ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2018 року
Київ
справа №813/1703/16
адміністративне провадження №К/9901/3529/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 (суддя Гулкевич І.З.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2017 (судді Макарик В.Я., Гудим Л.Я., Коваль Р.Й.) у справі за позовом Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ОДПІ) до Приватного підприємства "Кінноспортивна школа "Вадим" (далі - ПП "Кінноспортивна школа "Вадим") про стягнення коштів,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2016 року ОДПІ звернулась до суду з позовом про стягнення з ПП "Кінноспортивна школа "Вадим" самостійно узгодженого ним податкового зобов'язання з орендної плати за землю на загальну суму 149 211,42 грн.
Позов обґрунтований тим, що станом на 18.05.2016 за підприємством обліковується податковий борг у сумі 149 211,42 грн, який виник внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю. При цьому ОДПІ зазначила, що вжиті податковим органом до підприємства заходи стягнення (вручення керівнику підприємства податкової вимоги) не призвели до погашення цього боргу.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 21.12.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2017, у задоволенні позову відмовив.
Відмова у задоволенні позову обґрунтована посиланням на встановлені у справі обставини, що податковим органом не було дотримано порядок стягнення податкового боргу у сумі 149 211,42 грн, зокрема, контролюючий орган на адресу відповідача не надсилав податкову вимогу щодо сплати податкового боргу на вказану суму, а доводи про вручення податкової вимоги директору ПП "Кінноспортивна школа "Вадим" спростовані у судовому процесі.
Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Доводи скаржника про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права обґрунтовані тим, що згідно з даними картки особового рахунку підприємства станом на 18.05.2016 у відповідача обліковується заборгованість зі сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання по орендній платі за землю у сумі 149 211,42 грн та обставинами щодо формування ОДПІ податкової вимоги форми "Ю" від 02.03.2013 № 38/15. Доводів на спростування правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин та їх юридичної оцінки касаційна скарга не містить.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та ухвалою від 07.02.2018 визнав за можливе попередній розгляд справи.
Відповідач не реалізував процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суди попередніх інстанції встановили, що внаслідок несплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання "орендна плата за землю" за квітень - грудень 2014, 2015 рік, січень - березень 2016 року у сумі 149 211,42 грн у підприємства станом на 18.05.2016 утворився податковий борг на вказану суму. 02.03.2013 ОДПІ виставила підприємству податкову вимогу форми Ю № 38-15, відповідно до якої загальна сума боргу відповідача за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 02.03.2013 становила 7046,16 грн. Згідно з висновком криміналістичної експертизи з дослідження підписів від 21.11.2016 № 5587, яка проведена з дослідженням вільних зразків почерку та підписів директора ПП "Кінноспортивна школа "Вадим" ОСОБА_5 у первинних документах/звітах та експериментальних зразків почерку зазначеної особи, короткий рукописний запис "Гусаревич", розташований у рядку "прізвище, ініціали" після друкованого запису "Податкову вимогу отримав" у нижній частині корінця податкової вимоги форми "Ю" від 02.03.2013 № 38-15, виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_5, розташований у рядку "підпис" нижче короткого рукописного запису "Гусаревич" у нижній частині корінця податкової вимоги форми "Ю" від 02.03.2013 № 38-15, виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою; питання встановлення статі та віку виконавця (виконавців) короткого рукописного запису прізвища "Гусаревич" та підпису від імені ОСОБА_5 на корінці податкової вимоги форми "Ю" від 02.03.2013 № 38-15 не вирішувалось у зв'язку з відсутністю науково - обґрунтованих методик вирішення таких питань.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 цього Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.
Відповідно до пункту 59.5 цієї статті у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати про відсутність обов'язку контролюючого органу направляти платнику податків нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто, в разі коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється.
Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 ст. 60 ПК України визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. У зв'язку з цим із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.
Отже, лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов'язання.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 ПК України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. Разом з тим, як встановили суди, податкова вимога на адресу підприємства не надсилалась та не вручалась.
Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Т.М. Шипуліна
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2018 |
Оприлюднено | 27.02.2018 |
Номер документу | 72428941 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бившева Л.І.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні