Рішення

від 23.02.2018 по справі п/811/1155/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2018 року Справа № П/811/1155/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" (надалі - позивач) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.2017 р. № 0000331406.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що підставою винесення спірного рішення стали висновки відповідача про порушення товариством вимог ст.198 Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту з ПДВ в результаті віднесення до його складу сум податку по відображених у податкових деклараціях операцій з придбання у контрагента-постачальника ПП "Техпродагро" (код ЄДРПОУ 37235776) аміаку і надання послуг по внесенню аміаку, фінансово-господарська діяльність яка поставлена під сумнів податкового органу. Однак, на думку позивача вказані правовідносини підтверджені належним чином складеними та оформленими первинними документами, тому висновки перевірки на підставі яких було винесено оскаржуване рішення є необґрунтованими.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (т.2 а.с.80).

Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без його участі. Згідно наданих до суду заперечень, представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив в їх задоволенні відмовити зважаючи на правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення. Зокрема, посилався на те, що в ході перевірки встановлено порушення СТОВ "Урожай" податкового законодавства по взаємовідносинах із контрагентом ПП "Техпродагро", в результаті чого занижено ПДВ на 472 206 грн. (т.1 а.с.132-133, 167-168).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.9 ст.205 КАС України суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

CТОВ "Урожай" зареєстроване Голованівською районною державною адміністрацією як юридична особа 04.02.2000 року та перебуває на податковому обліку в Голованівській ОДПІ як платник податків (т.1 а.с.213).

Судом встановлено, що посадовими особами Голованівської ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин із ПП "Техпродагро" (код 37235776) за період серпень 2014 р., жовтень 2014 р..

По закінченню перевірки складено акт №24/11-04-14-00/05527278 від 22.12.2016 р., згідно висновків якого в порушення вимог п.185.1, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачем занижено податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 472 206 грн., в тому числі по деклараціях спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (ст.209 розділу V Податкового кодексу України) на загальну суму 472 206 грн., в т.ч. в розрізі звітних періодів: серпень 2014 р. у сумі 33 805 грн.; вересень 2014 р. у сумі 351 840 грн.; листопад 2014 р. у сумі 86 561 грн. (т.1 а.с.171-184).

На підставі зазначених висновків Голованівською ОДПІ 10.01.2017 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000021400 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 590 257,50 грн., в т.ч. 472 206 грн. основного платежу та 118 051,50 грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.185).

За результатами розгляду первинної скарги скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.01.2017 №0000021400 з прийняттям нового рішення про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ (т.1 а.с.188-201).

05.04.2017 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000331406, згідно якого збільшено грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 590 257,50 грн., в т.ч. 472 206 грн. основного платежу та 118 051,50 грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.186).

За результатами адміністративного оскарження спірне рішення залишено без змін, скарга позивача - без задоволення (т.1 а.с.202-211, 212).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.185.1, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачем занижено податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 472 206 грн.. Зокрема, позивачем завищено податковий кредит з ПДВ в результаті віднесення до його складу сум ПДВ по відображеним у податкових деклараціях операцій з придбання у ПП "Техпродагро" (код 37235776) аміаку та наданих послуг по внесенню аміаку на загальну суму ПДВ 472 206 грн., в т.ч. за: серпень 2014 р. на суму 385 645 грн.; жовтень 2014 р. на суму 86 561 грн..

Зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що перевіривши всі первинні документи по правовідносинах позивача з контрагентом ПП "Техпродагро" (код 37235776) було поставлено під сумнів походження товару (аміак) та його перевезення взагалі, що в свою чергу ставить під сумнів реальність здійснення таких правовідносин. Крім того, Білоцеркіською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у відповідності до п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України зібрано податкову інформацію від 30.03.2015 року № 1320/7/10-02-22-05 щодо показників господарської діяльності ПП "Техпродагро" (код: 37235776) за період серпень, жовтень та листопад 2014 року, відповідно до якої станом на 30.03.2015 р. підприємство мало стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, до ДПІ не подано форму №2 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" за 2014 рік, що свідчить про відсутність основних фондів та товарних залишків.

