Постанова

від 12.07.2018 по справі п/811/1155/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2018 року м. Дніпросправа № П/811/1155/17

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Лукманова О.М.,

суддів: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.,

при секретарі: Сколишеві О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року (суддя Хилько Л.І., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 23.02.2018 року) у справі № П/811/1155/17 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Урожай до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2017 року СТОВ Урожай (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 05.04.2017 року № 0000331406 з податку на додану вартість, яким збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 590257,50 грн., з яких 472206 грн. основний платіж та 118051,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Головне управління ДФС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкт господарювання ПП Техпродагро , який є контрагентом позивача, у своїй діяльності не створює реальних дій по наданню товару та послуг щодо його перевезення, метою діяльності якого є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував, що господарські операції СТОВ Урожай з ПП Техпродагро не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності контрагента, не встановлено ланцюг отримання товару для майбутнього його використання у господарській діяльності. Апелянт вказував, що контрагент, з яким позивач мав відносини, не має виробничих потужностей, не має трудових ресурсів, не знаходиться за адресою реєстрації. Апелянт вказував, що операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товару. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні, зокрема відсутні докази оплати за отриманий товар, відсутні акти прийому виконаних послуг.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа розглянута згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент позивача на момент виконання договорів був платником податків та спроможний був здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договору по наданню робіт з закупівлі у виробника добрива аміаку рідкого, виконанням послуг по перевезенню аміаку на сільськогосподарські площі та внесенню його в грунт. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з надання товару та послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від ПП Техпродагро аміаку рідкого за договором, отримання послуг з його транспортування та внесення у грунт на сільськогосподарських площах, оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Встановлено, що Голованівською об'єднаною ДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області з 14.12.2016 року по 15.12.2016 року року було проведено документальну позапланова виїзну перевірку СТОВ Урожай з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин із ПП Техпродагро за період серпень 2014 року, жовтень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 22.12.2016 року № 24/11-04-14-00/05527278. Згідно висновків акту, встановлено порушення СТОВ Урожай п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 472206 грн., в тому числі по деклараціях спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства на суму 472206 грн. за період серпень, вересень, листопад 2014 року. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин СТОВ Урожай з ПП Техпродагро , відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій.

На підставі акта перевірки Голованівською об'єднаною ДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення - рішення від 10.01.2017 року №0000021400, яким СТОВ Урожай збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 590257,50 грн., з яких 472206,00 грн. - за основним платежем, 118051,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Встановлено, що СТОВ Урожай не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 10.01.2017 року № 0000021400, направило до Головного управління ДФС у Кіровоградській області скаргу. Рішенням Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 21.03.2017 року № 1301/10/11-28-10-01-06 скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.01.2017 року № 0000021400 та частково задоволено скаргу СТОВ Урожай , вирішено прийняти нове податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 472206 грн. і 118051,50 грн. штрафної санкції.

На підставі рішення від 21.03.2017 року № 1301/10/11-28-10-01-06 Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області 05.04.2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000331406, яким СТОВ Урожай збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 590257,50 грн., з яких 472206,00 грн. - за основним платежем, 118051,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Відповідно до матеріалів справи, СТОВ Урожай не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2017 року № 0000331406, направило до Державної фіскальної служби України скаргу, яка рішенням від 16.06.2017 року № 12963/6/99-99-11-01-02-25 залишена без розгляду та повернута скаржнику.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП Техпродагро (виконавець) 20.08.2014 року укладено договір № 46-2014, згідно умов договору виконавець зобов'язувався виконати на власний ризик роботи по закупівлі у виробника добрива аміаку ГОСТ6221-90 для потреб замовника, виконати послуги з перевезення аміаку різкого на сільськогосподарські площі замовника та виконати роботи з прямого внесення в грунт аміаку рідкого спеціальною технікою, замовник з свого боку приймає та оплачує отримані послуги з перевезення аміаку рідкого його внесення в грунт. Умовами договору передбачено, що роботи по закупівлі аміаку у підприємств виробників, перевезення та внесення в грунт виконуються спеціалізованою технікою виконавця, за результатами виконання договору сторони підписують акт приймання-передачі виконаних робіт, загальна вартість договору складає 2931214 грн. Додатковою угодою № 1 від 11.09.2014 року СТОВ Урожай та ПП Техпродагро передбачили, що загальна вартість робіт може коригуватись у більшу чи меншу сторону, залежно від ціни аміаку на заводі виробника на день оплати замовником по договору.

За результатами виконання договору ПП Техпродагро видало СТОВ Урожай податкову накладну № 3 від 21.08.2014 року, яка має необхідні реквізити та відповідає нормам Податкового кодексу України. До податкової накладної № 3 від 21.08.2014 року оформлено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 10.09.2014 року, № 3 від 13.10.2014 року, № 1 від 12.11.2014 року. Виконання договору підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 13.10.2014 року, підписаний ПП Техпродагро та СТОВ Урожай . СТОВ Урожай сплатило за отримані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями № 832 від 21.08.2014 року на суму 295356,00 грн., № 830 від 21.08.2014 року на суму 2118783,00 грн.

Згідно платіжних доручень № 347 від 24.11.2014 року на суму 64676,00 та № 244 від 10.09.2014 року на суму 28860,00 грн. - ПП Техпродагро повернуло СТОВ Урожай кошти, як зайво переплачені.

Отримання аміаку ГОСТ6221-90 підтверджується видатковими накладними № Т-0000123 від 10.10.2014 року, Т-00000122 від 06.10.2014 року, № Т-00000121 від 07.10.2014 року, № Т-0000120 від 05.10.2014 року, № Т-00000119 від 05.10.2014 року, № Т-00000118 від 04.10.2014 року, № Т-00000117 від 04.10.2014 року, № Т-00000116 від 02.10.2014 року, № Т-00000115 від 02.10.2014 року, № Т-00000114 від 30.09.2014 року, № Т-00000113 від 29.09.2014 року, № Т-00000112 від 29.09.2014 року, № Т-00000111 від 29.09.2014 року, № Т-00000110 від 27.09.2014 року, № Т-00000109 від 27.09.2014 року, № Т-00000108 від 26.09.2014 року, № Т-00000107 від 25.09.2014 року, № Т-00000106 від 22.09.2014 року, № Т-00000105 від 21.09.2014 року.

Встановлено, що відповідно до накладної на повернення товару № 11 від 12.11.2014 року СТОВ Урожай повернуло постачальнику 8,74 тонн аміаку рідкого.

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких транспортування аміаку ГОСТ6221-90 здійснювалось на замовлення постачальника ПП Техпродагро , вантажовідправник ПП Техпродагро , отримувач вантажу СТОВ Урожай , автомобільний перевізник ПП Хімінвест , перевезення товару здійснювалось автомобілем з цистерною, з пункту навантаження: ст. Конотоп, Сумська область та ст. Поташ, Черкаська область, до пункту розвантаження: с. Молдовка, Голованівський район, Кіровоградська область.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на 07.12.2006 року, основним видом діяльності СТОВ Урожай є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до довідки № 326 від 25.06.2014 року Відділу Держземагентства у Голованівському районі Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області, СТОВ Урожай на території Молдовської сільської ради має в орендному користуванні 274,9108 га землі сільськогосподарського призначення.

Згідно акту № УР000000025 від 30.10.2014 року використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, ядохімікатів і гербіцидів, аміак рідкий у кількості 278,95 було використано як добриво для урожаю наступного року.

Таким чином, СТОВ Урожай є підприємством яке здійснює вирощування сільськогосподарських культур, має в орендному користуванні земельні ділянки в районі села Молдовка, Голованівського району Кіровоградської області, замовлений аміак рідкий та послуги з його перевезення та внесення у грунт, замовило у ПП Техпродагро з метою підвищення врожайності у наступному після 2014 року, посівному році.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що господарська операція пов'язана як з фактом підписання договору, так із фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, використання активів у власній діяльності.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента послуги, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Згідно п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій з ПП Техпродагро , у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договір № 46-2014 про виконання робіт, який діяв між позивачем та ПП Техпродагро , визнаний судом недійсним або розірваний з ініціативи сторін. Податковий орган не наділений правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договору є отримання замовлених послуг та товару (аміак рідкий) та оплата за них, СТОВ Урожай отримало замовлені послуги та товар, який був поставлений ПП Техпродагро власно замовленим автотранспортом, для подальшого виконання інших операцій у аграрному секторі.

Отже, аналізуючи викладені обставини та матеріали справи, встановлено підтвердження реальності здійснення контрагентом позивача господарських відносин, виконання договору. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару та отриманих послуг є його використання у своїй власній діяльності. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Довести правомірність своїх дій відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року у справі № П/811/1155/17 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Ю.В. Дурасова