Рішення

від 11.01.2018 по справі 450/2140/17

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 450/2140/17 Провадження № 2-а/450/44/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого - судді Кукса Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Пустомити справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

в с т а н о в и в :

04.08.2017 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3. Згідно позовних вимог ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №21/4-мб/пл від 18.07.2017 року, видану головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, а справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити. Разом з позовом позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 04.09.2017 року провадження у справі відкрито.

В обґрунтування своїх вимог з урахуванням додаткових пояснень від 11.10.2017 року позивач ОСОБА_1 покликається на те, що 18.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3 винесено постанову №21/4-мб/пл, якою мене визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.96-1 КУпАП, та накладено на мене адміністративне стягнення - штраф у розмірі 8755 грн. Вказана постанова винесена на підставі акта перевірки від 26.05.2017 року №4-мб/пл та протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2017 року №4, складених працівниками Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Вважає оскаржувану постанову безпідставною та необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм чинного законодавства, з огляду на те, що згідно оскаржуваної постанови вчинення ним правопорушення ч. 3 ст. 96-1 КУпАП, обґрунтовується тим, що ним, ОСОБА_1, як начальником відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області видано та підписано будівельний паспорт забудови земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (будівництво індивідуального житлового будинку) в с.Підбірці Пустомитівського району від 24.03.2017 року №2550/18-19 з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме додаток -3.1 ДБН 360-92 ** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень - до існуючого житлового будинку, який розміщений на сусідній земельній ділянці відставань 4,0 м., чим порушено п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, зате, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109.

21.03.2017 року ОСОБА_4 звернулася до Відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації за видачею будівельного паспорта на забудову земельної ділянки. Потреба у видачі будівельного паспорта була обумовлена зміною форми будівельного паспорта та необхідністю оформлення права власності на фактично збудований об'єкт.

При цьому ОСОБА_4 було надано на розгляд Відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації Генплан земельної ділянки М 1:500, що виготовлений ТзОВ Фазис та погоджений Пустомитівським РВ ГУ ДСНС України у Львівській області. На вказаному Генплані був зображений фактично наявний (а не проектований) належний ОСОБА_4 житловий будинок та відстань до існуючого сусіднього житлового будинку із східної сторони 4,05 м.

Позивач вказує, що фактично будівництво житлового будинку здійснювалось не на підставі будівельного паспорта від 24.03.2017 року №2550/18-19, а на підставі будівельного паспорта 1989 року, можливість використання якого була передбачена законом.

Відтак, оскільки станом на момент видачі будівельного паспорта ОСОБА_4 була уже власником об'єкта незавершеного будівництва, стан будівельної готовності якого становив 92%, а саме будівництво не було самочинним, та могло бути продовженим на підставі наявного будівельного паспорта 1989 року, то підстав порушувати наявне право власності ОСОБА_4 та відмовляти у видачі будівельного паспорта у Відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації не було.

Крім того, приміткою 7 Таблиці 1 розділу 1* додатку 3.1. ДБН-360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень передбачено, що часткова реконструкція житлових будинків та господарських споруд на окремих садибних ділянках, які побудовані за раніше чинними нормативами, допускається за погодженням з місцевими органами архітектури і містобудування, державного пожежного та санітарного нагляду. В цьому випадку перебудова житлових будинків, їх господарських будівель та гаражів можлива за умови збереження існуючих відстаней між будівлями.

Відтак, оскільки житловий будинок на земельній ділянці був фактично збудований на підставі будівельного паспорта 1989 року, а ОСОБА_4 отримала погодження Генплану Пустомитівського РВ ТУ ДСНС України у Львівській області, то підстав вимагати перебудови житлового будинку у Відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації також не було.

Позивач вказує, що враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_4 подано повний пакет документів, визначений Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року №103 підстав для повернення гр.ОСОБА_4 пакету документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього не було, ним було видано та підписано будівельний паспорт забудови земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (будівництво індивідуального житлового будинку) в с. Підбірці Пустомитівського району від 24.03.2017 року №2550/18-19 з дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

На підставі наведеного, позивач вказує, що висновки інспектора щодо порушення ним будівельних норм при видачі вказаного будівельного паспорта є необгрунтовними.

