Постанова

від 20.02.2018 по справі 18/191/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2018 р. Справа № 18/191/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І. , суддя Сіверін В. І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

ДВС - Ніколаєва Ю.В.

ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Горлач О.С.

відповідачів - не зЙ'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Автозаводського відділу ДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області (вх. 06 П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.10.2017 по справі № 18/191/11 (в приміщенні зазначеного суду суддею Кульбако М.М.) (щодо скарги на дії державного виконавця ВДВС)

за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, в особі Полтавської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Полтава,

до 1) фізичної особи-підприємця Подосяна Валерія Карушевича, м. Кременчук;

2) товариства з обмеженою відповідальністю "АВС-Нафта", м. Донецьк;

3) приватного підприємства "ПВК Профіт", м. Кременчук

про стягнення 2305994,71 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Полтавської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Подосяна В.К., ТОВ "АВС-Нафта", ПП "ПВК Профіт" про стягнення солідарно 2 305 994,71 грн. заборгованості за генеральною кредитною угодою №010/08-1101 від 23.07.2008 з наступними додатками та змінами.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.02.11 позов задоволено частково та стягнуто в солідарному порядку з Фізичної особи-підприємця Подосяна В.К., ТОВ "АВС-Нафта", ПП "ПВК Профіт" на користь позивача 2 307 553,41 грн., з яких:

1 876 149, 89 грн. - сума заборгованості за кредитом;

394 446,15 грн. - сума заборгованості за процентами;

6 467,55 грн. - пеня за порушення строків погашення кредиту ;

7 627,48 грн. пеня за прострочення погашення процентів;

22 630,74 грн. - на відшкодування витрат по сплаті державного мита;

231,60 грн. - на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення суду 11.03.2011 видано наказ.

04.07.2017 до господарського суду Полтавської області надійшла скарга публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області, в якій скаржник просить:

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Ніколаєвої Ю.В., що супроводжує виконавче провадження №50165709, яка полягає у не проведенні виконавчих дій в передбачений Законом України "Про виконавче провадження" строк, у т.ч. нездійснення опису та арешту майна, нездійснення заходів з реалізації майна, ненадання відповідей на письмові звернення/клопотання стягувача.

- зобов'язати державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Ніколаєву Ю.В., що супроводжує виконавче провадження №50165709, провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" - здійснити опис та арешт майна боржника (виробничої бази заг. площею 2988,1 кв. м. та земельної ділянки площею 0,4861 га у м. Кременчук Полтавської області, вул. Профспілкова, 1), про що винести постанову, копію якої направити стягувачу та ін.

- зобов'язати державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Ніколаєву Ю.В., що супроводжує виконавче провадження №50165709, письмово, у порядку відповіді на звернення, повідомити АТ "Райффайзен Банк Аваль" про заходи, які заплановано вжити у виконавчому провадженні щодо реалізації майна Подосяна В.К.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.10.2017 у справі №18/191/11 задоволено скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії (бездіяльність) державного виконавця (від 04.07.2017 №681).

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області, що супроводжує виконавче провадження №50165709, яка полягає у не проведенні виконавчих дій в передбачений Законом України "Про виконавче провадження" в строк, у т.ч. нездійснення опису та арешту майна, нездійснення заходів з реалізації майна, ненадання відповідей на письмові звернення/клопотання стягувача.

Зобов'язано державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області, що супроводжує виконавче провадження №50165709, провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" - здійснити опис та арешт майна боржника (виробничої бази заг.площею 2988,1 кв. м. та земельної ділянки площею 0,4861 га у м. Кременчук Полтавської області, вул. Профспілкова, 1), про що винести постанову, копію якої направити стягувачу та ін.

Зобов'язано державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області, що супроводжує виконавче провадження №50165709, письмово, у порядку відповіді на звернення, повідомити АТ "Райффайзен Банк Аваль" про заходи, які заплановано вжити у виконавчому провадженні щодо реалізації майна Подосяна В.К.

Начальник Автозаводського ВДВС з вказаною ухвалою не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.10.2017 у справі № 18/191/11, та відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано того факту, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, при розгляді спору суд першої інстанції повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Судом першої інстанції не враховано того факту, що єдиним стягувачем по виконавчому провадженню про стягнення з Подосяна В.К. є ПАТ Райффайзен Банк Аваль , і всі виконавчі дії, які вчиняються державним виконавцем спрямовані на повне фактичне виконання рішення суду, а станом на дату написання апеляційної скарги описане та арештоване майно вже передано до ДП СЕТАМ для подальшої їх реалізації через електронні торги.

У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просить на ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.10.2017 по справі № 18/191/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У поданій відповіді на відзив апелянт підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні 20.02.2018 представники учасників процесу підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 20.02.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у них докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників учасників процесу, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного:

Обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).

Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду) судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду) виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до вимог частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України (у відповідній редакції) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно з п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII -1 ГПК тощо.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.02.11 позов задоволено частково та стягнуто в солідарному порядку з фізичної особи-підприємця Подосяна В.К., ТОВ "АВС-Нафта", ПП "ПВК Профіт" на користь позивача 2 307 553,41 грн.

На виконання рішення суду 11.03.2011 видано наказ.

За вих. №140-11-0-00/8/204 від 08.02.2016 до Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області стягувачем направлена заява про відкриття виконавчого провадження та наказ для примусового стягнення заборгованості з ФОП Подосяна Валерія Карушевича (фіскальний чек №4744 від 09.02.2016, а.с. 38 том 3).

16.02.2016 Автозаводським ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області постановою відкрито виконавче провадження.

02.06.2017 стягувачем до ДВС направлена заява із повідомленням про необхідність проведення опису та арешту майна боржника: виробничої бази заг. площею 2988,1 кв. м. та земельної ділянки площею 0,4861 га у м. Кременчук Полтавської області про вул. Профспілкова, 1 (а.с. 39, том 3).

07.06.2017 дана заява отримана представником Державної виконавчої служби, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як зазначає представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", станом на 03.07.2017 постанова про відкриття виконавчого провадження стягувачу не направлена, опис та арешт майна не проведено, відомості про відмову від проведення опису також відсутні.

Таким чином на думку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", державна виконавча служба порушила права стягувача щодо направлення постанови про відкриття виконавчого провадження стягувачу та права стягувача щодо бездіяльності в частині опису та арешту майна боржника, шляхом ігнорування клопотання стягувача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги з огляду на пропуск встановленого законом строку на оскарження бездіяльності державного виконавця.

При цьому колегія суддів зазначає, що факти безпідставної бездіяльності державного виконавця отримали підтвердження в ході вирішення спору.

Так, відповідно до статті 11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець під час проведення заходів примусового виконання рішень повинен неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із п. 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (відповідної редакції), державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Пунктом 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції діючої на момент відкриття виконавчого провадження) постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем 16.02.2016 на підставі наказу господарського суду Полтавської області відкрито виконавче провадження №50165709.

В матеріалах справи наявна копія вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.02.2016, однак докази направлення даної постанови стягувачу в матеріалах справи відсутні, що є порушенням вимог п. 5 ст. 25 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції чинній на час виконання виконавчих дії), у відповідності до якого копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як вбачається з відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження №50165709 відкрито та інших дій стосовно даного виконавчого провадження не здійснювалось.

В матеріали справи представником ВДВС подано ряд документів (вх. №10432 від 23.08.2017), однак вони жодним чином не пов'язані з виконавчим провадження №50165709, оскільки описують дії, вчинені в іншому виконавчому провадженні № 26282264 і в період часу 2011 - 2017 р.р.

Крім того, 02.06.2017 стягувачем до ДВС направлена заява із повідомленням про необхідність проведення опису та арешту майна боржника: виробничої бази загальною площею 2988,1 кв. м. та земельної ділянки площею 0,4861 га у м. Кременчук Полтавської області по вул.. Профспілкова, 1. Інформація щодо адреси майна та його належності містилася у зазначеній заяві.

07.06.2017 дана заява отримана представником ДВС, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідності до ст. 13 ЗУ Про виконавче провадження опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження.

У відповідності до п. 5 ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

У відповідності до ст. 28 ЗУ Про виконавче провадження , що документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Доказів винесення такої постанови або винесення мотивованої постанови про відмову в задоволенні заяви стягувача матеріали справи не містять.

Таким чином, у колегії суддів наявні підстави вважати, що державним виконавцем не вчинялись необхідні і передбачені законом дії у вищезазначеному виконавчому провадженні.

Відповідно до постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За даних обставин, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази направлення постанови про відкриття виконавчого провадження стягувану та вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що бездіяльність ДВС є неправомірною.

Однак, оцінюючи перебіг процесуального строку на оскарження протиправної бездіяльності державного виконавця, колегія суддів приходить до висновку про те, що строк пропущений і поновленню не підлягає.

Так, заява про відкриття виконавчого провадження була подана стягувачем 12.02.2016. З урахуванням встановлених законом строків на відкриття виконавчого провадження, направлення постанови про відкриття виконавчого провадження боржникові (п.2, п.5 с. 25 ЗУ Про виконавче провадження в редакції чинній на момент вчинення виконавчих дій) та поштового перебігу пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції, стягувач не пізніше кінця лютого 2016 р. міг вважати, що його права порушені бездіяльністю державного виконавця.

Крім того, як вбачається із прохальної частини скарги, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" визнає факт пропуску строку на звернення із скаргою і просив місцевий господарський суд визнати поважними причини пропуску десятиденного строку для подання скарги та на підставі статті 53 ГПК України відновити строк для подачі скарги на бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області.

Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Питання щодо поновлення строку не було вирішено судом першої інстанції при прийнятті скарги до розгляду. Аналогічно це питання ніяк не вирішено при винесенні ухвали по суті скарги (будь-які висновки з цього приводу у тексті ухвали відсутні), що, на думку колегії суддів, є порушенням приписів наведених вище процесуальних норм.

Однак факт розгляду по суті і задоволення скарги стягувача, на думку колегії, свідчить про те, що de facto пропущений процесуальний строк був поновлений місцевим господарським судом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 р.) за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку може бути оскаржено.

Згідно із ст. 119 ГПК України (в редакції з 15.12.2017 р.) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ст. 121 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 р.) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст. 341 ГПК України (в редакції з 15.12.2017 р.) скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Як було встановлено колегією суддів апеляційного суду вище, підставою скарг на дії Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області стало те, що державна виконавча служба порушила права стягувача щодо направлення постанови про відкриття виконавчого провадження стягувачу та права стягувача щодо бездіяльності в частині опису та арешту майна боржника, шляхом ігнорування клопотання стягувача.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи, а саме з листа ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до начальника Автозаводського відділу ДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області, направленого скаржником на адресу ВДВС 02.06.2017, скаржнику відомо про те, що з 12.02.2016 на примусовому виконанні Автозаводського відділу ДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області знаходиться виконавче провадження № 50165709. В даному листі скаржник зазначає, що станом на 02.06.2017 заборгованість за виконавчим документом не сплачена та про те, що він вже вдруге просить описати виявлене майно та письмово повідомити про заходи, які заплановано вжити у даному виконавчому провадженні.

Тобто, скаржник був обізнаний щодо дій державного виконавця щонайменш з 02.06.2017.

За приписами ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно із ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи викладене, стягувач не пізніше кінця лютого 2016 р. міг і мав дізнатися про дії державного виконавця Автозаводського відділу ДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області та оскаржити їх в той час, однак скаржник тоді не скористався своїм правом на оскарження.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що стягувачем не наведено жодних поважних причин, які б вказували на поважність пропуску строку на подання скарги, тому підстави для його поновлення відсутні.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , де вказано: Відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах .

З огляду на викладене, враховуючи факт пропуску процесуального строку на подання скарги і відсутність підстав його поновлення, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Автозаводського відділу ДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області та прийняття постанови про відмову у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 275, 277, 282 ГПК України Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Автозаводського відділу ДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.10.2017 по справі № 18/191/11задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.10.2017 по справі № 18/191/11 скасувати.

Відмовити у задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на дії державного виконавця Автозаводського ВДВС міста Кременчук ГТУЮ у Полтавській області.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на Автозаводського відділу ДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області (36014, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ СОБОРНОСТІ, будинок 45, код ЄДРПОУ 34874347) 1600,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 26.02.2018.

Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.