Ухвала

від 28.02.2018 по справі 372/2388/17

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2388/17

Провадження 1-кс-145/18

ухвала

Іменем України

28 лютого 2018 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 ,

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання Товаристваз обмеженою відповідальністю «Профенерго Інжиніринг» про скасування арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , що діє в інтересах ТОВ «Профенерго Інжиніринг» звернувся до суду суду із клопотанням, в якому посилаючись на необґрунтованість накладення арешту на майно, минування потреби у подальшому існуванні арешту просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді від 18 жовтня 2017 року арешт майна, а саме на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «УкрСиббанк», належний ТОВ «Профенерго Інжиніринг» та № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «УкрСиббанк» та належний ПАТ «УкрСиббанк з забороною користуватись та розпоряджатись ТОВ «Профенерго Інжиніринг» на загальну суму 282457 грн. 78 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просить його задовольнити з підстав викладених у клопотанні, вказавши що арешт накладено без обґрунтування.

При наданні правової оцінки вимогам клопотання приймаю до уваги наступне.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З наданих слідчому судді матеріалів та пояснень учасника процесу вбачається, що слідчим управлінням Головного управління НП в Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201711023000722, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч,2 ст.191 КК України.

10 листопада 2017 року до Обухівського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110230000722 від 21 квітня 2017 року, відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2,3 ст. 191, та ч.1 ст. 366 КК України.

22 лютого 2018 року Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110230000722 від 21 квітня 2017 року, відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків.

Відповідно до ухвали слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 18.10.2017 по справі №372/2388/17 в рамках кримінального провадження №12017110230000722 від 21.04.2017 постановлено ухвалу про арешт майна, відповідно до якої частково задоволено клопотання т.в.о. начальника СВ Обухівського ВП ГУНП в Київській області про арешт майна, накладено арешт на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «УкрСиббанк», належний ТОВ «Профенерго Інжиніринг» та № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «УкрСиббанк» та належний ПАТ «УкрСиббанк з забороною користуватись та розпоряджатись ТОВ «Профенерго Інжиніринг» на загальну суму 282457 грн. 78 коп.

Таким чином в рамках кримінального провадження №12017110230000722 від 21.04.2017 року застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Доводи клопотання та твердження представника про необґрунтованість накладення арешту на вказане майно не знайшли об`єктивного підтвердження під час судового розгляду та суперечать чинним судовим рішенням з цього питання.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.2 п.п.1 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, вважаю, що продовжують існувати обґрунтовані ризики того, що в подальшому розрахункові рахунки на які накладено арешт, при його скасуванні можуть бути змінені, закриті, з метою перешкоджання проведенню досудового розслідування.

Крім того, з поясненя представника вбачається, що станом на час розгляду клопотання обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110230000722 від 21 квітня 2017 року, відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2,3 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків.

При вирішенні питання про арешт майна відповідно до ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Накладення арешту на спірне майно здійснено з дотриманням положень ст.ст. 170-173 КПК України.

Крім того, з наданих матеріалів убачається, що на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів встановити їх достатність для застосування таких заходів забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.

В межах цього судового розгляду не було доведено обставини, які б вказували на те, що в подальшому застосуванні такого заходу кримінального провадження як арешт майна відпала потреба.

Відповідно до п.п.15,16 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Враховуючи викладене, у судовому засіданні не встановлено достатніх правових і фактичних підстав для задоволення вимог клопотання, доводи клопотання не були підтверджені належними і допустимими доказами, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Товаристваз обмеженою відповідальністю «Профенерго Інжиніринг» про скасування арешту з майна відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1