Рішення

від 08.02.2018 по справі 179/2035/17

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/2035/17

провадження № 2/179/135/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовомОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство Дудківка про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі ,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заяваОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Дудківка про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі .

Позивач посилається на те, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ № 401393, виданого 10 травня 2006 року Магдалинівським відділом земельних ресурсів на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за № 010618300369, йому належить на праві приватної власності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка площею 6,7532 га, що розташована на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Вищевказану земельну ділянку позивач, згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 29 серпня 2002 року та зареєстрованого 10.12.2009 року Магдалинівським відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру за № 040912301397, передав в оренду строком на 10 (десять) років ТОВ СП Дудківка .

Позивач зазначає, що договір оренди земельної ділянки укладений з порушенням істотних його умов.

В договорі зазначено, що позивач є власником земельної ділянки згідно державного акту на землю серії Р1 №129202, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю за МД №8755 від 16.07.2002, проте земельні ділянка належить позивачеві на підставі державного акту на право власності на земельні ділянку серії ЯБ №401393, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю за №010618300369 від 10.05.2006 року.

В п. 1 договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,72 га, що не відповідає площі земельної ділянки згідно державного акту 6,7532 га.

В реквізитах сторін визначено паспортні дані позивача АЕ 236859 від 16.04.1996 року виданого Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, хоча його паспорт громадянина України був виданий Бабушкінським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області.

В прикінцевих положеннях вказано, що невід'ємною частиною договору є копія державного акту на право власності серії І-ДП №115612, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 3701 від 19.02.2001 року, тобто невідомий документ.

Договір оренди укладений 29.08.2002 року, що не відповідає дійсності, оскільки власником земельної ділянки, позивач став лише 01.08.2005 року, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВСІ 788648 від 01.08.2005.

Згідно даних ДПА земельна ділянка перебуває не в оренді, а в лізингу, що суперечить ст. 807 ЦК України та діючому договорі оренди земельної ділянки.

Позивач зазначає, що відповідач не займається сівозмінами, щороку засіває на полях соняшник та кукурудзу, чим створює загрозу для родючості стану ґрунтів земельної ділянки.

Відповідно до умов п. 2.2. Договору оренди земельної ділянки, відповідач зобов'язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору та у формі:

- натуральна - пшениця - 500 кг., фуражне зерно - 1500 кг., сонях - 200 кг., цукор - 75 кг., один візок соломи;

- відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.

Послуги, які надаються Орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.

Дані, вказані вище (розмір, платежів за окремими формами орендної плати), встановлюються згідно біржових цін на продукцію, є динамічними та можуть змінюватися щороку у подальшому згідно п. 2.2. Договору за умови їх обов'язкового погодження сторонами.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру встановленого чинним законодавством.

Проте всі ці вимоги орендарем не виконуються, що порушують вимоги договору та діючого законодавства.

Про невиплату орендної плати свідчать відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів з 01.01.2008 по 31.12.2016 року.

Позивач посилається на те, що мінімальний розмір орендної плати за землі сільськогосподарського призначення більше не обмежений розміром земельного податку. З 01 квітня 2015 року орендна плата для цих категорій земель не може бути менша 3 % грошової оцінки землі (як і для інших категорій земель).

Позивач, враховуючи щорічне підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії договору згідно нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на загальну площу 6,7532 га починаючи з 2012 року рахує заборгованість по виплаті орендної плати:

-за 2012 рік сума, яку повинен був отримати згідно договору 6 334,31 грн., проте згідно даних ДПА отримав - 5 481,80 грн. Різниця невиплаченої суми 852,51 грн.;

-за 2013 рік сума, яку повинен був отримати - 7 592,77 грн., згідно даних ДПА - 5 768,60 грн. Різниця невиплаченої суми 1 824,17 грн.;

-за 2014 рік сума, яку повинен був отримати - 12 581,76 грн., згідно даних ДПА - 7 959,06 грн. Різниця невиплаченої суми 4 622,70 грн.;

-за 2015 рік сума, яку повинен був отримати згідно договору - 19 792,06 грн., згідно даних ДПА - 11 741,46 грн. Різниця невиплаченої суми 8 050, 54 грн.;

-за 2016 рік сума, яку повинен був отримати згідно договору 22 246,00 грн., згідно даних ДПА 12 247,05 грн. Різниця невиплаченої суми 9 999 грн.

Проте орендар не враховує щорічне підвищення коефіцієнту індексації за кожен рік користування землею, товарну продукцію видає згідно умов початкового договору. Про підвищення орендної плати та видачі товарної продукції питання не піднімалося.

Із цим питанням позивач неодноразово звертався до відповідача, але відповіді не отримував. На момент пред'явлення позову зобов'язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є невиконаним. Заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки складає 25 348 грн.

Так як порушуючи право позивача на отримання матеріальних благ, нехтування його інтересів, що завдало йому душевних страждань, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача, погіршення стану здоров'я, у приниженні честі та гідності, позивач вважає, що завдано моральної шкоди на суму 5 000 грн.

Таким чином, позивач вважає, що його права як орендодавця порушені, тому звертається до суду із вимогами щодо розірвання договору, стягнення несплаченої орендної плати та моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, прохав розірвати договір оренди земельної ділянки, стягнути несплачену орендну плату та моральну шкоду. Позивач зазначив, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором оренди в частині виплати орендної плати у грошовій формі.

Представник відповідача заперечив проти позову, зазначивши, що позивачем отримано у повному обсязі орендну плату, згідно умов договору, про що надав відповідні відомості. Форма орендної плати між сторонами була погоджена лише натуральна та відробіткова, погодження щодо грошової форми орендної плати сторонами не здійснювалося. Крім того, представник відповідача зазначив, що невідповідності у договорі оренди є описками та не впливають на договірні відносини між сторонами.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Земельна ділянка, розміром 6, 7532 га, розміщена на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 401393 від 10 травня 2006 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010612300396, кадастровий № 1222382500:01:001:0069, належить позивачеві на праві приватної власності (а. с. 6).

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки розміром 6, 72 га (кадастровий № 1222382500:01:001:0069), який зареєстровано 10.12.2009 року відділом Держкомзему у Магдалинівському районі за № 040912301397 (а. с. 7-11).

Відповідно до умов п. 2.2. Договору оренди земельної ділянки, відповідач зобов'язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору та у формі:

- натуральна - пшениця - 500 кг., фуражне зерно - 1500 кг., сонях - 200 кг., цукор - 75 кг., один візок соломи;

- відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.

Послуги, які надаються Орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.

Дані, вказані вище (розмір, платежів за окремими формами орендної плати), встановлюються згідно біржових цін на продукцію, є динамічними та можуть змінюватися щороку у подальшому згідно п. 2.2. Договору за умови їх обов'язкового погодження сторонами.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Орендар за погодженням з Орендодавцем може виконати своє зобов'язання з виплати орендної плати як у грошовій так і у натуральній або у відробітковій без внесення змін до даного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами не було погодження щодо виплати орендної тільки у натуральній та відробітковій формі, у зв'язку із чим, посилання позивача щодо невиконання відповідачем зобов'язань з виплати орендної плати у грошовій формі є обґрунтованим.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України Про оренду землі орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

В Указі Президента України від 2 лютого 2002р. Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) (в редакції станом на дату реєстрації договору оренди - 10.12.2009 року) встановлено плату за оренду земельних ділянок в розмірі не менше 3 % від вартості земельної ділянки.

З огляду на викладене, Указ Президента № 92/2002 має рекомендаційний характер та він є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Оскільки на день державної реєстрації договору оренди землі законодавством встановлено плату за оренду земельної ділянки в розмірі не менше 3 % від вартості земельної ділянки, суд вважає обґрунтованим право позивача щодо збільшення розміру орендної плати. Позивач 14 березня 2014 року звертався до відповідача із письмовою пропозицією перегляду орендної плати (а. с. 13), однак відповіді не отримав.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконує умови договору, у зв'язку із чим істотно порушується договір, через систематичність несплати орендної плати в грошовій формі . За таких обставин, маються достатні підстави для припинення права користування відповідача земельною ділянкою, яка належить позивачеві.

Оскільки договором оренди земельної ділянки передбачено право позивача на отримання орендної плати в грошовій формі, розрахунок заборгованості наведений позивачем по виплаті орендної плати є обґрунтованим в розмірі 25 348 грн., а саме:

-за 2012 рік сума, яку повинен був отримати згідно договору 6 334,31 грн., проте згідно даних ДПА отримав - 5 481,80 грн. Різниця невиплаченої суми 852,51 грн.;

-за 2013 рік сума, яку повинен був отримати - 7 592,77 грн., згідно даних ДПА - 5 768,60 грн. Різниця невиплаченої суми 1 824,17 грн.;

-за 2014 рік сума, яку повинен був отримати - 12 581,76 грн., згідно даних ДПА - 7 959,06 грн. Різниця невиплаченої суми 4 622,70 грн.;

-за 2015 рік сума, яку повинен був отримати згідно договору - 19 792,06 грн., згідно даних ДПА - 11 741,46 грн. Різниця невиплаченої суми 8 050, 54 грн.;

-за 2016 рік сума, яку повинен був отримати згідно договору 22 246,00 грн., згідно даних ДПА 12 247,05 грн. Різниця невиплаченої суми 9 999 грн. (а. с. 17).

При визначенні заборгованості відповідача з виплати орендної плати у період з 2012 року по 2016 рік, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Із вищенаведеного вбачається, що початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання орендарем зобов'язань за договором, позовна давність за вимогами орендодавця про стягнення орендної плати повинна обчислюватися з моменту настання строку виплати орендної плати.

Беручи до уваги те, що позивач звернувся до суду 12.07.2017 року та вимагає виплати орендної плати з 2012 року, суд вважає обґрунтованим посилання відповідача про пропуск позивачем трирічного строку давності. Оскільки ОСОБА_1 було подано позовну заяву із пропуском трирічного строку позовної давності та відповідачем заявлено про її застосування, що є підставою для відмови у позові в частині стягнення заборгованості по орендній платі з 2012 року по 2013 рік. Суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо невиплаченої орендної плати за період з 2014 року по 2016 рік в розмірі 22 672, 24 грн.

Частиною 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем не надано доказів для підтвердження того, що йому була нанесена моральна шкода, у зв'язку із чим необхідно відмовити в цій частині у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 280 грн. 00 коп. (а. с. 1, 29), тому витрати по справі слід стягнути з відповідача в частині задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, 651 ЦК України, Законом України Про оренду землі , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Договір оренди земельної ділянки № 136 від 29.08.2002 р., укладений між ОСОБА_1 і товариством з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство Дудківка , зареєстрований - 10.12.2009 Магдалинівським відділом Дніпропетровського державного підприємства Центр державного земельного кадастру за № 040912301397 - розірвати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство Дудківка , код ЄДРПОУ 30756081 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Садова), 31:

-заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 22 672, 24 грн. (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят дві гривні 24 коп.);

-судовий збір в розмірі 1 280 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19 лютого 2018 року.

Суддя Т.А.Ковальчук