Рішення

від 21.02.2018 по справі 910/23136/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.02.2018 Справа №  910/23136/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., За участю секретаря судового засідання Ваховської К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія Дістріб'юшн”, 02121, м. Київ, вул. Бориспільське шосе, 41В, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Біля Хати”, 02081, м. Київ, вул. Анни Ахматової, 22, приміщення 2003, про стягнення 6      829,99 грн.           Представники: Від позивача:       не з'явились; Від відповідача:   не з'явились; Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю “Асканія Дістріб'юшн” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Біля Хати” про стягнення 6  829,99 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 27.12.2015 № 1273. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 судом залишено позовну заяву без руху; зобов'язано позивача усунути недоліки та надати підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав до 10.01.2018. 05.01.2018 позивач через відділ діловодства суд подав заяву про усунення недоліків та письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Ухвалою  Господарського суду міста Києва від 09.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі на  05.02.2018. У судове засідання призначене 05.02.2018 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав. Відповідно до ч. 2     ст. 177 Господарського процесуального кодексу України     підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Згідно з частиною 2     статті 185 Господарського процесуального кодексу України     за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2018 судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу № 910/23136/17 до судового розгляду по суті          на     21.02.2018. 21.02.2018 представники сторін у судове засідання не з'явились; від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився. За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України “Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Біля хати” є 02081, м.Київ, вулиця Анни Ахматової, будинок 22, приміщення 2003. Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/23136/17 направлялись на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Біля хати”, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України. Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”       в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач та відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників позивача та відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі. Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. В судовому засіданні 21 лютого 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини рішення. Відповідно до статті 223 Господарського процесуального кодексу України,в судовому засіданні складено протокол судового засідання. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -           ВСТАНОВИВ: 27.12.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Асканія Дістріб'юшн” (далі - Позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю “Біля Хати”  (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 1273, згідно якого Постачальник зобов'язується в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити товар (продукти харчування) в асортименті відповідно Специфікації Постачальника (Додаток №1) та накладних, на умовах та в порядку, визначених даним договором. Відповідно до п. 1.1 договору поставки № 1273 від 27.11.2015 постачальник зобов'язується  в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити Товар (продукти харчування) в асортименті відповідно Сертифікації Постачальника (Додаток № 1) та накладних,на умовах та в порядку, визначених даним Договором. Відповідно до п. 2.1 договору асортимент, кількість та ціна товару у кожній конкретній партії визначається сторонами у Замовленні та вказується в накладних. На виконання умов Договору № 1273 від 27.12.2015 року та замовлень Відповідача Позивачем за весь період дії договору було здійснено зобов'язання по поставці товару на загальну суму 31 581,93 грн., частково оплату за товар Відповідачем було здійснено на суму 26 496,07, сума боргу Відповідача складає 5085,86 грн. Борг виник на підставі наступних видаткових накладних: № 1/30543 від 29.12.2016 року на суму 2933,40 грн., № 1/30544 від 29.12.2016 року на суму 1972,82 грн., № 1/30572 від 29.12.2016 року на суму 179,64 грн. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов 'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з п. 4.4. Договору поставки № 1273 від 27.12.2015 року, Покупець зобов'язаний здійснювати оплату товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати приймання товару Покупцем, що вказана у видатковій накладній. Строк платежу, відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, настає з наступного дня після дати, з якою зв'язані дії, тобто після поставки товару.           А отже, Відповідач мав здійснити оплату поставленого відповідно до вищевказаних накладних товару в наступні строки: № 1/30543 від 29.12.2016 року на суму 2933,40 грн.-до 08.01.2017 включно; № 1/30544 від 29.12.2016 року на суму 1972,82 грн. - до 08.01.2017 включно; № 1/30572 від 29.12.2016 року на суму 179,64 грн. - до 08.01.2017 включно. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. З аналізу Договору поставки №1273 від 27.11.2015 вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість) кожного окремого зобов'язання з поставки товару здійснюється сторонами у видаткових накладних. При цьому, відповідно до п. 10.1 договору поставки  №1273 від 27.11.2015 даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2016 року. Судом встановлено, що за весь період дії договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 31 581 грн. 93 коп. Відповідач здійснив часткову оплату за товар на суму 26     496, 07 грн. Борг виник на підставі видаткових накладних: № 1/30543 від 29.12.2016 року на суму 2933,40 грн., № 1/30544 від 29.12.2016 року на суму 1972,82 грн., № 1/30572 від 29.12.2016 року на суму 179,64 грн. які містяться в матеріалах справи. Крім того, позивачем  до позовної заяви  долучено акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого  заборгованість   відповідача перед позивачем становить 5     086,27 грн. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару за Договором поставки №1273 від 27.11.2015  на загальну суму 31     581,93 грн., а отже, у відповідача виник обов'язок здійснити оплату за вказаний товар. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п. 4.3 Договору поставки № 1273 від 27.11.2015  покупець зобов'язаний здійснювати оплату товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати приймання товару Покупцем, що вказана в накладній. Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату товару, поставленого позивачем за кожною спірною видатковою накладною, не пізніше 10 календарних днів з дати поставки товару (дати кожної спірної видаткової накладної). Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Біля Хати” у розмірі 5 085,86 грн.,  підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія Дістріб'юшн” в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Біля Хати” суми основного боргу у розмірі 5 085,86 грн.  є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати товару, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 23% річних у розмірі  1070,40  грн. за періоди з 08.01.2017 по 07.12.2017 рр. В п. 7.2. Договору поставки 1273 зазначено, що у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 23 % річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України. За невиконання відповідачем обов'язку по оплаті вартості отриманого товару позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 672, 99 грн. Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною першою статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Згідно з частинами першою і другою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Господарський кодекс називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один  із цих різновидів. Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до п. 7.2 Договору, у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 23 % річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"). Відповідно до приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Сума зменшення розміру пені відноситься на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, - на зменшення їх фінансування. На підставі викладеного суд зауважує, що закон визначає не розмір пені як такий, а лише верхню межу цього розміру, в свою чергу конкретний розмір пені має визначатися за згодою сторін. В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним. За розрахунком суду,  відповідач  за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 672,99  грн. пені Розрахунок суми пені Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2933,4008.01.2017- 26.01.201727.01.2017- 01.03.201702.03.2017 - 13.04.201714.04.2017- 25.05.201726.05.2017 - 06.07.201719 34 43 42 4214.0000 % 14.0000 % 14.0000 % 13.0000 % 12.5000 %0.077 %* 0.077 %* 0.077 %* 0.071 %* 0.068 %* 42.76 76.51 96.76 87.76 84.39 1972,8208.01.2017- 26.01.201727.01.2017- 01.03.201702.03.2017 - 13.04.201714.04.2017- 25.05.201726.05.2017 - 06.07.201719 34 43 42 4214.0000 % 14.0000 % 14.0000 % 13.0000 % 12.5000 %0.077 %* 0.077 %* 0.077 %* 0.071 %* 0.068 %* 28.75 51.45 65.07 59.02 56.75 179,6408.01.2017- 26.01.201727.01.2017- 01.03.201702.03.2017 - 13.04.201714.04.2017- 25.05.201726.05.2017 - 06.07.201719 34 43 42 4214.0000 % 14.0000 % 14.0000 % 13.0000 % 12.5000 %0.077 %* 0.077 %* 0.077 %* 0.071 %* 0.068 %* 2.62 4.69 5.93 5.37 5.17 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 672,99 грн. Суд погоджується з розрахунком пені та 23% річних в розмірі 1743, 80 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню. Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з п.       2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 1       600,00       грн. Керуючись ст.       ст.       129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Біля Хати” (02081, м. Київ, вулиця Анни Ахматової, будинок 22, приміщення 2003, ідентифікаційний код 39778606) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Асканія Дістріб'юшн” (02121,м. Київ, вул. Бориспільське шосе, 41-В, ідентифікаційний код 30468065) основний борг в розмірі 5085 (п'ять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 86 коп., пеню у розмірі 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 99 коп.,23% річних у розмірі 1070 ( одна тисяча сімдесят) грн., 81 коп. та судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.                                                               Дата підписання рішення: 27.02.2018 року. Суддя                                                                                                                 Т.Ю.Трофименко