316/7-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16.тел. 230-31-77
І м е н е м України
ПОСТАНОВА
"12" червня 2007 р. Справа № 316/7-06
За позовом Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості, м. Біла Церква
до відповідача Приватного підприємства „Кларк”, м. Біла Церква
про стягнення 27658,02грн.
Суддя Чорна Л.В.
Представники:
від позивача: не з‘явився;
від відповідача: Сікан О.С. –довір. б/н від 08.06.2007р. - представник.
Новий розгляд
Суть спору:
Стягується 27658грн. 02коп. штрафу за порушення п. 5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення”.
Відповідач позов не визнає, посилаючись на повідомлення позивача про майбутнє вивільнення працівників у письмовій формі, поштою та пропуск строку застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України.
Позивач в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку.
До суду надійшла телеграма від позивача про відкладення розгляду справи, у зв‘язку із відсутністю юрисконсульта. Зазначене судом не задовольняється, оскільки суд не вбачає підстав для відкладення, крім того наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення спору по суті.
Позов підлягає задоволенню.
судом встановлено:
Відповідно до п. 5 ст.20 Закону України „Про зайнятість населення”, при вивільненні працівників, у зв‘язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілювання підприємств, установ і організацій, скорочення чисельності або штату працівників підприємства, установи та організації повідомляють про це не пізніше як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікацій, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення –списки фактично вивільнених.
Згідно п. 1 Положення „Про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. №50, Державний департамент нагляду за додержанням законодавства по працю є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці і підпорядковується йому. Відповідно до п. 4 Положення, Держнаглядпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов‘язкове соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчої дирекції фондів загальнообов‘язкового соціального страхування.
На підставі проведеної перевірки Державним департаментом нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці) Територіальною державною інспекцією праці у Київській області дотримання відповідачем законодавства про працю та загальнообов‘язкове державне соціальне страхування встановлено, що в 2005році на підприємстві проведено скорочення штатних працівників в кількості 8 осіб, які були вивільнені по п. 1 ст. 40 КЗпК України. Разом з цим при скорочені було допущено порушення вимог ст. 49-2 КЗпК України та п. 5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” –не було подано звіт по формі 4-ПН про наступне вивільнення до Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості. Таким чином, відповідач має сплатити штраф у сумі 27658грн. 02коп. в розмірі річної заробітної плати кожного вивільненого працівника, згідно довідок підприємства: Потапенко М.В. –2713грн. 51коп.; Гагич Н.В. –4371грн. 31коп.; Шаповалові О.В. –2848грн. 27коп.; Бутенко С.Ю. – 1920грн. 47коп.; Ячкасова Л.В. –4028грн. 19коп.; Широкобокова І.М. –2062грн. 07коп.; Абрамкіна О.С. –5337грн. 67коп.; Знов‘як О.О. –4376грн. 53коп.
Зазначене відображене в акті перевірки №10-01-030/7 від 23.03.2006р.
Відповідно до п.5 ст. 20 Закону України „Про зайнтість населення”, у разі неподання або порушення строків подання цих даних до державної служби зайнятості стягується штраф у розмірі заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов‘язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
12 квітня 2006р. відповідачу надсилалась претензія №728 на спірну суму. Претензія відповідачем не визнана –лист №68 від 10.05.2006р.
На посилання відповідача стосовно належного повідомлення позивача про майбутнє вивільнення працівників, суд зазначає наступне.
Реєстр вихідних листів за квітень 2005р. є одностороннім документом не може бути належним доказом дотримання відповідачем п. 5 ст.20 Закону України „Про зайнятість населення”.
Крім того, відповідно до п. 6 ст. 3 Господарського кодексу України під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Відповідно до ч. 5 п. 1 ст. 4 Господарського кодексу України, не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 8 Господарського кодексу України, держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського кодексу України, основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; сертифікація та стандартизація; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Господарського кодексу України, система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України.
Предметом даного спору є відносини не цивільно-правового, а публічно-правового характеру, передбачена ними відповідальність також є публічно-правовою, оскільки орган який притягає до відповідальності здійснює контрольно-наглядові функції.
Відповідно до п. 4 ст.18 Закону України „Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, тому строки не застосовуються.
Відповідно до п. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Зважаючи на вищевикладене, застосування пропуску строків судом бути не може, оскільки заявлена вимога не є видом адміністративно-господарської санкції в порядку Господарського кодексу України.
За таких обставин вимоги обґрунтовані, матеріалами справи доведені, підлягають задоволенню.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 158, 161, 163, 167 та п.п. 3, 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Стягнути з приватного підприємства „Кларк” (код 23577216, р/р 26001477, МФО 321121 АППБ „Аваль” м. Біла Церква, 09100, вул. О. Гончара, 1/42, м. Біла Церква, Київська область) на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22199887, УДК Київської області ЗКПО 23570409, МФО 821018, р/р3717030090143, 09117, вул. Ярослава Мудрого, 26, м. Біла Церква, Київська область) 27658(двадцять сім тисяч шістсот п‘ятдесят вісім)грн. 02коп. штрафу.
Стягнути з приватного підприємства „Кларк” (код 23577216, р/р 26001477, МФО 321121 АППБ „Аваль” м. Біла Церква, 09100, вул. О. Гончара, 1/42, м. Біла Церква, Київська область) в доход державного бюджету України 276(двісті сімдесят шість)грн. 58коп. судового збору.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 724286 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Чорна Л.В.
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Рудченко С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні