Рішення

від 14.02.2018 по справі 334/1623/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 14.02.2018

Справа № 334/1623/17

Провадження № 2/334/612/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 лютого 2018 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Гнатюка О.М.,

за участю секретаря Алєйніковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Запоріжжі у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дніпровець про внесення запису до трудової книжки про звільнення, -

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дніпровець про внесення запису до трудової книжки про звільнення.

Позов обґрунтований тим, що позивач був прийнятий на роботу на посаду прибиральника прибудинкової території на підставі направлення Центру зайнятості на працевлаштування на роботу від 04.10.2016 року та наказу №9-ОК ОСББ Дніпровець з 5.10.2016 року.

Пропрацювавши один місяць він попрохав підвищення зарплатні і після відмови в цьому вирішив звільнитися за власним бажанням

4.11.2016 року він отримав від відповідача розрахунок за працю за місяць. Йому також видали трудову книжку без запису про звільнення.

На теперішній час він не може працевлаштуватися, оскільки у електронному реєстрі Центру зайнятості він значиться як працююча особа.

Він звертався з письмовою заявою до голови правління ОСББ Дніпровець - ОСОБА_2, проте його лист повернувся як неодержаний за закінченням терміну зберігання. В усній формі голова правління відмовляється вносити запис про звільнення.

Просить зобов'язати ОСББ Дніпровець в особі голови правління ОСОБА_2 внести запис до трудової книжки про звільнення

Згідно із вимогами ст.274 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Заперечень щодо такого порядку, на виконання вимог ч.5 ст. 279 ЦПК України , від відповідача не надійшло.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України відповідачу направлялися ухвала про відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження від 17.01.2018р. з копією позовної заяви та всіма додатками до неї за адресою місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Портова 9а, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Лист повернувся з відміткою у поштовому повідомленні про неявку адресату за отриманням.

Згідно із п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У наданий судом строк - протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду, відповідачем відзив на позов суду не подано.

Клопотання від сторін про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

За таких обставин суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України розглядати справу у заочному порядку за наявними в ній матеріалами та доказами, поданими позивачем.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши зміст позовних вимог, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити повністю, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідно до запису №60 в трудовій книжці ОСОБА_1 останній 5.10.2016 року був прийнятий на постійну роботу двірником до ОСББ Дніпровець на підставі наказу №9-ок від 5.10.2016 року. Запис про звільнення ОСОБА_1 з ОСББ Дніпровець в трудовій книжці відсутній. (а.с. 6,7,9)

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 1 ч.1 ст.23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України , Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Згідно зі ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року - трудова книжка, є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення або звільнення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження).

4.11.2016 року позивач отримав від відповідача розрахунок за працю за місяць, який проробив (а.с.8)

16.01.2017 року позивач звернувся до відповідача в особі керівника ОСББ Дніпровець - ОСОБА_2 із заявою про звільнення його з посади двірника за власним бажанням (а.с.10), яку направив поштовим зв`язком з повідомленням про вручення (а.с.12), проте вказаний лист повернувся 18.02.2017 року із відміткою про закінчення терміну зберігання.

На день розгляду справи в трудовій книжці позивача відсутній запис про звільнення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору також є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу у зв`язку із переїздом на нове місце проживання, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Суд розцінює бездіяльність відповідача щодо припинення трудових відносин з ОСОБА_1 як протиправну, що порушує трудові права позивача як працівника.

З огляду на те, що в трудову книжку позивачу не було внесено запис про звільнення, чим порушено право останнього на подальше працевлаштування, позовні вимоги про внесення до трудової книжки позивача запису про звільнення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звернувся із заявою про звільнення 16.01.2017 року без зазначення підстав для звільнення в день подання заяви, то у записі в трудовій книжці про звільнення має буди зазначена дата через 2 тижні, тобто 30.01.2017 року

Керуючись ст.ст. 2,10,76-81,263-265, 272, 273, 274-279, 280-283,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дніпровець про внесення запису до трудової книжки про звільнення - задовольнити частково.

Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Дніпровець (ЄДРПОУ40363957) внести в трудову книжку ОСОБА_1 запис про звільнення з 30 січня 2017 року відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Гнатюк