Окрім цього, позивач вказує, що посилання інспектора Мончак О.Б. в оскаржуваній постанові на порушення мною при видачі будівельного паспорта п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, є безпідставним, оскільки даним Порядком не врегульовано порядок видачі будівельного паспорта і він не може застосовуватись до спірних правовідносин.

В свою чергу, оскаржувана постанова не містить жодного посилання на порушення ним Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року №103, яким є спеціальним нормативно-правовим документом щодо правовідносин, пов'язаних з видачею будівельного паспорта.

Також в обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що згідно оскаржуваної постанови правопорушення вчинено ним у день видачі будівельного паспорта, а саме : 24.03.2017 року, а тому відповідно до ч. 1ст. 8 КУпАП, повинен нести відповідальність на підставі закону, що був чинний станом на 24.03.2017 року.

Диспозиція ч.3 ст.96-1 КУпАП у редакції, чинній станом на 24.03.2017 року передбачала наступний склад адміністративного правопорушення - порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких документів з порушенням встановленого порядку, а також вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством.

Оскільки орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду вважає, що він порушив ДБН 360-92, то таке порушення не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.96-1 КУпАП, оскільки не стосується порушення Порядку в'идачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №66 від 25.02.2013 року.

Таким чином, описане у постанові правопорушення не є порушенням Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, а тому також не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.96-1 КУпАП.

Крім того, станом на момент видачі будівельного паспорта (24.03.2017 року) та вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, санкція ч. 3 ст.96-1 КУпАП передбачала стягнення у вигляді штрафу на посадових осіб від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, оскарженою постановою на накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8755 грн., що становить 515 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і значно перевищує максимальну суму штрафу 3400 грн., передбачену санкцією ч.3 ст.96-1 КУпАП.

Вважає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду притягнув його до відповідальності, яка на момент вчинення інкримінованого правопорушення, не була передбачена ч.3 ст.96-1 КУпАП.

Окрім цього, позивач вказує, що всупереч ч. 1 ст. 38 КУпАП на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення минуло більше двох місяців з дня вчинення відповідного правопорушення, орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду повинен був винести постанову про закриття справи.

Також, як вказано у Акті перевірки №4-мб/пл від 26.05.2017 року, орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду вважає, що окрім порушення, яке зафіксоване у постанові №21/4-мб/пл. від 18.07.2017 року, він вчинив цілий ряд інших порушень про, що складено 18 протоколів. і одночасно та одним органом (Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області) розглядалися усі 18 справ про адміністративні правопорушення, то стягнення за такими правопорушеннями могло бути накладене лише в межах санкції, встановленої ч.3 ст.96-1 КУпАП, тобто не більше 3400 грн.

Проте, орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду вказані норми накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень проігнорував, і кожною із наведених вище постанов наклав на нього стягнення, загальний розмір якого у десятки разів перевищує межі санкції, встановленої за ч.3 ст.96-1 КУпАП.

На підставі наведених вище обставинах, що свідчать про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідності, позивач просить суд оскаржувану постанову №21/4-мб/пл від 18.07.2017 року визнати протиправною та скасувати, а справу про притягнення його до адміністративної відповідності закрити.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак від нього 11.01.2018 року надійшло клопотання про слухання справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

В судове засідання представник відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Третя особа головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову виходячи із наступного.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв"язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Судом встановлено, що 18.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3 винесено постанову №21/4-мб/пл, якою ОСОБА_1 як начальника відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.96-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 8755 грн.

Вказана постанова винесена на підставі акта перевірки від 26.05.2017 року №4-мб/пл та протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2017 року №4, складених працівниками Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

У відповідності до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши оскаржувану постанову, акта перевірки від 26.05.2017 року №4-мб/пл та протоколу про адміністративне правопорушення від 26.05.2017 року №4, з урахуванням доводів позивача викладених у позові на обгрунтування своїх вимог, суд приходить до переконання, що з таким висновком інспектора щодо наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення погодитись не можна виходячи з наступного :

Згідно ч. 3 ст.96-1 КУпАП, порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством, надання таких документів з порушенням установленого порядку, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних -норм, стандартів і правил, порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків (звітів) з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно оскаржуваної постанови вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.96-1 КУпАП, інспектором обґрунтовується тим, що начальником відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_1 видано та підписано будівельний паспорт від 24.03.2017 року №2550/18-19 забудови земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (будівництво індивідуального житлового будинку) в с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме додатку 3.1 ДБН 360-92**, оскільки до існуючого житлового будинку, який розміщений на сусідній земельній ділянці, відстань 4.0 м., що нібито є порушенням п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Дане положення закріплено в ст. 62 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч. 2 ст. 73 КАС України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно представлених суду доказів, судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,1001 га, кадастровий номер 4623683800:02:001:0130. раніше належала громадянину ОСОБА_5. якому у 1989 році на підставі рішення виконавчого комітету Пустомитівської районної ради народних депутатів №177 від 18.05.1989 року Архітектурно- планувальною групою Пустомитівського району було видано будівельний паспорт на будівництво житлового будинку ТП №ОБ-М-4/3 та господарських приміщень №ГБ-1-76.

Гр. ОСОБА_5 було збудовано на земельній ділянці об'єкт незавершеного будівництва і в подальшому на підставі договорів купівлі-продажу, земельна ділянка та збудований на ній об'єкт незавершеного будівництва (стан будівельної готовності 92%) було відчужені третіми особами ОСОБА_4, яка згідно договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки від 15.02.2011 року, посвідченому ОСОБА_6, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за №17, придбала об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку.

Як зазначено у договорі купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки від 15.02.2011 року, посвідченому ОСОБА_6, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, за №17, до об'єкту незавершеного будівництва належить цегляний житловий будинок під літерою А-1 за планом земельної ділянки готовністю 92%, металева хвіртка за №1, ворота (металева сітка) за №2, огорожа (металева сітка) за №3, колодязь (бетонні кільця) під літерою К , вигрібні ями (бетонні кільця) під літерою І і II .

21.03.2017 року ОСОБА_4 звернулася до Відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації за видачею будівельного паспорта на забудову земельної ділянки. Потреба у видачі будівельного паспорта була обумовлена зміною форми будівельного паспорта та необхідністю оформлення права власності на фактично збудований об'єкт.

При цьому ОСОБА_4 було надано на розгляд Відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації Генплан зеленої ділянки М 1:500, що виготовлений ТзОВ Фазис та погоджений Пустомитівським РВ ГУ ДСНС України у Львівській області.

Досліджуючи вказаний Генплан, встановлено, що на ньому зображений фактично наявний (а не проектований) належний ОСОБА_4 житловий будинок та відстань до існуючого сусіднього житлового будинку із східної сторони 4,05 м.

Таким чином, фактично будівництво житлового будинку здійснювалось не на підставі будівельного паспорта від 24.03.2017 року №2550/18-19, а на підставі будівельного паспорта 1989 року, можливість використання якого була передбачена законом.

Крім того, приміткою 7 Таблиці 1 розділу 1* додатку 3.1. ДБН-360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень передбачено, що часткова реконструкція житлових будинків та господарських споруд на окремих садибних ділянках, які побудовані за раніше чинними нормативами, допускається за погодженням з місцевими органами архітектури і містобудування, державного пожежного та санітарного нагляду. В цьому випадку перебудова житлових будинків, їх господарських будівель та гаражів можлива за умови збереження існуючих відстаней між будівлями.

Порядок надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки визначено ст.27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011р. №103 Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 року за №302/19640.

Відповідно до п.2.1 вказаного Порядку, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.

Відтак, оскільки житловий будинок на земельній ділянці був фактично збудований на підставі будівельного паспорта 1989 року, а ОСОБА_4 отримала погодження Генплану Пустомитівського РВ ТУ ДСНС України у Львівській області, до поданої заяви додала повний пакет документів, визначений законом, у відповідності до переліку передбаченого п.2.1 порядку надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки то підстав для повернення ОСОБА_4 пакету документів, порушувати наявне право власності ОСОБА_4 та відмовляти їй у видачі будівельного паспорта чи вимагати здійснення перебудови будинку у Відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації судом не вбачається.

Згідно оскаржуваної постанови інспектором Мончак О.Б. також зроблено висновок про те, що встановлені нею обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109.

Видача будівельного паспорта, регулюється ч.2 ст.27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року №103.

Згідно ч.2 ст.27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.1.5. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011року №103, проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень.

Таким чином, посилання інспектора Мончак О.Б. в оскаржуваній постанові на порушення ОСОБА_1 при видачі будівельного паспорта п.2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 року №109, є безпідставним, оскільки даним Порядком не врегульовано порядок видачі будівельного паспорта і він не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Окрім цього, досліджуючи оскаржувану постанову, судом встановлено, що така не містить жодного посилання на порушення ОСОБА_1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року №103, який є спеціальним нормативно-правовим документом щодо правовідносин, пов'язаних з видачею будівельного паспорта.

Згідно ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Як вбачається з наведеного інспектором у оскаржуваній постанові вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, таке правопорушення, на думку головного інспектора будівельного нагляду, було вчинено ним у день видачі будівельного паспорта, а саме 24.03.2017 року.

Таким чином, за дії, що вчинені 24.03.2017 року, ОСОБА_1 повинен нести відповідальність на підставі закону, що був чинний станом на 24.03.2017 року.

Диспозиція ч.3 ст.96-1 КУпАП у редакції, чинній станом на 24.03.2017 року передбачала наступний склад адміністративного правопорушення - порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких документів з порушенням встановленого порядку, а також вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством.

Таким чином, порушення ДБН 360-92, не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.96-1 КУпАП, оскільки не стосується порушення Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011 року в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №66 від 25.02.2013 року.

Фактичні обставини справи засвідчують, що орган державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідності на підставі закону, який на момент вчинення інкримінованого ним правопорушення не діяв, а почав діяти з 10.06.2017 року - Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності №1817-VIII від 17.01.2017 року, яким диспозицію ч.3 ст.96-1 КУпАП було викладено у новій редакції: порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством, надання таких документів з порушенням установленого порядку, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм, стандартів і правил, порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків (звітів) з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством.

Судом встановлено, що лише Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності №1817-VIII від 17.01.2017 року, що набув чинності 10.06.2017 року диспозицію ч. 3 ст.96-1 КУпАП було викладено у новій редакції та було запроваджено адміністративну відповідальність за видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки з порушенням містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм, стандартів і правил.

Відтак, орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду притягнув ОСОБА_1 до відповідальності за дії, які на момент їх вчинення не охоплювались складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.96-1 КУпАП, а отже не були адміністративним правопорушенням (проступком), передбаченим ст.9 КУпАП.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, надаючи правову оцінку встановленим судом обставинам, за дії, які описані у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду не мав підстав визнавати ОСОБА_1 винним і накладати на нього адміністративне стягнення за ч.3 ст.96-1 КУпАП, а зобов'язаний був закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Окрім цього, всупереч п. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не представлено суду жодних доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови чи заперечень на доводи позивача щодо неправомірності такої.

10.01.2018 року від представника відповідача державної архітектурно-будівельної інспекції за дорученням ОСОБА_7 подано клопотання про об'єднання в одне провадження справу, яка розглядається з справою № 450/2121/17, яка перебуває на розгляді Пустомитівського районного суду Львівської області за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту ДАБІ у Львівській області, Державної архітектурно будівельної інспекції України, третя особа: головний інспектор будівельного нагляду: ОСОБА_8 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 21/12-мб/пл. від 19.07.2017р., згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення п. 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011р. N° 109р. - згідно санкції ч. 3 ст. 96-1 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що дані справи за адміністративним позовом одного і того самого позивача - ОСОБА_1 до одного і того самого відповідача - Департаменту ДАБІ у Львівській області, Державної архітектурно будівельної інспекції України про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення згідно однієї і тієї ж санкції статті ч. 3 ст. 96-1 КУпАП прийнятих на підставі одного акту перевірки № 4-мб/пл. від 26.05.2017 складеного за результатами однієї планової перевірки.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи № 450/2121/17 встановлено, що предметом оскарження за даним позовом є постанова головного інспектора будівельного нагляду: ОСОБА_8 Департаменту ДАБІ у Львівській області, Державної архітектурно будівельної інспекції України № 21/12мб/пл. від 19.07.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 96-1 КУпАП. Порушення полягає в тому, що ОСОБА_1 видано та підписано будівельний паспорт забудови земельної ділянки, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (будівництво індивідуального житлового будинку) в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області від 29.03.2017 року № 2361/18-32 земельна ділянка площею 0,0354га., з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме : 3.26 ДБН 360-92** Містобудування, Планування і забудова міських і сільських поселень- садибна забудова площею ділянок менше 600 кв.м. повинна забезпечуватись централізованим водопроводом. На схемі забудови земельної ділянки (графічна частина) не відображено місця підключення до інженерних мереж та відсутня інформація про наявність централізованого водопроводу та каналізації.

При тому, у справі яка розглядається предметом оскарження є постанова головного інспектора будівельного нагляду: ОСОБА_3 Департаменту ДАБІ у Львівській області, Державної архітектурно будівельної інспекції України № 21/4мб/пл. від 18.07.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 96-1 КУпАП. Порушення полягає в тому, що ОСОБА_1, як начальником відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області видано та підписано будівельний паспорт забудови земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (будівництво індивідуального житлового будинку) в с.Підбірці Пустомитівського району від 24.03.2017 року №2550/18-19 з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме додаток -3.1 ДБН 360-92 ** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень - до існуючого житлового будинку, який розміщений на сусідній земельній ділянці відстань 4,0 м.

Такими чином, предметом оскарження за даними позовами, є виявлені різного роду порушення ОСОБА_1 як начальником відділу містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області при погодженні та видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки щодо різних об'єктів нерухомого майна, а тому суд приходить до переконання про відсутність підстав та недоцільність об'єднання вказаних позовів в одне провадження

Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що обставини зазначені в оскаржуваній постанові 18.07.2017 року про те, що він нібито відмовився від підписання і отримання примірника постанови не відповідає дійсності, оскільки він був відсутній під час розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови. В тексті постанови не зазначено, що вона винесена в його присутності. Про винесення вказаної постанови від 18.07.2017 року його не було відомо до моменту її отримання через засоби поштового зв'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова від 18.07.2017 року була надіслана через засоби поштового зв'язку 24.07.2017 року та отримана віллілом містобудування та архітектури Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області 28.07.2017 року, що підтверджується копією повідомлення №423, наданого ВПЗ м.Пустомити.

Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 був відсутній при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення 18.07.2017 року, а про винесення постанови №21/4-мб/пл від 18.07.2017 року дізнався лише після її отримання 28.07.2017 року, тому не мав об'єктивної можливості оскаржити її у встановлений законом строк, суд приходить до переконання, що строк оскарження вказаної постанови пропущений ним з поважних причин та підлягає поновленню.

На підставі наведного та керуючись ст. ст. 2,5,7, 18. 19, 72, 77, 121,122 КАС України, ст.ст. 8, 9, 96-1, 247,254-258 287, 288, 289 КУпАП суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_1 пропущенний строк на звернення до суду з адміністративним позовом на оскардження постанови №21/4-мб/пл від 18.07.2017 року головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3

Визнати протиправною та скасувати постанову №21/4-мб/пл від 18.07.2017 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 96-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 96 -1 КпАП України - закрити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського адміністративного апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяД. А. Кукса