Постанова

від 13.02.2018 по справі 922/3002/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 922/3002/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача - Ольховського М.М., Короленко Н.П., Мірошниченка Є.П.,

відповідача - Пулькіна Ю.П.,

третіх осіб - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт Маркет Торговий Дім"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2017 (судді: Слободін М.М., Тихий П.В., Гетьман Р.А.) та рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2017 (судді: Денисюк Т.С., Кухар Н.М., Денисюк Т.С.) у справі № 922/3002/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт Маркет Торговий Дім"

до Приватного акціонерного товариства "Пласт Маркет",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства "Пласт-Маркет" і ОСОБА_9,

про витребування майна,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пласт Маркет Торговий Дім" (далі - ТОВ "Пласт Маркет Торговий Дім") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням змін) до Приватного акціонерного товариства "Пласт Маркет" (далі - ПрАТ "Пласт Маркет") про зобов'язання відповідача повернути позивачеві безпідставно набуте майно, а саме: плівкозварювальну машину; ручну зварювальну машину; електродвигун АИР 80А2 2081 (1,5*3000); компрессор ТМ 540/270-4,0; електродвигун 5АМУ 160М4 1М 1081 (18,5*1500); різку п/е рукавних плівок Zmak-85 SR напівавтомат; екструдер для виробництва рукавної плівки (Індія); блок поршневий (для компресора); мегаометр М 4100; агломератор (двигун № 357425); лінію з поворотною голівкою д.150 для виробництва плівки п/ет; перетворювач частоти № 100-01HF; електродвигун АИР 80 В41,5 квт. 1500 об. м; гідравлічний прес (Турція); лінію з переробки поліетилену; перетворювач; екструдер для виробництва плівки п/ет з коронатором (Турція); пакетообробну машину ВМ68Р (Турція); агломератор; контролер плавлення для агломератора; електоротельфер в/п 0,5h=6м (зі зберігання); станок токарний; пакетообробну машину OZM 45/S (Турція); зварювач плівки, на підставі статей 387, 388, 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

Позовні вимоги обґрунтовано незаконністю перебування у володінні відповідача та утримання ним спірного обладнання позивача.

У відзиві на позов (з урахуванням доповнень) відповідач не погодився із позовними вимогами та послався, зокрема на недоведеність позивачем факту приналежності йому на праві власності витребуваного майна.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.01.2017 у позові відмовлено.

Мотивуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із недоведеності матеріалами справи факту приналежності позивачеві на праві власності спірного майна, про витребування і повернення якого заявлено позов.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2017 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Пласт Маркет Трговий Дім" - без задоволення.

Апеляційний господарський суд погодився із висновком місцевого господарського суду про відмову в позові та визнав недоведеними належними і допустимими доказами як факт перебування спірного обладнання у володінні відповідача, так і факт приналежності цього обладнання на праві власності позивачеві.

ТОВ "Пласт Маркет Торговий Дім", не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2017 і рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2017, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Підставами для скасування постанови та рішення у справі позивач зазначає порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статей 4 3 , 4 5 , 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у редакції, чинній до 15.12.2017, посилаючись на протиправне заволодіння відповідачем спірним майном, яке на праві власності належить позивачеві. Скаржник вважає, що господарські суди неправильно оцінили зібрані у справі докази та неправильно встановили обставини справи. Так, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував факт здійснення позивачем господарських операцій щодо придбання спірного обладнання, що є предметом цього позову.

У відзивах на касаційну скаргу відповідач посилається на необґрунтованість доводів касаційної скарги, які ґрунтуються виключно на переоцінці зібраних у справі доказів, та правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржених судових рішеннях. ПрАТ "Пласт Маркет" наголошує на фальшуванні позивачем доказів у справі та акцентує, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору, проте сам позивач посилається на наявність між сторонами у справі договірних відносин. Крім того, судові рішення не було обґрунтовано приписами статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому довід скаржника про неправомірність застосування її положень є помилковим.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_9 просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, зазначаючи про фальшування позивачем документів, поданих до суду, нікчемність договору оренди нерухомого майна та необхідність врахування судами змісту статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні у режимі відеоконференції, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами, виходячи із такого.

Щодо посилань відповідача на недослідження судами господарських операцій позивача щодо придбання спірного обладнання, то ці посилання визнаються неспроможними, оскільки спростовуються змістом судових рішень та обставинами, встановленими господарськими судами. Господарські суди, надавши оцінку зібраним у справі доказам, серед іншого, наданим позивачем накладним на придбання рухомих речей, копіям рахунків-фактур, копіям інвентарних карток обліку основних засобів, визнали недоведеною належність позивачеві на праві власності спірного майна. Як було установлено апеляційним господарським судом, деякі із наданих позивачем документів не містять обов'язкових реквізитів, зокрема підпису, печатки юридичної особи (а.с. 62, 73, 77, 78, 80, 86, 87, 97, 98, 99, 106, 110, 111, 122, 127, 128, 129, 130, 143, 147, 149 т. І, а.с. 145, 147 т. ІІІ), у зв'язку з чим зазначені документи відхилено як такі, що у розумінні статей 32, 33, 34 ГПК у редакції, чинній до 15.12.2017, не мають доказової сили. Крім того, як установив суд апеляційної інстанції, окремі з наданих документів скріплено відбитком печатки ПрАТ "Пласт Маркет" (а.с. 145 ІІІ т.с.), проте за даними витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.2017 № 1002212828 станом на 02.10.2013 юридичної особи ПрАТ "Пласт Маркет" ще не існувало.

Разом із тим доводи касаційної скарги не спростовують обставин, на які послалися суди попередніх інстанцій як на підставу для задоволення позовних вимог, зазначені доводи ґрунтуються на переоцінці доказів у справі, що за приписами статті 300 ГПК не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними у відзивах на касаційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених судами обставинах справи та відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Колегія суддів вважає, що постанову суду апеляційної інстанції та рішення господарського суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому їх необхідно залишити без змін з таких підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.07.2014 між ПрАТ "Пласт Маркет" - орендодавцем і ТОВ "Пласт Маркет Торговий Дім" - орендарем було укладено договір оренди (з правом викупу) нежитлового приміщення № 01-01-07 (далі - договір № 01-01-07), а саме: приміщення загальною площею 450 кв. м, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Диканівська, буд. 50. Договір № 01-01-07 укладено на 3 роки та не посвідчено нотаріально. Того ж дня сторони підписали акт прийому-передачі орендованого приміщення.

Також господарськими судами в ході розгляду спору було встановлено, що у червні 2015 року ТОВ "Пласт Маркет Торговий Дім" звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом про припинення дій, зобов'язання ПрАТ "Пласт Маркет" виконати умови договору № 01-01-07 та стягнути з останнього 63 962,69 грн. Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.09.2015 у справі № 922/3635/15 позов задоволено, однак постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у цій же справі зазначене рішення суду було скасовано. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, зокрема про нікчемність укладеного між сторонами у справі договору № 01-01-07.

Позивач (в обґрунтування підстав позову) послався на те, що у зв'язку зі зміною керівництва юридичної особи відповідача із червня 2015 року він позбавлений права належно використовувати орендоване приміщення у своїй господарській діяльності через блокування відповідачем доступу до нього.

Позивач також зазначав, що направляв відповідачеві вимогу про повернення обладнання з орендованого приміщення, втім спірне обладнання останнім повернуто не було. Наведене стало підставою для звернення позивача із позовом у цій справі про зобов'язання відповідача повернути належне на праві власності позивачу обладнання (згідно з переліком у позові), яким, на думку позивача, протиправно заволодів та утримує відповідач.

Ухвалюючи судові рішення, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог.

Відповідно до статті 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 317, 318 ЦК власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

За приписами статті 179 ЦК річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Статтею 181 цього Кодексу передбачено, що речі поділяються на рухоме та нерухоме майно. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Згідно зі статтею 184 ЦК річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Главою 83 ЦК унормовано набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до статті 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Приписами статті 1213 цього ж Кодексу передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Господарські суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, установили, що позивачем не доведено, та, відповідно, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що витребуване ним обладнання перебуває у володінні та користуванні відповідача, а також, що воно утримується останнім.

Водночас господарські суди визнали недоведеним те, що обладнання, яке є предметом спору, належить позивачеві на праві власності, та з'ясували, що воно не має індивідуально визначених ознак, за якими можливо було б його ідентифікувати та встановити його власника.

За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову.

Згідно зі статтею 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені господарськими судами, колегія суддів зазначає, що оскаржені судові рішення у справі ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування немає.

Оскільки підстав для скасування судового рішення та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт Маркет Торговий Дім" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2017 у справі № 922/3002/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак