Ухвала

від 23.02.2018 по справі 912/1355/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

23 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 912/1355/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.06.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2017

за позовом Фермерського господарства "Тополя" Жабокрицького Івана Трохимовича

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

про визнання поновленим договору, визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2017 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернулося до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд з касаційною скаргою, що підтверджується відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті.

На підставі підпункту 6 пункту 1 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга разом зі справою № 912/1355/17 передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Проте подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017).

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Проте, скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів надсилання копії касаційної скарги Фермерському господарству "Тополя" Жабокрицького Івана Трохимовича, що не відповідає вимогам частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відповідно до статті 291 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Предметом позову у даній справі є дві вимоги немайнового характеру.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинного на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, за приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 становив 1 600 грн.

Відтак, Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області належало сплатити судовий збір в розмірі 3 840 грн.

Проте скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що Листом Державної казначейської служби України № 16-08/1082-20145 від 01.12.2017 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Рахунок отримувача: 31213207700007;

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні,

- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Код банку отримувача: 820019;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 .

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, Суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінали документів, що підтверджують надсилання копії касаційної скарги і доданих до неї документів Фермерському господарству "Тополя" Жабокрицького Івана Трохимовича та оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 3 840 грн.

Крім того, підпунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до частини 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі № 912/1355/17 підлягала касаційному оскарженню протягом двадцяти днів з дня її прийняття, а саме - до 17.10.2017 включно.

Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернулося з касаційною скаргою 19.10.2017, що підтверджується відбитком календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду у справі № 912/1355/17.

При цьому, скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, не додав до касаційної скарги клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, а також не клопотав про поновлення пропущеного процесуального строку у касаційній скарзі.

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Отже Суд зазначає, що скаржнику необхідно звернутися із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.

Разом з тим, Суд звертає увагу скаржника щодо необхідності уточнення дати винесення оскаржуваної постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 912/1355/17, оскільки постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.10.2017, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, в матеріалах справи відсутня.

Враховуючи викладене та приписи підпункту 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) Суд дійшов висновку, що касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, які діяли до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.06.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 у справі № 912/1355/17 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 15.03.2018, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К. М. Пільков