Постанова

від 21.02.2018 по справі 922/2951/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2018 р. Справа № 922/2951/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (посвідчення адвоката №1598, довіреність №18/01 від 26.01.2018 року, договір про надання адвокатських послуг №20-07/17ЮО від 20.07.2017 року);

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Буденергомонтаж» (вх.№3651Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2017 року (суддя Л.В. Шарко, повне рішення складено 13.11.2017 року) у справі №922/2951/17,

за позовом Приватного підприємства "БП Промпостачання", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» , м. Харків

про стягнення 398347,90 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

ПП "БП Промпостачання" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» , в якому після остаточних уточнень просив стягнути з відповідача 398347,90 грн., з яких: 359420,52 грн. - сума основного боргу, 3100,55 грн. - 3% річних, 9988,92 грн. - інфляційні збитки, 25837,91 грн. - пеня, нарахованих у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань з оплати отриманого товару. Крім того, просило покласти на відповідача судові витрати з оплати судового збору та витрати з оплати послуг адвоката в розмірі 12800,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.11.2017 року у справі №922/2951/17 (суддя Шарко Л.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» на користь Приватного підприємства "БП Промпостачання" суму основного боргу в розмірі 359420,52 грн., 3% річних в розмірі 3100,55 грн., інфляційні втрати в розмірі 9988,92 грн., витрати по оплаті судового збору в розмірі 5587,65 грн. та витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 12800,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ТОВ «Буденергомонтаж» із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.01.2018 року. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

10.01.2018 року відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 30.11.2018 року було надано оригінал платіжного доручення №716 від 28.12.2017 року про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі. (вх.№203).

Ухвалою суду від 10.01.2018 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 05.02.2018 року.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.02.2018 року, у зв'язку з відпусткою суддів Гетьмана Р.А. та Ільїна О.В. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою суду від 05.02.2018 року у зв'язку зі зміною складу судової колегії розгляд апеляційної скарги було відкладено на 21.02.2018 року.

20.02.2018 року відповідач надіслав суду доповнення (зміни) до апеляційної скарги (вх.№1719), в яких просить відмінити рішення суду першої інстанції в частині суми основного боргу шляхом її зменшення до 115000,00 грн. та скасувати решту рішення. В обґрунтування даної вимоги посилається на часткову сплату основного боргу в сумі 115000,00 грн., на підтвердження чого надає копії платіжних доручень №148 від 28.12.2017 року, №25 від 12.01.2018 року, №26 від 23.01.2018 року та №717 від 14.02.2018 року.

В судовому засіданні 21.02.2018 року представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватним підприємством "БП Промпостачання" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж" товар на загальну суму 1 731 135,12 грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних №122 від 03.05.2017 року на суму 563 631,84 грн., № 282 від 16.06.2017 року на суму 413 056,80 грн., № 363 від 27.06.2017 року на суму 365 925,96 грн., № 404 від 03.07.2017 року на суму 388 520,52 грн.

Листом № 10/07-1 від 10 липня 2017 року ТОВ "Буденергомонтаж" було повідомлено про існування заборгованості перед ПП "БП Промпостачання" в розмірі 1 182 330,96 грн. (станом на 10.07.2017 року) яку ТОВ "Буденергомонтаж" почало погашати 11 липня 2017 року. Таким чином, відповідач своїми конклюдентними діями щодо оплати товару фактично підтвердив схвалення господарської операції.

Крім того, 25 липня 2017 року позивачем було направлено на адресу відповідача ОСОБА_2 № 25/07/17-01 та рахунок на оплату 769 274,16 грн. заборгованості, що підтверджується поштовим описом вкладення до цінного листа на ім'я ТОВ "Буденергомонтаж" від 25.07.2017 року та фіскальним чеком № 1223 від 25.07.2017 року (том 1, арк. с. 99-102). Вказану претензію було отримано відповідачем 07 серпня 2017 року.

Позивачем зазначено, що станом на 20 жовтня 2017 року ТОВ "Буденергомонтаж" лише частково проведено оплату за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 223 від 12 червня 2017 року, № 234 від 26 червня 2017 року, № 248 від 11 липня 2017 року, № 247 від 11 липня 2017 року, № 259 від 02 серпня 2017 року, № 260 від 04 серпня 2017 року, № 264 від 10 серпня 2017 року, № 692 від 10 серпня 2017 року, № 265 від 11 серпня 2017 року, № 269 від 29 серпня 2017 року, № 282 від 29 вересня 2017 року, № 285 від 04 жовтня 2017 року, № 292 від 20 жовтня, № 293 від 20 жовтня 2017 року (том 1, арк.с. 82, 83,85, 87, 88, 90-98).

З наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що відповідач в повному обсязі погасив основну заборгованість, яка виникла за видатковими накладними № 122 від 03.05.2017 року на суму 563 631,84 грн., № 282 від 16.06.2017 року на суму 413 056,80 грн. та № 363 від 27.06.2017 року на суму 365 925,96 грн.

За поставлений відповідно до видаткової накладної №404 від 03.07.2017 року ТОВ "Буденергомонтаж" розрахувалось лише частково, що підтверджується копією платіжного доручення №293 від 20.10.2017 року на сплату 29100,00 грн. (том 1, арк.с. 85). Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість ТОВ "Буденергомонтаж" перед ПП "БП Промпостачання" становить 359420,52 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення основного боргу суд першої інстанції зазначив, що відповідач був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Тобто, накладна, за якою відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку здійснити розрахунок.

Враховуючи на встановлені факти та зважаючи на те, що відповідач не спростував обставини, які повідомлені позивачем, доказів остаточної оплати товару, отриманого згідно видаткової накладної №404 від 03.07.2017 року не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ПП "БП Промпостачання" в частині стягнення з ТОВ "Буденергомонтаж" 359420,52 грн. основної заборгованості.

Суд першої інстанції також дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат (за вересень 2017 року) в розмірі 9988,92 грн. та 3% річних в розмірі 3100,55 грн., перевіривши наданий позивачем розрахунок на відповідність вимог діючого законодавства та визнавши його обґрунтованим та вірно розрахованим.

Водночас, місцевий суд визнав необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню вимоги ПП "БП Промпостачання" в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені) в сумі 25 837,91 грн., оскільки, встановив відсутність угоди сторін про неустойку на випадок порушення зобов'язань з боку відповідача.

Задовольняючи вимогу позивача про стягнення в відповідача витрат позивача на оплату адвокатських послуг в сумі 12800,00 грн., що сума оплати вказаних послуг позивачем є співрозмірною з ціною позову, тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом не було дотримано принципу змагальності сторін, оскільки підприємство не мало змоги скористатися своїм правом участі в судовому в засіданні, а також знайомитися з матеріалами справи. Крім того, апелянт вважає, що розмір гонорару адвоката не є розумний та дійсним.

Колегія суддів вважає такі доводи відповідача безпідставними, з огляду на наступне.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент розгляду справи в суді першої інстанції), до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Разом з тим, вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Також, згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В якості доказів витрат на оплату адвокатських послуг позивач надав до матеріалів справи копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1927, видане на підставі рішення Дніпропетровської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.11.2008 року №10; копію Договору про надання адвокатських послуг № 20-07/17-ЮО від 20.07.2017 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг №21 від 26.10.2017 року до Договору про надання адвокатських послуг №20-07/17-ЮО від 20.07.2017 року; копію квитанції до прибуткового касового ордера №4 від 18.08.2017 року на 12 800,00 грн.

Відповідно до умов Договору про надання адвокатських послуг №20-07/17-ЮО від 20.07.2017 року, укладеного між ПП "БП Промпостачання" та (як клієнтом) та адвокатом ОСОБА_1, адвокат зобов'язався надати правову допомогу за окремим дорученням клієнта.

Як підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг №21 від 26.10.2017 року до Договору про надання адвокатських послуг №20-07/17-ЮО від 20.07.2017 року, адвокат надав, а замовник прийняв юридичні послуги щодо підготовлення та передачі до Господарського суду Харківської області позовної заяви про стягнення на користь замовника дебіторської заборгованості, про що Господарським судом Харківської області винесено ухвалу про порушення провадження щодо боржника: ТОВ "Буденергомонтаж", сума позову - 660622,34 грн. - ухвала Господарського суду Харківської області від 06.09.2017 р., справа №922/2951/17; виконавець надав послуги по підготовці претензії на стадії досудового врегулювання спору; виконавець надав послуги по представництву замовника в господарському суді Харківської області.

Вартість послуг адвоката за цим Актом складає 12 800 (дванадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

Замовник немає жодних претензій до якості наданих Виконавцем послуг. Виконавець не має жодних претензій до Замовника що до розрахунків за надані послуги.

Місцевий суд зазначив, що в матеріалах справи наявні достатні докази на підтвердження того, що правова допомога надається адвокатом ОСОБА_1 саме у справі № 922/2951/17.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що внаслідок порушення саме відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача, останній був змушений звернутися до адвоката для захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів, позивачем надано всі необхідні документи, які підтверджують надання послуг адвокатом ОСОБА_1 по даній справі, а також те, що розмір відшкодування витрат за послуги адвоката (12 800,00 грн.), є співрозмірним з переліком наданих адвокатом послуг (надання консультацій, рекомендацій та роз'яснень, підготовка та направлення до господарського суду Харківської області позовної заяви, представництво інтересів позивача під час розгляду справи в Господарському суді Харківської області, тощо) отже сума оплати вказаних послуг позивачем є співрозмірною з ціною позову, тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Натомість апеляційна скарга відповідача не містить жодного правового обґрунтування щодо неспівмірності адвокатських витрат з ціною позову.

Також суд відхиляє доводи відповідача щодо позбавлення судом його права участі в судовому засіданні.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача - 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 24, літера Б-3. Дану адресу також було вказано і самим відповідачем в поданих до суду документах.

З матеріалів справи вбачається, що саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем - позовна заява із додатками.

З матеріалів справи вбачається, що всі процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи) направлялися судом першої інстанції направлялись на адресу відповідача, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи в суді першої інстанції). За змістом цієї норми, також в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Буденергомонтаж" був належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції.

Водночас, відповідач жодного разу не з'явився в судові засідання суду апеляційної інстанції, подавав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, однак так і реалізував дане право.

Доводи апеляційної скарги (доповнень до апеляційної скарги) щодо часткової сплати заборгованості за платіжними дорученнями №148 від 28.12.2017 року, №25 від 12.01.2018 року, №26 від 23.01.2018 року та №717 від 14.02.2018 року як підставу для скасування рішення в частині стягнення суми основного боргу шляхом її зменшення, судова колегія відхиляє.

З даних платіжних доручень вбачається, що сплата заборгованості відбулась вже після прийняття рішення суду першої інстанції. Водночас суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції на момент його прийняття.

За таких обставин у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для прийняття до уваги наданих відповідачем платіжних доручень.

Колегія суддів, з урахуванням меж перегляду апеляційної скарги, зазначає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги, спростовуються наявними в матеріалах справи документами та поясненнями представника позивача наданими в судовому засіданні.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2017 року у справі №922/2951/17 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденергомонтаж» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.11.2017 року у справі №922/2951/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 26.02.2018 року.

Головуючий суддя Тихий П.В.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.