Рішення

від 13.02.2018 по справі 910/21374/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2018Справа № 910/21374/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Імпекстранс Груп

до товариства з обмеженою відповідальністю Юр-Транскорпорейд

про стягнення 35 251,62 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Яременко О.С. (довіреність № 4 від 01.11.2017)

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У листопаді 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Імпекстранс Груп (далі - ТОВ Імпекстранс Груп , позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Юр-Транскорпорейд (далі - ТОВ Юр-Транскорпорейд , відповідач) про стягнення 55 251,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем його обов'язку оплатити послуги з перевезення, надані позивачем на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 13032017/2L від 13.03.2017.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 55 251,62 грн., з яких: 46 169,51 грн. - основний борг, 4 933,18 грн. - проценти, 4 148,93 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2017 порушено провадження у справі № 910/21374/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні 21.12.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2017 справу № 910/21374/17 призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.01.2018.

15.01.2018 відділом автоматизованого діловодства суду була зареєстрована заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній просив суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 35 251,62 грн., оскільки відповідачем були сплачені грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн., зараховані позивачем в оплату пені, процентів та частини основного боргу. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2018 підготовче провадження закрито та призначено судове засідання на 13.02.2018 для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 13.02.2018 представник позивача заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення їх розміру підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

13.03.2017 між ТОВ Імпекстранс Груп (експедитор) та ТОВ Юр-Транскорпорейд (замовник) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні № 13032017/2L (далі - договір), згідно з умовами якого експедитор зобов'язувався надати замовнику на підставі його заявки послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити вказані послуги вчасно та в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.2 договору детальні умови по кожному замовленню обговорюються сторонами та зазначаються у заявці.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що розрахунок з експедитором здійснюється замовником у безготівковій формі, шляхом переказу угодженої суми на поточний рахунок експедитора на підставі рахунку та акту виконаних робіт, чи по передплаті згідно факсокопії (сканкопії) рахунку.

Порядок і строк оплати обговорюються у разовій заявці, яка направляється експедитору перед кожним перевезенням (групою однотипних перевезень). Строк оплати не може перевищувати три банківських дні з моменту отримання рахунку та акту виконаних робіт, або передоплата згідно факсокопії рахунку (п. 4.5 договору).

Згідно з п. 2.4 договору факт виконання кожного автомобільного перевезення підтверджується шляхом підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт, на підставі яких здійснюються розрахунки між сторонами. У випадку відсутності підпису замовника на акті виконаних робіт, факт виконання робіт підтверджується CMR.

27.06.2017 сторонами була складена заявка № 1/ch на організацію перевезення вантажу міжнародного сполучення, якою передбачались наступні умови перевезення:

- маршрут руху - с. Полонне (Україна) - Брешіа (Італія);

- дата завантаження - 29.06.2017 - 30.06.2017;

- вантажоодержувач - IMBAL-Legno s.n.c. Di Sealfi Adriano&C., Italy;

- ставка за перевезення - 1 550,00 євро (по курсу НБУ на день завантаження автомобіля);

- умови оплати - по факту замитнення автомобіля.

Як свідчить наявна у матеріалах справи міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) А № 611471, позивач виконав перевезення вантажу за вищевказаним маршрутом та передав його зазначеному вантажоодержувачу.

Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання з надання послуг перевезення перед відповідачем виконав належним чином.

Проте, відповідач, в порушення умов укладеного сторонами договору, надані позивачем послуги не оплатив, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка з огляду на курс валют, встановлений НБУ на дату завантаження автомобіля, склала 46 169,51 грн. без ПДВ.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 46 169,51 грн., проценти в розмірі 4 933,18 грн. та пеню в розмірі 4 148,93 грн.

17.11.2017, тобто до звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач сплатив на користь останнього грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн., які позивач на підставі ст. 534 Цивільного кодексу України зарахував в оплату процентів, пені та частини основного боргу, а також користуючись своїм правом, наданим йому Господарським процесуальним кодексом України, зменшив розмір позовних вимог, про що подав відповідну заяву, в якій просив стягнути з відповідача основний борг в розмірі 35 251,62 грн.

Відповідач жодних заперечень щодо порядку зарахування сплачених коштів суду не надав.

Вказана заява була подана з дотриманням вимог ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та прийнята судом до розгляду.

Таким чином, в межах даної справи на розгляд суду були передані вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 35 251,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 35 251,62 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати наданих послуг перевезення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Юр-Транскорпорейд (04201, м. Київ, вул. Полярна, буд. 10-В, офіс 7, ідентифікаційний код 37565790) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Імпекстранс Груп (18006, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 41, ідентифікаційний код 39505251) основний борг у розмірі 35 251,62 грн. (тридцять п'ять тисяч двісті п'ятдесят одна грн. 62 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.)

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.02.2018.

Суддя О.Г. Удалова