Таким чином, аналізом наявної інформації встановлено відсутність фактичної можливості постачання ПП "Техпродагро" (код 37235776) аміаку та послуг по його внесенню внаслідок не підтвердження здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності останнім, в тому числі й перевезення та надання послуг по внесенню аміаку, що відображене як реалізоване на СТОВ "Урожай".

Згідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків, врегульовано Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року (в редакції, станом на день виникнення спірних правовідносин).

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За правилами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно п.198.2 ст.198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, згідно вимог п.198.6 ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, аналіз даних норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми ПДВ необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факт отримання товару (робіт, послуг) та його (їх) оплати, а також наявність мети отримання такого товару (таких робіт, послуг), пов'язаної із його (їх) подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Платник податків не має права на податковий кредит у разі відсутності податкової накладної чи митної декларації, що позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Так, стаття 201 Податкового кодексу України встановлює порядок складання та вимоги до податкових накладних.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статус позивача та його контрагента як платників ПДВ не заперечується.

Позивачем відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів та послуг у ПП "Техпродагро" на загальну суму ПДВ 472 206 грн., в тому числі: серпень 2014 р. на суму 385 645 грн.; жовтень 2014 р. на суму 86 561 грн..

Судом встановлено, що 20 серпня 2014 року між ПП "Техпродагро" (виконавець) та СТОВ "Урожай" (замовник) було укладено Договір №46-2014, згідно якого виконавець зобов'язувався виконати на власний ризик Роботи по закупівлі у виробника добрива аміаку ГОСТ 6221-90 для потреб замовника, виконати послуги по перевезенню (поставки) аміаку на с/г площі господарств замовника і виконати роботи прямого внесення в ґрунт аміаку рідкого спеціалізованою технікою на земельних площах замовника, а замовник прийняти весь комплекс робіт та оплатити виконані роботи, в порядку та на умовах визначених цим Договором (т.1 а.с.214-219, 220, 221).

Факт здійснення господарської операції підтверджується:

- товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.224-249,т.2 а.с.1-7);

- видатковими накладними: №Т-00000123 від 10.10.2014 р. на загальну суму 111 296 грн., в т.ч. ПДВ 18 549,33 грн., №Т-00000122 від 06.10.2014 р. на загальну суму 105 820 грн., в т.ч. ПДВ 17 636,67 грн., №Т-00000121 від 07.10.2014 р. на загальну суму 133 940 грн., в т.ч. ПДВ 22 323,33 грн., №Т-00000120 від 05.10.2014 р. на загальну суму 109 224 грн., в т.ч. ПДВ 18 204 грн., №Т-00000119 від 05.10.2014 р. на загальну суму 77 700 грн., в т.ч. ПДВ 12 950 грн., №Т-00000118 від 04.10.2014 р. на загальну суму 111 296 грн., в т.ч. ПДВ 18 549,33 грн., №Т-00000117 від 04.10.2014 р. на загальну суму 110 852 грн., в т.ч. ПДВ 18 475,33 грн., №Т-00000116 від 02.10.2014 р. на загальну суму 147 852 грн., в т.ч. ПДВ 24 642 грн., №Т-00000115 від 02.10.2014 р. на загальну суму 89 540 грн., в т.ч. ПДВ 14 923,33 грн., №Т-00000114 від 30.09.2014 р. на загальну суму 146 002 грн., в т.ч. ПДВ 24 333,67 грн., №Т-00000113 від 29.09.2014 р. на загальну суму 109 964 грн., в т.ч. ПДВ 18 327,33 грн., №Т-00000112 від 29.09.2014 р. на загальну суму 102 712 грн., в т.ч. ПДВ 17 118,67 грн., №Т-00000111 від 29.09.2014 р. на загальну суму 135 864 грн., в т.ч. ПДВ 22 644 грн., №Т-00000110 від 27.09.2014 р. на загальну суму 110 556 грн., в т.ч. ПДВ 18 426 грн., № Т-00000109 від 27.09.2017 р. на загальну суму 110 260 грн., в т.ч. ПДВ 18 376,67 грн., №Т-00000108 від 26.09.2014 р. на загальну суму 108 040 грн., в т.ч. ПДВ 18 006,67 грн., №Т-00000107 від 25.09.2014р. на загальну суму 168 720 грн., в т.ч. ПДВ 28 120 грн., №Т-00000106 від 22.09.2014 р. на загальну суму 83 176 грн., в т.ч. ПДВ 13 862,67 грн., №Т-00000105 від 21.09.2014 р. на загальну суму 56 092 грн., в т.ч. ПДВ 9 348,67 грн. (т.2 а.с.8-26);

- податковими накладними: №3 від 21.08.2014 р. на загальну суму 2 414 139 грн., в т.ч. ПДВ 402 356,50 грн. (т.2 а.с.27-34); №6 від 13.10.2014 р. на загальну суму 519 366,79 грн., в т.ч. ПДВ 86 561,13 грн. (т.2 а.с.37-38);

- платіжними дорученнями: № 832 від 21.08.2014 р. на суму 295 356 грн. (т.2 а.с.35), №830 від 21.08.2014 р. на суму 2 118 783 грн. (т.2 а.с.36); №347 від 24.11.2014 р. на суму 64 676 грн. (т.2 а.с.42), №244 від 10.09.2014 р. на суму 28 860 грн. (т.2 а.с.43).

Також встановлено, що станом на 01.06.2014 р. на території Молдовської сільської ради, за СТОВ "Урожай" рахувалось всього земель 2451,0408 га, в тому числі по угіддях:

24,78 га - польові дороги;

2362,67 га - ріллі;

45,442 га - пасовища;

18,1488 га - під господарськими будівлями та дворами, з них 17,8343 га - за межами населеного пункту та 1691 кв.м. в межах населеного пункту, 1454 кв.м. - забудовані землі комерційного та іншого використання в межах населеного пункту (т.2 а.с.39).

Так, отримані позивачем від ПП "Техпродагро" аміак та послуги по його внесенню в ґрунт було використано у господарській діяльності, що в свою чергу також підтверджується: актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 13.10.2014 року (т.2 а.с.222), актом № УР000000025 від 30.10.2014р. по використанню мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів (т.2 а.с.40-41), актом № 178 від 31.10.2014 р. на списання матеріалів (т.2 а.с.44-45), актом № 11 від 12.11.2014 р. на повернення постачальнику товару (т.2 а.с.46), лімітно-забірними картками на одержання ПММ №№ 728, 726, 732, 719, 720, 724, 730, 734, 736, 738, 741, 742, 745, 747, 716, 715, 713, 710, 707, 706, 780, 702, 699, 698, 697, 695, 693, 749, 750, 751, 754, 757 (т.2 а.с.47-78).

Отже, з аналізу наведених норм законодавства та правовідносин позивача з контрагентом вбачається що, позивачем було дотримано всіх обов'язкових вимог законодавства, пов'язаних з формуванням податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної. Наявність вказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але, не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе те, що відомості у документах, на підставі яких вони були сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит ставиться в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження, що позивач, як платник податків, діяв без належної обачності й обережності та йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що діловою метою здійснення господарських взаємовідносин із цим суб'єктом господарювання є лише одержання податкової вигоди. Відповідачем не було наведено доказів, що договір укладено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законом обсязі та отримання незаконної податкової вигоди. Крім того відповідачем не доведено, що дана юридична особа була створена з відома або за участі позивача з метою ухилення від сплати податків та порушення економічних інтересів держави.

Також, за правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України у справі № 21-47а10 від 31.01.2011 р., чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

На підставі вказаного, суд вважає, що висновки відповідача в частині заниження СТОВ "Урожай" податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ 472 206 грн. не знайшли підтвердження в ході розгляду справи, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000331406 від 05.04.2017 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, здійснені позивачем документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 8 853,87 грн. підлягають стягненню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 05 квітня 2017 року №0000331406.

Стягнути на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай", код ЄДРПОУ: 05527278 (26543, Кіровоградська область, Голованівський район, село Молдовка) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 8 853 (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 87 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ: 39393501.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України і може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України. Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько