Рішення

від 20.02.2018 по справі 922/4411/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р.

Справа № 922/4411/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом

Близнюківського районного комітету Товариства сприяння обороні України (Близнюківський РК ТСО України), с. Близнюки

до

Громадської організації "Дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий клуб "ГРАНД ОСОБА_1", м. Лозова

про

стягнення 3774,67 грн

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, дов. № 01-2018 від 09.01.2018 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Близнюківський районний комітет Товариства сприяння обороні України (Близнюківський РК ТСО України), с. Близнюки звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Громадської організації "Дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий клуб "ГРАНД ОСОБА_1", м. Лозова про стягнення з Громадської організації "Дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий клуб "ГРАНД ОСОБА_1" 2980,00 грн. основного боргу, 390,49 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 324,82 грн. інфляційного збільшення суми заборгованості та 79,82 грн. 3% річних від простроченої суми за договором оренди № 02/2016 від 01 квітня 2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/4411/17 та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 22 січня 2018 року на 11 годин 40 хвилин.

22 січня 2018 року представником позивача було надано клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_3.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.

Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України 22 січня 2018 року суд починає розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 22 січня 2018 року та у відповіді на відзив підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 22 січня 2018 року та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 22 січня 2018 року було оголошено перерву до 20 лютого 2018 року до 11 годин 40 хвилин.

15 лютого 2018 року представником відповідача було надано клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

20 лютого 2018 року судове засідання було продовжено у томуж складі суду.

Згідно частини 9 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання позивача про допит в якості свідка ОСОБА_3 та клопотання відповідача про допит в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні та у відповіді на відзив підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

01 квітня 2016 року між Близнюківським районним комітетом Товариства сприяння обороні України (Близнюківський РК ТСО України) (позивачем, орендодавцем) та Громадською організацією "Дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий клуб "ГРАНД ОСОБА_1" (відповідачем, орендарем) було укладено договір оренди № 02/2016.

Відповідно до пункту 1.1. договору оренди № 02/1016 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 49,7 кв.м., яке розміщене в Адміністративному будинку Близнюківського РК ТСОУ, розташованому за адресою: 64801, сел. Близнюки Харківської області, вул. Радянська, буд. № 40 (позиція 1-З на плані поверхів громадського будинку), що перебуває на балансі і у власності орендодавця.

Згідно пункту 1.2. договору оренди від 01 квітня 2016 року приміщення передається в оренду з метою здійснення орендарем діяльності. а саме: проведення тренувальної роботи з вільної боротьби.

Відповідно до пункту 3.1. договору оренди № 02/2016 орендна плата за користування приміщенням площею 49,7 кв.м. за один календарний місяць складає 1490,00 грн. без ПДВ. ПДВ - відсутня.

Згідно пункту 3.4. договору оренди від 01 квітня 2016 року щомісячна плата за користування приміщенням протягом 2016 року є незмінною, які орендар не пізніше 20 числа поточного місяця повинен сплатити орендодавцю.

Відповідно до пункту 4.2. договору оренди № 02/2016 орендар зобов*язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату.

Згідно пункту 9.1. договору оренди від 01 квітня 2016 року передбачено термін договору, який починається з моменту підписання вказаного документу, тобто з 01 квітня 2016 року і діє до 31 грудня 2016 року.

Матеріали справи свідчать про те, що не дивлячись на вищевказаний термін дії договору - його початок і закінчення, відповідач продовжував використовувати вказане нежитлове приміщення і в січні 2017 року.

Відповідно до пункту 3.6. договору оренди № 02/2016 передбачено, що у разі використання приміщення після закінчення строку дії цього договору, орендар сплачує на користь орендодавця плату за користування приміщенням у подвійному розмірі до дня фактичного звільнення приміщення і не передбачає пролонгації терміну дії договору.

30 січня 2017 року листом № 02-2017вих, орендодавець проінформував орендаря про припинення з 01 лютого 2017 року будь-яких відносин щодо оренди та використання для проведення тренувальної роботи з вільної боротьби нежитлового приміщення площею 49,7 кв.м., яке розміщене в Адміністративному будинку Близнюківського РК ТСОУ, розташованому за адресою: 64801, сел. Близнюки Харківської області, вул. Свободи (колишня Радянська), буд. № 40 (позиція 1-З на плані поверхів громадського будинку), що перебуває на балансі і у власності орендодавця. Підставою припинення договору слугувало невиконання вимог пункту 9.4. договору оренди даного приміщення на 2016 рік, а саме: "9.4. Орендар зобов*язаний не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити в письмовій формі орендодавця про намір продовжити договір оренди". У листі також йшла мова про термінове звільнення орендарем приміщення. Вказаний лист орендодавцем було вречено особисто орендарю, про що свідчить особистий підпис - ОСОБА_9 на листі. 04 лютого 2017 року орендар звільнив приміщення. Акт прийому-передачі приміщення підписувати відмовився, грошові кошти за оренду приміщення за січень 2017 року (у подвійному розмірі) у розмірі 2980,00 грн. до теперішньго часу не сплатив.

Таким чином сума основного боргу Громадської організації "Дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий клуб "ГРАНД ОСОБА_1" перед позивачем складає 2980,00 грн.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору - стаття 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, а відповідачем договірні зобов’язання виконані не в повному обсязі, і суд вимоги по стягненню прокурором та позивачем заборгованості, вважає обґрунтованими, законними, такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2980,00 грн. заборгованості з орендної плати задовольнити.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок пені за період з 01 лютого 2017 року по 31 серпня 2017 року, відповідно до якого сума пені складає 390,49 грн.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем вказаної суми, суд встановив, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, умовам договору та підлягає задоволенню.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки відповідачем не виконані умови договору оренди, він зобов‘язаний сплатити на користь позивача три проценти річних, що складає 79,36 грн. та інфляційне збільшення суми заборгованості, що складає 324,82 грн.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 174, 193, 216, 231 Господарського кодексу України, статтями 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Громадської організації "Дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий клуб "ГРАНД ОСОБА_1" (64606, Харківська область, Лозівський район, м. Лозова, мікрорайон 5АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38076275) на користь Близнюківського районного комітету Товариства сприяння обороні України (Близнюківський РК ТСО України) (64801, Харківська область, Близнюківський район, сел. Близнюки, вул. Свободи (колишня Радянська), буд. № 40, розрахунковий рахунок 26009300134351 ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 02730103) 2980,00 грн. основного боргу, 390,49 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 324,82 грн. інфляційного збільшення суми заборгованості, 79,82 грн. 3% річних від простроченої суми за договором оренди № 02/2016 від 01 квітня 2016 року та 1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статтей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 23.02.2018 р.

Суддя

ОСОБА_10