Постанова

від 26.02.2018 по справі 821/1165/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1165/14

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Потапчука В.О.

судді - Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління Держземагенства у Каховському районі Херсонської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом, в якому просили зобов'язати кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Каховському районі виправити кадастрову помилку у відповідності до п. 138 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру та внести відомості щодо правильного місце розташування земельних ділянок, які повністю відповідають даним Державних актів гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_4 відповідно до технічної документації та кадастрового плану, виготовленого ТОВ Фелия ; визнати погодженими межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0241 га та нерухоме майно, що знаходиться на цій ділянці. При погодженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі меж вказаної земельної ділянки відповідачем надано висновок із зауваженнями, зокрема, щодо неможливості надати позитивний висновок вказаній документації, оскільки при спробі реєстрації земельної ділянки, вона накладається на суміжну земельну ділянку. Позивачі не погоджуються із вказаним висновком відповідача, оскільки при виготовленні у 2004 та у 2006 роках землевпорядної документації щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 та отриманні земельної ділянки у власність були встановлені площа, конфігурація та кути вказаної земельної ділянки. Дані параметри до цього часу не змінювалися. Накладка відбулася внаслідок неточної прив'язки до державної системи координат, що призвело до кадастрової помилки в базі даних ДЗК. Зазначені обставини свідчать про наявність підстав для зобов'язання виправити вказану помилку, а також визнання в судовому порядку погодженими межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Зобов'язано кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Каховському районі Херсонської області внести зміни до бази даних Державного земельного кадастру та виправити кадастрову помилку на підставі наданої ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо встановлення /відновлення/ меж в натурі земельної ділянки площею 0,0241 га для розміщення та обслуговування торгового центру, розташованої АДРЕСА_1 та електронного документа ХМL на земельні ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером НОМЕР_1 та ОСОБА_4 кадастровий номер НОМЕР_2, розробленої ТОВ Фелия у 2013 р. з урахуванням узгодження меж вказаної земельної ділянки із суміжними землевласниками, здійсненим при виготовленні технічної документації із землеустрою у 2006 році.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що між ним та позивачами існує земельний спір, як користувачами суміжних земельних ділянок. Вважав, що оскаржуваною постановою суд першої інстанції вирішив питання про його право на частину земельної ділянки, якою він володіє на праві приватної власності, чим обмежив апелянта в її користуванні. Також ОСОБА_1 зазначив в апеляційній скарзі про невиконання судом першої інстанції вимог Постанови Кабінету Міністрів від 17.10.2012 р. за № 1051 Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру , а саме п.п.138-161 вказаного Порядку, за яким заінтересована особа у разі виявлення технічної помилки письмово повідомляє про це територіальному органові та звертає увагу на те, що позивачі свого права на виправлення кадастрової помилки у спосіб, передбачений Порядком не реалізували, та відповідного рішення про відмову у виправленні помилок суб'єктом владних повноважень не приймалось.

Позивачі надали заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в якій зазначають про відсутність будь-якого спору щодо меж земельних ділянок та порядку їх використання між позивачами та суміжними землекористувачами. Також ОСОБА_2, ОСОБА_3 вказують на те, що звертаючись до адміністративного суду з вищевказаним позовом, вони вказували на необхідність захищення своїх прав, які порушив державний орган в особі Держземагенства, шляхом зобов'язання вчинити певні дії, передбачені законом та такі дії може вчинити згідно діючого законодавства лише посадові особи Держземагентства.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 15.08.2006 року Серії НОМЕР_3 (Т. І, а.с. 23) ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0241 га, розташованої по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням (використанням) земельної ділянки для розміщення та обслуговування торгового центру.

Свідоцтвом від 24.05.2007 року, виданого на підставі рішення виконкому Каховської міської ради від 15.05.2007 року №226, посвідчено право приватної власності ОСОБА_2 на нерухоме майно - нежитлова будівля, торговий центр, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1 (Т. І, а.с. 24).

Згідно Договору від 12.12.2011 року, зареєстрованого в Реєстрі за №3337, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено поділ спільної сумісної власності подружжя (Т. І, а.с. 26-27).

Так, за цим договором ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право власності на ? частку: нежитлової будівлі, торгового центру, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що складається з магазину казн. літ. А - черепашникового, загальною площею 366,9 кв.м., прибудови а , входу у підвал а1 , ганків а2-а4 , підвалу під А , підвалу під а , замощення №1; земельної ділянки, площею 0,0241 га, що надана для розміщення та обслуговування торгового центру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, в межах згідно планом.

У грудні 2013 року ОСОБА_2 подав на погодження Управлінню Держземагентства у Каховському районі Херсонської області технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, що перебуває у власності гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3 для розміщення та обслуговування торгового центру площею 0,0241 га за адресою: АДРЕСА_1

Розглянувши вказану технічну документацію, у зв'язку із тим, що технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, Управління своїм листом від 12.12.2013 року №1224/03-17 відмовило у її погодженні та повернуло заявнику на доопрацювання (Т. І, а.с. 9).

Управління зазначило, що для усунення виявлених невідповідностей технічної документації заявник має: прошити технічну документацію та завірити її печаткою виконавця робіт; виправити помилки у технічному завданні; погодити з усіма суміжними власниками або землекористувачами акт узгодження меж; додати завірену копію кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника; погодити з усіма суміжними власниками або землекористувачами акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Також, Управління зазначило, що при попередній спробі реєстрації земельна ділянка накладається на суміжну земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 АДРЕСА_1, у зв'язку із чим неможливо провести реєстрацію даної земельної ділянки.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачі не погоджуються із вказаною відповіддю з тих підстав, що зауваження відповідача про не оформлення належним чином технічної документації виправлені розробником документації ТОВ Фелия .

Щодо необхідності узгодження меж земельних ділянок та прийомки-передачі межових знаків на зберігання, позивачі зазначають, що ці дії були вчинені тричі, зокрема, при затвердженні рішенням суду у лютому 2004 році мирової угоди та виділення в користування ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 241,56 кв.м., ОСОБА_5 - загальною площею 208,62 кв.м., ОСОБА_4 - 98,82 кв.м.; під час видачі ОСОБА_2 Державного акту на право власності на земельну ділянку в 2004 році (цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд); під час видачі ОСОБА_2 Державного акту на право власності на земельну ділянку в 2006 році (цільове призначення - для розміщення та обслуговування торгового центру), у зв'язку із чим потреба у повторному погодженні відповідних меж земельних ділянок відсутня.

Щодо виявлення накладки земельних ділянок та необхідності погодження меж і прийомки-передачі межових знаків позивачі зазначають, що суміжні земельні ділянки сформовані ще у 2004 році, ні площа, ні конфігурація, а також розміри земельних ділянок з тих пір змін не зазнали.

Дана накладка земельних ділянок відбулась внаслідок неточної прив'язки до державної системи координат та неправильного вирахування координат земельних ділянок гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_4 Якщо розвернути земельні ділянки цих громадян навколо своєї осі на певний градус, то можна отримати інформацію щодо фактичного розташування цих земельних ділянок в натурі/на місцевості. При цьому, ні площа, ні конфігурація, ні розміри земельних ділянок не змінюються.

На думку позивачів, виправивши кут розвороту/прив'язки земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_4 можна виправити кадастрову помилку в базі ДЗК і отримати фактичне місце розташування земельних ділянок без змін до державних актів.

За таких обставин, позивачі вбачають підстави для зобов'язання кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Каховському районі виправити кадастрову помилку та внести відомості щодо правильного місце розташування земельних ділянок, які повністю відповідають даним Державних актів гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_4 відповідно до технічної документації та кадастрового плану, виготовленого ТОВ Фелия .

Також, позивачі заявили про визнання в судовому порядку погодженими межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що при виготовленні у 2004 та 2006 роках технічної документації щодо земельної ділянки площею 0,024 га по АДРЕСА_1, та набуття позивачем права власності на цю землю обов'язковою умовою для затвердження технічної документації було погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами та землевласниками, що виконано ОСОБА_2 у повному обсязі.

Дана обставина також з'ясована при проведенні експертизи та зазначена у висновках від 12.06.2014 року. При розробці у 2013 році ТОВ Фелия технічної документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення/ в натурі меж земельної ділянки, що є власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для розміщення та обслуговування торгового центру площею 0,0241 га, розташованої в АДРЕСА_1 взято до уваги той факт, що межі земельної ділянки є узгодженими.

Таким чином, із досліджених матеріалів справи та висновків експертизи суд першої інстанції дійшов висновку про існування обґрунтованих підстав для виправлення кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі помилки на підставі технічної документації із землеустрою та кадастрового плану, розроблених ТОВ Фелия із врахуванням факту узгодження меж вказаної земельної ділянки із суміжними землевласниками у 2006 році.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову, вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 5 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 року №3613-VI (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держземагентство та його територіальні органи.

Держателем Державного земельного кадастру є Держземагентство.

Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держземагентство за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держземагенства.

Згідно із п. 5 Порядку від 17.10.2012 року №1051 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до складу Держземагенства та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України Про Державний земельний кадастр та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 6 п. 7 Порядку від 17.10.2012 року №1051 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагенства в Автономній Республіці Крим, областях належать: внесення до Державного земельного кадастру або надання відмови у внесенні відомостей (змін до них) про: землі в межах районів, міст, селищ, сіл; обмеження у використанні земель. Здійснення реєстрації: заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру; проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства; виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту.

За правилами п. 138 Порядку від 17.10.2012 року №1051 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) помилками у Державному земельному кадастрі є: 1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; 2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); 3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою); 4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії.

Відповідно до п. 139 Порядку від 17.10.2012 року №1051 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 територіальному органові Держземагенства у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки. У повідомленні викладається суть виявлених помилок.

До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Згідно із п. 141 Порядку від 17.10.2012 року №1051 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) під час прийняття повідомлень про виявлення технічних помилок до Державного земельного кадастру вносяться такі дані: 1) реєстраційний номер повідомлення; 2) дата реєстрації повідомлення; 3) відомості про особу, яка звернулася з повідомленням, зазначені у підпункті 3 пункту 72 цього Порядку; 4) відомості про документ, в якому виявлено технічну помилку (витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру), а саме: назва, реєстраційний номер та дата видачі; 5) суть виявлених помилок; 6) відомості про Державного кадастрового реєстратора, який прийняв повідомлення.

Відповідно до п.п. 142, 143 Порядку від 17.10.2012 року №1051 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій, передбачених пунктами 143 - 150 цього Порядку, здійснюються Державним кадастровим реєстратором у день надходження такого повідомлення.

Державний кадастровий реєстратор під час розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей.

Згідно із п.п. 144, 145 Порядку від 17.10.2012 року №1051 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) якщо факт невідповідності відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру: 1) складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки за формою згідно з додатком 30; 2) безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру); 3) письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з додатком 31 (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок); 4) безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.

У протоколі виправлення помилки зазначаються: 1) дата та номер протоколу; 2) реєстраційний номер повідомлення про виявлення технічних помилок (за наявності); 3) відомості про документ, в якому виявлено технічну помилку (витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру), а саме: назва, реєстраційний номер та дата видачі; 4) відомості про особу, яка звернулася з повідомленням про виявлення технічної помилки (за наявності), зазначені у підпункті 3 пункту 72 цього Порядку; 5) суть виявлених помилок; 6) відомості про Державного кадастрового реєстратора, який здійснив виправлення технічної помилки; 7) дані про об'єкт Державного земельного кадастру, у відомостях щодо якого виявлено технічну помилку.

Протокол виправлення помилки у паперовій формі підписується Державним кадастровим реєстратором та засвідчується його печаткою, а в електронній формі - власним електронним цифровим підписом.

Відповідно до п.п. 146, 147 Порядку від 17.10.2012 року №1051 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) виправлення технічної помилки здійснюється Державним кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі, витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру та всіх документах, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру (в електронній та паперовій формі) та містять відповідні відомості, шляхом повторного виготовлення (в електронній та паперовій формі) відповідних документів (їх аркушів).

На аркуші документа у паперовій формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить позначку про наявність та виправлення помилки за формою згідно з додатком 32, в якій зазначаються: 1) дата та номер протоколу виправлення помилки; 2) дата та номер відповідного документа (за наявності), що містить виправлені відомості; 3) відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку.

На аркуші документа в електронній формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить відповідну електронну позначку за власним електронним цифровим підписом.

За правилами п.п. 148, 149, 150 Порядку від 17.10.2012 року №1051 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) документ у паперовій формі, що містить виправлені відомості, разом з протоколом виправлення помилки та повідомленням про виявлення технічної помилки (за наявності) долучається до документа, в якому виявлено технічну помилку, і зберігається разом з ним.

Якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, та не потребують виправлення у зв'язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє заявникові про відмову у виправленні вказаних у його повідомленні помилок із зазначенням причини відмови згідно з додатком 33.

Якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для їх внесення, але потребують виправлення у зв'язку з виявленням технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє про це заявникові згідно з додатком 34 із зазначенням документів та технічних помилок у них, виправлення яких має передувати виправленню відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких внесені такі відомості, здійснюється Державним кадастровим реєстратором після виправлення помилок у зазначених документах за заявою заінтересованої особи за формою згідно з додатком 35 відповідно до пунктів 140 - 148 цього Порядку.

До заяви додаються: документи (або їх посвідчені копії), на підставі яких до Державного земельного кадастру внесені відомості, та ті, що містять технічні помилки; документи з виправленими технічними помилками, які є підставою для виправлення відповідних технічних помилок у Державному земельному кадастрі; документ, що підтверджує оплату послуг з виправлення технічних помилок у Державному земельному кадастрі.

За правилами п. 151 Порядку від 17.10.2012 року №1051 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою), зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 36 та виправляє зазначену помилку відповідно до пунктів 140 - 148 цього Порядку.

У повідомленні про виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення, зазначаються суть виявлених помилок та можливі шляхи їх виправлення.

За правилами п. 156 цього Порядку виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Аналіз наведених правових норм показав, що помилками у Державному земельному кадастрі є технічні помилки, зокрема, у вигляді описки, граматичної чи арифметичної помилки, допущені органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру чи допущені не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру).

Виправлення помилок у Державному земельному кадастрі здійснюється в заявочному порядку шляхом відповідного повідомлення фізичної або юридичної осіб чи з ініціативи уповноваженого на ведення земельного кадастру органу і після встановлення на підставі документів, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей, в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи за рішенням суду.

За результатом розгляду вказаного повідомлення (питання) державний кадастровий реєстратор, зокрема, приймає рішення, оформлене відповідним протоколом, про виправлення помилки чи про відмову у внесенні виправлень шляхом сповіщення про ці обставини заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулись до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про зобов'язання державного кадастрового реєстратора внести виправлення у Державний земельний кадастр щодо відомостей належної їм на праві власності земельної ділянки.

Водночас, позивачі в орган реєстрації з таким питанням не звертались, в установленому порядку документи, що свідчать про наявність помилок у кадастрі щодо належної їм земельної ділянки не подавали, перед органом реєстрації не порушували питання щодо наявності технічних, арифметичних помилок у відомостях відносно земельної ділянки, їх невідповідності належним документам, що підтверджують ці обставини.

Будь-яких рішень з цього приводу відповідач не приймав, в тому числі у вигляді відмови у внесенні виправлень до Державного земельного кадастру.

При цьому, на думку колегії суддів, вимоги позивачів про приведення даних земельної ділянки у відповідність до технічної документації та кадастрового плану, виготовленого у 2013 році ТОВ Фелия , та не погодженої Управлінням Держземагенства у Каховському районі Херсонської області з підстав, в тому числі, її невідповідності вимогам Закону, недотримання порядку оформлення цієї документації, не можуть бути враховані як належний доказ допущення неточностей чи помилок у відомостях кадастру про земельну ділянку.

Разом з цим, як показав аналіз вищенаведених правових норм у будь-якому разі виправлення у відомості про земельну ділянку вносяться за наявності відповідних матеріалів, які підтверджують допущення таких помилок та свідчать про правомірність заявлених вимог.

Вказаний висновок колегії суддів також узгоджується і з висновком експерта від 12.06.2014 року №001, складеного на підставі ухвали суду від 25.04.2014 року про проведення судової земельно-технічної експертизи (Т. І, а.с. 89-203).

Так, на вирішення перед експертом судом першої інстанції поставлено наступні питання:

1) чи допущено Управлінням Держземагенства у Каховському районі кадастрову помилку при виготовленні та погодженні державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1;

2) чи змінена конфігурація наведеної вище земельної ділянки через кадастрову помилку;

3) чи є технічна можливість виправити кадастрову помилку (у разі її встановлення) та у який спосіб.

У своєму висновку експерт, зокрема, вказав на відсутність з боку Управління помилок при виготовленні та погодженні державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1.

Також, експерт вказав на те, що при виготовленні землевпорядної документації кожна із організацій могла допустити похибку до 10 см, що в цілому складає близько 30 см. Із проаналізованих площі, конфігурації та відстані між поворотними точками земельних ділянок ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 слідує, що є незначні відхилення в розмірах земельних ділянок вказаних громадян, але в межах норм, допустимих Положенням про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів та Порядком проведення інвентаризації земель.

На підставі наведеного, експерт зазначив, що чинне законодавства передбачає можливість внести виправлення щодо виявлених помилок, але при умові: 1. Виготовлення електронного документа ХМL на земельні ділянки ОСОБА_2, ОСОБА_3 (кадастровий номер НОМЕР_1) та ОСОБА_1, ОСОБА_4 (кадастровий номер НОМЕР_2); 2. Внесення одночасно кадастрових даних/електронного документа ХМL/по земельним ділянкам ОСОБА_2, ОСОБА_3 (кадастровий номер НОМЕР_1) та ОСОБА_1, ОСОБА_4 (кадастровий номер НОМЕР_2), що містяться в Технічній документації із землеустрою щодо встановлення/відновлення в натурі меж земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 для розміщення та обслуговування торгового центру площею 0,0241 га, розташованої за адресою: Херсонська область, АДРЕСА_1/2, розробленою ТОВ Фелия в 2013 році.

Отже, приведення даних кадастру щодо вказаних земельних ділянок у відповідність можливо за дотриманням певних умов, зокрема, за умови виготовлення додаткових документів відносно цих земельних ділянок, в тому числі, у електронному вигляді.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи судом першої інстанції) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи судом першої інстанції) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин (ч. 1 ст. 6 КАС України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи судом першої інстанції)).

Зазначені положення кореспондуються із приписами ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року).

З наведених вище норм законодавства випливає, що особа на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки особи у сфері публічно-правових відносин, створюючи певні негативні праві (юридичні) наслідки для такої особи.

Разом з цим, у розумінні адміністративного процесуального законодавства захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, захисту в суді підлягають лише порушені суб'єктом владних повноважень права, свободи чи інтереси, а задоволенню в порядку адміністративного судочинства підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи викладене, оскільки позивачі в Управління не звертались із відповідним повідомленням про наявність помилок у Державному земельному кадастрі відносно відомостей належної їм земельної ділянки, не підтверджували Управлінню ці обставини належними документами із посиланням на конкретні дані, які є невірними, будь-яких рішень відповідач з цього приводу не приймав, колегія суддів вважає, що Управління не порушило права та інтереси позивачів у розумінні КАС України, а отже позовні вимоги мають бути залишені без задоволення.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивачів до суду першої інстанції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Разом з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивачів до суду першої інстанції) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Зазначені положення процесуального законодавства кореспондуються із приписами п. 1 ч. 1 КАС України та ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (в редакціях, які діяли на момент звернення позивачів до суду першої інстанції).

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо визнання в судовому порядку погодженими межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 пов'язані з інтересом позивачів щодо належного користування/володіння земельною ділянкою, спір в цій частині не є публічно-правовим та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи судом першої інстанції) та згідно із п. п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року) підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову та закриття провадження в частині позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління Держземагенства у Каховському районі Херсонської області в частині позовних вимог про зобов'язання кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Каховському районі виправити кадастрову помилку у відповідності до п. 138 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру та внести відомості щодо правильного місце розташування земельних ділянок, які повністю відповідають даним Державних актів гр. ОСОБА_2, гр. ОСОБА_4 відповідно до технічної документації та кадастрового плану, виготовленого ТОВ Фелия - відмовити.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління Держземагенства у Каховському районі Херсонської області в частині позовних вимог про визнання погодженими межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 27.02.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк