Справа № 583/1573/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2018 року м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в особі:
головуючого - судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.
за участю секретаря ЯВТУШЕНКО О.С.
з участю сторін справи та їх представників: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2- БЕСТІКА О.В., представника відповідача ОСОБА_3 міської ради - ОСОБА_4, представника відповідача відділу в ОСОБА_3 районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області - ОСОБА_5, з фіксацією розгляду справи технічним комплексом „Акорд» , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом
ОСОБА_6 до ОСОБА_3 міської ради Сумської області, відділу в ОСОБА_3 районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8
про скасування рішення та державного акту,
в с т а н о в и в:
22.06.2017 року до суду звернувся представник позивачки з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що позивачка є власницею 1/2 частини житлового будинку за адресою вул. Паркова ( Гончаренка), 17 в м. Охтирка Сумської області та земельної ділянки площею 837 кв.м. за цією адресою. Власником інших 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, які розташовані за цією ж адресою є ОСОБА_9
В 2015 році на замовлення позивачки виготовлено проект кадастрового плану земельної ділянки за номером 5910200000:11:009:0002, але з площею значно меншою від площі, зазначеної у правовстановлюючому документі. ОСОБА_9 у приватну власність була передана земельна ділянка площею 0,500 га за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою вул. Гончаренка, 17, м. Охтирка Сумської області. На підставі рішення 4 сесії ОСОБА_3 міської ради 24 скликання від 17.09.2002 року ОСОБА_9 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ № 150823 від 19.05.2005 року, відповідно до плану меж цього державного акту площа земельної ділянки становить 0,1000 га, кадастровий номер 5910200000:11:0009:0002, в списку співвласників зазначено співвласником 1/2 частини цієї земельної ділянки ОСОБА_6 Крім того, акт погодження (встановлення) та закріплення в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_9, який складений 21.09.2004 року, підписаний ОСОБА_10, який помер 10.03.1998 року. Вказані обставини позбавляють позивачку можливості зареєструвати право власності на земельну ділянку, чим, на її думку порушено її права. Посилаючись на викладене, позивачка просила суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення 4 сесії ОСОБА_3 міської ради Сумської області від 17.09.2002 року в частині передачі ОСОБА_9, безкоштовно у приватну власність земельної ділянки площею 500 кв. м. за адресою: вул. Гончаренка, 17, в м. Охтирка Сумської області, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ № 150823, виданий 19.05.2005 року ОСОБА_9, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,500 га., розташовану за адресою: вул. Гончаренка, 17, в м. Охтирка Сумської області, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
В судовому засіданні представник позивачки підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача ОСОБА_2 - БЕСТІК О.В. в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, пославшись на їх безпідставність, оскільки позивачка є власницею лише 1\2 частини вул. Гончаренка, 17, в м. Охтирка Сумської області.
Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради ОСОБА_4 в судовому засіданні, заперечив проти позовних вимог, пославшись на те, що акт погодження (встановлення) та закріплення в натурі меж земельної ділянки ОСОБА_9, який складений 21.09.2004 року, підписаний ОСОБА_10, який помер 10.03.1998 року.
Представник відповідача відділу в ОСОБА_3 районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в ОСОБА_5 судовому засіданні послалася на те, що відділ не є неналежним відповідачем у справі.
Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов не направили.
Суд, вислухавши пояснення сторін справи та їх представників, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази на свої доводи і заперечення, виходив з наступного:
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.10.1998 року, ОСОБА_6 успадкувала після смерті свого чоловіка - ОСОБА_11 приватну земельну ділянку площею 837 кв.м, що знаходиться за адресою вул. Гончаренка,17 в м. Охтирка.\а.с.7\
Крім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.10.1998 року ОСОБА_6 успадкувала після смерті свого чоловіка - ОСОБА_11 ? частину житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою вул. Гончаренка,17 в м. Охтирка.\а.с.8\
На підставі рішення 4 сесії ОСОБА_3 міської ради 24 скликання від 17.09.2002 року ОСОБА_9 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ № 150823 від 19.05.2005 року на земельну ділянку площею 0,0500 га у межах згідно з планом, розташовану по вул. Гончаренка, 17, в м. Охтирка Сумської області, цільове призначення для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно списку співвласників земельної ділянки, в державному акті, співвласником (1/2 частина) земельної ділянки зазначено ОСОБА_6. Згідно плану меж земельної ділянки державного акту серії СМ 150823 площа земельної ділянки по вул. Гончаренка, 17, м. Охтирка Сумської області становить 0,1000 га, кадастровий номер даної земельної ділянки 5910200000:11:009:0002. \а.с.10-11\
Актом від 14.02.2005 року погоджено (встановлено) та закріплено в натурі межі земельної ділянки по вул. Гончаренка, 17 в м. Охтирка. \а.с.12-13\
11.03.2010 року ОСОБА_9 видана довідка, відповідно до якої по даним КП ОСОБА_3 МБТІ , станом на 11.03.2010 на земельній ділянці по вул. Гончаренка, 17, м. Охтирка Сумська область, яка відчужується, будівлі та споруди відсутні. \а.с.14\
З технічної документації на земельну ділянку вбачається, що відповідно до договору купівлі -продажу від 20.05.2010 року, ОСОБА_9 продав земельну ділянку площею 0,0500 га за адресою вул. Гончаренка, 17, м. Охтирка, Сумської області, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5910200000:11:009:0002- ОСОБА_12
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що власником земельної ділянки площею 0,0082 га , кадастровий номер 5910200000:11:009:0005, за адресою вул.Паркова,17, м. Охтирка, Сумської області, для будівництва індивідуальних гаражів, для індивідуального гаражного будівництва, є ОСОБА_7 відповідно до договору купівлі-продажу від 17.05.2017 року, ? частина житлового будинку за цією ж адресою належить ОСОБА_8 згідно свідоцтва про право на спадщину від 06.04.2017 року.\а.с.94-95\
Відповідно до ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Згідно із ст.317 ЦК України власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Частиною 1 ст. 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ч.5 ст.116 Земельного кодексу України 2001 року надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка є власністю позивача, рішення про часткове вилучення земельної ділянки відповідачем не приймалось, то ОСОБА_3 міська рада як орган місцевого самоврядування не мала права розпоряджатися нею.
Відповідно до ст.67 Земельного Кодексу України 1991 року з послідуючими змінами, яка діяла станом на 1998 рік, громадянам за рішенням сільських, селищних, міських Рад народних депутатів передаються у власність чи надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків, господарських споруд, гаражів і дач.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить зокрема розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності та інше.
Відповідно до ст. 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Згідно ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
На реалізацію передбачених Законом повноважень відповідач ОСОБА_3 міська рада прийняв рішення про передачу у приватну власність ОСОБА_9 земельної ділянки площею 500 кв.м., порушивши при цьому право позивачки на користування земельною ділянкою, а тому, її порушене право підлягає захисту.
Пунктом г ч.3 ст.152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може бути здійснено шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно із ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16 квітня 2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ визначено, що при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. N7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до пункту 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Так, пунктом 11 вказаної постанови визначено, що розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши надані докази по справі та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки у судовому засіданні встановлено що власником земельної ділянки площею 837 кв.м. по вул. Паркова (Гончаренко), 17 в м. Охтирка Сумської області є позивачка ОСОБА_6, а тому, її порушене право підлягає захисту.
На підставі ст.ст. 10, 13, 12, 76-89, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_3 міської ради Сумської області, відділу в ОСОБА_3 районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про скасування рішення та державного акту - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення 4 сесії ОСОБА_3 міської ради Сумської області від 17.09.2002 року в частині передачі безкоштовно у приватну власність земельної ділянки площею 500 кв. м. за адресою: вул. Паркова, 17, в м. Охтирка Сумської області, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ОСОБА_9.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії СМ № 150823, виданий 19.05.2005 року на ім'я ОСОБА_9, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,500 га, розташовану за адресою: вул. Паркова, 17, в м. Охтирка Сумської області.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу ХІII Перехідні положення ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_13
Повний текст рішення виготовлений 26.02.2018 року
Суд | Охтирський міськрайонний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2018 |
Оприлюднено | 02.03.2018 |
Номер документу | 72448025 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Ковальова О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні