Рішення

від 27.02.2018 по справі 803/42/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року ЛуцькСправа № 803/42/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Ласка про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Комунального підприємства Ласка (далі - КП Ласка , відповідач) про визнання бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на запит протиправною та зобов'язання КП Ласка надати ОСОБА_1 повну інформацію на публічний запит від 16.10.2017, а саме: 1) чи зверталось КП Ласка до продспоживслужби м. Луцька для отримання свідоцтва про транспортування тварин у 2017 році, у яких місяцях та до яких міст мали транспортуватись тварини? 2) чи видавалося ветеринарне свідоцтво на транспортування тварин на 11.09.2017 у м. Ківерці, яка кількість тварин мала транспортуватись (якщо мала)? 3) хто здійснює огляд тварин перед транспортуванням з м. Луцька до інших міст?

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.10.2017 ОСОБА_1 на підставі та в порядку Закону України Про доступ до публічної інформації через електронний майданчик dostup.pravda.com.ua надіслала на електронну адресу Луцької міської ради public@lutskrada.gov.ua запит, в якому просила надати публічну інформацію, а саме: 1) чи зверталось КП Ласка до продспоживслужби м. Луцька для отримання свідоцтва про транспортування тварин у 2017 році, у яких місяцях та до яких міст мали транспортуватись тварини? 2) чи видавалося ветеринарне свідоцтво на транспортування тварин на 11.09.2017 у м. Ківерці, яка кількість тварин мала транспортуватись (якщо мала)? 3) хто здійснює огляд тварин перед транспортуванням з м. Луцька до інших міст?

20.10.2017 на електрону адресу позивача надійшла відповідь з Луцької міської ради №0-26/917 Про перенаправлення запиту до КП Ласка та Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області в порядку статті 22 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Станом на день звернення до суду 12.01.2018 ОСОБА_1 не отримала відповіді від КП Ласка .

Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки право на отримання запитуваної інформації їй гарантоване Конституцією України, Законом України Про доступ до публічної інформації . Запитувана інформація, розпорядником якої є відповідач, є суспільно необхідною інформацією, яка не відноситься до службової, конфіденційної, таємної, також відсутні підстави для обмеження доступу до неї.

Керуючись наведеним, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання запитуваної інформації та зобов'язати відповідача надати позивачу запитувану інформацію.

Відповідно до ухвали судді від 29.01.2018 розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), як це визначено статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Згідно з частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву (а.с.41-43).

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача вказав, що в період з 16.10.2017 по 12.02.2018 КП Ласка не отримало будь якої поштової кореспонденції ні від Луцької міської ради, ні від ОСОБА_3, в тому числі і згаданий вище запит.

Вважає, що юридична особа яка фінансується з місцевого бюджету, є розпорядником інформації в розумінні Законом України Про доступ до публічної інформації лише стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Крім того, зазначає, що запитувана позивачем інформація не є публічною в розумінні вищевказаного Закону, а КП Ласка не є розпорядником даної інформації.

Також зауважує, що опис запитуваної інформації не є чітким та зрозумілим.

З наведених підстав відповідач у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Луцької міської ради від 28.11.2012 за № 34/41 створено КП Ласка та в подальшому зареєстровано як суб'єкт господарювання; місцезнаходженням юридичної особи значиться: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мамсурова, будинок 9, код ЄДРПОУ - 38474631; вид діяльності - ветеринарна діяльність. Вказані відомості стверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003535589 від 29.01.2018 (а.с.35-36).

Рішенням Луцької міської ради №15/28 від 01.12.2016 затверджено Програму охорони тваринного світу та регулювання чисельності безпритульних тварин на 2017-2018 роки (далі - Програма) (а.с.27-33). Розробником, учасником та відповідальним виконавцем програми є КП Ласка . Метою даної Програми є створення комфортних умов для мешканців міста та гуманного середовища для існування тварин через значне зменшення чисельності безпритульних тварин; вживання заходів з охорони тваринного світу. Реалізація Програми відбуватиметься шляхом організації роботи КП Ласка , яка має службу вилову безпритульних тварин із застосуванням методики вилову та сучасної технічної бази. Фінансове забезпечення Програми здійснюються за рахунок коштів міського бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством. Згідно Програми до компетенції КП Ласка входить: 1) контроль за виконанням програмних завдань, покладених на службу вилову; 2) розгляд скарг від населення стосовно тварин; 3) проведення спільно з поліцією (при потребі) розслідувань (перевірок), які стосуються порушень при поводженні з тваринами; 4) координація діяльності стосовно вилову, транспортування, стерилізації, утримання тварин та повернення їх до середовища мешкання; 5) зв'язок із ЗМІ та з представниками громадськості. Також Програмою передбачено, транспортування безпритульних тварин, яких виловили.

Також, рішеннями Луцької міської ради №17/4 від 12.01.2017 та №35.11.2017 від 27.11.217 неодноразово вносились зміни щодо фінансування даної Програми (а.с.23-26).

Як свідчать матеріали справи, 16.10.2017 ОСОБА_1 на підставі та в порядку Закону України Про доступ до публічної інформації через електронний майданчик dostup.pravda.com.ua надіслала на електронну адресу Луцької міської ради public@lutskrada.gov.ua запит, в якому просила надати публічну інформацію, а саме: 1) чи зверталось КП Ласка до продспоживслужби м. Луцька для отримання свідоцтва про транспортування тварин у 2017 році, у яких місяцях та до яких міст мали транспортуватись тварини? 2) чи видавалося ветеринарне свідоцтво на транспортування тварин на 11.09.2017 у м. Ківерці, яка кількість тварин мала транспортуватись (якщо мала)? 3) хто здійснює огляд тварин перед транспортуванням з м. Луцька до інших міст? (а.с.6,21).

Вказаний запит був зареєстрований у загальному відділі Луцької міської ради 17.10.2017 за №1059/1-18/17.

Листом №0-26/917 від 20.10.2017 Луцька міська рада проінформувала позивача про перенаправлення вищевказаного запиту до КП Ласка та Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області в порядку статті 22 Закону України Про доступ до публічної інформації як належним розпорядкам інформації, для розгляду згідно вимог чинного законодавства (а.с.7,22).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати i передавати iнформацiю та ідеї без втручання органів державної влади i незалежно вiд кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановленi законом в інтересах національної безпеки, територіальної цiлiсностi або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету i безсторонності суду i є необхідними в демократичному суспiльствi.

Згідно статті 5 Закону України Про інформацію від 02.10.1992 року №2657-ХІІ (далі - Закон №2657-ХІІ) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Частиною 2 статті 6 Закону №2657-ХІІ передбачено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Частиною 2 статті 7 Закону №2657-ХІІ передбачено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закону України Про доступ до публічної інформації від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Згідно з преамбулою Закону №2939-VI останній регулює відносини щодо забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Статтею 1 Закону №2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 13 цього ж Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Так, згідно частини третьої статті 19 Закону Закон №2939-VI запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Аналізуючи вищенаведені норми Закону №2939-VI, слід дійти висновку, що розпорядниками інформації можуть бути також і суб'єкти господарювання лише у випадку володіння ними інформацією, яка, зокрема, становить суспільний інтерес.

Також, відповідно частини третьої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Суд погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що в період з 16.10.2017 по 12.02.2018 на юридичну адресу (поштову) підприємства будь якої кореспонденції від Луцької міської ради не надходило, водночас зазначає наступне.

15.02.2018 Волинським окружним адміністративним судом було направлено запит в Луцьку міську раду про надання інформації стосовно перенаправлення запиту позивачу (а.с.46).

Як слідує з листа Луцької міської ради від 20.02.2018 №1.1-8/1242 запит ОСОБА_1 був перенаправлений до КП Ласка , як належному розпоряднику запитуваної інформації, електронною поштою яка зазначена у телефонному довіднику Луцької міської ради (для внутрішнього користування) з подальшим підтвердженням про отримання запиту в телефонному режимі (а.с.47,49,52).

Підтвердженням того, що запит ОСОБА_1 дійсно був перенаправлений до КП Ласка є копія скриншоту, яка додана в додатках до листа Луцької міської ради від 20.02.2018 №1.1-8/1242 та з якої слідує, що запит перенаправлено за електронною адресою 38474631@ukr.net. (а.с.48,50,53). Дана електронна адреса міститься в телефонному довіднику Луцької міської ради (а.с.51,54).

Аналізуючи вищевказане, суд приходить висновку, що не залежно від того, яким засобом зв'язку (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) перенаправлено даний запит, у відповідача, як розпорядника запитуваної інформації, виник обов'язок щодо надання відповіді на неї, однак КП Ласка цього не було зроблено.

Отже, суд дійшов висновку про допущення відповідачем бездіяльності, а саме ненаданні відповіді на запит.

Також суд критично ставиться до тверджень представника відповідача, про те що юридична особа, що фінансується з місцевого бюджету є розпорядником інформації в розумінні Закону №2939-VI лише стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів, оскільки засновником відповідача є Луцька міська рада - суб'єкт владних повноважень, а тому КП Ласка відноситься до розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та пункті 4 частини другої статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Крім того, суд зазначає, що метою діяльності КП Ласка згідно статуту є створення сприятливих умов для співіснування людей та тварин у м. Луцьку, забезпечення здійснення контролю за дотриманням Правил утримання тварин, проведення просвітницької діяльності щодо гуманного відношення до тварин, регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Луцьку.

Згідно пункту 6.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації від 29.09.2016 № 10 при визначенні того, чи є суспільний інтерес в отриманні інформації, суди повинні враховувати таке.

З урахуванням положень частини другої статті 29 Закону № 2657-XІІ предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Перелік видів інформації, що може бути предметом суспільного інтересу, не є вичерпним.

З огляду на характер суспільно необхідної інформації законодавство не надає вичерпного визначення цього поняття. Гнучкість законодавства в цьому аспекті виправдано надає судам можливість визначати, чи є конкретна інформація суспільно необхідною, з врахуванням індивідуальних обставин справи.

Таким чином, оцінюючи конкретну інформацію на предмет наявності суспільного інтересу до неї, суди повинні застосовувати певні визначені критерії. Крім того, визначаючи те, чи є інформація суспільно необхідною, суди повинні враховувати особу запитувача. Якщо інформацію запитує журналіст або особа, яка, користуючись сучасними засобами комунікації, створює площадку для суспільного обговорення важливих питань, систематично інформує суспільство про суспільні події, представник громадської організації, це є додатковим аргументом на користь наявності суспільного інтересу запитуваної інформації; кількість осіб (фізичних чи юридичних), яких стосується запитувана інформація; наявність суспільної дискусії на момент отримання розпорядником інформації запиту (стосується актуальної дискусії, яка ведеться, наприклад, у засобах масової інформації, парламенті чи місцевій раді); час, який минув з моменту створення інформації/документа; чим менша ймовірність завдання шкоди, тим більша перевага надається розкриттю інформації; якщо інформація стосується публічного діяча або особи, яка претендує на зайняття публічної посади, то це додатковий аргумент на користь розкриття інформації. Така інформація може бути обмежена в доступі лише через серйозні обставини та високу ймовірність завдання істотної шкоди. Публічними діячами у цьому контексті можуть вважатись особи, які обіймають посади публічної служби (посади в державних органах, органах місцевого самоврядування) або користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). Чим вищою є посада публічної служби, яку займає особа або на яку претендує особа, тим меншою є можливість обмеження доступу до інформації про неї.

З матеріалів справи вбачається, що предметом суспільного інтересу у даній справі є безпечні та сприятливі умови для співіснування людей та тварин у м. Луцьку, контроль за дотриманням правил утримання тварин, а також їх транспортування.

Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання, який володіє інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією), у зв'язку з чим прирівнюється до розпорядників інформації в розумінні положень статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Враховуючи вищенаведені приписи нормативно-правових актів, суд вважає, що відповідачем вказані норми не дотримані, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

При цьому, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Зокрема, такого висновку дотримується також й Європейський суд з прав людини у справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 (Заява №19336/04, рішення набуло статусу остаточного від 02.06.2014).

Суд акцентує увагу на тому, що в пункті 42 рішення Бендерський проти України від 15.11.2007 (заява № 22750/02), Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (див. рішення Руїз Торійа проти Іспанії від 09.12.1994). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення Артіко проти Італії від 13.05.1980). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді заслухані , тобто належним чином вивчені судом (cf. Дюлоранс проти Франції , п. 34553/97, п. 33, від 21.03.2000; Донадзе проти Грузії , n 74644/01, пп. 32 et 35, від 07.03.2006).

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Оскільки, суд прийшов до висновку, що розпорядником інформації допущено бездіяльність щодо ненадання інформації на запит, тому відповідача - КП Ласка слід зобов'язати вчинити дії, а саме: повторно розглянути та надати позивачу достовірну, точну та повну інформацію на запит від 16.10.2017 у відповідності до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації .

Такі висновки суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації .

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704,80 грн., сплаченого квитанцією від 10.01.2018 № 12057C185F (а.с.2), який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.

Також, відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1 - 4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Враховуючи те, що дане рішення суду прийняте в адміністративній справі, визначеній пунктом 1 частини першої статті 263 КАС України, зазначене рішення підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 295, 371, пунктом 15 частини першої розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про доступ до публічної інформації , Закону України Про інформацію , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Комунального підприємства Ласка щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді за запит від 16.10.2017 протиправною.

Зобов'язати Комунальне підприємство Ласка (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мамсурова, будинок 9, код ЄДРПОУ 38474631) повторно розглянути запит ОСОБА_1 (43025, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1) від 16.10.2017 та надати достовірну, точну та повну інформацію у відповідності до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства Ласка (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мамсурова, будинок 9, код ЄДРПОУ 38474631) на користь ОСОБА_1 (43025, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення суду в частині зобов'язання Комунальне підприємство Ласка (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Мамсурова, будинок 9, код ЄДРПОУ 38474631) повторно розглянути запит ОСОБА_1 (43025, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1) від 16.10.2017 та надати достовірну, точну та повну інформацію у відповідності до вимог Закону України Про доступ до публічної інформації підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський