Постанова

від 20.02.2018 по справі 802/933/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/933/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

20 лютого 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті та приватного акціонерного товариства "Монастирищенське АТП 17140" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Липовець АТП" до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне акціонерне товариство "Монастирищенське АТП 17140" про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень та наказу,

В С Т А Н О В И В :

В червні 2017 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ТОВ "Липовець АТП" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень та наказу.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 18 жовтня 2017 року позов задовольнив частково. З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме:

визнано протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті по допущенню приватного акціонерного товариства "Монастирищенське АТП 17140" до участі у конкурсі з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), який було оголошено на підставі наказу Укртрансбезпеки від 07.11.2016 №808 "Про здійснення заходів щодо проведення конкурсів" та затверджено перелік об'єктів даного конкурсу для розгляду на засіданні конкурсного комітету від 22.12.2016 року;

визнано протиправним та скасовано рішення, прийняте 22.12.2016 року на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) в частині визнання переможцем приватного акціонерного товариства "Монастирищенське АТП 17140" по обєктам: №21 (рейси 345/346, 27/28 маршрут "Київ - Монастирище"); №22 (рейси 107/108 маршрут "Київ - Монастирище"); №23 (рейси 405/406 маршрут "Київ - Монастирище"); №25 (рейси 567/568 маршрут "Монастирище - Київ"); №26 ( рейси 25/26 маршрут "Монастирище - Київ"), що оформлене протоколом №11;

визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з безпеки на транспорті №103 від 06.02.2017 року "Про введення в дію рішень, прийнятих на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) 22 грудня 2016 року" в частині введення в дію рішення, прийнятого на засіданні конкурсного комітету з проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут), оформлені протоколом №11 від 22 грудня 2016 року, щодо визнання переможцем приватного акціонерного товариства "Монастирищенське АТП 17140" по обєктам: №21 (рейси 345/346, 27/28 маршрут "Київ - Монастирище"); № 22 (рейси 107/108 маршрут "Київ - Монастирище"); №23 (рейси 405/406 маршрут "Київ - Монастирище"); №25 (рейси 567/568 маршрут "Монастирище - Київ") №26 (рейси 25/26 маршрут "Монастирище - Київ");

зобов'язано Державну службу України з безпеки на транспорті видати товариству з обмеженою відповідальністю "Липовець АТП" дозвіл на перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) по об'єкту конкурсу №21 на обслуговування та виконання рейсів 345/346, 27/28 маршрут "Київ - Монастирище";

зобов'язано Державну службу України з безпеки на транспорті видати товариству з обмеженою відповідальністю "Липовець АТП" дозвіл на перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) по обєкту конкурсу №22 на обслуговування та виконання рейсів 107/108 маршрут "Київ - Монастирище";

зобов'язано Державну службу України з безпеки на транспорті видати товариству з обмеженою відповідальністю "Липовець АТП" дозвіл на перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) по обєкту конкурсу №23 на обслуговування та виконання рейсів 405/406 маршрут "Київ - Монастирище";

зобов'язано Державну службу України з безпеки на транспорті видати товариству з обмеженою відповідальністю "Липовець АТП" дозвіл на перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) по обєкту конкурсу №25 на обслуговування виконання рейсів 567/568 маршрут "Монастирище - Київ";

зобов'язано Державну службу України з безпеки на транспорті видати товариству з обмеженою відповідальністю "Липовець АТП" дозвіл на перевезення пасажирів на міжміському і приміському маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут) по об'єкту конкурсу №26 на обслуговування та виконання рейсів 25/26 маршрут "Монастирище - Київ".

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що підставою для задоволення позову стало порушення процедури проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування по обєктам: №21 (рейси 345/346, 27/28 маршрут "Київ - Монастирище"); №22 (рейси 107/108 маршрут "Київ - Монастирище"); №23 (рейси 405/406 маршрут "Київ - Монастирище"); №25 (рейси 567/568 маршрут "Монастирище - Київ"); №26 (рейси 25/26 маршрут "Монастирище - Київ"), що полягало у відсутності ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті в документах, які подавались ПрАТ "Монастирищенське АТП 17140" для участі у конкурсі по маршруту, а також подання недостовірних даних у заяві та документах.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне акціонерне товариство "Монастирищенське АТП 17140" подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідача зазначено, що Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 22.07.2010 N 514 втратило чинність на підставі наказу Міністерства інфраструктури України від 13.08.2015 року № 310 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Міністерства транспорту та звязку України та Міністерства інфраструктури України . При цьому, відповідно до Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності не передбачено оформлення ліцензійної картки для провадження господарської діяльності на надання послуг з перевезення пасажирів.

В апеляційній скарзі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору зазначила, що відповідно п. 40 Порядку № 1081 під час проведення конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів виключно за такими показниками, зокрема: наявність та тяжкість порушень безпеки дорожнього руху, транспортного законодавства, ліцензійних умов. Однак, відповідно до поданих документів ПрАТ Монастирищенське АТП17140 така інформація до конкурсного комітету не надавалась.

В свою чергу, матеріали справи свідчать про те, що вказана інформація ТОВ Липовець АТП до конкурсного комітету також не надавалась та не досліджувалась Конкурсним комітетом, що також встановлено судом, а тому зазначені обставини ставлять третю особу ПрАТ Монастирищенське АТП17140 в нерівні умови конкурсу, що в свою чергу має наслідком надання переваги позивачу ТОВ Липовецьке АТП .

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Так, підставою для задоволення позову стало порушення процедури проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування по обєктам: №21 (рейси 345/346, 27/28 маршрут "Київ - Монастирище"); №22 (рейси 107/108 маршрут "Київ - Монастирище"); №23 (рейси 405/406 маршрут "Київ - Монастирище"); №25 (рейси 567/568 маршрут "Монастирище - Київ"); №26 (рейси 25/26 маршрут "Монастирище - Київ"), що полягало у відсутності ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті в документах, які подавались ПрАТ "Монастирищенське АТП 17140" для участі у конкурсі по маршруту, а також подання недостовірних даних у заяві та документах..

Відповідно до пп. 4 п. 29 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. N 1081 для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи, зокрема: копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт", у статті 43 якого вказано, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).

На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.

Визначення кандидатури автомобільного перевізника для роботи на міжнародному автобусному маршруті загального користування здійснюється на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03 грудня 2008 року затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автомобільному маршруті загального користування (далі - Порядок № 1081), яким визначена процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування. Зазначений порядок є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками (п.1 Порядку № 1081).

Відповідно до пункту 29 Порядку № 1081 для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи: нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні); перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою "з місцем водія/без місця водія"), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу; копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті; документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу; копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті; копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації); перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність; анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку; копію штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за останні повні два квартали. Комплектність поданих документів перевіряє в міру їх надходження організатор.

За змістом пункту 30 Порядку № 1081 документи для участі в конкурсі подаються перевізником-претендентом у двох закритих конвертах (пакетах). Конверт (пакет) з позначкою "№ 1", який містить документи для участі в конкурсі, відкривається наступного дня після закінчення строку їх прийняття. Конверт (пакет) з позначкою "№ 2", який містить документи з інформацією про те, на який об'єкт конкурсу подає документи перевізник-претендент, відкривається під час засідання конкурсного комітету. Кінцевий строк прийняття документів для участі в конкурсі визначається організатором і не може становити менш як 10 робочих днів до дати проведення конкурсу.

Приписами пункту 37 Порядку № 1081 встановлено, що достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.

На підставі пункту 67 Порядку № 1081 інформація, що міститься в документах, поданих перевізниками-претендентами для участі у конкурсі, повинна бути достовірною за станом на момент подання документів для участі в конкурсі.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1081 конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який:

1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію;

2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації;

3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт";

4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення;

5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу);

6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до пункту 50 Порядку № 1081 рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) організатора протягом не більш як 30 робочих днів з дня проведення конкурсу.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 1081 ліцензійна картка - це документ, який додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу автомобільним транспортом (далі - ліцензія). Ліцензійні картки додаються до ліцензії на кожен автомобільний транспортний засіб (далі - автотранспортний засіб).

Відповідно до Порядку № 1081 на кожен автотранспортний засіб видається одна ліцензійна картка. До ліцензійної картки заносяться реєстраційні дані ліцензії та автотранспортного засобу.

На підставі пункту 2.2 Порядку № 1081 бланк ліцензійної картки (додаток 1) заповнюється зі зворотного боку. Текст на бланку ліцензійної картки друкується за формою, наведеною у додатку 2, шляхом комп'ютерного набору.

За правилами підпункту 2.2.11 цього ж Порядку у рядку "Строк дії ліцензійної картки" цифрами зазначаються дата видачі ліцензійної картки та дата, до якої діє ліцензійна картка (у разі необмеженого строку дії ліцензії - пишеться слово "необмежений").

За змістом пункту 2.3 Порядку № 1081 ліцензійна картка підписується керівником органу ліцензування або відповідного територіального органу, що видав ліцензійну картку, скріплюється гербовою печаткою органу ліцензування або відповідного територіального органу.

Однак, колегія суддів також зазначає наступне.

Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" № 222-VIII, який набрав чинності 28.06.2015 року, внесено зміни до низки законодавчих актів України, у тому числі Прикінцевими та перехідними положеннями "ліцензійна картка на транспортний засіб" виключена або замінена.

Також, з набранням чинності Закону № 222-VIII втратив чинність Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 299 із наступними змінами), в якому ст. 14 на законодавчому рівні і було закріплено документ "ліцензійна картка на транспортний засіб".

Відповідно до статті 46 Закону України "Про автомобільний транспорт", для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи:

- заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент;

- відомості за підписом суб'єкта господарювання про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті з зазначенням підстав для їх використання перевізником;

- відомості про додаткові умови обслуговування маршруту;

- документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.

Під час визначення переможця конкурсу на міжміських та міжнародних автобусних маршрутах у разі рівних пропозицій претендентів перевага надається перевізникам, які представили до конкурсного комітету свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що вимоги Порядку № 1081 в частині документів, які подаються конкурсному комітету, суперечать вимогам Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, для проведення господарської діяльності з перевезення пасажирів наявність ліцензійної картки не є обов'язковою. При цьому, матеріали справи свідчать, що позивачем до заяв на участь у конкурсі ліцензійні картки також не надавались.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно п. 40 Порядку № 1081 під час проведення конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів виключно за такими показниками, зокрема: наявність та тяжкість порушень безпеки дорожнього руху, транспортного законодавства, ліцензійних умов. Однак, відповідно до поданих документів ПрАТ Монастирищенське АТП17140 така інформація до конкурсного комітету не надавалась.

В свою чергу, матеріали справи свідчать про те, що вказана інформація ТОВ Липовець АТП до конкурсного комітету також не надавалась та не досліджувалась Конкурсним комітетом, що також встановлено судом.

Задовольняючи позовні вимоги суд також виходив з того, що y документах поданих ПрАТ Монастерищенське АТП 17140 до конкурсною комітету відсутня інформація щодо наявності порушень безпеки дорожнього руху, тяжкості цих порушень, що є, начебто, порушенням вимог Закону та Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршрутів загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081.

Однак, якщо детально проаналізувати норми Закону та Порядку можна зробити висновок, що дане твердження суду першої інстанції не ґрунтується на нормах матеріальною права з огляду на наступне.

У відповідності до п. 29 Порядку для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і документи, які не містять вимоги щодо подання перевізником-претендентом до конкурсного комітету інформації про наявність порушень безпеки дорожнього руху.

Окрім того, згідно iз пунктом 32 Порядку № 1081 до заяви автомобільного перевізника додається анкета за формою згідно з додатком 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Тобто, крім документів, передбачених пунктом 29 Порядку № 1081 перевізник-претендент повинен заповнити та подати організатору анкету, згідно з Додатком 5.

Зі змісту Додатку 5 Порядку № 1081 анкета не містить переліку питань, які стосуються інформації щодо наявності дорожньо-транспортних пригод.

Отже, ні Закон, ні Порядок № 1081 не передбачає обов'язку перевізника-претендента надавати Організатору конкурсу у будь-якій формі інформацію про наявність дорожньо- транспортних пригод.

3a змістом пункту 41 Порядку № 1081 під час проведення конкурсу представники організатора та органів державного контролю, які входять до складу конкурсного комітету, відповідно до їх компетенції надають інформацію про діяльність перевізника - претендента. Представники органів державного контролю несуть персональну відповідальність за достовірність поданої інформації відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 52-1. Закону України Про дорожній рух повноваження Міністерства внутрішніх справ України y сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, ведення автоматизованого обліку адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Таким чином, представником Міністерства внутрішніх справ України, який, згідно вимог Порядку входив до складу конкурсного комітету, засідання яке відбулося 22.12.2016 року, надає зазначену інформацію конкурсному комітету.

Також, слід зазначити, що пунктом 5 Додатку 4 Порядку № 1081 "Перелік показників нарахування балів за системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів" передбачено, що наявність протягом року до дати оголошення конкурсу дорожньо-транспортних пригод з вини водія перевізника, у яких є загиблі, є підставою для зменшення кількості балів (-14), a з вини водія перевізника, y яких с постраждалі, також є підставою для зменшення кількості балів (-6).

Тобто, наявність дорожньо-транспортних пригод з вини водія перевізника-претендента, у яких є загиблі чи постраждалі не є підставою для відмови у допуску перевізника до конкурсу, а лише підстава для зменшення кількості балів.

Отже, висновок суду першої інстанції стосовно того, що відповідач безпідставно допустив третю особу до участі в конкурсі, оскільки документи подані ПрАТ Монастерищенське АТП 17140 не відповідають Закону та Порядку № 1081, не ґрунтується на нормах чинного законодавства України.

Оскільки судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено достовірність інформації поданої до конкурсного комітету перевізником-претендентом ПрАТ "Монастирищенське АТП 17140" стосовно середньооблікової кількості працівників за період протягом року до дати оголошення конкурсу з складом не менше встановленою законодавством мінімуму та кількості працівників, що працюють на повну ставку, перебувають у штаті підприємства не менше як один рік до дати оголошення конкурсу, та які здійснюють щоденний контроль за технічним станом транспортних засобів та працівників, а також, які проводять щоденний огляд стану здоров'я водіїв, враховуючи викладене вище, підстав для задоволення позовних вимог, які б підтверджувались нормами чинного законодавства України, на момент виникнення спірних правовідносин, y суду першої інстанції не було.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті та приватного акціонерного товариства "Монастирищенське АТП 17140" задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Липовець АТП" до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне акціонерне товариство "Монастирищенське АТП 17140" про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень та наказу скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Липовець АТП" до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне акціонерне товариство "Монастирищенське АТП 17140", відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.