Рішення

від 23.02.2018 по справі 725/470/18

ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІВЦІВ

Єдиний унікальний номер 725/470/18

Номер провадження 2-о/725/8/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2018 Першотравневий районний суд м.Чернівців в складі:

головуючого судді Стоцька Л. А.

за участю секретаря: Слободян В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Грушовецька сільська рада Кельменецького району Чернівецької області, про встановлення факту належності заповіту,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності заповіту.

Посилалася на те, що 08.12.2017 року померла ОСОБА_2, про що в книзі реєстрації смертей складено відповідний актовий запис № 33.

09.12.2004 року секретарем виконкому Грушовецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області ОСОБА_3 посвідчено заповіт №209, згідно якого ОСОБА_2 усе своє майно, де б воно не було б, та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1.

11.12.2017 року Грушовецькою сільською радою Кельменецького району Чернівецької області було видано довідку № 814 про те, що після смерті ОСОБА_2, яка померла 08.12.2017 року спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заявниця звернулась до нотаріальної контори з проханням роз'яснити порядок отримання спадщини після смерті ОСОБА_2, однак їй було повідомлено, що у заповіті допущено помилку у прізвищі заповідача, у зв'язку з чим є потреба встановлення факту належності заповіту.Звертала увагу на те, що дійсно у заповіті допущена помилка у прізвищі заповідача, а саме вказано помилково Теличко замість дійсного Теличка . Той факт, що дійсним прізвищем спадкодавця є Теличка , а не Теличко підтверджується копією паспорта ОСОБА_2 серії КР 360063, виданого Кельменецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 27.07.1998 року. Вказаний паспорт виданий до посвідчення заповіту.

Спадкове майно ОСОБА_2 складається із земельної ділянки площею 1.1581 гп, за кадастровим номером 7322083200:02:005:0145, яка належить їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 914514, виданого на підставі розпорядження № 285 Кельменецької райдержадміністрації від 12.10.2010 року.

У зв'язку з необхідністю оформлення прав на спадкове майно просила встановити факт належності ОСОБА_2, яка померла 08.12.2017 року заповіту, згідно якого вона заповіла ОСОБА_1 усе своє майно, яке б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право, який посвідчений 09.12.2004 року секретарем виконкому Грушовецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області ОСОБА_3 за реєстровим № 209.

Заявниця у судове засідання не з'явилась, у поданій до суду заяві просила розглянути справу у її відсутності.

Представник заінтересованої особи Грушовецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області у судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі, про встановлення факту належності заповіту не заперечує.

Суд, дослідивши письмові докази справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, так як обставини, викладені в ній знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Суд, відповідно до ст. 89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності приходить до висновку що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Як було встановлено судом, 09.12.2004 року секретарем виконкому Грушовецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області ОСОБА_3 посвідчено заповіт №209, згідно якого ОСОБА_2 усе своє майно, де б воно не було б, та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 (а.с. 8).

08.12.2017 року ОСОБА_2 померла (а.с. 7). Прізвище померлої у свідоцтві про смерть зазначено як Теличка .

Відповідно до заповіту №209, який посвідчений 09.12.2004 року секретарем виконкому Грушовецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області ОСОБА_3 заявниця є спадкоємцем усього майна яке належить ОСОБА_2 (а.с.8).

Судом також встановлено, що відповідно до довідки виданої виконкомом Грушовецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області від 14.12.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно одна і та ж особа, іншої такої немає (а.с. 14).

Згідно із копії паспорта спадкодавця її прізвище Теличка (а.с.15).

Факт належності заповіту ОСОБА_2, яка померла 08.12.2017 року, згідно якого вона заповіла ОСОБА_1 усе своє майно, яке б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом матиме право, який посвідчений 09.12.2004 року секретарем виконкому Грушовецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області ОСОБА_3 за реєстровим №209 , підтверджується наданими письмовими доказами.

Встановлення факту належності заповіту ОСОБА_2 має значення для заявниці для належного оформлення права на спадщину та одержання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 89 , 259, 264, 265, п. 6 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 319, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2, яка померла 08.12.2017 року, правовстановлюючого документу, а саме: заповіту, складеного від імені ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 09.12.2004 року та зареєстрованого в реєстрі за №209.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Л. А. Стоцька