Рішення

від 20.02.2018 по справі 802/145/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 лютого 2018 р. Справа № 802/145/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: Гнатюка Є.М.,

представника відповідачів: Сивого М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в :

18.01.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготерм" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Енерготерм з питань достовірності нарахування суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Кавіста за лютий 2017 року, відповідачем складено Акт від 22.08.2017 року №1434/1415/32340915, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.20176 року №0008241401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 34759 грн., у тому числі 27807 грн. - за податковим зобов'язанням, 6952 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

На думку позивача, викладені в Акті перевірки висновки не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, є необґрунтованими, а тому прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 18.09.20176 року №0008241401 є протиправним. З огляду на що, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просив скасувати вказане рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, що наведені в адміністративному позові. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, аргументуючи свої заперечення обґрунтованістю висновків податкового органу, що знайшли відображення в акті перевірки №1434/1415/32340914 від 22.08.2017 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що у період з 10.08.2017 року по 16.08.2017 року, на підставі наказу №2103 від 10.08.2017 року та направлення №1561 від 10.08.2018 року, ГУ ДФС у Вінницькій області проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ Енерготерм з питань достовірності нарахування суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Кавіста за лютий 2017 року.

Результати перевірки оформлені Актом від 22.08.2017 року №1434/1415/32340914, у якому встановлено порушення ТОВ Енерготерм п. 198.1, п. 198.6, ст. 198, п. 200.2 ст. 200 ПКУ, внаслідок чого підприємством занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на загальну суму 27807 грн. по декларації за лютий 2017 року.

На підставі Акту перевірки від 22.08.2017 року №1434/1415/32340914, ГУ ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.20176 року №0008241401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 34759 грн., у тому числі 27807 грн. - за податковим зобов'язанням, 6952 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Незгода позивача із прийнятим за результатами проведеної перевірки податковим повідомленням-рішенням, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню, що оскаржується, суд виходить із наступного.

Згідно п. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідно до п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (п. 198.1. ст. 198 ПК України). А згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

З огляду на зазначені положення ПК України витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської діяльності є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вбачається із матеріалів справи, в ході перевірки щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Кавіста за лютий 2017 року, з приводу отримання послуг особливої специфіки, податковий орган дійшов висновку про удаваність даних послуг та узгодженість даних дій між ТОВ Енерготерм та ТОВ Кавіста з метою отримання податкової вигоди кінцевим отримувачем.

Дані висновки зроблені відповідачем, з огляду на те, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Кавіста в лютому 2017 року задекларувало придбання значного обсягу продуктів харчування, вагового обладнання, металопластикових конструкцій, фарби для волосся, одягу та взуття, косметичних засобів, м'ясопродуктів та інших товарів. При цьому перерахованих в кошторисах матеріалів, які були використані для проведення робіт TOB Кавіста , не купувало. Щодо твердження позивача, що ці матеріали могли купуватися раніше, то дані інформаційного ресурсу не підтверджують таке придбання в попередніх періодах, крім того TOB Кавіста зареєстроване в ЄДРПОУ в грудні 2016 року. TOB Кавіста в лютому 2017 року декларує придбання продуктів харчування, вагового обладнання, металопластикових конструкцій, фарби для волосся, одягу та взуття, косметичних засобів, м'ясопродуктів та інших товарів. Подальшу реалізацію даного товару TOB Кавіста не декларує, проте декларує виконання мало не всього переліку послуг, які включає галузь будівництва, проектування, дослідництва, маркетингу, реклами та інших на всій території України одночасно.

Крім того в ході перевірки встановлено, що дане підприємство в лютому 2017 року не здійснювало діяльності, яка могла б підтвердити виконання ряду задекларованих операцій. Тобто, для забезпечення виконання такого об'єму та різноманітності послуг підприємству потрібно було б або проводити це власними силами, або замовляти цілковите їх виконання іншими суб'єктами господарювання, або в будь-який інший спосіб забезпечити виконання договірних зобов'язань. У будь-якому випадку виконання всіх вище перерахованих робіт вимагає наявності необхідних умов і засобів, в першу чергу значну кількість трудових ресурсів з спеціальною фаховою підготовкою, а також основних фондів для забезпечення процесу виконання послуг. Проте, за даними ЄРПН в лютому 2017 року жодних послуг від будь-яких постачальників TOB Кавіста не отримувало, доходів фізичним особам -неплатникам ПДВ також не виплачувало.

Крім вищезазначеного ГУ ДФС у Вінницькій області отримано податкову інформацію з Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, якою встановлено маніпулювання даними податкової звітності та, як наслідок, неправомірне формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за лютий та березень 2017 року, в зв'язку з чим TOB Кавіста припинено дію договору про визнання електронних документів в частині припинення прийняття електронних документів (податкових накладних) до часу спростування вищевикладених обставин щодо маніпулювання номенклатурою товарних позицій в отриманих/виданих податкових накладних.

На підставі викладеного, відповідачем зроблено висновок, що ТОВ Кавіста не могло реалізувати TOB Енерготерм послуг з ремонту систем вентиляції та кондиціонування нежитлових приміщень на суму 166844 грн., в т.ч. ПДВ 27807,33 грн., а відтак податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН на адресу TOB Енерготерм та відображені в податковому обліку, не можуть вважатися такими, що підтверджують реальність проведення операцій з надання послуг та надають право на податковий кредит.

Проте, такі висновки відповідача свого належного підтвердження в ході судового розгляду справи не знайшли.

Так, досліджуючи реальність здійснення господарських операцій суд встановив, що 06.02.2017 року між ТОВ Енерготерм (замовник) та ТОВ Кавіста (виконавець) укладеного Договір №02/17 по виконанню робіт по ремонту системи кондиціювання повітря нежитлових приміщень корпусу №11 (ІІ поверх адмінкорпус), що належить замовнику за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 17. Перелік матеріалів, робіт і їх вартість визначається згідно з узгодженим Кошторисом, що є невід'ємною частиною Договору, на загальну суму 59766 грн. Крім того, між вказаними замовником та виконавцем укладено Договір №01/17 від 01.02.2017 року по виконанню робіт по ремонту системи вентиляції нежитлових приміщень корпусу №11 (підвал), що належить замовнику з узгодженим Кошторисом на суму 107078, грн.

На підтвердження належного виконання робіт за умовами договорів, сторонами підписані Протоколи погодження договірної ціни до договорів №02/17 від 06.02.2017 року та №01/17 від 01.02.2017 року (а.с. 53, 59), а також Акти здачі-прийняття виконаних робіт від 28.02.2017 року (а. с. 54, 60).

Крім того, в Акті перевірки від 22.08.2017 року №1434/1415/32340914 податковим органом вказано, що ТОВ Кавіста з грудня 2016 року перебуває на обліку у Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Приморське відділення), основний вид діяльності 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель, кількість працюючих за даними звітності 4 постійних та 3 по сумісництву.

Також, за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Кавіста в лютому 2017 року задекларувало продаж послуг з ремонту систем вентиляції та кондиціонування нежитлових приміщень на адресу ТОВ Енерготерм з використанням власних матеріалів, які перераховані в кошторисах.

Обґрунтовуючи неправомірність формування податкового кредиту, податковий орган посилається на отримано податкову інформацію з Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, якою встановлено маніпулювання даними податкової звітності та, як наслідок, неправомірне формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за лютий та березень 2017 року, в зв'язку з чим TOB Кавіста припинено дію договору про визнання електронних документів в частині припинення прийняття електронних документів (податкових накладних) до часу спростування вищевикладених обставин щодо маніпулювання номенклатурою товарних позицій в отриманих/виданих податкових накладних. А також на відсутність у останнього трудових ресурсів, що свідчить про неможливість здійснення основного виду діяльності.

Проте, суд із зазначеним не погоджується, оскільки, позивач не зобов'язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб'єктами, не зобов'язаний нести відповідальність за несплату податків продавцями (постачальниками), або за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї, що підтверджено практикою Європейського суду з прав людини та Верховного Суду України.

Зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій. Отже, відповідач позбавив ТОВ Енерготерм права на формування податкового кредиту через недотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Однак, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом. При цьому, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Крім того, суд критично оцінює посилання представників відповідача на відсутність у ТОВ Кавіста трудових ресурсів, та, як наслідок, об'єктивної можливості для виконання робіт за умовами договорів, адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання робіт.

До того ж, податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів/надання послуг постачальником або перевізником.

Варто звернути увагу на те, що як на момент здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Кавіста", так і станом на день розгляду даної справи, останнє не визнане банкрутом, знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відтак, вказане підприємство не мало дефектів у своєму правовому статусі та мало право укладати правочини та вчиняти інші юридично значимі дії.

Враховуючи вищевикладене, висновки акта перевірки щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Кавіста" не знайшли свого належного підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки спростовуються зазначеними нормами законодавства та дослідженими обставинами справи.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 18.09.2017 року №0008241401 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу ч. 2 ст. 77 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. За таких обставин, заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області від 18.09.2017 року №0008241401.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм" (вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 323409914) сплачений при зверненні до суду судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39402165) у сумі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерготерм" (вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32340914).

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165).

Суддя Дончик Віталій Володимирович