Рішення

від 22.02.2018 по справі 906/699/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2018 р. м. Житомир Справа № 906/699/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

при секретарі судового засідання: Малярчуку Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: 1) ОСОБА_1 - дов. від 23.10.2017 № 422

2) не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 10.01.2017

від третіх осіб: 1) не з'явився

2) не з'явився

прокурор: Вихристюк О.Л. - посв. від 14.07.2016 № 043741

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

1) Юрівської сільської ради Любарського району Житомирської області (с. Юрівка Любарського району Житомирської області)

2) Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Болохівський солар парк 1" (с.Оліївка Житомирського району)

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ економічного розвитку і торгівлі Любарської районної державної адміністрації (Житомирська область, смт. Любар)

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1 Бердичівська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області

про стягнення 310284,23 грн, розірвання договору оренди землі №36/13 від 22.11.2013, зобов'язання повернути земельну ділянку площею 30,3738 га, скасування рішення №4196637 від 10.01.2014.

Керівник Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Юрівської сільської ради Любарського району Житомирської області та Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області звернувся з позовом до суду про стягнення 310284,23 грн, розірвання договору оренди землі №36/13 від 22.11.2013, зобов'язання повернути земельну ділянку, площею 30,3738 га, скасування рішення реєстраційної служби Любарського районного управління юстиції про державну реєстрацію права оренди за відповідачем №4196637 від 10.01.2014.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив покладені на нього зобов'язання, відповідно до договору оренди землі № 36/13 від 22.11.2013, тим самим спричинив заборгованість в сумі 310284,23 грн.

Ухвалою суду від 14.08.2017 у справі №906/699/17 порушено провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділ економічного розвитку і торгівлі Любарської районної державної адміністрації.

Ухвалою від 24.10.2017 залучено до участі у справі якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1 Бердичівську ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 23.01.2018, відповідно до редакції ГПК України, яка набула чинності з 15.12.2017, розгляд справи №906/699/17 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі за виключенням вимоги про стягнення орендної плати у розмірі 310284,23 грн, провадження по якій просила закрити, за відсутністю предмета спору. В обґрунтування позову в частині розірвання договору оренди землі №36/13 від 22.11.2013, прокурор посилається на приписи статей 610, 611, 651, 652 ЦК України, статей 15, 31, 32 ЗУ "Про оренду землі" та вважає доведеним факт тривалого і систематичного порушення відповідачем грошових зобов'язань із здійснення орендних платежів, що є істотним порушенням умов договору і є підставою для його розірвання. Вказує, що законодавство у сфері орендних відносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкта договору оренди, у зв'язку з чим вимога про зобов'язання повернути земельну ділянку площею 30,3738 га до земель запасу Юрівської сільської ради є обґрунтованою.

Представник позивача - Юрівської сільської ради в судовому засіданні усно зазначив, що рада не підтримує позовні вимоги щодо розірвання договору оренди землі №36/13 від 22.11.2013, оскільки надходження коштів від оренди спірної земельної ділянки є дохідною частиною бюджету села.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.140-147 т.1). В частині позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати провадження у справі просив закрити.

Треті особи та позивач - Головне управління Держгеокадастру України у Житомирській області в судове засідання своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час слухання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2013 між Головним управлінням Держземагентства у Житомирській області (правонаступник Головне управління Держгеокадастру України у Житомирській області/позивач2) та товариством з обмеженою відповідальністю "Болохівський солар парк 1" (відповідач) укладено договір оренди землі №36/13 (т.1 а.с.18-22), згідно з умов якого товариство отримало в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 30,3738 га, кадастровий номер 1823187300:04:001:0451, яка знаходиться на території Юрівської сільської ради Любарського району Житомирської області (за межами населеного пункту), для будівництва та обслуговування об'єкта альтернативної енергетики (сонячної електростанції).

Розділом 4 договору сторони передбачили розмір орендної плати за користування майном, а саме: 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на період будівництва об'єкта, що становить 60765,59 грн за 1 рік, та 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка буде розрахована відповідно до функціонального використання земельної ділянки після введення об'єкта в експлуатацію за 1 рік, а також встановили порядок її сплати: орендна плата вноситься до місцевого бюджету орендарем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, договір оренди землі №36/13 від 22.11.2013 було укладено між сторонами на користь третьої особи - Юрівської сільської ради Любарського району Житомирської області (позивач 1), яка за умовами договору була кінцевим вигодонабувачем, оскільки саме на користь останньої передбачалася сплата орендних платежів та на її території мала бути побудована сонячна електростанція.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач недобросовісно виконував взяті зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів, допустивши прострочення в їх оплаті станом на 16.06.2017 у сумі 310284,23 грн згідно довідки ОДПІ (т. 1 а.с.23).

Оскільки позивачами протягом тривалого часу не вживалися заходи до усунення порушень, які мали місце в питанні стягнення орендної плати за договором від 22.11.2013 №36/13, що, на думку прокурора, спричинило суттєвої шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави через ненадходження до бюджету у повному обсязі коштів від оренди землі, прокурор, керуючись ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу, розірвання укладеного договору оренди з вимогою про скасування його державної реєстрації та повернення землі до земель запасу сільської ради.

В судовому засіданні сторони повідомили, що відповідачем було погашено заборгованість зі сплати орендної плати. Господарським судом встановлено, що оплата 310284,23 грн орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив зобов'язання щодо сплати оренди, що призвело до виникнення простроченої заборгованості, яка станом на день звернення позивачем до суду становила 310284,23 грн, проте повністю погашена після порушення провадження у справі.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 310284,23 грн слід закрити.

Предметом спору у даній справі залишаються вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави та територіальної громади в особі Юрівської сільської ради та Головного управління Держгеокадастру України у Житомирській області, про розірвання договору оренди землі №36/13 від 22.11.2013, укладеного між ГУ Держземагенства у Житомирській області та ТОВ "Болохівський солар парк 1"; зобов'язання ТОВ "Болохівський солар парк 1" повернути земельну ділянку, площею 30,3738 га; скасування рішення Реєстраційної служби Любарського міськрайонного управління юстиції Житомирської області про державну реєстрацію права оренди за ТОВ "Болохівський солар парк 1" № 4196637 від 10.01.2014.

Підставою позову, з посиланням на частину 2 статті 651 ЦК України, прокурором визначено істотне порушення відповідачем умов договору оренди, внаслідок систематичної несплати орендної плати.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З аналізу наведених норм вбачається, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Приписами статті 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дана норма також кореспондує з приписами статті 193 ГК України.

В той же час, частиною 2 статті 651 ЦК України унормовано, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу розгляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Відповідно до статей 73 та 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками процесу. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Дослідивши усі обставини та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив відсутність завданої відповідачем 1 шкоди як позивачу 1, який є орендодавцем земельної ділянки, так і позивачу 2, в інтересах якого укладено оскаржуваний договір, внаслідок несвоєчасного внесення плати за користування об'єктом оренди.

Водночас, судом враховано, що сума заборгованості була повністю погашена відповідачем до прийняття рішення у справі, тому наразі борг відсутній, кошти в сумі 310284,23 грн надійшли до бюджету сільської ради.

На думку суду, розірвання договору оренди землі №36/13 від 22.11.2013 буде суперечити інтересам територіальної громади с.Юрівка, оскільки сплачена відповідачем за користування землею орендна плата зараховується до сільського бюджету та може бути використана на вирішення соціальних та інших проблем села.

Продовження дії оскаржуваного договору не призведе і до порушення прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру України у Житомирській області, з огляду на те, що по-перше, за змістом правовідносин оренди за власником землі завжди зберігається право володіння та розпорядження об'єктом оренди, що становить дві основні правомочності права власності (ст. 317 ЦК України); по-друге, договір було укладено в інтересах третьої особи, права якої як встановлено судом порушено не було.

Оскільки прокурором не було доведено в установленому законом порядку як шкоди, завданої несвоєчасною сплатою орендних платежів, так і обставин позбавлення позивачів того, на що вони розраховували при укладенні договору оренди землі від 22.11.2013 №36/13, суд не вбачає наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 651 ЦК України, достатніх для його розірвання.

До того ж суд вважає слушними твердження відповідача про те, що договір оренди землі від 22.11.2013 №36/13, в силу ч. 3 ст. 636 ЦК України, може бути розірваний лише за згодою Юрівської сільської ради на користь якої укладено договір, яка протягом 2013-2017 років була одержувачем коштів, сплачених відповідачем в рахунок оренди державного майна, тим самим підтвердила намір скористатися своїм правом, передбаченим в договорі оренди від 22.11.2013 №36/13.

В судовому засіданні представник Юрівської сільської ради усно висловив своє заперечення з приводу розірвання договору оренди землі від 22.11.2013 №36/13. Звідси суд дійшов висновку, що припинення дії договору призведе до порушення прав сільської ради за відсутності згоди останньої на його розірвання.

З огляду на викладене, а також дослідивши обставини істотності порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги прокурора про розірвання договору оренди землі від 22.11.2013 №36/13 та інших вимог, похідних від даної позовної вимоги, а саме про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації укладеного договору оренди, а тому в цій частині в позові відмовляє. У частині стягнення 310284,23 грн заборгованості з орендної плати, суд провадження у справі закриває на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. В решті позову відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 310284,23 грн заборгованості з орендної плати закрити.

2. В решті позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Болохівський солар парк 1" (Житомирська область, Житомирський район, с. Оліївка, вул. Зв'ягельська, буд. 10, код 38410630) на користь Прокуратури Житомирської області (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, р/р 35215069011049, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909950, ДКСУ м. Київ) 4654,26 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.02.18

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2,3,4 - сторонам (рек. з повід.),

5,6 - третім особам (рек. з повід.),

7 - прокуратурі Жит.обл.