Постанова

від 22.02.2018 по справі 904/9004/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018 року м.Дніпро Справа № 904/9004/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "КОМФОРТ-2", м. Кривий Ріг

на рішення господарського суду Дніпропетровської області ухвалене 13 грудня 2017 року суддею Суховаров А.В. повний текст якого складено 15 грудня 2017 року у справі № 904/9004/17

За позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", м. Кривий Ріг

до Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "КОМФОРТ-2", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості у розмірі 40 211, 70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" звернулось до Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "КОМФОРТ-2" про стягнення заборгованості у розмірі 40 211, 70 грн., з яких 29 640, 92 грн. - основний борг, 4 768, 38 грн. - пеня, 4 645, 79 грн. -інфляційні, 1 156, 61 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №376 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 04.06.2015 року в частині оплати спожитих за договором послуг.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року у справі № 904/9004/17 (суддя Суховаров А.В.) позовні вимоги задоволено.

Суд стягнув з Обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Комфорт-2» (50078, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мікрорайон Індустріальний,78; код ЄДРПОУ 24996091) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6А; код ЄДРПОУ 03341316) суму 29 640, 92 грн. основного боргу, 4768, 38 грн. пені, 1 156,61 грн. 3% річних, 4645, 79 грн. інфляційних, 1 600,00 грн. судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Обслуговуючий кооператив "Житловий кооператив "КОМФОРТ-2", в якій, посилаючись на недотримання судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що в судовому засіданні було встановлено, що витоків із загальнобудинкової мережі за спірний період зафіксовано не було.

Вказане свідчить, що судом не правильно з ясовано фактичні обставини справи. Крім того , підписані в двосторонньому порядку акти забору води за період з червня 2015 року по квітень 2016 року фіксували обсяг води, що було поставлено позивачем власникам (користувачам, наймачам) квартир у будинку за адресою м.Кривий Ріг, мкр.Індустріальний,78, та саме на підставі вказаних актів було виставлено рахунки власникам квартир. Апелянт не був споживачем послуг за вказаний період та здійснені позивачем нарахування є незаконними.

Крім того, позивачем у встановленому порядку не було доведено факт правильності розрахунків. Так в розрахунку об ємів води та стоків вказано, що в липні 2015 року за показами лічильника було спожито 890м 3 , а власникам квартир нараховано 1180м 3. Тобто в липні 2015 року було нараховано більше, ніж спожито.

За вказаних обставин, є всі підстави вважати, що позивач намагається стягнути кошти за об єм послуг, які вже виставлені власникам.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 січня 2018 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 22 лютого 2018 року, колегією суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В.( доповідач), судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.

У відзиві на апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "КОМФОРТ-2" позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно прийняте у відповідності діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 квітня 2006 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (споживачем) укладено договір №376 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами відповідно до умов договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.2 Договору споживач здійснює оплату за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення у грошової формі в повному обсязі не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Витрати води, об'єми якої визначаються індивідуальними технологічними нормативами використання питної води на утримання багатоквартирного житлового фонду, сплачуються споживачем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим у відповідності до вимог Порядку №205 та Методики №126 (п.3.4 Договору).

В разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані засобами обліку води, за умови якщо мешканці будинку не мають квартирних засобів обліку, та які сплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуються витрати води, об'єми якої визначаються індивідуальними технологічними нормативами використання питної води споживача, інших юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, та сумарні витрати води за показниками всіх квартирних засобів обліку (п.3.5 Договору)

При наявності стовідсоткового оводомірювання квартир житлового будинку, різниця між сумою та показаннями обліку на вводі в будинок, вноситься на рахунок споживача та сплачується останнім. (п.3.6 Договору).

При наявності часткового оводомірювання квартир житлового будинку сума показань квартирних водомірів сумуються з сумою потреби квартир без водоміру, та отримана різниця між показаннями загально будинкового водоміру на вводі в будинок та загальною сумою витрати води мешканцями квартир житлового будинку, відноситься на рахунок споживача та сплачується останнім (п.3.7 Договору).

Відповідно до пункту 4.2.1 Договору передбачено що, за наявності засобів обліку холодної води щомісяця враховувати їх показники при сплаті за спожиті послуги.

Споживач зобов'язаний своєчасно в повному обсязі у встановлені договором строки оплачувати надані послуги відповідно до встановлених тарифів (п.4.2.2 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2015 року ЖК «Комфорт-2» , встановлено будинковий засіб обліку КВБ-10 №03201 ( 2004 року випуску, дата державної повірки 16.04.2015 р., чинний до 16.04.2017 року) з показником 26633м 3 , і опломбовано пломбою №15600110, що зафіксовано у відповідному акті (а.с.26). Засіб обліку встановлено у підвальному приміщенні будинку на прямій лінії.

01 червня 2016 року засіб обліку на підставі двостороннього акту розпломбовано для проведення позачергової повірки, показання вузла обліку на дату зняття зафіксовано 40 229 м 3 (а.с.27).

Довідкою ДП «Криворізького науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Кривбассстандартметрологія» ) від 16 червня 2016року (а.с.28) встановлено що вищевказаний засіб обліку води не відповідає вимогам ДСТУ 3580-97, та його визначено непридатним до застосування оскільки похибка приладу перевищує допустиму.

З огляду на вищезазначене, позивач здійснив донарахування об'ємів води споживачу ЖК Комфорт 2 , яка є різницею між водопостачанням та водоспоживанням за період з червня 2015 року по грудень 2015 року та з січня по квітень 2016 року включно.

В свою чергу, свої договірні зобов'язання КП Кривбасводоканал виконало, що підтверджується актами прийому передачі послуг ( забору води) підписаними у двосторонньому порядку за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, та січень, лютий, березень, квітень 2016 року які є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку.

Як вбачається з двосторонніх актів (а.с.16-21), позивачем надано споживачу обумовлені Договором послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за отримані послуги за період з квітня 2015 року по травень 2016 року у розмірі 29 640,92 грн., про що позивачу виставлено відповідні рахунки (а.с.22-24), які не сплачені відповідачем, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно положень ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1.1 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.1.2 Договору при несвоєчасній оплаті послуг у термін визначений пунктами 3.2., 3.4 Договору споживач зобов'язаний сплатити пеню на користь виконавця в розмірі 0,1% від суми платежу за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.

За викладених обставин, позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 11 травня 2016року по 10 грудня 2016року у розмірі 4 768,38 грн., інфляційні за період з 11 травня 2016року по 05 травня 2017року 4 645,79 грн. та 3% річних за період з 11 травня 2016року по 05 травня 2017року становить у розмірі 1 156,61 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог позовних вимог в частині стягнені пені, 3% річних та інфляційних в повному обсязі.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 275 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житловий кооператив "КОМФОРТ-2", м. Кривий Ріг - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Дніпропетровської області, ухваленого 13 грудня 2017 року суддею Суховаровим А.В. повний текст якого складено 15 грудня 2017 року у справі № 904/9004/17- залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п.п.а,б, в п.2 ч.4 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.02.2018року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г.Іванов