕЙД , який подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в інших судових процесах. Враховуючи вказані обставини, апелянт вважає, що винесення судом рішення за відсутності представника ТОВ БФ-АГРО-ТРЕЙД є таким, що порушує приписи процесуального законодавства та гарантоване Конституцією України право особи на доступ до правосуддя. Апеляційний господарський суд не погоджується з такими доводами апелянта з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 64 ГПК України в редакції чинній на момент порушення провадження у справі місцевим господарським судом ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та прокурору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2017 про призначення справи до розгляду була направлена відповідачу на його адресу, та була отримана представником товариства 24.11.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за №1400037092691 (а.с. 46). Таким чином, колегія суддів вважає, що апелянт був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду позову у місцевому господарському суді.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 77 ГПК України в редакції чинній на момент вирішення спору у суді першої інстанції, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, такими обставинами є нез'явлення в засідання представників сторін. Тобто, можливість розгляду справи за відсутності будь-кого із учасників процесу, якщо присутні учасники не заперечують, вирішується суддею.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Колегія суддів звертає увагу, що в поданому клопотанні про відкладенні розгляду справи (вх. №19224 від 12.12.2017 а.с. 48) представник відповідача посилається на неможливість з'явитись у судове засідання у зв'язку з зайнятістю в інших судових процесах. Разом з цим, до поданого клопотання представник не надає жодних доказів в підтвердження обставин, які на його думку, є поважними причинами для відкладення розгляду справи, не надано доказів участі такого представника в інших судових процесах, не надано доказів, які свідчили б про те, що директор товариства, як законний представник юридичної особи, не має можливості з'явитись у судове засідання та здійснювати представництво відповідача у суді.

З огляду на приписи ч. 1 статті 3 ГПК України , статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ч. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Таким чином. оскільки явка представників сторін судом першої інстанції обов'язковою не визнавалась, зважаючи на відсутність належного обґрунтування відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів (в тому числі обґрунтувань щодо неможливості своєчасного оформлення представництва інтересів відповідача іншій особі, чи неможливість представництва відповідача самим директором товариства), суд апеляційної інстанції вважає, що неявка представників відповідача не перешкоджала всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а тому колегія суддів вважає правомірною відмову судом в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

З огляду на викладене, твердження ТОВ БФ-АГРО-ТРЕЙД про обмеження місцевим господарським судом доступу відповідача до правосуддя не знайшли підтвердження, з огляду на що, такі відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2017 у справі №927/1057/17 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта (відповідача у справі).

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю БФ-АГРО-ТРЕЙД на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2017 у справі №927/1057/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2017 у справі №927/1057/17 залишити без змін.

3. Справу №927/1057/17 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

С.Я. Дикунська

Повний текст постанови складено 23.02.2018