Постанова

від 21.02.2018 по справі 822/2877/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2018 року

Київ

справа №822/2877/14

адміністративне провадження №К/9901/2466/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.08.2014 (головуючий суддя: Тарновецький І.І.)

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 (головуючий суддя: Драчук Т.О., судді:Загороднюк А.Г., Полотнянко Ю.П.)

у справі № 822/2877/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Летичівській комбікормовий завод

до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Летичівській комбікормовий завод (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнень, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 09.04.2014 № 0002671500 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2013 року на 505776,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 252888,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.08.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 09.04.2014 № 0002671500.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 198.6 ст. 198, підпункту а пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи ОДПІ зводяться до того, що позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит за податковими накладними, які не були надані під час перевірки, за податковою накладною, в якій неправильно відображено опис (номенклатура) товарів та одиницю виміру товару; завищено бюджетне відшкодування за грудень 2013 року у зв'язку з формуванням його за рахунок від'ємного значення, сформованого у попередніх періодах.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за грудень 2013 року суми бюджетного відшкодування ПДВ на 505776,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 252888,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 09.04.2014 № 0002671500, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 18.03.2014 № 278/22/04330728. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми пункту 198.6 ст. 198, пунктів 200.1. 200.3. підпункту а пункту 200.4 ст.200 ПК України, у результаті чого завищено бюджетне відшкодування ПДВ за грудень 2013 року на 505776,00 грн..

Обґрунтовуючи зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування ОДПІ вказав, що на її завищення вплинуло неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ: 950,22 грн. та 42,18 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ Епіцентр К та ТОВ Поділля Кабель-1 , а також 6238,00 грн. за податковою накладною від ТОВ Нарс Авто . Виключення цих сум зі складу податкового кредиту обумовлено тим, що податкові накладні, виписані від імені ТОВ Епіцентр К та ТОВ Поділля Кабель-1 у реєстрі отриманих та виданих накладних були вказані із помилками у номерах, а у податковій накладній від ТОВ Нарс Авто було неправильно вказано такі реквізити як: опис (номенклатура) товарів та одиницю виміру товару, оскільки вона виписана за наслідками авансового платежу 30 % загальної вартості автомобіля, а у вищевказаних графах вказано як одиницю товару, без уточнень щодо часткової оплати. Ці обставини контролюючим органом було розцінено як ненадання таких податкових накладних під час перевірки. Інша частина бюджетного відшкодування, за висновком ОДПІ, була неправомірно сформована за рахунок включення залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, яке виникло в інших податкових періодах, а саме: жовтні-листопаді 2013 року. За висновком ОДПІ позивач мав право відобразити суму залишку від'ємного значення ПДВ за жовтень-листопад 2013 року у складі бюджетного відшкодування за листопад 2013 року, чого, однак, не зробив. Це призвело до заниження бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2013 року на 498546,00 грн. та відповідно завищення на цю суму у грудні 2013 року.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

При цьому законодавець передбачає реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Суди попередніх інстанцій за встановлення у судовому процесі обставин фактичної поставки позивачу від ТОВ Епіцентр К , ТОВ Поділля Кабель-1 , та ТОВ Нарс Авто товарів, зробили обґрунтований висновок, що наявність у податкових накладних, виписаних за їх наслідками, таких недоліків, як: неправильне зазначення кількості товару: вказано про продаж 1 шт. товару (автомобіль Mercedes Benz Sprinter), замість здійсненого фактичного авансового платежу 30% цього автомобіля,; та неправильне відображення у доданому до податкової декларації реєстрі отриманих та виданих накладних порядкових номерів не може бути підставою для виключення із податкового обліку позивача сум податкового кредиту за цими накладними. Окремі недоліки податкової накладної, які не впливають на ідентифікацію платників податків, операції, яка була здійснена, не можуть впливати на значення податкової накладної як доказу правомірності формування податкового кредиту. Вказані висновки судами були зроблені на підставі оцінки доданих до матеріалів справи доказів фактичного виконання операцій із поставки позивачу від ТОВ Епіцентр К , ТОВ Поділля Кабель-1 , та ТОВ Нарс Авто товарів , як-то: копій договорів купівлі-продажу, видаткових та податкових накладних. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України (у редакції, чинній на дати ухвалення оскаржуваних судових рішень)

Правильними є також висновки судів попередніх інстанцій у частині правомірності формування позивачем суми бюджетного відшкодування за грудень 2013 року за рахунок залишку від'ємного значення, сформованого в жовтні-листопаді 2013 року. Застосовуючи норми пункту 102.5 ст. 102, пунктів 200.1, 200.2, 200.3. 200.4 ст. 200 ПК України, суди зробили правильний висновок , що право платника податків на повернення сум бюджетного відшкодування не обмежене сумою податку, сплаченою в звітному податковому періоді, за яким безпосередньо слідує податковий період, за який заявлено бюджетне відшкодування.

При цьому, недекларування позивачем сум бюджетного відшкодування у податковому періоді, який є наступним після періоду виникнення податкового кредиту, не є добровільною відмовою від отримання цих сум, про що свідчить факт внесення позивачем цих сум бюджетного відшкодування до податкових декларацій за наступні звітні податкові періоди в межах строку, встановленого пунктом 102.5 ст. 102 ПК України.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 цієї статті).

Згідно з пунктом 200.3 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.08.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко