Рішення

від 20.02.2018 по справі 918/862/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 лютого 2018 р. Справа № 918/862/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали позовної заяви від 11.12.2017 р.

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯБУДСЕРВІС-ПОО"

до відповідача ОСОБА_1 селищна рада

про стягнення в сумі в сумі 174 889,19 грн.

Секретар судового засідання : Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін :

Від позивача: ОСОБА_2 (директор), довіреність № НОМЕР_1 від 13.01.97,

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 27.11.17,

Від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № б/н від 01.12.17,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯБУДСЕРВІС-ПОО" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 селищної ради про стягнення в сумі 174 889,19 грн., з яких 117 235, 65 грн. - основний борг за виконані підрядні роботи, 30 959, 68 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 586, 18 грн. - штраф за затримку приймання виконаних робіт, 3 507,00 грн. - 3% річних, 22600,68 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує умови Договору підряду в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт на суму 117 235, 65 грн. Так, між сторонами було укладено Договір підряду №16-6-2 від 05.07.2016 р. на виконання капітального ремонту дорожнього покриття по вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області. Вартість робіт, що визначена п. 7.1. договору підряду погоджена між ОСОБА_5 та Підрядником склала 350 437,50 грн. На виконання умов Договору платіжним дорученням № 5 від 08.07.2016 року ОСОБА_5 на рахунок Підрядника у відповідності до пункту 8.1.1. Договору було перераховано аванс в сумі 105 131,00 грн. Після отримання авансу Підрядник приступив до виконання робіт. Роботи виконувались в липні-грудні 2016 року. 25 серпня 2016 року Підрядником було подано ОСОБА_5 до оплати ОСОБА_5 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за серпень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року та підсумкову відомість витрачених ресурсів за серпень 2016 року. На підставі зазначених документів ОСОБА_5 були прийняті роботи за серпень 2016 року на суму 224 178,15 грн., в тому числі раніше переказаний аванс в сумі 105 131,00 грн. Платіжним дорученням № 13 від 26.08.2016 року за виконані БМР по об'єкту за серпень 2016 року переказано ОСОБА_5 на рахунок Підрядника 119 047,15 грн. Під час виконання будівельних робіт на об'єкті проїзд не було заблоковано, дорога фактично експлуатувалась. Як вказує позивач, будівельні роботи були закінчені на початку листопада 2017 року. В цей же період було подано акт виконаних робіт на підпис ОСОБА_5. Однак, 17.11.2016 року листом № 1251 від 14.11.2016 року ОСОБА_5 повідомив, що роботи не може прийняти через обставину, що інспектором із технічного нагляду ОСОБА_6 подано звіт, в якому зазначені недоліки у виконанні робіт. Вказані недоліки були прийняті до уваги Підрядником, який листом № 14 від 22.11.2016 року повідомив ОСОБА_5 про їх усунення та просив прискорити підписання акту виконаних робіт. Після зазначеної дати всі роботи по об'єкту були завершені і не відновлювались до даного часу, оскільки були виконані повністю відповідно до проектно-кошторисної документації та укладеного Договору. Однак, ОСОБА_5 належним чином не відреагував на вказаний лист Підрядника від 22.11.2016 року, акти виконаних робіт не підписав без поважних причин та оплати не здійснив. Позивач наголошує, що ОСОБА_5 безпідставно не оплачені роботи по зазначеному об'єкту на суму 117 235, 65 грн. Покликаючись на умови Договору підряду та ст.ст. 549,625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 30 959, 68 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 586, 18 грн. - штрафу за затримку приймання виконаних робіт, 3 507,00 грн. - 3% річних, 22600,68 грн. - інфляційних втрат, які нараховані за неналежне виконання умов Договору в частині своєчасного прийняття та оплати виконаних підрядних робіт. Також просить покласти на відповідача понесені судові витрати - 2 623,33 грн. судового збору та 5 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Ухвалою від 12.12.2017 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.01.2018 р.

02 січня 2018 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому позов не визнає. Зокрема зазначає, що 28 вересня 2016 року до ОСОБА_1 селищної ради від жителів вулиці Уляни Соколовської надійшло колективне звернення з проханням вжити відповідних заходів щодо неякісного виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, що призводить до непридатності об'єкта будівництва для його використання. ОСОБА_1 селищної ради № 1242 від 11 листопада 2016 року було витребувано в особи, що здійснює технічний нагляд за виконанням будівельних робіт на об'єкті будівництва інформацію про хід виконання капітального ремонту об'єкта, відповідність виконаних робіт вимогам затвердженої проектно-кошторисної документації, державним стандартам, будівельним нормам і правилам, технічним умовам та іншим нормативним документам, відповідність обсягів та якості виконаних робіт проектно-кошторисній документації, виконання Підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, повідомлення органу державного архітектурно-будівельного контролю у разі відмови Підрядника від усунення виявлених при виконанні робіт відхилень від проектно-кошторисної документації. Відповідно до Технічного звіту по капітальному ремонту вулиці Уляни Соколовської в смт Зарічне Рівненської області від 12 листопада 2016 року, складеного ОСОБА_6, при огляді та перевірці виконаних ТОВ ПОЛІССЯБУДСЕРВІС - ПОО робіт на об'єкті було виявлено низку зауважень щодо обсягу, якості та невідповідності проектно-кошторисній документації виконаних робіт. Тобто, уповноваженою особою на здійснення технічного нагляду за об'єктом будівництва було встановлено та повідомлено ОСОБА_1 селищну раду, що позивачем виконані робити не у відповідності до проектно-кошторисної документації та не в повному обсязі. На підставі даного звіту ОСОБА_1 селищною радою 14 листопада 2016 року було направлено для позивача вимогу про усунення виявлених при виконанні робіт недоліків (лист № 1251). Твердження позивача, що даний лист направлявся для нього на підставі поданих ним актів виконаних робіт, не відповідає дійсності, оскільки даних актів у вказаний період ОСОБА_1 селищна рада від позивача не отримувала та жодних документів в підтвердження протилежного позивачем не надано, а лист направлявся позивачу у зв'язку з повідомленням особи, що здійснює технічний нагляд за виконанням будівельних робіт про їх невідповідність проектно-кошторисній документації. Також позивачем зазначається, що у вказаному листі говориться про те, що ОСОБА_5, тобто ОСОБА_1 селищна рада, не може прийняти роботи, однак це спростовується змістом вказаного листа. 22 листопада 2016 року від ТОВ ПОЛІССЯБУДСЕРВІС - ПОО надійшов лист (вих. № 14) про врахування та усунення недоліків на об'єкті будівництва, однак жодних доказів усунення недоліків надано не було, як і не було надано актів приймання виконаних робіт. Відповідач вважає, що невиконання договірних зобов'язань має місце зі сторони ТОВ ПОЛІССЯБУДСЕРВІС - ПОО , а не ОСОБА_1 селищної ради.

Крім того, відповідач звертає увагу, що позивачем пропущено термін для звернення до суду з вимогою про стягнення штрафу та пені. Тому просить суд застосувати строк позовної давності до вказаних вимог та у зв'язку з цим відмовити у позові. Також наголошує, що позивачем здійснено необгрунтований розрахунок розміру інфляційних втрат, що є порушенням Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ , викладених у ОСОБА_1 Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р., та Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/223 від 12.05.1999 Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції (із змінами внесеними згідно рекомендацій Вищого господарського суду України). Що стосується стягнення розміру судових витрат в частині сплати позивачем гонорару адвокату, то вказана сума, на думку позивача, є необгрунтованою, неспіврозмірною та завищеною.

За наведеного просить відмовити в задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні 10.01.2018 р. судом оголошено ухвалу, прийняту без виходу до нарадчої кімнати, згідно якої суд ухвалив розгляд справи №918/862/17 здійснювати за правилами Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. №1798-XII) у редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., що набрала чинності з 15.12.2017 р., в порядку загального позовного провадження. Ухвала мотивована тим, що Законом України №2147-VIII від 03.10.2017 р. "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" Господарський процесуальний кодекс України (від 06.11.1991 р. №1798-XII) викладено у новій редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р. У пункті 9 Перехідних положень останнього зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. На підставі Розділу III ГПК України, зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, кількість сторін у справі тощо, суд вважає за можливе розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

10.01.2018 р. у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 30.01.2018 р. для надання можливості позивачу підготувати відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

16.01.2018 р. під час підготовчого провадження позивачем подано відповідь (заперечення) на відзив, згідно якої, зокрема вказує, що відповідач у відзиві посилається на скаргу жителів вул. Уляни Соколовської в селищі Зарічне, що надійшла до ОСОБА_1 селищної ради 28 вересня 2016 року, та пояснює, що листом ОСОБА_1 селищної ради № 1242 від 11 листопада 2016 року було витребувано від інженера-будівельника ОСОБА_6, який здійснює технічний нагляд за виконанням будівельних робіт на об'єкті Капітальний ремонт дороги по вул. Уляни Соколовської в селищі Зарічне Рівненської області інформацію про хід виконання цих робіт. Як вбачається із тексту колективного звернення жителів вул. ОСОБА_7, вони не задоволені ремонтом дороги, зокрема якістю щебеневого покриття. Разом з тим, в скарзі не йдеться мова про конкретні факти та недоліки у виконанні будівельних робіт. На думку позивача, вочевидь скарга написана жителями вулиці, які не є спеціалістами в галузі будівництва, з цікавості щодо розміру фінансування, чи правильно освоєні кошти, які виділені з місцевого бюджету. Пояснює, що підрядні роботи виконувались на дорозі, по якій здійснювався рух транспорту, в тому числі важкогабаритного, який доставляв будівельні матеріали до будинків, що зводились. Дана обставина вплинула на стан дороги. Укладаючи договір підряду на виконання будівельних робіт сторони усвідомлювали, що об'єкт не буде зніматися з експлуатації. За результатами технічного нагляду в технічному звіті ОСОБА_6 від 12.11.2016 року зазначено:1) поперечний та повздовжній профіль дороги не відповідають проектно-кошторисній документації (ПКД);2) верхній шар проїжджої частини виконаний з кам'яних висівок (в ПКД на поперечному профілі вказана суміш С-30) та окремими місцями зруйнований; 3) узбіччяне облаштовані належним чином (не сплановані та не втрамбовані), а місцями відсутні взагалі. Зміст технічного звіту зводиться до загальних зауважень, які не є конкретними, без посилання на норми ДБН, стандарти, об'єми і т. д. Завдання на проектування було затверджене замовником. Проектом, який пройшов державну експертизу не передбачено облаштування узбіч. Роботи були виконані згідно ДБН Б.2.3.-5 2001 року, а саме п. 5.28. та п. 5.41: "5.28 Для осушення піщаного підстильного шару та забезпечення стійкості дорожніх покриттів на глибині, яка залежить від конструкції дорожнього одягу, але не менше глибини промерзання, влаштовують урахуванням вимог розділу 4 і п.5.3 дренажі мілкого закладання. У населених пунктах із слаборозвинутою водостічною мережею або без неї, замість дренажу мілкого закладання влаштовується піщаний дренуючий підстильний шар, що працює за принципом об'ємного компенсатора (видалення прониклої в основу проїзної частини води здійснюється за допомогою коротких трубчастих дренажних випусків у водостічну мережу, у канави або в понижені місця поздовжнього профілю). 5.41 За відповідних, у тому числі санітарно-епідеміологічних, обгрунтувань для вулиць і доріг місцевого значення, пішохідних вулиць, тротуарів, велосипедних доріжок, автостоянок і проїздів допускається в основах і підстильних шарах використовувати золи, металургійні шлаки, золошлакові суміші ТЕС і ДРЕС, фосфогіпси та фосфополугідрати, нефелінові і бокситові шлаки та інші матеріали." Позивач звертає увагу, що у межах населених пунктів, а також у курортних і рекреаційних районах і зонах відпочинку не дозволяється використання для верхніх шарів дорожнього одягу в'яжучих матеріалів з відходів і побічних продуктів коксохімічного виробництва. Застосування таких матеріалів може бути допущене на ділянках доріг, що знаходяться не менше, ніж за 1,5 км до житлових і громадських будинків. Як слідує із п. 5.41 ДБН використання шлакових відходів на дорогах в межах населених пунктів не допускається, що вказує на безпідставність скарги жителів вул. ОСОБА_7, на яку посилається замовник. Також зауважує, що строк експлуатації щебеневих доріг згідно пунктів 3.2.1 ВБН Г.1-218-182:2006: встановлено в три роки. Отже, незабаром закінчиться гарантійний термін експлуатації капітально відремонтованої дороги.

Крім того, позивач у відповіді на відзив виклав заяву із уточненим розрахунком інфляційних втрат, та просить їх стягнути з відповідача у розмірі 17 221, 82 грн. за період з 05.12.2016 р. по 31.12.2017 р. Таким чином, позивач у заяві просить стягнути з відповідача: 117 235, 65 грн. - основного боргу за виконані підрядні роботи, 30 959, 68 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 586, 18 грн. - штраф за затримку приймання виконаних робіт, 3 507,00 грн. - 3% річних, 17 221, 82 грн. - інфляційних втрат, всього - 169 510, 33 грн.

29 січня 2018 року відповідач подав через канцелярію суду заперечення на відповідь на відзив, у яких, зокрема, вважає, що викладені позивачем пояснення у відповіді (запереченні) не спростовують доводів та заперечень, викладених у відзиві на позовну заяву, щодо необґрунтованості та безпідставності позовних вимог ТОВ ПОЛІССЯБУДСЕРВІС - ПОО . Посилання позивача на пункт 3.2.1 ВБН Г. 1-218-182:2006 щодо трирічного строку експлуатації щебеневих доріг вважає недоречним, оскільки, на його думку, через бездіяльність та зволікання позивача дана дорога до цього часу не добудована та не передана замовнику, а ВБН Г.1-218-182:2006 ще 01 грудня 2011 року втратили чинність у зв'язку із прийняттям ГБН Г.1-218-182:2011 Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт . Оскільки позивач до цього часу не виконав будівельні роботи та відповідно не передав їх у встановленому законодавством порядку замовнику, що підтверджується фактами, викладеними у відзиві на позовну заяву, тому перебіг гарантійного строку не починався. Твердження позивача про подання ОСОБА_1 селищній раді актів виконаних робіт для прийняття робіт та підпису є неаргументованим та спростовується із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. На думку відповідача, жодних доказів протилежного (опис вкладення у цінний чи рекомендований лист, відмітка на листі про надання та отримання селищною радою вказаних актів) позивачем так надано і не було. ОСОБА_1 селищна рада вважає, що позивачем не спростовано доводів, викладених у відзиві, та не доведено факту усунення позивачем виявлених недоліків виконаних робіт, неналежного виконання договірних зобов'язань ОСОБА_1 селищною радою, не доведено факту пред'явлення позивачем у встановленому законодавством порядку актів виконаних робіт для ОСОБА_1 селищної ради та відповідно безпідставного ухилення останньої від підписання цих актів.

Ухвалою від 30.01.2018 р. закрито підготовче провадження у даній справі та останню призначено до розгляду по суті на 20.02.2018 р.

У судовому засіданні 20 лютого 2018 року представники позивача надали пояснення, які співпадають з позицією, що викладена у позовній заяві та відповіді (запереченні) на відзив. Просять позов задоволити повністю, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

У свою чергу представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві на позов та запереченні на відповідь на відзив. Вважає, що є всі підстави для відмови позивачу у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарським судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛІССЯБУДСЕРВІС -ПОО зареєстроване 19.05.2010 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців вчинено запис № 1 595 102 0000 000309 (арк.с. 15-19).

Товариство здійснює господарську діяльність згідно Статуту, в тому числі виконує проектування та будівництво доріг. Для здійснення господарської діяльності Державною архітектурно-будівельною інспекцією України товариству видана ліцензія серії АЄ № 273895 про право виконання будівельних робіт згідно переліку. Ліцензія дійсна до 23 серпня 2018 року (арк.с. 22-23).

09 червня 2016 року ОСОБА_1 селищна рада як ОСОБА_5 та Товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛІССЯБУДСЕРВІС - ПОО як Підрядник уклали договір підряду № 16-3-1 по розробці проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області (арк.с. 27-29). Вказані роботи були виконані Підрядником та оплачені ОСОБА_5 про що свідчить акт № 1 прийому-передачі виконаних робіт (послуг) по виготовленню проектно-кошторисної документації на Капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області від 10 червня 2016 року, платіжне доручення № 1 від 10 червня 2016 року на суму 8 162,00 грн. про переказ коштів за виконанні проектні роботи (арк.с. 30-31).

05 липня 2016 року між ОСОБА_1 селищною радою (ОСОБА_5) та ТзОВ ПОЛІССЯБУДСЕРВІС - ПОО (Підрядник) відповідно до раніше розробленої проектно-кошторисної документації було укладено Договір підряду № 16-6-2 на виконання капітального ремонту дорожнього покриття по вулиці Уляни Соколовської в смт. Зарічне Рівненської області (арк.с. 32-34). Вартість робіт, що визначена п. 7.1. договору підряду погоджена між ОСОБА_5 та Підрядником та склала 350 437,50 грн., що відображено у документі "Договірна ціна", який підписаний обома сторонами (арк.с. 35-36).

Статтею 8 укладеного між сторонами Договору підряду визначено порядок розрахунків за виконані роботи. Зокрема, пунктом 8.1.-8.2. передбачено, що "розрахунки за виконані Підрядником роботи проводяться в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього. ОСОБА_5 протягом 10 календарних днів з дня оформлення (підписання) ОСОБА_8 Договору та погоджувальної документації перераховує Підряднику аванс у розмірі 30 відсотків від суми вказаної в пункті 7.1. цього Договору згідно Постанови КМУ № 117 від 23 квітня 2014 року. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів. ОСОБА_5 має право контролювати використання наданих сум авансу. Виконані роботи оплачуються ОСОБА_5 за фактично виконаний об'єм робіт в десятиденний строк після підписання наданих сум авансу. Підставою для здійснення розрахунків є підписані ОСОБА_8 приймання виконаних підрядних робіт, які складаються Підрядником і подаються для підписання ОСОБА_5".

На виконання умов Договору платіжним дорученням № 5 від 08.07.2016 року ОСОБА_5 на рахунок Підрядника згідно пункту 8.1.1. Договору підряду було перераховано аванс в сумі 105131,00 грн. (арк.с. 42). Після отримання авансу Підрядник розпочав виконання робіт.

25 серпня 2016 року Підрядником було подано ОСОБА_5 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 за серпень 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2016 року та підсумкову відомість витрачених ресурсів за серпень 2016 року (арк.с. 43-46).

На підставі зазначених документів ОСОБА_5 були прийняті роботи за серпень 2016 року на суму 224 178,15 грн., в тому числі враховано раніше переказаний аванс в сумі 105 131,00 грн. Про прийняття робіт відповідачем свідчить підпис уповноваженої особи та відбиток його печатки на вказаних документах.

Платіжним дорученням № 13 від 26.08.2016 року за виконані БМР по об'єкту за серпень 2016 року переказано ОСОБА_5 на рахунок Підрядника 119 047,15 грн. (арк.с. 47).

Як вказує позивач та не заперечує відповідач, під час виконання будівельних робіт на об'єкті проїзд не було заблоковано, дорога фактично експлуатувалась.

Позивач ствержує, що на початку листопада 2017 року ним було надано до ОСОБА_1 селищної ради для прийняття робіт акт виконаних робіт на підпис. Докази цього суду не надані.

Разом з тим, 05.07.2016 р. між ОСОБА_1 селищною радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 укладено Договір на виконання робіт з технічного нагляду за виконанням робіт по реалізації проекту "Капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт.Зарічне Рівненської області" (арк.с. 80-83).

ОСОБА_1 селищна рада звернулася до ФОП ОСОБА_6 з листом № 1242 від 11 листопада 2016 року (арк.с. 85) про надання інформації про хід виконання капітального ремонту об'єкта, відповідність виконаних робіт вимогам затвердженої проектно-кошторисної документації, державним стандартам, будівельним нормам і правилам, технічним умовам та іншим нормативним документам, відповідність обсягів та якості виконаних робіт проектно-кошторисній документації, виконання Підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду тощо.

Відповідно до Технічного звіту по капітальному ремонту вулиці Уляни Соколовської в смт Зарічне Рівненської області від 12 листопада 2016 року (арк.с. 49), складеного ОСОБА_6, при огляді та перевірці виконаних ТзОВ ПОЛІССЯБУДСЕРВІС - ПОО робіт на об'єкті було виявлено низку зауважень щодо обсягу, якості та невідповідності проектно-кошторисній документації виконаних робіт, зокрема: 1) поперечний та поздовжній профіль дороги не відповідають проектно-кошторисній документації (ПКД); 2) верхній шар проїжджої частини виконаний з кам'яних висівок (в ПКД на поперечному профілі вказана суміш С-30) та окремими місцями зруйнований; 3) узбіччя не облаштовані належним чином (не сплановані та не втрамбовані), а місцями відсутні взагалі.

Листом № 1251 від 14.11.2016 року відповідач звернувся до позивача та просив у 5-ти денний термін забезпечити усунення недоліків, які вказані у технічному звіті, що складений інспектором з технічного нагляду ОСОБА_6 (арк.с. 48).

У подальшому листом № 14 від 22.11.2016 року позивач повідомив ОСОБА_5 про усунення недоліків та просив прискорити підписання акту виконаних робіт (арк.с. 50).

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області 30 березня 2017 року було складено ОСОБА_5 № 181 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (арк.с. 53-55), згідно якого станом на дату складення даного акта виконано роботи з влаштування дорожнього полотна вулиці довжиною 456 п.м. шириною проїжджої частини 5.0 м. Роботи на об'єкті не завершені.

17 травня 2017 року сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору підряду №16-6-2 від 05.07.2016 р. (арк.с. 89), у якій п.1.1. Договору виклали у наступній редакції: в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, Підрядник зобов'язується на свій ризик та за завданням ОСОБА_5 виконати роботу із будівництва об'єкта будівництва "Капітальний ремонт вулиці Уляни Соколовської в смт.Зарічне Рівненської області", згідно проектно-кошторисної документації та зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва, затвердженого рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 селищної ради від 26.04.2016 р. №44, а ОСОБА_5 зобов'язується прийняти та оплатити дану роботу". Також сторони п.10.1. Договору виклали у такій редакції: "Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 року, однак в будь-якому випадку до повного виконання ОСОБА_8 всіх зобов'язань за Договором".

03.08.2017 р. позивач надав відповідачу лист-попередження №43, у якому зазначив, що повторно надсилає для підписання акти приймання виконаних робіт за вересень 2016 року (арк.с. 57). Також повідомив, що має намір звертатися до суду у разі зволікання з оплатою виконаних робіт.

10.08.2017 р. ОСОБА_1 селищна рада надала відповідь №729, згідно якої повідомляє, що не відмовляється прийняти виконані роботи, проте наголошує, що останні не виконані належним чином, якісно та у відповідності до проектно-кошторисної документації (арк.с. 58-61).

14 серпня 2017 р. ТзОВ "Поліссябудсервіс - ПОО" листом №65 повторно надіслало відповідачу акти прийому-передачі виконаних робіт, довідку про вартість робіт, підсумкову відомість (арк.с. 63).

У матеріалах справи містяться копії документів, що підтверджують фактичне виконання позивачем підрядних робіт та витрати матеріальних ресурсів генпідрядника, використаних при виконанні капітального ремонту об'єкту "Капітальний ремонт дороги по вул. Уляни Соколовської в селищі Зарічне Рівненської області", зокрема копії: договору на перевезення вантажу від 19.07.2016 р.; договорів про надання послуг технікою від 25.07.2016 р.; розрахунки договірної ціни на використання бульдозера; акти прийняття виконаних робіт "послуги бульдозера"; рахунки на транспортні послуги; товарно-транспортні накладні на перевезення піску у липні 2016 р.; товарно-транспортін накладні на перевезення щебня у серпні 2016 р.; товарно-транспортні накладні на перевезення будівельних матеріалів у вересні 2016 р.; накладні на щебінь та відсів за серпень та вересень 2016 р.; копії фіскальних чеків на відпуск паливно-мастильних матеріалів; витяг з журналу реєстрації актів виконаних робіт ТзОВ "Поліссябудсервіс-ПОО"; витяг з журналу обліку вихідної документації ТзОВ "Поліссябудсервіс-ПОО" (арк.с. 110-153).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Підрядником у вересні 2016 року здійснювалися роботи на виконання умов укладеного між сторонами Договору підряду.

У зв'язку з тим, що відповідач відмовляється прийняти та оплатити виконані підрядні роботи на суму 117 235, 65 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до пункту 9.7. Договору підряду, у випадку порушення ОСОБА_5 взятих на себе грошових зобов'язань, останній сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,5 % за період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної одлікової ставки НБУ. Пунктом 9.8. Договору підряду передбачено, що при затримці приймання виконаних робіт з вини ОСОБА_5 останній сплачує Підряднику штраф у розмірі 0,5 відсотка від вартості виконаних робіт згідно поданого акту.

Керуючись даними пунктами Договору позивач нарахував відповідачу 30 959, 68 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 586, 18 грн. - штраф за затримку приймання виконаних робіт.

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3 507,00 грн. - 3% річних, 17 221, 82 грн. - інфляційних втрат.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст.526 ЦК України).

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст.843 цього Кодексу).

Стаття 846 згаданого Кодексу визначає, що Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За статтею 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. ОСОБА_5, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

З наведених правових норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір №16-6-2 від 05.07.2016 р. є договором будівельного підряду.

За договором будівельного підряду згідно зі ст. 875 ЦК України підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується, що Підрядником у вересні 2016 року здійснювалися роботи на виконання умов укладеного між сторонами Договору підряду. При цьому позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням прийняти виконані роботи та підписати акт виконаних робіт за вересень 2016 р. Натомість ОСОБА_5 (відповідач) відмовляється прийняти виконані Підрядником (позивачем) роботи, посилаючись на те, що останній не усунув виявлені недоліки, не завершив виконання робіт.

Отже вбачається, що фактично між сторонами виник спір з приводу недоліків виконаної роботи.

Згідно ч.4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази проведення експертизи з приводу недоліків виконаної роботи. Представники сторін у судовому засіданні підтвердили, що жоден з них не ініціював проведення такої експертизи.

Натомість представники сторін підтвердили той факт, що під час виконання будівельних робіт на об'єкті проїзд не було заблоковано, дорога фактично експлуатувалась, у тому числі і важкогабаритним транспортом.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Як на доказ наявності недоліків у виконаних позивачем роботах відповідач покликається на технічний звіт, складений ФОП ОСОБА_6 від 12.11.2016 р.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст.1 Закону України "Про архітектурну діяльність" об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - це будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 р. №154 затверджено "Порядок проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів". За умовами підпункту "г" підпункту 1.2.1. пункту 1.2. Порядку до об'єктів благоустрою населених пунктів належать , зокрема, території загального користування: вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, майданчики для паркування транспортних засобів.

До капітального ремонту об'єктів благоустрою населених пунктів належать роботи, що спрямовані на відновлення та підвищення їх експлуатаційних характеристик, у тому числі з обов'язковим урахуванням потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, збільшення міцності та несучої здатності конструктивних елементів, а також збільшення габаритів об'єктів і окремих їх частин у межах норм (п. 1.4. Порядку).

Згідно п.5.1. Порядку авторський та технічний нагляд за капітальним ремонтом об'єктів благоустрою, які відповідно до законодавства є об'єктами будівництва, здійснюється відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року N 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури ".

Постановою КМ України від 11.07.2007 р. № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури" затверджено Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури. У п.7 Порядку вказано, що у разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта, та відмови підрядника їх усунути особа, що здійснює технічний нагляд, повідомляє про це замовнику (забудовнику) і відповідній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Разом з тим, технічний звіт замовнику подається на підставі перевірки, порядок якої передбачено підпунктом 1 пункту 5 Порядку здійснення технічного нагляду. Зокрема, особи, що здійснюють технічний нагляд проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовують під час будівництва об'єкта - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду. Крім того, обов'язком особи, яка здійснює технічний нагляд є (пп. 2-4 Порядку): вести облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт з недоліками; проводити разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; повідомляти підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів.

Таким чином, зі змісту п.п. 2-4 п.5. Порядку вбачається, що зазначені заходи проводяться за участю підрядника.

При цьому, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що підрядник брав участь у огляді та оцінці результатів виконаних робіт під час складання відповідальною особою згаданого вище технічного звіту.

Підпунктом 5 пункту 5 цього Порядку передбачено, що особи, які здійснюють технічний нагляд за результатами проведення перевірок і заходів, передбачених Порядком у разі виявлення недоліків чи порушень при виконанні будівельних робіт оформляють акти робіт, виконаних з недоліками.

Докази оформлення таких актів ні позивачем, ні відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене вище суд не приймає до уваги в якості доказів наявності недоліків у виконаних позивачем роботах технічний звіт, виконаний 12.11.2016 р. ФОП ОСОБА_6, оскільки при його оформленні не було дотримано вимог, викладених у Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури.

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 селищною радою не оформлено належним чином виявлення недоліків робіт, на які відповідач посилається як на підставу відмови у прийнятті робіт та підписання актів виконаних робіт. Крім того, відповідач не скористався наданим йому ч.4 ст. 853 ЦК України правом на проведення експертизи у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин.

Відтак, замовник - ОСОБА_1 селищна рада в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовляється від прийняття робіт, виконаних позивачем на суму 117235,65 грн., не оформивши при цьому належним чином виявлення недоліків робіт, і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду .

Враховуючи усе викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 117 235, 65 грн. боргу за виконані підрядні роботи є законною, обгрунтованою наведеними вище правовими нормами, не спростованою наявними у справі письмовими доказами, відтак такою, що підлягає задоволенню.

Із наявних у матеріалах справи листів, якими сторони обмінювалися у процесі переписки з приводу прийняття відповідачем виконаних у вересні 2016 року робіт та їх оплати (арк.с. 48-64) вбачається, що позивач неодноразово надавав для підписання ОСОБА_1 селищній раді акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року. При цьому представник відповідача не надав належних та допустимих доказів того, що селищною радою не отримано такий акт. Крім того, як уже зазначалося вище, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Відтак, представник відповідача безпідставно посилається на неотримання його стороною акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року - як на одну з причин відмови від прийняття виконаних позивачем робіт.

Позивач покликаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України за прострочення грошового зобов'язання нарахував відповідачу 3 507,00 грн. - 3% річних за період з 01.12.2016 р. - 30.11.2017 р. та 17 221, 82 грн. - інфляційних втрат за період з 05.12.2016 р. по 31.12.2017 р.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд звертає увагу, що у листі позивача від 22.11.2016 р. №14 (арк.с. 50), який адресований ОСОБА_1 селищній раді із проханням прискорити підписання акту виконаних робіт за вересень 2016 року, наявна відмітка про те, що даний лист отриманий відповідачем 22.11.2016 р. Пунктом 8.2. Договору підряду від 05.07.2016 р. передбачено, що підставою для здійснення розрахунку є підписані ОСОБА_8 приймання виконаних робіт, які складаються підрядником і подаються для підписання ОСОБА_5. ОСОБА_5 за участю Підрядника чи самостійно перевіряє обґрунтованість поданих йому актів і зобов'язаний їх підписати і передати Підряднику протягом трьох календарних днів. Якщо ОСОБА_5 не підпише без відповідного обґрунтування акт прийняття виконаних робіт протягом зазначеного вище терміну чи не розрахується за прийняті до оплати роботи у встановлений строк, то такий акт вважається таким, що є погодженим і підписаним ОСОБА_5, починаючи з дня, коли цей ОСОБА_5 згідно умов Договору вважається погодженим та підписаним.

Одночасно суд звертає увагу , що вказані положення Договору підряду лише регулюють порядок розрахунків за виконані роботи та дають можливість позивачу визначити строк, з якого останній має право починати нарахування санкцій за порушення грошового зобов'язання відповідачем.

При цьому наведені обставини не спростовують того факту, що відповідачем станом на час розгляду даного спору не прийняті виконані Підрядником роботи, та вказане порушення умов Договору підряду щодо неприйняття ОСОБА_5 робіт є таким, що триває у часі.

Оскільки судом із посиланням на норми нині діючого законодавства встановлено, що відповідачем не оформлено належним чином виявлення недоліків робіт, відтак, ураховуючи умови п.8.2. Договору вважається, що акт виконаних робіт на суму 117 235,65 грн. є погодженим ОСОБА_5 з 25.11.2016 року. Саме з цього часу починається відлік 10-ти денного строку, передбаченого п.8.1.2. Договору, для добровільної оплати ОСОБА_5 виконаних Підрядником робіт. Оскільки відповідач у вказаний строк добровільно не оплатив виконані у вересні 2016 року будівельні роботи, тому з 05.12.2016 р. у Підрядника виникає право нарахування 3% річних, інфляційних втрат та неустойки за прострочення виконання ОСОБА_5 грошового зобов'язання. При цьому, позивавчем помилково визначено, що моментом, з якого у нього виникає право нарахування санкцій є 01.12.2016 р.

Тому, під час перевірки наданого позивачем розрахунку 3% судом здійснено власний обрахунок та встановлено, що з 05.12.2016 р. по 30.11.2017 р. 3% річних становить 3 477, 82 грн. Таким чином, нарахування 3% у сумі 29,18 грн. - є необгрунтованим.

Щодо обрахованих сум інфляційних втрат суд зазначає наступне.

У листі Верховного суду України від 03.04.97 р. №62-97р. викладено «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» . Так, при розрахунку суми інфляційних слід враховувати, що сума боргу, яка сплачується з 1-го до 15-го дня відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16-го до 31-го дня місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1-го до 15-го дня відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16-го до 31-го дня місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.

Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено наступне.

Позивач у відповіді на відзив виклав заяву із уточненим розрахунком інфляційних втрат, та просить їх стягнути з відповідача у розмірі 17 221, 82 грн. за період з 05.12.2016 р. по 31.12.2017 р. При цьому суд звертає увагу, що у тексті позовної заяви при зверненні до суду із даним позовом кінцевим терміном розрахунку інфляційних втрат є 30.11.2017 р. Таким чином, фактично позивач збільшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, додатково нарахувавши їх за грудень місяць 2017 року.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому позивачем у процесі розгляду даної справи не було у встановленому ст.ст. 169-170 ГПК України порядку заявлено про збільшення позовних вимог, та заява про збільшення позовних вимог не була озвучена, а відповідно і не розглянута у судових засіданнях.

Тому суд приходить до висновку, що при здійсненні уточненого розрахунку позивач необгрунтовано вийшов за межі кінцевого терміну нарахування інфляційних - 30.11.2017 р., що вказаний ним у позовній заяві при зверненні до суду з даним позовом, та безпідставно нарахував інфляційні втрати за період 01.12.2017 р. - 31.12.2017 р. у сумі 1 329,12 грн.

Відтак, судом здійснено власний обрахунок та встановлено, що з 05.12.2016 р. по 30.11.2017 р. інфляційні втрати, нараховані на суму основного боргу 117 235,65 грн. становлять 15 892,70 грн. Таким чином, стягнення інфляційних втрат у сумі 1 329,12 грн. (17 221, 82 грн. - 15 892,70 грн. = 1 329,12 грн.) - є необгрунтованим.

Одночасно суд звертає увагу, що представник позивача у позові спочатку просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 22 600,68 грн. У подальшому перерахував заявлені ним інфляційні та просив стягнути їх у сумі 17 221, 82 грн. При цьому не відмовився від вимог про стягнення з відповідача різниці - 5 378, 86 грн., та не подав заяву про зменшення позовних вимог на цю суму у порядку ст.ст. 46, 169,170 ГПК України. Тому, з огляду на усе викладене вище суд вважає, що вказана сума інфляційних втрат заявлена до стягнення необгрунтовано.

Відтак у частині стягнення 5 378, 86 грн. інфляційних втрат, рівно як і 1 329,12 грн., позов до задоволення не підлягає.

Отже, інфляційні втрати підлягають до стягнення з відповідача у сумі 15 892,70 грн. за період з 05.12.2016 р. по 30.11.2017 р.

Щодо позовних вимог про стягнення 30 959, 68 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 01.12.2016 р. по 30.11.2017 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Відповідно до п.2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відтак, невірним є обрахування пені за весь час прострочення платежу, виходячи за межі шестимісячного строку нарахування, передбаченого ч.6 ст.232 ГК України.

Відносно нарахованих позивачем сум пені суд звертає увагу на таке.

Як встановлено судом, у Підрядника виникає право нарахування 3% річних, інфляційних втрат та неустойки за прострочення виконання ОСОБА_5 грошового зобов'язання з 05.12.2016 р. При цьому, позивачем помилково визначено, що моментом, з якого у нього виникає право нарахування санкцій є 01.12.2016 р. Відтак, нарахування пені слід починати з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано - з 05.12.2016 р., разом з тим припинити - через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано - 05.06.2017 р.

Одночасно суд звертає увагу, що відповідачем подано заяву щодо застосування строків позовної давності, відповідно до якої керуючись ст. 257, 267 ЦК України просить суд застосувати строк позовної давності до вимог ТзОВ "Поліссябудсервіс-ПОО" щодо стягнення із ОСОБА_1 селищної ради пені та штрафу за невиконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 253 цього Кодексу визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За правилами цивільного законодавства пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від тривалості правопорушення. Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день (місяць) нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою (вказана правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі №6-3006цс15).

Відтак, за змістом норм чинного законодавства початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З наведених вище правових норм вбачається, що у позивача виникло право на звернення до суду із позовом про стягнення неустойки з дня, наступного за днем, коли основне зобов'язання мало бути виконане - з 05.12.2016 р. При цьому слід врахувати передбачений ч.6 ст.232 ГК України шестимісячний строк та припинити нарахування пені 05.06.2017 року.

При перевірці нарахованих сум пені суд здійснив власний розрахунок даної санкції та встановив, що за період з 05.12.2016 р. по 05.06.2017 р. на суму основного боргу 117 235,65 грн. пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України складає - 16 069, 14 коп.

Одночасно, 05.06.2018 року закінчиться термін, у який позивач має право на звернення з позовом про стягнення з відповідача пені. Позовна заява від 11.12.2017 р. про стягнення неустойки надійшла до суду 12 грудня 2017 року. Отже, зважаючи на положення частини другої ст.258 ЦК України, та враховуючи, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, правомірним є нарахування пені у даному випадку починаючи з 12 грудня 2016 року. Тому, позивачем не пропущено строк позовної давності до вимоги про стягнення пені, яку можна нараховувати починаючи з 12 грудня 2016 року. При цьому суд застосовує строк позовної давності, щодо нарахованих сум пені за період з 05 грудня 2016 року по 11 грудня 2016 року.

Відтак, пеня за період з 01.12.2016 по 04.12.2016 р., та за період з 06.06.2017 р. по 30.11.2017 р. (виходячи за межі шестимісячного строку нарахування) заявлена позивачем до стягнення неогбгрунтовано. Разом з тим, до пені за період з 05 грудня 2016 року по 11 грудня 2016 року - суд застосовує строк позовної давності.

Отже, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня, нарахована на суму основного боргу 117 235, 65 грн. за період з 12.12.2016 р. по 05.06.2017 р. у розмірі - 15 441, 32 грн. В частині стягнення пені у розмірі 15 518,36 грн. у позові слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 586, 18 грн. - штрафу у розмірі 0,5% від вартості виконаних робіт за затримку приймання таких робіт, передбаченого п.9.8. Договору підряду від 05.07.2016 р. суд звертає увагу на слідуюче.

Згідно п.9.8. Договору підряду від 05.07.2016 р. при затримці приймання виконаних робіт з вини ОСОБА_5 останній сплачує Підряднику штраф у розмірі 0,5 відсотка від вартості виконаних робіт згідно поданого акту.

У даному випадку має місце порушення ОСОБА_5 негрошового зобов'язання (затримка приймання виконаних робіт). Положення статті 266, частини другої статті 258 ЦК про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, не застосовується до господарських санкцій за порушення негрошових зобов'язань.

Судом встановлено, що із доказів наявних у справі вбачається, що виконані позивачем роботи за вересень 2016 року, станом на час розгляду даної справи - відповідачем не прийняті. Вказане також підтвердили у судовому засіданні представники позивача та відповідача. Відтак, порушення умов Договору підряду щодо неприйняття ОСОБА_5 виконаних Підрядником робіт є таким, що триває у часі.

У статті 268 Цивільного кодексу України наведено вимоги, на які позовна давність не поширюється. Разом з тим, у пункті 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" висвітлено окремі питання застосування позовної давності. У п.п.5.1. останньої Пленуму Вищого господарського суду України роз'яснив, що у статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

Так, Пленуму Вищого господарського суду України дійшов висновку, що позовна давність не може поширюватися на вимоги щодо так званого триваючого правопорушення. Отже, особа може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою для пред'явлення відповідного позову є існування порушення на час пред'явлення такого позову.

Отже, оскільки порушення умов Договору щодо неприйняття робіт ОСОБА_5 є таким, що триває у часі, та позовна давність не може поширюватися на таку вимогу, у зв'язку із цим тривалість порушення права не перешкоджає у даному випадку позивачу звернутится до суду із вимогою про стягнення з відповідача 586,18 грн. штрафу.

Відтак, доводи відповідача щодо спливу строку позовної давності відносно вимог позивача про стягнення 586,18 грн. штрафу є необгрунтованими, відтак не приймаються судом до уваги.

Судом перевірено розрахунок даної санкції, що здійснений позивачем, та визнано його правильним (117 235,65 грн. Х 0,5% = 586,18 грн.).

Тому позов у частині стягнення з відповідача 586,18 грн. штрафу підлягає задоволенню.

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду позивач просив суд стягнути з відповідача 5000,00 грн. витрат понесених у зв'язку з наданням правової допомоги.

Згідно положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката , несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно наданого позивачем платіжного доручення №161 від 05.12.2017 р. (арк.с. 65) у графі "Призначення платежу" вказано, що позивачем оплачено (аванс) за надання правової допомоги згідно Угоди №25 від 30.11.2017 р. Платником є ТзОВ "Поліссябудсервіс-ПОО", отримувачем є ФОП "ОСОБА_3

Разом з тим, матеріали справи не містять Угоди про надання правової допомоги адвокатом, також не надано сторонами акту виконаних робіт, розрахунку понесених витрат на правову допомогу (із вказанням які роботи виконані та їх вартість) на загальну суму 5 000,00 грн.

Крім того, у наданому позивачем платіжному документі вказано, що кошти перераховано фізичній особі-підприємцю, а не адвокату.

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відшкодування судових витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відтак, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у зв'язку з наданням правової допомоги адвоката в сумі 5 000,00 грн., оскільки позивач не подав належних та допустимих доказів, передбачених ст.126 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Отже, враховуючи усе викладене вище у сукупності, суд прийшов до висновку що позов ТзОВ "Поліссябудсервіс-ПОО" підлягає задоволенню частково, в частині стягнення із ОСОБА_1 селищної ради - 117 235,65 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи, 3477, 82 грн. 3% річних за період з 05.12.2016 р. по 30.11.2017 р., 15 892,70 грн. інфляційних втрат за період з 05.12.2016 р. по 30.11.2017 р., 15 441, 32 грн. пені за період з 12.12.2016 р. по 05.06.2017 р., 586,18 грн. штрафу, а всього - 152 633,67 грн.

В частині вимог про стягнення 29,18 грн. 3% річних, 6 707,98 грн. інфляційних втрат, 15518,36 грн. пені, а всього - 22 255,52 грн. у позові необхідно відмовити.

При цьому доводи ОСОБА_1 селищної ради, що викладені у відзиві та запереченні на відповідь на відзив про те, що є всі підстави для відмови позивачу у позові повністю, не знайшли свого підтвердження при дослідженні судом доказів та встановленні обставин справи, а відтак не заслуговують на увагу.

Судові витрати понесені позивачем у виді судового збору - 2 624,00 грн., сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 87,27 %. Відтак з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача - 2 289,96 грн. у якості відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути із ОСОБА_1 селищної ради (34000, Рівненська область, смт. Зарічне, вул.Фестивальна, 22, код ЄДРПОУ 04385632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯБУДСЕРВІС-ПОО" (34000, Рівненська область, смт. Зарічне, вул.Партизанська, 1, код ЄДРПОУ 37036823) - 117 235,65 грн. основного боргу за виконані підрядні роботи, 3477, 82 грн. 3% річних, 15 892,70 грн. інфляційних втрат, 15 441, 32 грн. пені, 586,18 грн. штрафу, 2 289,96 грн. витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 29,18 грн. 3% річних, 6 707,98 грн. інфляційних втрат, 15 518,36 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "26" лютого 2018 року

Суддя Бережнюк В.В.