Рішення
від 19.02.2018 по справі 821/1651/17
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1651/17 17 год. 15 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представника

позивача - Довбиш Г.В.,

відповідача - Насєки М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна промислова компанія "Дом-Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

03.11.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна промислова компанія "Дом - Агро" ( далі - позивач, ТОВ " АПК " Дом-Агро"") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ( далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області), яким з урахуванням уточнення позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати

- податкове повідомлення - рішення № 0003151422 від 09.11.2017 р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 362 225,00 грн., у т.ч. за 2015 рік у сумі 5 411,00 грн., за 2016 рік на суму 1 916,00 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 354 898 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0003161422 від 09.11.2017 р. про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 6 577,93 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0002311422 від 09.08.2017 р. про нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на суму 887,00 грн. та штрафних санкцій 221,75 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0001511305 від 09.08.2017 р. про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 159 255,35 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 76 771,26 грн., за штрафними санкціями в сумі 56 825,32 грн., пеня в сумі 25 658,77 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0001521305 від 09.08.2017 р. про визначення грошового зобов'язання з військового збору в загальній сумі 12 557,02 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 6 320,37 грн., за штрафними санкціями в сумі 4 657,35 грн., пеня в сумі 1 579,30 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0002321422 від 09.08.2017 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1017,00 грн., у т. числі за основним платежем в сумі 814,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 203,50 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки акту документальної планової виїзної перевірки ПП "АПК "Дом-Агро", які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є неправомірними, оскільки не відповідають первинним документам та нормам податкового законодавства. Зокрема, позивач не погоджується з висновком податкового органу щодо завищення адміністративних витрат за 2015- 2016 роки в сумі 4 354,00 грн., оскільки відповідно до роз'яснень фахівців фіскальної служби у листах від 01.12.2016 р. N 26059/6/99-99-08-02-01-15, від 10.05.2017 р. N 7601/5/99-99-14-05-01-16 відсутність у квитку інформації про страховика та страхову суму не є підставою для тверджень про відсутність первинних документів. Крім того, на думку позивача підприємство не може нести відповідальність за невикористання авто перевізниками квитків встановленої форми. Позивач не погоджується з висновком відповідача про безпідставне включення підприємством до складу фінансових витрат процентів за кредитом у сумі 353 893,99 грн. за І квартал 2017 р., оскільки вважає, що вказані кредитні кошти, підприємство не використовувало для створення фіксованого активу, а отримало для поповнення обігових коштів, а тому нецільове використання кредитних коштів не є підставою для не визнання їх фінансовими витратами, як в бухгалтерському так і в податковому обліку. Щодо висновку відповідача про завищення підприємством витрат за 2016 р. на суму 1 948,78 грн., яка складає вартість відшкодованих проїзних квитків та нарахуванням добових витрат, як такі, що фактично не відбулись, то позивач вважає, що даний висновок є необґрунтованим, оскільки не відповідає дійсності та фактично наданим до перевірки первинним документам. Позивач також не погоджується з висновком податкового органу про неправомірне віднесення підприємством до складу податкового кредиту послуг ТОВ " Прем'єр " щодо проживання в готелі, як на такі, що не пов'язані з господарською діяльністю, оскільки вважає, що фахівцями відповідача під час перевірки не враховано, що директор та юрист підприємства не проживають за місцем розташування підприємства м. Нова Каховка, у зв'язку з чим підприємство зобов'язано забезпечити їх житлом для виконання службових обов'язків за місцем розташування підприємства. Щодо висновку відповідача про заниження підприємством податку на доходи фізичних осіб внаслідок не оподаткування доходу працівників підприємства, отриманого внаслідок списання спиртних напоїв згідно актів списання таких товарів, то позивач з посилання на ст. 9 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " вказує, що акт списання є первинним документом, який підвереджує факт списання алкогольних напоїв, а не отримання працівниками таких напоїв у власність. Щодо висновку відповідача про заниження підприємством податку на доходи фізичних осіб у зв'язку із відшкодуванням працівникам вартості послуг таксі, то позивач вказує, що сума відшкодованих фізичній особі (працівнику) витрат, понесених за користування послугами таксі не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, оскільки юридична особа (роботодавець) не фінансується за рахунок бюджетних коштів. Щодо висновку відповідача про заниження підприємством військового збору, то враховуючи, що порядок утримання військового збору повністю ідентичний із порядком оподаткування податком на доходи фізичних осіб, тому позивач вважає висновки по нарахуванню військового збору також безпідставними.

20.11.2017 року відповідач надав суду письмові заперечення, відповідно до яких вказує, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними, оскільки були прийняті за наслідками встановлених порушень податкового законодавства в ході проведення планової перевірки позивача.

Ухвалою суду від 06.11.2017 р. провадження у справі було відкрито.

Ухвалою суду від 07.11.2017 р. закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 16.11.2017 р.

Ухвалою суду від 16.11.2017 р. зупинено провадження у справі до дати, встановленої судом, а саме до 22.11.2017 р.

Протокольною ухвалою суду від 22.11.2017 р. зупинено провадження у справі до дати, встановленої судом, а саме до 04.12.2017 р.

Судові засідання, призначені на 04.12.2017 р. та на 11.12.2017 р., не відбулись у зв'язку з відрядженням судді.

Протокольною ухвалою суду від 20.12.2017 р. відновлено провадження у справі та відкладено розгляд справи на 10.01.2018 р.

Протокольною ухвалою суду від 10.01.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 17.01.2018 р.

Судове засідання, призначене на 17.01.2018 р., не відбулось у зв'язку з хворобою судді.

Протокольною ухвалою суду від 23.01.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 12.02.2018 р.

Протокольною ухвалою суду від 12.02.2018 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 19.02.2018 р.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини суд вказує про наступне.

Судом встановлено, що відповідно до план-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 06.06.2017 р. № 472 проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "АПК "Дом-Агро" (код 38798600) з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2017 р., за результатами якої складено акт № 173/21-22-14-01/38798600 від 20.07.2017 р. ( далі - акт перевірки).

Висновками акту перевірки, з урахуванням листа ГУ ДФС у Херсонській області " Про надання відповіді на заперечення до акту перевірки" від 04.08.2017 р. № 3074/21-22-14-01-14, встановлено порушення ТОВ "АПК" Дом -Агро" вимог податкового законодавства, а саме :

1) п.138.2, пп.138.10.2 п.138.10, ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, від 02 грудня 2010 р. № 2755-VI ( далі ПК України), пунктів 6, 9, 4, 7, 26 П(С)БО 16 " Витрати " внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств за 2014 рік на суму 814,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування на суму 414 318 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 18 061 грн., за 2016 рік у сумі 7 149 грн. за 1 квартал 2017 року у сумі 389 108 грн.

2) п.198.5 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за березень 2017 р. на загальну суму 887,00 грн.;

3) п.2.11 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.04р. (із змінами), а саме: звітність про проведення готівкових розрахунків без подання платіжного документа, який би підтверджував сплату готівкових коштів у сумі - 1003,92 + 8874,02 = 9 877,94 грн. Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, у зв'язку з закінченням 1095 днів з моменту вчинення порушення звітність про проведення готівкових розрахунків без подання платіжного документа, який би підтверджував сплату готівкових коштів становить: 9 877,94 грн. - 1320,00 грн. (звіти від 02.06.2014 р. № 6, № 8) = 8 557,94 грн.

4) пп. 164.2.11 та пп. "е" 164.2.17 та пп. "б" 164.2.17 та пп. "г" 164.2.17 та пп. 164.2.20 п. 164.2 та п. 164.3,п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями підприємством ТОВ "АПК "Дом - Агро" занижено податок на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді на загальну суму 76 771,26 грн. (у т.ч. 2014 рік занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 5 714,12 грн., у 2015 році занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 23 935,97 грн., у 2016 році занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 36 967, 00 грн., у І кварталі 2017 року занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 10 154,18 грн. (персоніфікований розрахунок сум заниженого податку додається у розділі ІV додатку № 16 до акту перевірки);

5) пп. 164.2.11 та пп. "е" 164.2.17 та пп. "б" 164.2.17 та пп. "г" 164.2.17 та пп. 164.2.20 п. 164.2 та п. 164.3,п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями підприємством ТОВ "АПК "Дом - Агро" та заниженням бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, з урахуванням вимог п.16 (прим. 1) Підрозділу 10 " Інші перехідні положення" Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756 зі змінами та доповненнями, підприємством занижено нарахування військового збору у перевіряємому періоді на суму 6320,37 грн.(у т.ч. на 2393,6 грн. занижено військовий збір у 2015 році, на 3080,59 грн. у 2016 році та на 846,18грн. занижено військовий збір у І кв. 2017 року ).

На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.08.2017 року:

№ 0002311422, яким нараховані податкові зобов'язання з ПДВ на суму 887,00 грн. та штрафних санкцій 221,75 грн.;

№ 0002321422, яким визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 814 грн., застосовано штрафну санкцію 203,5 грн.;

№ 0002331422 яким визначено штрафної санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки за порушення касової дисципліни у розмірі - 8557,94 грн.

№ 0002341422 яким визначено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2015 рік - 18 061 грн., за 2016 рік - 7149 грн., за І квартал 2017 року - 389108 грн.;

№ 0001511305, яким визначено грошові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 76771,26 грн., застосовано штрафну санкцію 56825,32 грн., сума пені - 25658,77 грн.;

№ 0001521305, яким визначено грошові зобов'язання з військового збору на суму 6 320,37 грн., застосовано штрафну санацію 4 635,35 грн., сума пені 1579,3 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх до ДФС України, яка своїм рішенням від 19.10.2017 р. № 23614/99-99-11-01-01-25 скаргу ТОВ " АПК " Дом-Агро" задовольнила частково, а саме, вирішено скасувати -

- податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 р. № 0002321422, яким визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 814 грн., застосовано штрафну санкцію 203,5 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 р. № 0002341422 в частині завищення витрат за період 2015 рік - 1 квартал 2017 року по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Прем'єр", ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 і у відповідній частині штрафні санкції,

- податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 №0002331422 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій поза межами строків визначених п.114.1 ст.114, ст.102 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного рішення ДФС України, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.11.2017 р.

- № 0003151422, яким зменшено суми від'ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 362 225,00 грн.;

- № 0003161422, яким застосовано штрафні санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 6 577,93 грн.

Не погоджуючись з винесеними за результатами перевірки та результатами розгляду скарги податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0003151422 від 09.11.2017 р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 362 225,00 грн., у т.ч. за 2015 рік у сумі 5 411,00 грн., за 2016 рік на суму 1 916,00 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 354 898 грн., то суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, то вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі рішення ДФС України від 19.10.2017 р. № 23614/99-99-11-01-01-25, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 р. № 0002341422, у зв'язку з чим представником відповідача листом від 15.01.2018 р. було надано до суду перелік порушень з розшифровкою сум, які вплинули на завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.

Отже, відповідно до описової частини акту перевірки та його висновків, з урахуванням додаткових пояснень відповідача, наданих в ході розгляду справи, судом встановлено, що на визначення спірної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток вплинуло декілька порушень, а саме, за висновком відповідача ТОВ " АПК " Дом -Агро " порушено

- підпункт 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, пункти 6, 9.4, 26 П(С)БО 16 " Витрати " внаслідок чого завищено витрати на загальну суму 7 327,00 грн., у т.ч. по періодам: за 2015 рік на суму 5 411,00 грн.; за 2016 рік на суму 1 916 грн.;

- підпункт 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, пункт 7 П(С)БО 16 " Витрати ", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 внаслідок чого занижено фінансовий результат до оподаткування шляхом завищення фінансових витрат на загальну суму 353 893,99 грн. за І квартал 2017 р.

Перевіряючи обґрунтованість даних висновків податкового органу щодо кожного порушення на предмет його узгодженості нормам податкового законодавства, суд вказує про наступне.

Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 затверджене Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 " Витрати ", яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Відповідно до п.п. 4, 5 П(С)БО № 16 "Витрати" 16 об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. (п. 6 П(С)БУ 16).

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. (п. 7 П(С)БУ 16).

Відповідно до пп. 9.4 п. 9 П(С)БО 16 " Витрати " - не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати, зокрема, інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

Згідно п. 26. П(С)БО 16 " Витрати ": До складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених в пп. 22 - 25 цього Положення (стандарту), зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Щодо висновку податкового органу, відображеного на стор. 11 - 12 акту перевірки, який полягає в порушені, зокрема, пункту 9.4, 26 П(С)БО 16 " Витрати " і як наслідок завищення підприємством витрат за 1 квартал 2017 року на суму 1004,00 грн., що складає вартість придбання паливо - мастильних матеріалів, які не підтверджено первинними документами, то суд вказує про наступне.

Як встановлено судом з акту перевірки, внаслідок співставлення фіскального чека від 09.03.2017 р. № 0497493 на загальну суму 1003,92 грн., у т.ч. ПДВ, та наказу на відрядження від 02.03.2017 р. № б/н встановлено, що згідно вказаного фіскального чека придбання ПММ здійснювалось в с. Софіївська Борщагівка Київській області, однак, в наказі на відрядження в рядку (місце призначення (країна, місто, організація) зазначено м. Херсон, м. Нова Каховка, тобто директор підприємства не міг здійснювати заправку легкового автомобіля в зазначеному у фіскальному чеку місці та в зазначену дату.

Отже, з посиланням пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, яким передбачено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, податковим органом зроблено висновок про неправомірне віднесення підприємством за вказаний період до складу витрат вартість придбаних паливо мастильних - матеріалів для легкового автомобілів на загальну 1004 грн., які не підтверджено документально первинними документами.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо вказаного висновку відповідача, оскільки вважає його помилковим у зв'язку з тим, що відповідно до наказу від 02.03.2017 року про направлення працівника у відрядження директор підприємства ОСОБА_13. був відряджений з Києва до Каховки.

Дослідивши матеріали справи, суд вказує, що наявні в матеріалах справи фіскальний чек від 09.03.2017 р. № 0497493 на загальну суму 1003,92 грн., у т.ч. ПДВ, та наказ ТОВ "АПК" Дом -Агро" від 02.03.2017 р. № б/н на відрядження директора ОСОБА_13., звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 2 від 13.03.2017 р. на суму 3 563,92 грн., у т.ч. добові 2 560,00 грн. та вартість дизельного палива 1003,92 грн., спростовують висновок податкового органу щодо не підтвердження первинними документами придбаного підзвітною особою ПММ на суму 1004 грн.

Щодо висновку податкового органу, відображеного на стор. 13 акту перевірки, який полягає в порушені, зокрема, пункту 9.4, 26 П(С)БО 16 " Витрати " та наслідок чого завищено підприємством витрати на загальну суму 4 354 грн. в т.ч. по періодам: за 2015 рік на суму 2 438 грн.; за 2016 рік на суму 1 916 грн., які складають вартість придбаних працівниками підприємства під час відрядження квитків на проїзд в міжміському транспорті, в яких відсутні дані про страховика та страхову суму, внeceні друкованим способом, то суд вказує про наступне.

Як встановлено судом з описової частини акту перевірки, ТОВ "АПК" Дом -Агро" на підставі наказів на відрядження направляє працівників підприємства у відрядження, по поверненню з відрядження працівники складають звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, до яких долучають квитки на проїзд в міжміському транспорті, які не відповідають вимогам ст. 2 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006 р. № 503 " Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування" (зі змінами), оскільки в них відсутні дані про страховика та страхову суму, внeceнi друкованим способом, а тому на їx підставі підприємство не мало права здійснювати таку компенсацію працівникам підприємства відповідно до авансових звітів, перелік яких наведено на стор. 13 акту перевірки.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку відповідача, суд вказує про наступне.

Згідно п.18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено судом, то єдиною підставою для виключення зі складу валових витрат підприємства спірної суми є компенсована працівникам підприємства під час відрядження вартість їх проїзду в міжміському транспорті на підставі квитків, які не відповідають типовим формам, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006 р. № 503 через відсутність в них даних про страховика та страхову суму, внесені друкованим способом.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача виходячи з наступного.

Згідно п.14 ст.1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, підтверджуючими документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) документом, на підставі якого виконуються пасажирські перевезення для пасажира, є квиток на проїзд.

Підпунктом 10 пункту 2 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 р. № 176 ( далі - Правила № 176) квиток - проїзний документ встановленої форми, який надає право пасажиру на одержання транспортних послуг.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006 р. № 503 затверджено Типові форми квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування, а саме, додатком № 1 - типові форми на міжміські маршрути, додатком № 2 - типові форми на приміські маршрути.

Відповідач зазначає, що позивачем до авансових звітів додано квитки на проїзд у міжміському транспорті не встановленого зразка, які не є розрахунковим документом, а саме: відсутні дані про страховика та страхову суму, які повинні бути внесені у квитки друкованим способам.

Однак з досліджених у судовому засіданні квитків вбачається, що підзвітними особами було долучено до авансових звітів квитки на міжміські маршрути, форма яких повністю відповідає типовій формі згідно додатку № 1 до Наказу № 503.

Крім того, суд вважає, що не зазначення у проїзних квитках страховика та страхової суми не позбавляє їх статусу розрахункового документу та не свідчить про те, що кошти підзвітними особами не сплачувалися.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу адміністративних витрат вартість відшкодованих працівникам їх витрат з проїзду в міжміському транспорті, оскільки такі квитки є розрахунковими документами і підтверджують вартість наданих перевізниками послуг, а тому відсутні підстави для зменшення суми від'ємного значення з податку на прибуток в сумі 4 354 грн. в т.ч. по періодам: за 2015 рік на суму 2 438 грн.; за 2016 рік на суму 1 916 грн.

Щодо висновку податкового органу, відображеного на стор. 16 акту перевірки, який полягає в порушені, зокрема, пункту 9.4, 26 П(С)БО 16 " Витрати " та наслідок чого завищено підприємством витрати за 2015 рік на загальну суму 1 700,00 грн., по нарахуванню добових витрат на підставі наказу на відрядження б\н від 08.11.2015 р., яке фактично не відбулось, то суд вказує про наступне.

Як встановлено судом з описової частини акту перевірки, то з посиланням на Інструкцію про службові відрядження в межах України та закордон Наказ Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. №59, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 31.03.1998 р. № 218/2658 (із змінами та доповненнями) в якій зазначено, що направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження, підприємством до перевірки надано наказ на відрядження б\н від 08.11.2015 р., в якому відсутня інформація, щодо місця призначення, а саме: країна, місто, організація.

В ході розгляду справи представник позивача не спростував вказаний висновок податкового органу шляхом надання належних доказів, тому суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу щодо неправомірного віднесення підприємством до складу витрат добові в сумі 1 700,00 грн., відповідно наказу на відрядження, яке фактично не відбулось.

Щодо висновку податкового органу, відображеного на стор. 16-17 акту перевірки, який полягає в порушені, зокрема, пунктів 6, 9.4, 26 П(С)БО 16 " Витрати " та наслідок чого завищено підприємством витрати за 2015 рік на загальну суму 1 273,00 грн., по операціям з безпідставного відшкодуванню вартості проїзних квитків та нарахуванню добових витрат за відрядження, яке фактично не відбулось, то суд вказує про наступне.

Як встановлено судом з описової частини акту перевірки, то внаслідок перевірки звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 27.07.2015 р. № 7 на суму 1 678,98 грн., відповідно до якого нараховані добові у сумі 680,00 грн. та вартість проїзду Київ - Херсон на суму 592,58 грн. залізничний квиток від 21.07.2015 р., вартість проїзду Каховка - Київ на суму 406,40 грн., міжміський білет від 23.07.2015 р. № 340900, проте до авансового звіту доданий залізничний квиток від 26.07.2016 р. № 014174 Київ - Херсон виданий на ім'я ОСОБА_8, тому підприємством безпідставно віднесено до складу витрат добові витрати та вартість проїзних квитків в 2015 році на загальну суму 1 272,58 грн.

В судовому засіданні представник заперечив проти вказаного висновку відповідача та вважає його помилковим, оскільки на стр. 16 акту чомусь, без будь-яких документальних підтверджень, вказана вже інша дата про відрядження ОСОБА_8, а саме 26.07.17 р. (сам акт складено 20.07.17р.), а дата залізничного квитка - 26.06.2016 р., тобто помилка перевіряючого при зазначенні у акті перевірки дат послугувала висновком для невизнання спірної суми витрат.

Дослідивши в судовому засіданні наказ б\н від 20.07.2015 р. про направлення на відрядження юриста підприємства ОСОБА_8 до м. Нова Каховка на ТОВ "Каховка Протеїн Агро", строком на 4 календарних днів, з 21.07.2015 р. по 24.07.2015 р., звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 7 від 27.07.2015 р. на загальну суму 1 678,98 грн., яка включає добові - 680,00 грн., залізничні послуги проїзд Київ - Херсон на суму 592,58 грн. на підставі "Посадочний документ" № ВЗА38-2ЕD6 від 21.07.2015 р.,авто послуга проїзд Каховка - Київ на суму 406,40 грн. на підставі "Квиток АААА № 340900 від 23.07.2015 р., а також наявний в матеріалах справи "Посадочний документ" № ВЗА38-2ЕD6 від 21.07.2015 р., суд встановив про відсутність будь-яких розбіжностей в інформації, яка міститься у вищевказаних документах, чим спростовується вказаний висновок податкового органу.

Щодо висновку податкового органу, відображеного на стор. 17 акту перевірки, який полягає в порушені, зокрема, пункту 7 П(С)БО 16 " Витрати " та внаслідок чого завищено підприємством занижено фінансовий результат до оподаткування шляхом завищення фінансових витрат на загальну суму 353 893,99 грн. за І квартал 2017 року, то суд вказує про наступне.

Як вбачається з описової частини акту перевірки, ТОВ "АПК" Дом-Агро уклало кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії (траншевої) від 25.10.2016 р. №2510/16 з ПАТ АБ "Укргазбанк" (код 23697280). Відповідно до умов договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом 100 000 000 грн. Цільове використання (мета) кредиту на поповнення обігових коштів, а саме - закупівля сільськогосподарської продукції (насіння сої), а також оплата супутніх послуг з транспортування продукції, доробки, сушіння, очистки до базисних показників, переробки, переміщення. Грошові кошти будуть перераховані ПАТ АБ "Укргазбанк" на підставі отриманих окремих заявок від Позичальника на рахунок підприємства №26004924417465.980. При цьому, 07.03.2017 року ТОВ "АПК" Дом - Агро" отримано транш в розмірі 70 202 000,00 грн., та згідно платіжного доручення № 526 від 07.03.2017 року здійснило перерахування грошових коштів за сою ДП ВАТ "Івано-Франковський М'ясокомбінат" "Івано - Франковські ковбаси" (код 32605718) на загальну суму 40 201 634,55 грн., Також, 09.03.2017 р. згідно платіжного доручення № 529 підприємство здійснило перерахування грошових коштів за сою ТОВ "Югсільгоспекспорт" (код 25031059) на загальну суму 30 000 000 грн. В свою чергу, ТОВ "Югсільгоспекспорт" відповідно до платіжного доручення" від 09.03.2017 №31 здійснює повернення грошових коштів на загальну суму 30 000 000 грн. на рахунок №26006001030434 ТОВ "АПК" Дом - Агро" відкритий у КФ АТ "Місто Банк". Відповідно до платіжного доручення від 13.03.2017 № 2927 ТОВ "АПК" Дом - Агро" перераховує грошові кошти за купівлю цінних паперів ТОВ "Фінексперт" (код 33103327) згідно договору купівлі - продажу ЦП від 10.03.2017 № 4БВ/01 на загальну суму 30 000 000 грн. які отримані ТОВ "АПК "Дом -Агро" від ПАТ АБ "Укргазбанк" на закупівлю сої, згідно кредитного договору. З огляду на вказані обставини та посилаючись на п. 7 П(С)БО 16 "Витрати", податковий орган робить висновок про неправомірне віднесення підприємством в 1 кварталі 2017 року до складу " Фінансових витрат " сплачені відсотки за користування кредитною лінією в сумі 353 893,99 грн. за придбання інвестиційних сертифікатів, оскільки за умовами вищевказаного договору кредитні кошти призначені для придбання сої, і від реалізації якої ТОВ "АПК " Дом -Агро " отримало б дохід.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку відповідача, суд вказує про наступне.

Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

З 01.01.2015 року порядок визначення податку на прибуток ґрунтується на визначенні фінансового результату (прибутку до оподаткування) за даними бухгалтерського обліку та його подальшого коригування на перелік визначених законом податкових різниць.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з підпунктом 14.136 Податкового кодексу України підприємництво - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Зі змісту підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Як вбачається з описової частини акту перевірки, то відповідач, не визнаючи відсотки за кредитним договором в якості витрат, що зменшують об'єкт оподаткування податком на прибуток, виходив з того, що підприємство не за цільовим призначенням використано кредитні кошти, а саме, придбало інвестиційні сертифікати, замість сої, від реалізації якої отримало б дохід.

Проте, податковим органом ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи не доведено будь-якими доказами, що ТОВ "АПК "Дом -Агро" при укладанні угоди на придбання інвестиційних сертифікатів мав намір на ухилення від оподаткування, або підприємство отримало б дохід від реалізації сої, якщо б використало кредитні кошти за їх призначенням.

Крім того, суд вказує, що регулювання фінансових витрат та їх розподіл між витратами періоду та вартістю кваліфікаційного активу проводиться на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28.04.06р. №415 (далі - П(С)БО 31).

Пункт 4(С)БО 31 визначає, що фінансові витрати визнаються: суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності та юридичними особами, що не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ), витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями); іншими юридичними особами витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями), крім фінансових витрат, які капіталізуються.

Пункт 5 П(С)БО 31 встановлює, що капіталізація фінансових витрат (тобто віднесення процентів пов'язаних із запозиченнями, до собівартості кваліфікаційного активу) застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювалися витрати на створення кваліфікаційного активу.

Кваліфікаційний актив - актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення (абз. 3 р. 4 5 П(С)БО 31).

Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджені наказом Мінфіну України від 01.11.09р. № 1300 (далі - Методичні рекомендації № 1300), визначають, що капіталізація фінансових витрат здійснюється тільки протягом періоду створення кваліфікаційного активу. До собівартості кваліфікаційного активу включається сума фінансових витрат підприємства, обчислена з урахуванням витрат на створення кваліфікаційного активу та процентних ставок за позиками (п. 2.3 Методичних рекомендацій №1300).

Пунктом 2.9 Методичних рекомендацій №1300 встановлено, що капіталізація фінансових витрат припиняється після завершення робіт із створення кваліфікаційного активу, а саме після:

введення в експлуатацію основних засобів забудовником;

введення в експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів, які створювались на підприємстві;

завершення підрядником виконання робіт за будівельним контрактом;

оприбуткування готової продукції з суттєвим за часом операційним циклом.

Отже, аналізуючи вищезазначені норми, суд зазначає, що спірна ситуація з отриманням позивачем кредитних коштів для поповнення обігових коштів не підпадає під створення кваліфікаційного активу, а тому висновки відповідача щодо завищення у І кварталі 2017 р. підприємством витрат на суму відсотків за кредитом, використаним не за призначенням, в сумі 389 108,00 грн. є неправомірними та необґрунтованими.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткову протиправність податкового повідомлення-рішення № 0003151422 від 09.11.2017 р., а саме в частині неправомірного зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 360 525,00 грн., у т.ч. за 2015 рік у сумі 3 711,00 грн., за 2016 рік на суму 1916,00 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 354 898 грн.

При цьому, суд дійшов до висновку, що в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 700,00 грн. за 2015 рік вказане податкове повідомлення-рішення є правомірними.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003161422 від 09.11.2017 р., яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 6 577,93 грн., то суд вказує про наступне.

Як зазначалось вище, то вказане податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі рішення ДФС України від 19.10.2017 р. № 23614/99-99-11-01-01-25, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 р. № 0002331422, а саме, в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій поза межами строків, визначених п. 114.1. ст. 114, ст..102 ПК України.

Відповідно до описової частини акту перевірки ( стор. 27-28), судом встановлено, що підставою для застосування до позивача спірної суми штрафних санкцій стали порушення підприємством вимог п. 2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від15.12.2004 (надалі Положення № 637), які за висновками податкового органу полягають в тому, що звітність про використання підзвітних коштів подавалася підзвітними особами без необхідних підтверджуючих готівкових розрахункових документів на загальну суму 6 577,94 грн., у т.ч.,-

- звіт про використання коштів на відрядження до м. Херсон від 13.03.2017 р. № 2 на суму 3 563,92 грн. надано без підтверджуючого документа щодо придбання дизельного палива на суму 1003,92 грн., а саме: до звіту додані наказ від 02.03.2017 р. без номеру на відрядження підзвітної особи до м. Херсон; касовий чек від 09.03.2017 р. № 497493 на суму 1003,92 грн. на придбання дизельного палива на АЗС, що знаходиться в с. Софіївська, Борщагівка Київській області, тобто касовий чек не можливо рахувати дійсним.

- підзвітними особами ТОВ АПК "Дім - Агро" додані до авансових звітів квитки на проїзд у міжміському транспорті не встановленого зразка, що не є розрахунковим документом, а саме: відсутні взагалі дані про перевізника, страховика та страхову суму або дані про перевізника, страховика внесено у квитки не друкованим способом, на загальну суму 5 574,02 грн.

Отже, керуючись п. 14 ст. 1 Наказу Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України 31.03.1998 р. за № 218/2658 " Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон (із змінами)", ст. 2 Закону України від 06.06.1995 №265/95-ВР " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами) та ст.1 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006 №503, зареєстрованого у Мінюсті України 21.09.2006 р. № 1065/12939 " Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування" (зі змінами) податковий орган дійшов висновку, що касовий чек на придбання дизельного палива, квитки на проїзд у міжміському транспорті не є розрахунковими документами, а тому ТОВ АПК "Дім - Агро" порушено норми з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, і як наслідок застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Враховуючи, що вище переліченим обставинам, які вплинули на порушення підприємством вимог п. 2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, судом була надана правова оцінка при розгляді питання щодо правомірності зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, які є між собою суміжними, про що зазначено в акті перевірки, тому не має необхідності суду повторно надавати правову оцінку вказаним доводам відповідача та визнавати їх необґрунтованими.

Крім того, згідно абз.6 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки" у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Відповідно до п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Натомість, відповідачем застосовано вказане Положення до спірних правовідносинах, предметом яких є видача працівникам під звіт коштів, що не є платежем підприємства і не є готівковим розрахунком в розумінні норм вказаного вище Положення.

Додатково суд також звертає увагу на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення містить посилання на пункт та статтю законодавчого акта, який є підставою для застосування фінансової санкції, а саме, на абзац 5 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання готівки", який визначає застосування фінансової санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Проте, як встановлено судом, спірна сума штрафної санкції розрахована на підставі іншого абзацу, а саме шостого ст. 1 вказаного Указу, яким передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003161422 від 09.11.2017 р., яким до підприємства застосовано фінансові санкції у вигляді штрафних санкцій у розмірі 6 577,93 грн.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002311422 від 09.08.2017 р. про нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на суму 887,00 грн. та штрафних санкцій 221,75 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається з акту перевірки (стор. 22), то податковим органом зроблено висновок про те, що перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період 01.01.2014 по 31.03.2017 встановлено їх заниження на загальну суму 887 грн., в тому числі по періодам: за квітень 2016 року на суму 187 грн.; за червень 2016 року на суму 100 грн., за жовтень 2016 року на суму 400 грн., за березень 2017 року на суму 200 грн.

Вказаний висновок обґрунтований тим, що в порушення п.198.5 ст.198 ПК України ТОВ "АПК" Дом -Агро" віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 887 грн., відповідно до податкових накладних від 14.04.2016 р. № 35 сума ПДВ - 186,67 грн.; від 24.06.2016 р. № 64 сума ПДВ - 100 грн., від 18.10.2016 р. № 42 сума ПДВ - 400 грн., від 06.03.2017 р. № 12 сума ПДВ - 200 грн., які входять до складу вартості послуг з проживання в готелі ТОВ "Прим'ер" (код 35453302) директора та юриста ТОВ "АПК "Дом -Агро", як такі, що не доведено їх використання в господарській діяльності підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вказаного висновку відповідача, зазначивши, що директор та юрист ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО" зареєстровані та проживають у м. Києві, тому за виробничою необхідністю та для вирішення питань діяльності підприємства вони приїжджають на підприємство, яке зобов'язано забезпечити їх житлом для виконання службових обов'язків за місцем розташування підприємства, та відшкодувати витрати на проїзд і проживання цих працівників.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку податкового органу, суд вказує про наступне.

Відповідно до п. 198.5. ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Таким чином, податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України нараховуються платником податку у випадку, якщо придбані/споруджені товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

Як зазначалось вище, згідно із п. 1.2. розділу І Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635 (далі - Наказ № 635), підприємство самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї.

Відповідно до Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ТОВ "АПК " ДОМ - АГРО", затвердженого наказом № 1-п від 15.07.2013 р., з урахуванням додатку до нього, затвердженого наказом № 1-ОП від 10.01.2015 р., передбачено, що підприємство відшкодовує витрати на проїзд, харчування та проживання співробітникам підприємства, постійним місцем проживання яких є місто, відмінне від місця розташування підприємства.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом директора ТОВ "АПК " ДОМ - АГРО" б\н від 21.01.2015 р. " Про місцезнаходження офісу у м. Києв " вирішено вважати адресою офісу ТОВ "АПК " ДОМ - АГРО" м Київ, вул.. Івана Мазепи, 12-Б. Місцезнаходженням юридичної особи залишити адресу виробничих потужностей у м. Каховка, Херсонської області, по вулю Леніна, буд. 124-Б.

Відповідно до світлокопій відповідних сторінок директора підприємства ОСОБА_13, місце проживання якого зареєстровано у Києво-Святошинському районі, с. Софіївська Борщагівка Київської області. Відповідно до світлокопій відповідних сторінок юриста підприємства ОСОБА_9, місце проживання якої зареєстровано в Києво - Святошинському районі м. Вишневе Київської області.

Отже, судом встановлено, що ТОВ "АПК " ДОМ - АГРО " взяло на себе обов'язок забезпечити проживання та компенсувати вищенаведеним особам вартість їх проживання відповідно до облікової політики підприємства, а тому такі витрати є такими, що пов'язані з господарською діяльністю.

Крім того, вказане підтверджується описовою частиною акту перевірки, зокрема на стор. 14 акту, висвітлено, що " в ході проведення перевірки, встановлено, що підприємство здійснює придбання послуг з проживання в готелі, крім інших, у ТОВ "Прем'єр" (код 35453301, м.Нова Каховка), в наданих до перевірки актів виконаних робіт, зазначено, що послугами готелю користувалися директор ОСОБА_13. та юрист ОСОБА_8. Перелік актів виконаних робіт, виписаних на адресу ТОВ " АПК " Дом -Агро" наведено в таблиці….". Враховуючи вищевикладене, придбані підприємством послуги з проживання в готелях для директора та юриста підприємства не можуть вважатись витратами господарської діяльності, у зв'язку з тим, що юридична та фактична адреса підприємства м. Каховка, вул. Соборності, 124 Б. Порушення суміжне з податком на доходи фізичних осіб. Порушення є суміжним з податком на додану вартість." При цьому, ДФС України рішенням від 19.10.2017 р. № 23614/99-99-11-01-01-25 визнала серед іншого, також безпідставним висновок відповідача щодо завищення ТОВ "АПК "Дом - Агро" витрат з проживання в готелі директора та юриста підприємства, та скасувала податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 р. № 0002321422, яким визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 814 грн., застосовано штрафну санкцію 203,5 грн., що свідчить про відсутність порушень з боку позивача під час визначення бази оподаткування податком на прибуток.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що вищевказаним спростовується висновок відповідача щодо неправомірного віднесення підприємством до складу податкового кредиту спірної суми ПДВ сплаченої ТОВ " Прем'єр " м. Нова Каховка за послуги з проживання в готелі директора та юриста підприємства, як витрати підприємства, що не пов'язані з його господарською діяльністю.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001511305 від 09.08.2017 р. про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 159 255,35 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 76 771,26 грн., за штрафними санкціями в сумі 56 825,32 грн., пеня в сумі 25 658,77 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається з описової частини акту перевірки ( стор. 32-36), то на визначення спірної суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 76 771,26 грн., вплинуло декілька порушень, а саме, за висновком відповідача порушено

- підпункти 164.2.11. та пп. 164.2.19. пункту 164.2 ст. 164 ПК України, оскільки підприємством не оподатковано суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження (підзвіт) і не відзвітованих згідно вимог діючого законодавства, у зв'язку з тим, що у підтвердження понесених витрат до наданих авансових звітів матеріально - відповідальними особами не додано розрахункові документи, оформлені відповідно вимог чинного податкового законодавства, згідно яких здійснено відшкодування (нарахування відшкодування) понесених витрат звітуючим працівникам підприємством ТОВ "АПК " ДОМ - АГРО ", що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді на суму 1 635,92 грн., у т.ч.: 2014 рік - 564,71 грн., 2015 рік - 430,16 грн., 2016 рік - 420,68 грн.;

- підпункт "е" 164.2.17 п.164.2.17, п. 164.2 та п. 164.3 ст. 164 ст. 164 ПКУ, оскільки підприємством не оподатковано податком на доходи фізичних осіб вартість безкоштовно переданих у власність працівникам підприємства алкогольних напоїв, отримані працівниками підприємства ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО", як додаткове благо у вигляді отриманого ними безкоштовно коньяку та марочних вин відповідно до акту списання товарів № 86 від 31.12.2015 року на суму 5 597,0 грн., акту списання товарів № 210 від 31.12.2016 року на суму 5 698 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді на суму 2 236,51 грн., у т.ч.: 2015 рік - 987,71 грн., 2016 рік - 1248,80 грн.;

- пп. "б" 164.2.17 та пп. "е" 164.2.17 та 164.2.19 п. 164.2 та п. 164.3 ст. 164 ПК України, оскільки підприємством не оподатковано додаткове благо у вигляді отриманих послуг проживання у готелях у межах зареєстрованої юридичної адреси підприємства, відшкодування витрат на проїзд від місця реєстрації ( м. Київ) до міста основної роботи на підприємстві та відшкодування добових за період перебування вказаних працівників підприємства у межах зареєстрованої юридичної адреси підприємства ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО", у зв'язку з чим занижено податок на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді на 4 747,63 грн., у т.ч.: 2015 рік - 2756,93 грн., 2016 рік - 1727,29 грн., І квартал 2017 року - 263,41 грн.

- пп. "г" 164.2.17, пп. "е" 164.2.17, 164.2.20 п. 164.2, п. 164.3 ст. 164 ПК України, оскільки підприємством не нараховано податок з доходів, отриманих працівниками підприємства у вигляді оплати послуг таксі за рахунок підприємства ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО", за умовами відсутності первинних документів, які підтверджують використання таксі у виробничих потребах, що призвело, з урахуванням вимог, передбачених п.164.5 ст. 164 ПКУ, до заниження податку на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді на суму 68151,20 грн., у т.ч.: 2014 рік - 5149,41 грн., 2015 рік - 19 761,18 грн., 2016 рік - 33 570,22 грн., І квартал 2017 року - 9 670,39 грн.

Щодо висновку податкового органу, відображеного на стор. 31-32 акту перевірки, який полягає в порушені, зокрема, підпункту 164.2.11. та пп. 164.2.19. пункту 164.2 ст. 164 ПК України і як наслідок заниження підприємством податку на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді на суму 1 635,92 грн., у т.ч.: 2014 рік - 564,71 грн., 2015 рік - 430,16 грн., 2016 рік - 420,68 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається зі стор. 31 акту перевірки, то вказане порушення є суміжним з порушенням п.2.11 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.04 ( із змінами), а саме: подання до бухгалтерії авансових звітів підзвітними особами з порушенням діючого законодавства, а саме: без необхідних підтверджуючих готівкові розрахунки документів, зокрема,

- звіт про використання коштів на відрядження до м. Херсон від 13.03.2017 р. № 2 на суму 3 563,92грн. без підтверджуючого документа за придбання дизельного палива на суму 1 003,92грн., а саме: до звіту додані наказ від 02.03.2017 без номеру на відрядження підзвітної особи до м. Херсон; касовий чек від 09.03.2017 № 497493 на суму 1003,92грн. на придбання дизельного палива на АЗС, що знаходиться в с. Софіївська Борщагівка Київській області, тобто касовий чек не можливо рахувати дійсним;

- до звітів про використання коштів на відрядження додані квитки на проїзд у міжміському транспорті не встановленого зразка, що не є розрахунковим документом, а саме: - відсутні взагалі дані про перевізника, страховика та страхову суму або дані про перевізника, страховика внесено у квитки не друкованим способом.

Враховуючи, що при розгляді питання щодо правомірності застосування до позивача суми штрафних санкцій за порушення підприємством вимог п. 2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від15.12.2004 (надалі Положення № 637), з тих самих підстав, які є предметом оскарження у даному оскаржуваному рішенні, тобто є суміжними між собою, була надана правова оцінка шляхом визнання таких висновків неправомірними, тому не має необхідності суду повторно надавати правову оцінку вказаним доводам відповідача та визнавати їх необґрунтованими.

Щодо висновку податкового органу, відображеного на стор. 33 акту перевірки, який полягає в порушені, зокрема, підпункту "е" 164.2.17 п.164.2.17, п. 164.2 та п. 164.3 ст. 164 ст. 164 ПКУ і як наслідок заниження підприємством податку на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді на суму 2 236,51 грн., у т.ч.: 2015 рік - 987,71 грн., 2016 рік - 1248,80 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається з описової частини акту перевірки, то вказаний висновок відповідача обґрунтований тим, що згідно актів списання товарів, підприємство передало у власність працівникам спиртні напої, а останні їх отримали та розпорядились на власний розсуд, зокрема, -

- за актом списання товарів № 86 від 31.12.2015 року підприємство безкоштовно передало у власність заступнику директора ОСОБА_10 спиртних напоїв на суму 5 597,0 грн., зокрема, коньяк " Courvoisier VSOP" 0,700 подарункова коробка у кількості 1 шт. на суму 1 689,99 грн., коньяк " VS Louis Royer," 0,700 подарункова коробка у кількості 1 штука на суму 749 грн., вино виноградне ігристе витримане напівсолодке біле Класік, Shabo 0,75л. у кількості 6 штук на суму 654,01 грн., коньяк України ординарний "П'ять зірочок "Жатон" у пл. 0,5 л. у кількості 26 штук на суму 2444,0 грн., вино ординарне ТМ "Асканія" столове напівсолодке біле "Шардоне" у пл. 0,75 л у кількості 2 штуки на суму 60 грн.;

- за актом списання товарів № 210 від 31.12.2016 року підприємство безкоштовно передало у власність заступнику директора ОСОБА_11 спиртних напоїв на суму 5689,0 грн., зокрема, коньяк України марочний гр. КС "Херсон" у пл 0,7 л. у кількості 1 шт. на суму 799,92грн., коньяк України марочний гр. КС "Асканія" у пл 0,7 л. у кількості 4 штуки на суму 2414,0 грн., коньяк України марочний гр. ККВЯ "Георгіївський кавалер" у пл. 0,5 л. у тубусі у кількості 1 штука на суму 185,5 грн., коньяк України ординарний "Чотири зірочки" у пл. 0,5 л.у кількості 25 штук на суму 2289,58 грн.

З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що заступник директора ОСОБА_10 , заступник директора ОСОБА_11 отримали додаткове благо у вигляді отриманого ними безкоштовно коньяку та марочних вин відповідно до актів списання товарів.

Суд не погоджується з вказаними доводами відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пп. "є" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий ним як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Додаткове благо - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу). ( п. 14.1.47 ст. 47 ПК України).

Згідно із пп. 14.1.13. п. 14.1 ст.14 ПК України до безоплатно наданих товарів, робіт, послуг відносяться:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Проте, посилання відповідача на акти списання товарів, які були підписані головою комісії в особі заступника директора ОСОБА_10, та відповідно головою комісії в особі заступника директора ОСОБА_11, як доказ отримання вказаними особами безоплатно наданих товарів, не узгоджується з вищевказаними приписами ПК України.

Крім того, з урахуванням наведених положень податкового законодавства, суд вважає, що до доходу платника податку, у т.ч. до додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку, та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі, що в даному випадку унеможливлює визнати збільшення вказаними особами їх майнового стану через використання підприємством в господарській діяльності в вказаних товарів шляхом списання відповідно до облікової політики підприємства.

Згідно із п. 1.2. розділу І Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635 (далі - Наказ № 635), підприємство самостійно на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї.

Облікова політика підприємства - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Відповідно до розділу 11 Запаси Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ТОВ "АПК " ДОМ - АГРО", затверджену наказом № 1-п від 15.07.2013 р., запаси, які не приносять підприємству економічних вигод в майбутньому визнавати неліквідними та списувати в бух обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає помилковими посилання відповідача на положення пп. "є" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, як безумовну підставу для донарахування позивачу податкового зобов'язання, оскільки вказана норма повинна застосовуватись в кореспонденції з положеннями ст. 14, п. 163.1 ст.163, п. 164.1 ст.164 Податкового кодексу України, і не може їм суперечити.

Щодо висновку податкового органу, відображеного на стор. 34 акту перевірки, який полягає в порушені, зокрема, підпункту пп. "б" 164.2.17 та 164.2.20 п. 164.2 та п. 164.3 ст. 164 ПК України і як наслідок заниження підприємством податку на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді на суму на 4 747,63 грн., у т.ч.: 2015 рік - 2756,93 грн., 2016 рік - 1727,29 грн., І квартал 2017 року - 263,41 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається з описової частини акту перевірки ( стор. 34 акту перевірки), то вказаний висновок відповідача обґрунтований тим, що підприємством ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО" вартість на проїзду від місця реєстрації та фактичного проживання іногородніх працівників ( м. Київ) до міста основної роботи на підприємстві ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО" ( м. Каховка, Херсонської обл..) здійснювалось за рахунок підприємства. Одночасно підприємством відшкодовуються добові за час перебування вказаних працівників підприємства ТОВ "АПК " ДОМ - АГРО" у межах зареєстрованої юридичної адреси підприємства ТОВ "АПК " ДОМ - АГРО" за час перебування за місцем постійної роботи відшкодовувались добові. Вартість проживання у готелях за вказані робочі дні вказаних працівників теж відшкодовуються за рахунок підприємства ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО".

Отже, з посиланням на порушення п.п. "б" 164.2.17 та 164.2.20 п. 164.2 та п. 164.3 ст. 164 ПК України відповідачем зроблено висновок, що підприємством ТОВ "АПК " ДОМ - АГРО" не нараховано податок на доходи, отримані службовими особам, а саме: директором та юристом підприємства ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО", як додаткове благо у вигляді отримання за рахунок підприємства послуг проживання у готелях у межах зареєстрованої юридичної адреси підприємства ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО".

Надаючи правову оцінку вказаному висновку податкового органу, суд вказує про наступне.

Відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до пп. 14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Отже, зазначені норми права, які регулюють порядок визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб, вказують на те, що доходи, у вигляді додаткового блага, до якого безперечно відноситься і надання особі послуг з безоплатного проживання, має включатися до загального оподатковуваного доходу платника податку, але за виключенням тих випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, що вказане порушення є суміжним з порушенням при здійсненні перевірки у частині перевірки правильності визначення понесених витрат підприємством при здійсненні фінансово - господарської діяльності у перевіряємому періоді, а саме з 01.01.2014 року по 30.04.2017 року та нарахування податку на додану вартість.

Як вже зазначалось вище, то відповідно до Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ТОВ "АПК " ДОМ - АГРО", затвердженого наказом № 1-п від 15.07.2013 р., з урахуванням додатку до нього, затвердженого наказом № 1-ОП від 10.01.2015 р., підприємство відшкодовує витрати на проїзд, харчування та проживання співробітникам підприємства, постійним місцем проживання яких є місто, відмінне від місця розташування підприємства.

Крім того, з досліджених в судовому засіданні документів, а саме, наказу директора ТОВ "АПК " ДОМ - АГРО" б\н від 21.01.2015 р. " Про місцезнаходження офісу у м. Києв ", світлокопій відповідних сторінок директора підприємства ОСОБА_13, та юриста підприємства ОСОБА_9, судом встановлено, що дійсно місце проживання вказаних осіб підприємства відмінне від місця розташування виробничих об'єктів ТОВ "АПК " ДОМ - АГРО ", а тому підприємство взяло на себе обов'язок забезпечити проживання вказаних осіб відповідно до облікової політики підприємства, а тому такі витрати не є доходом осіб, в розумінні пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, а фактично, є операційними витратами підприємствами. Вказане підтверджується описовою частиною акту перевірки, зокрема на стор. 14 акту, висвітлено, що " … підприємство здійснює придбання послуг з проживання в готелі у ТОВ "Прем'єр" (код 35453301, м.Нова Каховка) ,в наданих до перевірки актів виконаних робіт, зазначено, що послугами готелю користувалися директор ОСОБА_13. та юрист ОСОБА_8., перелік актів виконаних робіт, виписаних на адресу ТОВ " АПК " Дом -Агро" наведено в таблиці….".

За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для визнання позивача податковим агентом цих осіб, оскільки відносини позивача були виключно з особою, яка надавала такі послуги, тобто ТОВ "Прем'єр", що підтверджується актами виконаних робіт, підписаних на адресу ТОВ " АПК " Дом -Агро".

Враховуючи вищевикладене, суд вважає помилковими посилання відповідача на положення пп. "б" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, як підставу для донарахування позивачу податкового зобов'язання, оскільки вказана норма повинна застосовуватись в кореспонденції з положеннями Податкового кодексу України щодо оподаткування прибутку підприємств і не може їм суперечити.

Щодо висновку податкового органу, відображеного на стор. 34 акту перевірки, який полягає в порушені, зокрема, підпункту пп. "г" 164.2.17 та пп. "е" 164.2.17 та 164.2.20 п. 164.2 та п. 164.3 ст. 164 ПК України і як наслідок заниження підприємством податку на доходи фізичних осіб у перевіряємому періоді на суму 68 151,20грн. у т.ч., у 2014 році на 5149,41 грн., у 2015 році на 19761,18 грн. у 2016 році на 33570,22 грн., у І кварталі 2017 року на 9670,39 грн., то суд вказує про наступне.

Як вбачається з описової частини акту перевірки ( стор. 34-35 акту перевірки), то вказаний висновок відповідача обґрунтований тим, що підприємством ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО" не нараховано податок з доходів, отриманих працівниками підприємства у вигляді оплати послуг таксі за рахунок підприємством ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО" за умовами відсутності первинних документів, які підтверджують використання таксі у виробничих потребах.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку податкового органу, суд вказує про наступне.

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

З наведеного можна зробити висновок, що сплата податку з доходів фізичних осіб передбачає персоніфікацію особи, яка отримала дохід, в тому числі у вигляді додаткового блага.

Судом встановлено, що 01.11.2013 р. між ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО" (замовник) та ФОП ОСОБА_12 (виконавець) укладено договір № 01/11-2013 про надання транспортних послуг. Предметом даного договору є надання транспортних послуг по перевезенню співробітників замовника, пов'язані зі службовими поїздками, а також вантажному перевезенню дрібних речей легковим автотранспортом.

Згідно з актами на виконання робіт, перелік яких наведено в описовій частині акту перевірки, встановлено, що протягом перевіреного періоду ФОП ОСОБА_12 були надані послуги по вказаному договору, а ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО" здійснена оплата, у зв'язку з чим послуги вважаються виконаними. Вказаний факт відповідачем не заперечується та підтверджується актом перевірки.

Однак, суд відмічає, що надані позивачем до матеріалів справи акти виконаних робіт не дають можливості провести персоніфікацію споживачів вказаних послуг, тобто не містить посилань на конкретних осіб - одержувачів додаткових благ, або інших даних, що свідчили б про наявність об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб та вказували б на обов'язок позивача нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок конкретних платників податку.

Крім того, пунктами 3.1, 3.3 розділу 3 вказаного договору, встановлено, що замовник здійснює розрахунки за отримані послуги згідно з розрахунків, наданих виконавцем в безготівкову порядку, не пізніше 5 днів з дня отримання рахунку Виконавця. Вартість визначених послуг визначається в додатках до договору.

Відповідно до п.п. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Отже, податковий агент, тобто позивач був зобов'язаний нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку до або під час такої виплати за її рахунок, тобто виплата доходу має здійснюватись саме на користь фізичної особи - платника податку.

Проте, як встановлено судом та податковим органом під час проведення перевірки, то розрахунки у грошовій формі здійснювались між сторонами за договором про надання транспортних послуг, тобто між ФОП ОСОБА_12 та ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО", тобто виплата доходу не здійснювалась на користь фізичної особи - платника податку.

Підсумовуючи вищезазначене, з урахуванням того, що позивачем підтверджено витрати на послуги таксі належним чином оформленими документами, форма та зміст яких не суперечать Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також приймаючи до уваги, що оплата послуг таксі за рахунок підприємством ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО" не відноситься до категорії додаткового блага, суд вважає, що вказаний висновок податкового органу є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи та вказаним приписам податкового законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001511305 від 09.08.2017 р. про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 159 255,35 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 76 771,26 грн., за штрафними санкціями в сумі 56 825,32 грн., пеня в сумі 25 658,77 грн.

Крім того, суд вказує, що підставою для скасування вказаного податкового повідомлення - рішення, крім встановлення обставин з приводу виявлених порушень, є неможливість розмежувати розмір грошового зобов'язання який правомірно та який неправомірно нарахований відповідачем через відсутність достеменних розрахунків податкового органу при визначенні сум грошового зобов'язання, які протягом розгляду справи не були надані відповідачем всупереч вимогам суду.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001521305 від 09.08.2017 р. про визначення грошового зобов'язання з військового збору в загальній сумі 12 557,02 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 6 320,37 грн., за штрафними санкціями в сумі 4 657,35 грн., пеня в сумі 1 579,30 грн., то суд вказує про наступне.

Відповідно до п.16-1 підрозділ 10 "Інші перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Згідно п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Аналіз наведених положень Кодексу дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок на доходи фізичних осіб та військовий збір під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок та військовий збір підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Як вбачається з описової частини акту повірки ( стор 39 акту), то з урахуванням вимог п.16 (прим. 1) Підрозділу 10. "Інші перехідні положення" Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2756 зі змінами та доповненнями, підприємством занижено нарахування військового збору у перевіряємому періоді на суму 6 320,37 грн.( у т.ч. на 2393,6 грн. занижено військовий збір у 2015 році, на 3 080,59 грн. у 2016 році та на 846,18грн. занижено військовий збір у І кв. 2017 року ).

В ході розгляду справи на підставі наявних у справі документів, судом встановлено, що вказані порушення є суміжними з порушеннями, встановленими відповідачем при перевірці правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів податку з доходів фізичних осіб, а саме, порушень

- пп. 164.2.11 та пп. 164.2.19 , п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та заниженням бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження (підзвіт) і не відзвітованих згідно вимог діючого законодавства;

пп. "е" 164.2.17 п. 164.2.17 , п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756 зі змінами та доповненнями та заниженням бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходи, отримані працівниками підприємства ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО" як додаткове благо у вигляді отриманого ними від підприємства ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО" коньяку та марочних вин;

пп. "б" 164.2.17 та пп. "е" 164.2.17 та 164.2.19 п. 164.2 та п. 164.3 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756 зі змінами та доповненнями не оподатковано додаткове благо у вигляді отриманих послуг проживання у готелях у межах зареєстрованої юридичної адреси підприємства, відшкодування витрат на проїзд від місця реєстрації ( м. Київ) до міста основної роботи на підприємстві та відшкодування добових за період перебування вказаних працівників підприємства у межах зареєстрованої юридичної адреси підприємства ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО";

пп. "г" 164.2.17 та пп. "е" 164.2.17 та 164.2.19 п. 164.2 та п. 164.3 ст. 164 Податкового Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2756 зі змінами та доповненнями підприємством ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО" не оподатковано доходи, отримані працівниками підприємства у вигляді оплати послуг ТАКСі за рахунок підприємством ТОВ "АПК "ДОМ - АГРО"

Враховуючи, що порядок утримання військового збору повністю ідентичний із порядком оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а також те, що вказаних висновкам відповідача судом була надана правова оцінка на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства, тому не має необхідності суду повторно надавати правову оцінку вказаним доводам відповідача на предмет їх неправомірності та необґрунтованості при визначенні грошового зобов'язання з військового збору в загальній сумі 12 557,02 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 6 320,37 грн., за штрафними санкціями в сумі 4 657,35 грн., пеня в сумі 1 579,30 грн. за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням № 0001521305 від 09.08.2017 р.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2017 р. № 0002321422, яким визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 814 грн., застосовано штрафну санкцію 203,5 грн., то суд вказує про наступне.

Відповідно до 60 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними, зокрема, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу ( п.п. 60.1.2. п. 60.1. цієї статті). У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. ( п. 60.3. цієї статті).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням ДФС України від 19.10.2017 р. № 23614/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги вказане податкове повідомлення - рішення було скасовано.

Представники позивача та відповідача щодо вказаної обставини не заперечували.

З огляду на викладене та враховуючи, що податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 р. № 0002321422 є відкликаним, тому вказану вимогу позивача залишити без задоволення.

Щодо вирішення питання судових витрат, то відповідно до ч. 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до вимог частини 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд -

вирішив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна промислова компанія "Дом - Агро" ( місцезнаходження 74800, Херсонська область, м. Каховка, вулиця Соборна, 124-Б, код ЄДРПОУ 38798600) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ( місцезнаходження 73026, м. Херсон, пр.Ушакова, буд. 75, код за ЄДРПОУ 39394259) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003151422 від 09.11.2017 р. в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 360 525,00 грн., у т.ч. за 2015 рік у сумі 3 711,00 грн., за 2016 рік на суму 1916,00 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 354 898 грн.

В частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003151422 від 09.11.2017 р. щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 700,00 грн. за 2015 рік - відмовити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003161422 від 09.11.2017 р. про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 6 577,93 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002311422 від 09.08.2017 р. про нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на суму 887,00 грн. та штрафних санкцій 221,75 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001511305 від 09.08.2017 р. про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 159 255,35 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 76 771,26 грн., за штрафними санкціями в сумі 56 825,32 грн., пеня в сумі 25 658,77 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001521305 від 09.08.2017 р. про визначення грошового зобов'язання з військового збору в загальній сумі 12 557,02 грн., у т.ч. за основним платежем в сумі 6 320,37 грн., за штрафними санкціями в сумі 4 657,35 грн., пеня в сумі 1 579,30 грн.

Позовну вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002321422 від 09.08.2017 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1 017,00 грн., у т. числі за основним платежем в сумі 814,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 203,50 грн. залишити без задоволення.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код за ЄДРПОУ 39394259) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна промислова компанія "Дом - Агро" ( код за ЄДРПОУ 38798600) сплачений судовий збір у розмірі 7 357,50 ( сім тисяч триста п'ятдесят сім грн. 50 коп.) гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26 лютого 2018 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.1.


Суд	Херсонський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	19.02.2018
Оприлюднено	27.02.2018
Номер документу	72434614
Судочинство	Адміністративне

Дубровна В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 19.02.2018 по справі 821/1651/17ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —821/1651/17

Рішення від 19.02.2018

Рішення
від 19.02.2018 по справі 821/1651/17
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД