Рішення

від 07.02.2018 по справі п/811/2220/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року Справа № П/811/2220/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Агрооптсервіс "

до відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агрооптсервіс " звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення - рішення від 12 вересня 2017 року №0033851208, яким підприємство зобов'язано сплатити штраф у сумі 134586,15 грн. за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності";

- податкове повідомлення - рішення від 12 вересня 2017 року №0033841208, яким підприємство зобов'язано сплатити штраф у сумі 4589,08 грн. за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, оскільки вони порушують його права, суперечать діючому законодавству, прийняті на основі необґрунтованих висновків перевіряючого податкового органу, а тому підлягають скасуванню.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірні рішення винесені за результатами проведеної Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області камеральної перевірки з питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності ПП "Агрооптсервіс" за період: січень-грудень 2015 року, січень - вересень 2016 року, грудень 2016 року, про що відповідачем складено акт камеральної перевірки з питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання ПП "Агрооптсервіс". Зокрема, згідно висновків перевірки, під час перевірки використані декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності від 06.06.2016 року № 9276830816 та № 9091188580 та дані про сплату, відображені в особовому рахунку платника ІС Податковий блок ; перевіркою встановлено, що відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України підприємство самостійно у податкових деклараціях обчислило суму податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень-грудень 2015 року, січень-вересень 2016 року, грудень 2016 року з застосуванням податкового (звітного) періоду, що дорівнює календарному місяцю; фактично підприємство сплатило задекларовані суми податкового зобов'язання за даними особового рахунка з порушенням термінів сплати, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України згідно додатку; за ПП "Агрооптсервіс" рахується заборгованість в сумі 139175,23 грн. зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період січень-грудень 2015 року, січень-вересень 2016 року, грудень 2016 року. Однак, із такими висновками перевірки, на підставі яких були винесені оскаржувані рішення, позивач не погоджується, оскільки вони не відповідають фактичним даним, не ґрунтуються на законі, а тому є необґрунтованими.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги ним не визнаються у повному обсязі, оскільки під час проведення перевірки встановлено порушення підприємством термінів сплати задекларованих сум податкових зобов'язань, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємству нараховано штрафні санкції.

Керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ПП Агрооптсервіс зареєстроване як юридична особа 08.12.1998 року та перебуває на обліку у відповідача як платник податків (а.с.10-16).

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Кіровоградській області проведена камеральна перевірка з питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності ПП "Агрооптсервіс" (код 30226959) за період: січень-грудень 2015 р., січень-вересень 2016 р., грудень 2016 р., про що складено акт № 122/11-28-12-08/30226959 від 24.07.2017 року (а.с.20-23).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано, що відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України підприємство самостійно у податкових деклараціях обчислило суму податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень - грудень 2015 року, січень - вересень 2016 року, грудень 2016 року з застосуванням податкового (звітного) періоду, що дорівнює календарному місяцю. Фактично підприємство сплатило задекларовані суми податкового зобов'язання за даними особового рахунку з порушенням термінів, визначених п. 287.3 ст. 287 ПК України (а.с.20,22-23).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення від 12 вересня 2017 року №0033851208, яким підприємство зобов'язано сплатити штраф у сумі 134586,15 грн. за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності" (а.с.24-25);

- податкове повідомлення - рішення від 12 вересня 2017 року №0033841208, яким підприємство зобов'язано сплатити штраф у сумі 4589,08 грн. за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності" (а.с. 26-27).

Як вбачається з листа ПП "Агрооптсервіс" вих. № 73 від 15.11.2017 року (а.с.18) та листа відповідача від 22.11.2017 року № 107/10/11-28-52-01 (а.с. 19), оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.09.2017 р. № 0033851208 та № 0033841208 були отримані позивачем 22.11.2017 року.

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що під час перевірки використані декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності №9276830816 від 06.06.2016 року (а.с.132-137,145-147), №9091188580 від 06.06.2016 року (а.с.78-82,148-150) та дані про сплату відображені в особовому рахунку платника ІС Податковий блок .

Згідно податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), ПП "Агрооптсервіс" обчислило суму податкового зобов'язання № 9276830816 від 06.06.2016 року у розмірі 344151,48 грн. та № 9091188580 від 06.06.2016 року у розмірі 493169,09 грн.

01.08.2016 року ПП "Агрооптсервіс" подало до відповідача уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9133628808 від 01.08.2016 року (а.с.83-88,142-144), згідно якої підприємство зменшило раніше обчислену суму податкового зобов'язання за 2016 рік на 213140,20 грн., відповідно - уточнена сума податкового зобов'язання за 2016 рік склала 280028,84 грн.

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджено, що платіжними дорученнями № 22 від 18.08.2016 року, № 36 від 24.11.2016 року та № 38 від 25.11.2016 року ПП "Агрооптсервіс" сплатило до Державного бюджету України, як заборгованість по орендній платі за землю, грошові кошти на загальну суму 2 038 976,15 грн. (а.с. 28-30).

Матеріалами справи підтверджено, що 01.12.2016 року податковим органом прийнято рішення про звільнення майна ПП "Агрооптсервіс", як платника податків, з-під податкової застави, в зв'язку з чим на адресу ПП "Агрооптсервіс" було направлено повідомлення Кіровоградської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області, яким повідомлялося, що на підставі пункту 93.1 статті 93 розділу II Податкового кодексу України все майно ПП "Агрооптсервіс" код за ЄДРПОУ 30226959 звільняється з-під податкової застави (а.с.31).

Крім того, встановлено судом, що 10.01.2017 року Кіровоградською ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області позивачу видана довідка № 172/10/11-23-17-00 від 10.01.2017 року про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати за землю для подання до Кіровоградської міської ради (а.с.32).

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11. статті 56 Податкового кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У відповідності до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, "грошове зобов'язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.

Як вбачається із доданого до матеріалів справи акта про результати камеральної перевірки, вищевказаних податкових декларації (щодо грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків) та платіжних доручень (стосовно сплати), позивачем порушено строки сплати суми грошового зобов'язання більше ніж 30 календарних днів.

Таким чином судом встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання з орендної плати, що призвело до порушення вимог п.287.3 ст. 287 ПК України.

При вирішенні вказаного спору суд також бере до уваги і позицію Верховного Суду України, викладену у постанові № 21-377а15 від 16.06.2015 року, відповідно до якої для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету.

Доказів на підтвердження сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України позивачем не надано.

Суд не приймає до уваги твердження позивача що на підтвердження відсутності заборгованості за період, що перевірявся, відповідачем надана довідка (а.с.32), оскільки це суперечить підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Пунктом 102.1 ст.102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобовязання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На думку суду, довідка про відсутність податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не свідчить про відсутність заборгованості позивача зі сплати штрафних (фінансових) санкцій.

Оскільки позивач не виконав свого обов'язку щодо самостійного розрахунку грошового зобов'язання стосовно порушення строку сплати суми грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, відповідач скористався своїм правом проведення камеральної перевірки та притягнення такого платника податків до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не надав суду належних та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 9,14, 73, 74,75,76,77,78, 90,143,242- 246,250,255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.02.2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко