Постанова

від 05.11.2018 по справі 805/1982/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2018 року

Київ

справа №805/1982/17-а

адміністративне провадження №К/9901/46071/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2017 (суддя - Кошкош О.О.)

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 (судді - Ястребова Л.В., Василенко Л.А., Компанієць І.Д.)

у справі № 805/1982/17-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авто-експрес

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Авто-експрес (далі -Товариство) звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС у Донецькій області) від 28.04.2017 № 0000531406.

Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки ГУ ДФС у Донецькій області дійшло помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентами не мали реального характеру. Відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо збільшення Товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області від 28.04.2017 № 0000561406 та стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 1807,05 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову, невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи.

Товариство у своєму відзиву на касаційну скаргу вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу просить залишити без задоволення.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за січень 2015 року по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ Інтеграл мир та ТОВ АБС складено акт від 06.04.2017.

В акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про наявність в діяльності позивача порушень п. 198.3 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень 2015 року у сумі 80 313,00 грн.

На цій підставі відповідачем 28.04.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000531406, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 120 470,00 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями у сумі 80 313,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40157,00 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області мотивує тим, що перевіркою встановлено відсутність доказів реального виконання укладених між позивачем та ТОВ Інтеграл-мир і ТОВ АБС договорів, а первинні документи не підтверджують фактичне виконання угод.

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статей 14, 44, 187, 188, 198, 200 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ГУ ДФС у Донецькій області щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні спростовано під час розгляду справи.

З матеріалів справ вбачається, що до основних видів діяльності Товариство віднесено пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, та неспеціалізована оптова торгівля.

18 вересня 2014 року між Товариством (покупець) та ТОВ Інтеграл-мир (постачальник) укладено договір нафтопродуктів №18/09-14, предметом якого є постачання нафтопродуктів згідно із заявками та відвантажувальними документами.

18 грудня 2014 року між Товариством (покупець) та ТОВ АБС (постачальник) укладено договір поставки №17, предметом якого є постачання продукції відповідно до рахунку-фактури.

Залученими до матеріалів справи доказами: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти), Товарними книгами кількісного руху нафтопродуктів (нафти), дорожніми листами, тощо, підтверджено реальність виконання укладених між позивачем та його контрагентами договорів поставки, фактичне отримання позивачем обумовлених господарськими угодами нафтопродуктів та їх використання Товариством під час здійснення власної господарської діяльності.

При цьому судами дано належну оцінку посиланню ГУ ДФС у Донецькій області на те, що стосовно посадових осіб ТОВ Інтеграл-Мир відкрито кримінальне провадження та враховано, що під час розгляду справи відповідач не надав ані інформації щодо стану розгляду кримінального провадження, ані доказів того, що матеріали вказаного кримінального провадження стосуються господарських правовідносин між позивачем та ТОВ Інтеграл-Мир .

Отже, на підставі залучених до матеріалів справи доказів судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про спростування доводів ГУ ДФС у Донецькій області щодо відсутності реального виконання господарських угод, укладених позивачем з ТОВ Інтеграл-мир і ТОВ АБС .

Натомість, в порушення приписів частини другої статті 77 КАС України відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

З огляду на це, судами обґрунтовано зроблено висновок про правомірність формування позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток з урахуванням результатів здійснення вищезгаданих господарських операцій.

Касаційна скарга ГУ ДФС у Донецькій області не спростовує правильності доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.11.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова