Постанова

від 26.02.2018 по справі 805/1982/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року справа №805/1982/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Ястребової Л.В., суддів Василенко Л.А., Компанієць І.Д.

секретар Терзі Д.А.

за участі представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі № 805/1982/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес (надалі - позивач ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000561406. від 28.04.2017 року(т.1, а.с. 4-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року позов задоволено, внаслідок чого, визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 28 квітня 2017 року № 0000561406, а також, вирішено питання про судові витрати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджена реальність спірних господарських операцій (т. 2, а.с. 154-156).

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апеляційної скарги апелянт зазначає, що перевіркою позивача достовірності віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2015 року по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ Інтеграл мир та ТОВ АБС було встановлено порушення п. 198.3 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого, занижене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень 2015 року у сумі 80313 грн. Наголошують на тому, що позивач провів документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ Інтеграл-Мир та ТОВ АБС , які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального товарного характеру . Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що платник податків повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство, як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів та не дозволяє кваліфікувати контрагента, як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань. Серед іншого, апелянт вказує, що у випадку недобросовісності контрагентів, покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових відносин, поза як в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку із відсутністю належним чином оформлених первинних документів (т. 2, а.с. 160-161).

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача до суду не прибув.

На підставі ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами в межах та доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданого відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Авто-Експрес є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 33222009, місцезнаходження юридичної особи: 85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Шевцової, будинок 26, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основний вид діяльності по Коду КВЕД 49.31 є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення

Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до матеріалів справи, на підставі направлень на перевірку від 21.02.2017 року № 173,174 та згідно згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. ст. 81, 82 ПК України, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2015 року по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ Інтеграл-Мир та ТОВ АБС .

В ході проведення перевірки позивачем не надано до податкового органу: документи, що свідчать про якість продукції (паспорт якості та/або сертифікат відповідності заводу-виробника), наявність яких має бути у підприємства, у зв'язку з чим не можна було встановити дійсне джерело походження паливно-мастильних матеріалів, журнал реєстрації виданих довіреностей на отримання ТМЦ, внаслідок чого встановити уповноважену особу на отримання товару не можливо. Крім того, під час перевірки виявлено, що у наданих товарно-транспортних накладних не вказано конкретну адресу навантаження та розвантаження палива, не вказано № подорожнього листа, марку автомобіля, який здійснював перевезення ПММ, не вказано дату і час виїзду з підприємства вантажовідправника, дату і час прибуття до вантажоодержувача. Перевіркою також встановлено, що підтвердити реальність документально оформлених господарських операцій зі спірними контрагентами-постачальниками за січень 2015 року неможливо, у зв'язку з ненаданням всіх підтверджуючих документів про якість дизельного палива та отриманої узагальненої податкової інформації від ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо ТОВ Інтеграл-Мир . Серед іншого, під час перевірки виявлено, що підтвердити фактичне придбання та транспортування товару на підприємство неможливо у зв'язку з відсутністю відповідного документального підтвердження щодо зазначеного.

За результатами проведення зазначеної перевірки відповідачем складено Акт № 76/05-99-14-06/33222009 від 05.04.2017 року, якою встановлено порушення п.198.3 ст.198, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень 2015 року у сумі 80 313 грн. (т.1, а.с. 13-43).

На підставі висновків акту перевірки, а також пп. 54.3.2, 54.3.3 п. 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, відповідачем, 28 квітня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000531406 у зв'язку із збільшенням суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 120 470,00 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями у сумі 80313,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40157,00 грн (т. 1, а.с. 10). До податкового повідомлення-рішення № 0000531406 від 28.04.2017 року додано також розрахунок податкового зобов'язання та штрафних санкцій (т. 1, а.с. 11).

Вищевказане податкове повідомлення рішення отримано позивачем 04 травня 2017 року, про що свідчить копія конверту зі штрих-кодом 87526 01075602 (т. 1, а.с. 12)

Ознайомившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач, вважаючи його незаконним, таким, що прийнято з грубим порушенням податкового законодавства, а також таким, що порушує законні інтереси ТОВ Авто-Експрес звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Під час розгляду даної справи судом першої інстанції, контролюючий орган подав заперечення до адміністративного позову, де зазначив, серед іншого, що окрім ненадання під час проведення перевірки достатніх документів, які б підтверджували реальність господарських операцій зі спірними контрагентами-постачальниками, контролюючому органу стало відомо, що відносно посадових осіб ТОВ Інтеграл-Мир порушено кримінальне провадження № 12015050000000304 від 17.04.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України за незаконну діяльність, направлену на сприяння фінансування тероризму.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, наявними у матеріалах справи доказами підтверджена реальність спірних господарських операцій, а тому обґрунтовано визнано підставність та правомірність формування позивачем податкового кредиту, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарських операцій, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

18 вересня 2014 року між ТОВ "Інтеграл-мир" (надалі- постачальник) та ТОВ "Авто-експрес" ( надалі - покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №18/09-14.

Пунктом 1.1 розділу 1 Предмет договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі нафтопродукти, наіменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах, що оформлюються на кожну партію

Договором також передбачено умови і строки поставки, порядок прийомки, ціна договору та порядок розрахунків, відповідальність сторін, форс-мажор строк дії договору і інші умови (т. 1., а.с. 71-72).

На виконання вимог вищезазначеного договору складено видаткові накладні: № 7 від 06.01.2015 року на суму 62 997,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 10 499,53 грн.), № 46 від 09.01.2015 року на суму 62 997,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 10 499,53 грн), № 28 від 15.01.2015 року на суму 261 942 грн. (у т.ч. ПДВ - 43 657 грн.) (т.1, а.с. 73, 75,77).

Виконання умов договору підтверджується наступними товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів: від 06.01.2015 № 5, від 09.01.2015 року № 6, від 15.01.2015 року № 17 (т. 1, а.с. 74,76,78).

Оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується виписками по особовому рахунку № 26003115038001: від 08.01.2015 року, яким підтверджено, що позивач здійснив оплату за дизтопливо ТОВ "Інтеграл-мир" у сумі 5 994,40 грн та у сумі 120 000 грн, від 15.01.2015 року яким підтверджено, що позивач здійснив оплату за дизтопливо ТОВ "Інтеграл-мир" у сумі 261 942 грн (т. 1, а.с. 80,81).

За наслідками виконання договору ТОВ "Інтеграл-мир" на адресу позивача виписані податкові накладні: від 06.01.2015 року за № 5, від 14.01.2015 року за № 36 (т. 2, а.с. 93, 107

Всі вищезазначені податкові накладні, які є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наявними у справі первинними документами підтверджується та обставина, що позивачем фактично отримано від ТОВ "Інтеграл-мир" дизельне паливо, яке використано позивачем у своїй господарській діяльності, а саме товарною книгою руху нафтопродуктів (нафти).

18 грудня 2014 року між ТОВ "Авто-експрес" (надалі - покупець) та ТОВ Авто-Бус-Сервіс укладено договір поставки № 17.

Пунктом 1.1, 1.2 Розділу 1 Предмет договору передбачено, що продавець зобов'язується поставити покупцю згідно рахунку-фактури. Покупець зобовязується прийняти і оплатити продукцію на умовах і в порядку, передбаченому цим договором.

Договором також передбачено ціна, кількість і якість продукції, сума договору, термін поставки і умови оплати, форс-мажор, відповідальність сторін, інші умови (т. 1, а.с. 122-123).

Додатковою угодою № 1 до Договору поставки № 17 від 18.12.2014 року пункт 4.1 Договору викладено в наступній редакції: Продавець поставляє продукцію згідно рахунку-фактури на умовах EXW (Інкотермс 2000), склад продавця: Україна, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, буд. 23/1. За усною домовленістю сторін, поставка продукції може змінюватись на інших умовах (т. 1, а.с. 124).

На підставі вищезазначеного договору, ТОВ Авто-Бус-Сервіс виставлено ТОВ "Авто-експрес" рахунок на оплату: від 06.01.2015 року № 11 на загальну суму 5 916,55 грн (у т.ч. ПДВ - 986,09 грн), № 12 на загальну суму 13 076,00 грн (у т.ч. ПДВ - 2 179,33 грн), від 09.01.2015 року за №№: 34 на загальну суму 2 353,50 грн (у т.ч. ПДВ - 392,25 грн), 35 на загальну суму 13 487,52 грн (у т.ч. ПДВ - 2 247,92 грн), 36 на загальну суму 7 109,35 грн (у т.ч. ПДВ - 1 184,89 грн), № 39 на загальну суму 519 грн (у т.ч. ПДВ - 86,56 грн), від 12.01.2015 року: № 50 на загальну суму 1 734,46 ( у т.ч. ПДВ - 289,08 грн), від 13.01.2015 року за № 55 на загальну суму 7 433,32 грн (у т.ч. ПДВ - 1 238,89 грн), 56 на загальну суму 6 918,84 грн ( у т.ч. ПДВ - 1 153,16 грн), 57 на загальну суму 2 812,57 грн ( у т.ч. ПДВ - 468,76 грн), від 16.01.2015 року за №№ ППГ0000021 на загальну суму 1390,79 грн (у т.ч. ПДВ - 231,80 грн), ППГ0000021 на загальну суму 6 724,88 грн (у т.ч. 1 120,81 грн), ППГ0000025 на загальну суму 6 531,20 грн (у т.ч. ПДВ - 1 088,53 грн), ППГ0000026 на загальну суму 1 098,56 грн ( у т.ч. ПДВ - 183,09 грн), від 19.01.2015 року за № ППГ00000231 на загальну суму 2 622,06 грн ( у т.ч. ПДВ - 437,01 грн), від 21.01.2015 року за № ППГ0000054 на загальну суму 1 881,74 грн (у т.ч. ПДВ - 313,62 грн), № ППГ0000056 на загальну суму 882,94 грн ( у т.ч. ПДВ - 147,16 грн), ППГ0000055 на загальну суму 2 259,77 грн ( у т.ч. ПДВ - 376,63 грн), від 30.01.2015 року за №№ ППГ0000095 на загальну суму 567 грн, (у т.ч. ПДВ - 94,50 грн), від 27.01.2015 року за № ППГ0000086 на загальну суму 2 058,85 грн (у т.ч. ПДВ - 343,14 грн), № ППГ0000096 на загальну суму 4 186,18 грн (у т.ч. ПДВ - 697,70 грн) (т. 1, а.с. 125, 127, 129,131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147,149-150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164,166).

На виконання умов вищезазначеного договору складено також видаткові накладні: від 06.01.2015 року за №№ ППГ000067 на загальну суму 5 916,55 грн (у т.ч. ПДВ - 986,09 грн), ППГ0000069 на загальну суму 13 076,00 грн (у т.ч. ПДВ - 2 179,33 грн), від 09.01.2015 року ППГ0000152 на загальну суму 2 353,50 грн, (у т.ч. ПДВ - 392,25 грн), ППГ0000154 на загальну суму 13 487 грн (у т.ч. ПДВ - 2 247,92 грн), ППГ0000156 на загальну суму 7 109,35 грн (у т.ч. ПДВ - 1 184,89 грн), від 12.01.2015 року: за №№ ППГ0000174 на загальну суму 519,38 ( у т.ч. ПДВ - 86,56 грн), ППГ0000255 на загальну суму 1 734,46 ( у т.ч. ПДВ - 289,08 грн), від 13.01.2015 року за № ППГ0000285 на загальну суму 7 433,32 грн (у т.ч. ПДВ - 1 238,89 грн), ППГ0000287 на загальну суму 6 918,84 грн ( у т.ч. ПДВ - 1 153,16 грн), ППГ0000290 на загальну суму 2 812,57 грн ( у т.ч. ПДВ - 468,76 грн) , від 16.01.2015 року за №№ ППГ0000437 на загальну суму 1390,79 грн (у т.ч. ПДВ - 231,80 грн), ППГ0000444 на загальну суму 6 724,88 грн (у т.ч. 1 120,81 грн), ППГ0000449 на загальну суму 6 531,20 грн (у т.ч. ПДВ - 1 088,53), ППГ0000454 на загальну суму 1 098,56 грн ( у т.ч. ПДВ - 183,09 грн), від 19.01.2015 року за №№ ППГ0000432 на загальну суму 2 622,06 грн ( у т.ч. ПДВ - 437,01 грн), від 21.01.2015 року за №№ ППГ0000632 на загальну суму 1 881,74 грн (у т.ч. ПДВ - 313,62 грн), ППГ0000636 на загальну суму 882,94 грн ( у т.ч. ПДВ - 147,16 грн), від 30.01.2015 року за №№ППГ0000634 на загальну суму 2 812,57 грн ( у т.ч. ПДВ - 468,76 грн), ППГ0000977 на загальну суму 882,94 грн ( у т.ч. ПДВ - 147,16 грн), ППГ00000979 на загальну суму 4 186,18 грн (у т.ч. ПДВ - 697,70 грн) від 27.01.2015 року за № ППГ00000862 на загальну суму 2 058,85 грн (у т.ч. ПДВ - 343,14 грн) (т. 1, а.с. 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138,140, 142, 144, 146, 148, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167).

Оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями:, від 22.01.2015 року: № 1 на суму 5 916,55 грн, № 2 року на суму 13 076,00 грн, № 5 на суму 519,38 грн, № 6 на суму 7 109,35 грн, № 7 на суму 1 734,46 грн, № 8 на суму 7 433,32 грн, № 9 на суму 6 918,94 грн, № 10 на суму 2 812,57 грн, № 11 на суму 1 390,79 грн, № 12 на суму 6 724,88 грн, № 13 на суму 6 531,20 грн, № 14 на суму 1 098,56 грн, № 15 на суму 2 622,06 грн, № 16 на суму 1 881,74 грн, № 17 на суму 1 259,77 грн, № 18 на суму 882,94 грн, від 27.01.2015 року № 1 на суму 2 058,85 грн, від 30.01.2015 року: № 2 на суму 4 186,18 грн, № 3 на суму 567 грн, від 03.02.2015 року: № 5 на суму 4 851,26 грн, № 4 на суму 2 378,72 грн. (т. 1, а.с. 85-97,).

За наслідками виконання договору ТОВ Авто-Бус-Сервіс на адресу позивача виписані податкові накладні: від 09.01.2015 року за №№ 22, 23, 24, 27, від 21.01.2015 року за № 96, 97, 98, від 16.01.2015 року за №№ 64, 66, 67,69, від 06.01.2015 року за №№ 7,8, від 27.01.2015 року за № 120, від 13.01.2015 року за № 32, 38, 39, 40, від 30.01.2015 року за №№ 130, 131, 132, від 19.01.2015 року за №№ 74(т. 1, а.с. 225-228, 230-232, 234-237, 239-249).

Всі вищезазначені податкові накладні, які є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягами за №№ 16619, 7971, 16617, 16620 (т. 1, а.с. 224, 229, 233,238).

В подальшому, товар, який придбано позивачем у ТОВ Інтеграл-Мир та ТОВ АБС використано у своїй господарській діяльності, основний вид діяльності якого по коду КВЕД 49.31, як вже зазначалось вище, є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

Крім того, слід зазначити, що видом діяльності по коду КВЕД 46.90 є також неспеціалізована оптова торгівля.

Придбаний у контрагентів товар продану наступним покупцям:

- Публічне акціонерне товариство Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 , що підтверджується видатковими накладними від 30.01.2015 року за №№ 32, 30, від 27.01.2015 року за № 27, від 16.01.2015 року за № 21, від 13.01.2015 року за № 15, від 09.01.2015 року за № 7 (т.1, а.с. 201, 204, 207-208, 212);

- Товариство з обмеженою відповідальністю Север-Авто , що підтверджується видатковими накладними від 21.01.2015 року за № 28, від 23.01.2015 року за № 23, від 12.01.2015 року за № 9, від 09.01.2015 року за № 8 (т. 1, а.с. 203, 205, 210-211);

- Товариство з обмеженою відповідальністю Добропільське АТП , що підтверджується видатковими накладними ВІД 16.01.2015 року за № 22 (т. 1, а.с. 206).

Матеріали справи свідчать, що , що 19 лютого 2015 року, позивачем, засобами електронного зв'язку на адресу відповідача надано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року (т.2, а.с. 10-11).

З розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), а саме з рядків 23 та 25 розділу ІІ Податковий кредит податкових декларацій за січень 2015 року видно, що позивачем визначено суму податкового кредиту по контрагенту ТОВ Інтеграл-Мир (індивідуальний номер - 391492405647) у розмірі 106 559,6943 657 грн., та по контрагенту ТОВ АБС (індивідуальний податковий номер - 394312915529) у розмірі 15 657,37 грн. (т.2, а.с. 13).Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи в повному обсязі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами-постачальниками - ТОВ Інтеграл-Мир та ТОВ АБС . Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44 містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

В акті перевірки контролюючий орган вказує, що позивачем, під час проведення перевірки не надано документів, що свідчать про якість продукції (паспорт якості та/або сертифікат відповідності заводу-виробника) наявність яких має бути у підприємства, у зв'язку з чим не можна було встановити дійсне джерело походження паливно-мастильних матеріалів.

Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 2.5 Договору поставки нафтопродуктів № 18/09-14, товар вважається переданий постачальником і прийнятий покупцем по якості - відповідно до технічних умов та інших нормативно-правових актів (паспорт та/або сертифікат заводу-виробника) з урахуванням умов Інструкції з контролювання нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України , затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 271/121 від 04.06.2007 року.

Відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики "Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні" від 01.02.2005 №28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за №466/10746, товари з кодом 2710 - палива: бензини автомобільні, авіаційні; дизельні, альтернативні, біопалива (для бензинових двигунів, для дизельних двигунів з вмістом біодизелю підлягають обов'язковій сертифікації.

Матеріали справи свідчать та встановлено під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивачем надано:

- Сертифікат відповідності, який зареєстровано в реєстрі органу з оцінки відповідності за № DIN.00389-14, терміном дії з 03.11.2014 року по 02.05.2015 року, який видано ТЗОВ ТК ІНТЕГРАЛ на паливо дизельне ЄВРО, Сорт С, Вид ПІ (ДТ -Л-К5), в якому вказано, що зазначена продукція відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (т.1, а.с. 65);

- Паспорт продукції № 6117, виданий ВАТ Саратовський нефтепереробний завод на паливо дизельне ЄВРО по ГОСТ Р 52368-2005 (ЕН 590:2009) Сорт С, Вид ПІ (ДТ -Л-К5), де зазначено, що відповідне дизельне паливо відповідає Технічному регламенту Митного союзу Про вимоги до автомобільного та авіаційного бензинів, дизельного, суднових палив для реактивних двигунів і мазуту (т.1, а.с. 66);

- Декларація про відповідність від 03.11.2014 року, в якій ТЗОВ ТК ІНТЕГРАЛ підтвердив, що паливо дизельне ЄВРО по ГОСТ Р 52368-2005 (ЕН 590:2009) Сорт С, Вид ПІ (ДТ -Л Євро5-В0-Л-К5), в кількості 1274,085 тон, залізнична накладна № АУ713560, АУ 713561 від 29.10.2014 року, паспорт 6117 від 27.10.2014 року, яке виготовлено по ГОСТ Р 52368-2005 (ЕН 590:2009) Сорт С, Вид ПІ (ДТ -Л-К5) відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 2Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови та п. 4.2 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив згідно оцінки відповідності за модулем F1 Технічного регламенту (т. 1, а.с. 67).

Таким чином, позивачем у повному обсязі надано до суду докази, що свідчать про якість товару.

Серед іншого, податковий орган вказує, що під час проведення перевірки позивачем не надано журнал реєстрації виданих довіреностей на отримання ТМЦ та самих довіреностей, внаслідок чого встановити уповноважену особу на отримання товару не можливо

Суд апеляційної інстанції зазначає,що довiренiсть вiдповiдно до статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" та Інструкцiї про порядок реєстрацiї виданих, повернутих i використаних довiреностей на одержання цiнностей, затвердженої наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 16.05.96 № 99, є первинним документом, проте не єдиним документом, який пiдтверджує факт господарської операцiї i передачi товару.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідний журнал реєстрації виданих довіреностей на отримання ТМЦ долучено до матеріалів справи під час розгляду у суді першої інстанції, у якому вказано: посада і прізвище особи, якій видана довіреність, постачальник, номер і дата наряду або сповіщення, розписка особи, яка отримала довіреність, номер, дата документа, який підтверджує виконання доручення у тому числі уповноважену особу на отримання товару (т. 1, а.с. 250, т. 2, а.с 1-4).

Слід також зазначити, що навіть, якщо довiреностi на отримання матерiальних цiнностей та відповідно, журнал реєстрації виданих довіреностей на отримання ТМЦ відсутні, заперечувати відповідну господарську операцію за наявностi iнших первинних документiв, що пiдтверджують здiйснення господарської операцiї з передачi товару, не може.

До того ж, контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що у наданих товарно-транспортних накладних не вказано конкретну адресу навантаження та розвантаження палива, не вказано № подорожнього листа, марку автомобіля, який здійснював перевезення ПММ, не вказано дату і час виїзду з підприємства вантажовідправника, дату і час прибуття до вантажоодержувача.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що помилки в оформленні документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, в акті перевірки контролюючий орган зазначив, що підтвердити реальність документально оформлених господарських операцій зі спірними контрагентами-постачальниками за січень 2015 року неможливо, у звязку із. зокрема, отриманою узагальненої податкової інформації від ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області щодо ТОВ Інтеграл-Мир .

Відповідна податкова інформація щодо ТОВ Інтеграл-Мир за період з 01.01.2015 року по 31.01.2015 року долучена контролюючим органом до матеріалів справи, в якій зазначено, що зустрічна перевірка не проведена у зв'язку з тим, що ТОВ Інтеграл-Мир має місцезнаходження на території, непідконтрольної уряду України, а тому, неможливо підтвердити реальність господарських операцій з позивачем за січень 2015 року, оскільки аналізом баз даних ТОВ Інтеграл-Мир встановлена невідповідність показників податкової звітності, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту по ланцюгу постачання.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що так, дійсно, ТОВ Інтеграл-Мир ідентифікайний код юридичної особи - 39149244, місцезнаходження юридичної особи: 83004, Донецька обл., місто Донецьк, проспект Київський, будинок 3А, квартира 93, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Місто Донецьк, в свою чергу, відноситься до населених пунктів, визначених Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення".

Разом з тим, слід зазначити, що акти чи податкові інформації про неможливість проведення зустрічної звірки не є тим самим, що і результати проведеної зустрічної звірки, які є джерелом отримання податкової інформації, що статтею 83 Податкового кодексу України визначене в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків.

В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство, як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів та не дозволяє кваліфікувати контрагента, як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань та у випадку недобросовісності контрагентів, покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових відносин, поза як в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у звязку із відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Зазначений довід апелянта суд апеляційної інстанції не приймає до уваги з огляду на наступне.

Так, у відповідності до вимог податкового законодавства платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

В силу приписів частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що невиконання контрагентами-постачальниками своїх податкових зобов'язань не може бути підставою для притягнення до відповідальності особи, яка у повному обсязі виконала передбачені податковим законодавством зобов'язання, які підтверджено документально.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що відносно посадових осіб ТОВ Інтеграл-Мир порушено кримінальне провадження № 12015050000000304 від 17.04.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України за незаконну діяльність, направлену на сприяння фінансування тероризму, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Після отримання від контролюючого органу вищезазначеної інформації, у суду першої інстанції виникла необхідність у з'ясуванні певних обставин, у зв'язку з чим, суд вирішив витребувати інформацію щодо кримінального провадження №12015050000000304 від 17.04.2015 та №32016050390000078, у зв'язку з чим, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року витребувано у Головного управління національної поліції в Донецькій області (м.Маріуполь, Нахимова, 86) інформацію щодо стану кримінального провадження №12015050000000304 від 17.04.2015 року за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України за незаконну діяльність, направлену на сприяння фінансуванню тероризму та щодо стану кримінального провадження№32016050390000078 порушеного за ознаками правопорушення передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

В свою чергу, Головне управління національної поліції в Донецькій області, листом від 20.10.2017 року за вих. № 8805/20-2017 року повідомило, що в провадженні відділу СУ ГУНП в Донецькій області знаходилось кримінальне провадження №12015050000000304 від 17.04.2015 року розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 Кримінального кодексу України.

18.12.2015 року по вказаному кримінальному провадженню клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 у скоєнні злочину, перебаченого ч. 3 ст. 212 КК України в порядку ст. 44 КК України спрямоване до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області. Під час апеляційного розгляду представником відповідача, як суб'єктом владних повноважень не надано підтвердження наявності будь-яких судових рішень з цього приводу.

Кримінальне провадження №32016050390000078 в провадженні СУ ГУНП в Донецькій області не знаходилось (т. 2, а.с. 89).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на приписи ст. 77 КАС України стосовно обов'язку доказування правомірності своїх дій суб'єктом владних повноважень суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта щодо правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Повний текст постанови складений 26 лютого 2018 року.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі № 805/1982/17-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді Л.А. Василенко

І.Д. Компанієць