Рішення

від 13.02.2018 по справі 908/2625/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/177/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018 Справа № 908/2625/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Соловйової А.С.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 27.12.2017 № 3

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 02.01.2018 № 4

Розглянувши в судовому засіданні 13.02.2018 матеріали справи № 908/2626/17

за позовом фермерського господарства СІЧ - ОСОБА_3 (71202, Запорізька область, Чернігівський район, смт. Чернігівка, вул. Соборна (Леніна), буд. 293-А, код ЄДРПОУ 19276940)

до відповідача : Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689)

про визнання поновленим договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною

СУТЬ СПОРУ:

26.12.2017 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фермерського господарства СІЧ - ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим на 10 років договір оренди землі № 040928100120 від 01.06.2009 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 06.08.2012, укладений між Фермерським господарством «СІЧ - ОСОБА_3» та ОСОБА_4 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 040928100120 від 01.06.2009 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 06.08.2012 про поновлення договору, на тих самих умовах, які передбачені договором.

Ухвалою суду від 26.12.2017 відкрито провадження у справі № 908/2625/17 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначити на 05.02.2018.

31.01.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній не визнає позовні вимоги посилаючись, зокрема, на те, що 02.08.2017 позивач звернувся до ОСОБА_4 управління з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 01.06.2009, проте до заяви не додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, що не узгоджується зі ст. 33 Закону України Про оренду землі. . З причин недодержання вимог ст. 33 ЗУ Про оренду землі Головне управління заперечило проти поновлення договору оренди землі від 01.06.2009 та укладання додаткової угоди до нього. Вдруге позивач звернувся до ОСОБА_4 управління 13.09.2017 з листом із пропозицією поновлення оспорюваного договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі . ОСОБА_4 управлінням вищезазначене звернення було розглянуто та листом від 29.09.2017 №27-8-0.6-5240/2-17 надано обґрунтовану відповідь, зокрема повідомлено про заперечення в поновлені договору оренди землі в порядку ч. ч. 1-5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі . Також було зазначено, те що ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі не може бути застосована у правовідносинах, оскільки встановлено, що до закінчення терміну дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, а лист ОСОБА_4 управління свідчить про відмову орендодавця в поновлені договору оренди землі. Просить суд в позові відмовити.

05.02.2018 позивачем надана відповідь на відзив відповідача, в якому вказується на те, що звернувшись 08.09.2017 до відповідача з заявою та проектом додаткової угоди про продовження строку дії договору, тобто після закінчення строку договору оренди, і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору (тобто до 01.07.2017) листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, позивач дотримався норм чинного законодавства. Також позивач вказує, що в проекті додаткової угоди визначив продовженим строк дії договору на 10 років, оскільки ч. 3 ст. 19 Закону України Про оренду землі передбачено, що при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

У судовому засіданні 05.02.2018 позивач підтримав вимоги.

Відповідач проти позову заперечував.

За приписами ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Позивачем та відповідачем заявлено клопотання про перехід до розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2. ст. 185 ГПК України оголошено про закриття підготовчого засідання та призначення справи розгляду по суті.

У судовому засіданні 05.02.2018 оголошено перерву до 13.02.2018.

В порядку ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 13.02.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутніх в судовому засіданні представників сторін.

Відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України, уповноваженим представникам сторін оголошено права та обов'язки.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові. Просить позов задовольнити.

Відповідач просить суд в позові відмовити.

Суд з'ясував обставини справи та дослідив докази.

Після судових дебатів та заключних слів сторін у справі суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Після виходу з нарадчої кімнати судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2009 між Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області (Орендодавцем) та ОСОБА_3 (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка надана на підставі розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації від 15.01.2009 № 17.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 15,0000 га, у тому числі 15,000 га земель сільськогосподарського призначення (рілля).

Пунктом 8 Договору встановлено, що договір укладено терміном на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 43 договору сторони передбачили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі зареєстрований у Токмацькому МР ВЗРФ ДП Центр ДЗК 07.08.2009 за № 040928100120.

Відповідно до розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації № 277 від 20.07.2012 Чернігівська районною державна адміністрація Чернігівського району Запорізької області (Орендодавець) та засновник фермерського господарства СІЧ - ОСОБА_3 громадянка України ОСОБА_3 (Орендар) 06.08.2012 уклали додаткову угоду до договору оренди № 040928100120, згідно п. 1 якої продовжено строк дії договору оренди землі від 01.06.2009 терміном на 5 (п'ять) років.

Додаткова угода зареєстрована 21.12.2012 у відділі Деркомзему Чернігівського району Запорізької області.

Таким чином, з врахуванням додаткової угоди, договір діяв до 21.12.2017 включно.

Як свідчать матеріали справи, з метою реалізації свого переважного права на укладання договору оренди на новий строк, 02.08.2017 позивач звернувся до ОСОБА_4 управління з листом-повідомленням (вх. № 27-6748/0/1-17) про поновлення договору оренди землі від 01.06.2009, який зареєстрований у Токмацькому МР ВЗРФ ДП Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 07.08.2009 за № 040928100120 на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області, загальною площею 15,0000 га із земель запасу , у тому числі рілля - 15,000 га.

Головне управління надало відповідь на вищевказане звернення листом-повідомлення від 16.08.2017 № 27-8-0.6-4594/2-17, в якому зазначило, що відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі , по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Проте, до заяви не додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, що не узгоджується зі ст. 33 ЗУ Про оренду землі. .

Також, зазначено, що при поновлені договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладання договору оренди землі припиняється.

Таким чином, з причин недодержання вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі Головне управління заперечило проти поновлення договору оренди землі від 01.06.2009 та укладання додаткової угоди до нього.

Вдруге позивач звернувся до ОСОБА_4 управління 13.09.2017 (вх. 27-7805/0/1-17 від 13.09.2017) з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі строком на 10 років. До листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендарем додано проект додаткової угоди.

ОСОБА_4 управлінням вищезазначене звернення було розглянуто та листом від 29.09.2017 №27-8-0.6-5240/2-17 надано відповідь, зокрема повідомлено про заперечення в поновлені договору оренди землі в порядку ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Також було зазначено те, що ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі не може бути застосована у правовідносинах, оскільки встановлено, що до закінчення терміну дії спірного договору оренди землі сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору, а лист ОСОБА_4 управління свідчить про відмову орендодавця в поновлені договору оренди землі. Також відповідач зазначив, що 07.08.2017 договір оренди землі припинився в силу ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено. Пунктом 37 Договору оренди землі визначено підстави припинення договору оренди землі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено. На підставі викладеного Головне управління не мало правових підстав для укладання додаткової угоди та поновлення договору оренди землі. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до ст.34 Закону України «Про оренду землі» , у зв'язку із припиненням договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відмова відповідача в поновленні договору оренди землі є незаконною, оскільки позивачем при зверненні до Орендодавця з пропозицією про поновлення договору оренди землі дотримано всі вимоги Закону України «Про оренду землі» .

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на наступних підставах.

Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (ст. 122 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року).

Законом України від 06.09.2012 № 5245-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (який набрав чинності 01.01.2013) внесено зміни до Земельного кодексу України, відповідно до яких з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України).

Таким чином, з 1 січня 2013 року від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, а отже, районні державні адміністрації з 2013 року позбавлені таких повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» постановлено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).

За таких обставин, у зв'язку з набранням чинності зазначеного вище закону, розпорядником земель за договором оренди землі від 01.06.2009 слід вважати Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідно до п. 4 пп. 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Враховуючи наведене, після укладення між Чернігівською районною державною адміністрацією (Орендодавцем) та позивачем (Орендарем) договору оренди землі та станом на час закінчення терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві і, як наслідок, через таку зміну законодавчих та інших підзаконних нормативно-правових актів, змінився і Орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі, яким на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України «Про оренду землі» , Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст.792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Крім того, частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Крім того, під час вирішення спору щодо поновлення договору оренди землі на новий строк в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» необхідно, зокрема, встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився.

Фермерське господарство «СІЧ - ОСОБА_3» , з метою використання свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, у відповідності до п. 8 договору та положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в серпні 2017 року направило на адресу ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Запорізькій області лист-повідомлення із пропозицією поновлення договору оренди землі від 01.06.2009.

В подальшому, Фермерське господарство «СІЧ - ОСОБА_3» , виправивши недоліки, вказані в листі від 16.08.2017 № 27-8-0.6-4594/2-17, звернулось у вересні 2017 року до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом - повідомленнями про поновлення договору оренди землі строком на 10 років. До листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендарем додано проект додаткової угоди.

Таким чином, орендар виконав усі вимоги, які до нього ставились законодавством про оренду землі щодо реалізації ним свого переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

При цьому, Фермерське господарство «СІЧ - ОСОБА_3» » надано копії документів, що підтверджують належне виконання орендарем обов'язків за умовами договору оренди землі, у т.ч. квитанції про сплату орендної плати; довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати.

Суд зазначає, що слід чітко розрізняти підстави поновлення договору оренди землі, передбачені ч.ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ч. 6 вказаного Закону, оскільки вказані правові конструкції передбачають встановлення різних юридичних фактів.

Так, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Як вже зазначалось вище, строк дії договору оренди землі від 01.06.2009 (з урахуванням додаткової угоди від 06.08.2012) встановлено до 21.12.2017.

Матеріали справи свідчать, що відповідач, у встановлені законом строки, не надіслав позивачу лист-повідомлення про заперечення щодо поновлення спірного договору оренди земельної ділянки у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В той же час, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та належно виконує обов'язки за договором оренди землі, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Що стосується посилань відповідача на наявність заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, викладеного у листі-повідомленні від 16.08.2017 № 27-8-0.6-4594/2-17 та листі від 29.09.2017 № 27-8-0.6-5240/2-17 ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Запорізькій, то зазначені лист не можуть бути розцінені як заперечення в поновленні договору оренди землі, враховуючи наступне.

Аналіз ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» свідчить, що орендодавець після отримання від орендаря листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, за необхідністю узгоджує з орендарем істотні умови і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі. Внаслідок незгоди з обґрунтованих підстав, орендодавець направляє лист-повідомлення про прийняте рішення.

Пунктом 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області встановлено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. ОСОБА_4 управління можуть бути скасовані Головою Держгеокадастру повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра аграрної політики та продовольства України, а також Міністром аграрної політики та продовольства України у разі відмови Голови Держгеокадастру скасувати такий акт.

Відповідно до п. 10 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області накази ОСОБА_4 управління підписує начальник ОСОБА_4 управління.

У ОСОБА_4 управлінні для погодження вирішення питань, що належать до його компетенції, обговорення найважливіших напрямків діяльності може утворюватися колегія. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідного наказу ОСОБА_4 управління (п. 11 Положення про ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області).

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач при виконанні повноважень розпорядника земель державної власності сільськогосподарського призначення приймає рішення у формі наказу. Саме про прийняття цього наказу з посиланням на номер та дату орендодавець повинен був повідомити орендаря. Отже, листи-повідомлення носять інформаційний характер, зміст яких містить інформацію про прийняте уповноваженим органом рішення (наказу).

Проте, в даному випадку лист - повідомлення відповідача від 16.08.2017 та лист відповідь від 29.09.2017 не містять інформацію про видання такого наказу. Відповідь, яка датована 29.09.2017, містить посилання саме на лист-повідомлення від 16.08.2017, який відповідач вважає належною відмовою. Відповідь, як вбачається, є звичайним листом, а не листом-повідомленням, як зазначається в Законі, а тому не може вважатись належним документом, що підтверджує волевиявлення орендодавця.

Лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі висловлюється протягом одного місяця після закінчення строку договору, проте лист-повідомлення ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Запорізькій області було складено ще до закінчення строку дії договору оренди землі.

Отже, скільки орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, належно виконуючі свої обов'язки при відсутності заперечень відповідача протягом одного місяця після закінчення дії договору згідно частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , такий договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що як наслідок зумовлює виникнення у відповідача обов'язку укласти із позивачем додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.

При цьому, законодавець пов'язує укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі без прийняття відповідного рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Так, ч. 7 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено лише прийняття відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування рішення, яким визначається керівник, уповноважений на підписання додаткової угоди до договору оренди землі, а не рішення щодо укладення чи не укладення додаткової угоди про поновлення договору земельної ділянки.

До того ж, орендар за відсутності у місячний строк після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, мав законні підстави вважати, що договір оренди землі було поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що орендар належно виконував обов'язки за умовами договору, а тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на той самий строк, на тих самих умовах, відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Згідно частини 11 статті 33 цього Закону України «Про оренду землі» відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Отже, законодавством прямо передбачено оскарження відмови в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі у судовому порядку, тому у разі визнання такої відмови органу в судовому порядку незаконною, права землекористувача підлягають захисту, у відповідності до вищенаведених вимог закону, шляхом поновлення його порушених прав, що виникли в результаті такої відмови органу.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

А відтак, способом захисту порушеного права є спонукання до укладення додаткової угоди, оскільки без її підписання сторонами та належного оформлення, договір оренди землі не буде поновлений, тобто права та обов'язки особи не будуть у належній спосіб встановлені на новий термін.

Зміст та умови додаткової угоди відповідають вимогам чинного законодавства, а саме приписам Закону України «Про оренду землі» , Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Для поновлення договору оренди земельної ділянки з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи також положення частин восьмої та дев'ятої зазначеної статті Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: 1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Господарським судом встановлено у даній справі обов'язкові умови, за наявності яких позивач має право на поновлення договору оренди на той же строк та на тих же умовах: орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, орендар належно виконує обов'язки за договором та відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, орендар вчинив необхідні дії для укладення додаткової угоди на виконання частини 8 статті 33 Закону.

Вбачається, що відповідач у встановлений законом строк обґрунтованих заперечень щодо поновлення строку дії договору не надав, а тому договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки відповідач зволікає в укладенні додаткової угоди, яка має бути укладена в обов'язковому порядку у місячний строк, то позовна вимога ФГ «СІЧ - ОСОБА_3» щодо визнання такої додаткової угоди укладеною, підлягає задоволенню частково, оскільки позивач, пропонуючи укласти договір на 10 років, не взяв до уваги, що у відповідності до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» , договір вважається поновленим на той самий строк, тобто, у даному випадку на 8 (вісім) років, враховуючи умови договору від 01.06.2009 та додаткової угоди від 06.08.2012.

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо неможливості задоволення позову, оскільки вони спростовуються вищезазначеними обставинами справи та вимогами законодавства України.

Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі докази, суд дійшов висновку, що оскільки позивач продовжив користуватися спірною земельною ділянкою по закінченню строку договору оренди, відсутня заборгованість зі сплати орендної плати, законні права позивача підлягають захисту шляхом визнання поновленим договору оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором оренди землі від 01.06.2009, на строк 8 (вісім), внаслідок чого наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Суд звертає увагу, що з урахуванням позовних вимог ФГ СІЧ - ОСОБА_3 , у відповідності до Закону України Про судовий збір , судовий збір повинен складати 3 200,00 грн. Однак, матеріали справи свідчать про оплату судового збору в сумі 1 600,00 грн. Таким чином, збір внесено в меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством та підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету України в сумі 1 600,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 219, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати поновленим на 8 (вісім) років договір оренди землі № 040928100120 від 01.06.2009 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 06.08.2012, укладений між Фермерським господарством СІЧ - ОСОБА_3 (71202, Запорізька область, Чернігівський район, смт. Чернігівка, вул. Соборна (Леніна), буд. 293-а, код ЄДРПОУ 19276940) та ОСОБА_4 управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі № 040928100120 від 01.06.2009р. зі змінами, внесеними додатковою угодою від 06.08.2012, про поновлення договору, на тих самих умовах, які передбачені договором, в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення (продовження) договору оренди землі

від 01.06.2009, зареєстрованого 07.08.2009 за № 040928100120 зі

змінами від 06.08.2012, зареєстрованими 21.12.2012 № 232555514001352 та

внесення змін до нього

м. Запоріжжя

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50) в особі першого заступника начальника - в.о. начальника ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_5, іменований в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Фермерське господарство СІЧ - ОСОБА_3 в особі голови ОСОБА_3, іменований в подальшому Орендар , з другого боку, згідно зі ст.ст. 19,30, ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , пункту 8 Договору оренди земельної ділянки від 01.06.2009, зареєстрованого 07.08.2009 за № 040928100120 зі змінами від 06.08.2012, зареєстрованими 21.12.2012 № 232555514001352, за домовленістю сторін уклали додаткову угоду про таке:

1.Поновити (продовжити) строк дії договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності від 01.06.2009, зареєстрованого 07.08.2009 за № 040928100120 зі змінами від 06.08.2012, зареєстрованими 21.12.2012 № 232555514001352 (далі - Договір), укладений між Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області та Фермерським господарством СІЧ - ОСОБА_3 в особі голови ОСОБА_3, загальною площею 15,0000 га із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованої на території Чернігівської селищної ради Чернігівського району Запорізької області на новий термін.

1. Внести зміни до Договору:

2.1. Пункт 8 Договору викласти в такій редакції:

Договір укладено строком на 8 (вісім) років.

Після закінчення строку дії договору Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов цього договору та законодавства України, має за інших рівних умов переважне право на продовження дії договору оренди землі. У цьому разі Орендар зобов'язаний повідомити Орендодавця не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору оренди землі про намір продовжити дію.

2.2 Пункт 5.1.1 Договору викласти в такій редакції:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно відомостей про нормативно грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 1 га. від 29.05.2017 № 31-8-0.35-725/114-17, становить 32551,03 грн. (Тридцять дві тисячі п'ятсот п'ятдесят одна грн. 03 коп.)

Річна орендна плата становить 3 % (три відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем у грошовій формі, що складає 14647,96 грн. (Чотирнадцять тисяч шістсот сорок сім грн. 03 коп.).

3. Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі, складена у 3 (трьох) примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається в Орендодавця, другий зберігається в Орендаря, третій знаходиться в реєстраційній справі суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Підписи сторін

Орендодавець Орендар

Головне управління Фермерське господарство

Держгеокадастру у Запорізькій області СІЧ - ОСОБА_3

вул. Українська, буд. 50 вул. Леніна, 293-а

м. Запоріжжя, 69095 смт. Чернігівка

код ЄДРПОУ 39820689 Чернігівський район

Запорізька область

Код ЄДРПОУ 19276940

Я.В. ОСОБА_6ОСОБА_3

М.ОСОБА_7

3. Стягнути з ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь Фермерського господарства СІЧ - ОСОБА_3 (71202, Запорізька область, Чернігівський район, смт. Чернігівка, вул. Соборна (Леніна), буд. 293-а, код ЄДРПОУ 19276940) - 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фермерського господарства СІЧ - ОСОБА_3 (71202, Запорізька область, Чернігівський район, смт. Чернігівка, вул. Соборна (Леніна), буд. 293-а, код ЄДРПОУ 19276940) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: УДКС у місті Запоріжжя (Орджонікідзевський (Вознесенівський) район), код отримувач (код за ЄДРПОУ - 38025409, банк отримувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, код банку отримувача - 813015, рахунок отримувача - 31215206783007, код класифікації доходів бюджету - 22030101) - 1 600 (одна тисяча шістсот) 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

5.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.02.2018.

Суддя Т.А. Азізбекян