Постанова

від 22.02.2018 по справі 825/1665/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/1665/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Троян Н.М.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 19 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НІД Чернігів до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю НІД Чернігів (далі - ТОВ НІД Чернігів ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.06.2017 № 0001911400 та від 13.06.2017 № 0001921400, що прийняті за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НІД Чернігів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Ахілес Груп та ТОВ Баден Сервіс за період з 01.01.2014 по 01.09.2016, про що складено Акт від 20.04.2017 №184/14/35583451.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначає, що під час здійснення господарських операцій з ТОВ Ахілес Груп (код ЄДРПОУ 38745742) та ТОВ Баден Сервіс (код ЄДРПОУ 39653841) позивач діяв добросовісно та відповідно до вимог Податкового кодексу України, при цьому забезпечив ведення в установленому порядку облік доходів та витрат, та відобразив у звітності, що стосується сплати податків і зборів. На виконання наданих послуг контрагентами, відповідно до вимог Податкового кодексу України ними було зареєстровано податкові накладні, а ТОВ НІД Чернігів правомірно включив їх до свого податкового кредиту.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ Ахілес Груп (код ЄДРПОУ 38745742) та ТОВ Баден Сервіс (код ЄДРПОУ 39653841) ТОВ НІД Чернігів надано копії всіх первинних документів, як того вимагає п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, які в повній мірі підтверджують факт надання послуг. Договори, які укладені між ТОВ НІД Чернігів та ТОВ Ахілес Груп , ТОВ Баден Сервіс не визнані судом недійсними та їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків у сторін за такими договорами.

Проте, не дивлячись на дані обставини ГУ ДФС у Чернігівській області визнало всі первинні документи одержані ТОВ НІД Чернігів на виконання умов укладених договорів з ТОВ Ахілес Груп та ТОВ Баден Сервіс такими що не можуть мати податкових наслідків і як наслідок зазначає про безпідставність формування податкового кредиту з податку на додану вартість (ПДВ) по взаємовідносинам з даними контрагентами, при цьому єдиним аргументом підтвердження безпідставного формування податкового кредиту, як зазначається, є не фактичні порушення вимог податкового законодавства, які допустило ТОВ НІД Чернігів , а наявність інформації, що операції з ТОВ Ахілес Груп та ТОВ Баден Сервіс були спрямовані не на фактичне отримання господарського результату, а направлені на завищення витрат та податкового кредиту з ПДВ, і відповідно, заниження платежів до бюджету.

ГУ ДФС у Чернігівській області, як суб'єкт владних повноважень, не встановив будь-яких інших доводів та не зазначив у акті перевірки жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаного правочину з отримання позивачем товару (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність ТОВ НІД Чернігів як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми ПДВ, сплаченого і віднесеного ТОВ НІД Чернігів до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Позивач також зазначає, що на момент вчинення правочину підприємства ТОВ Ахілес Груп та ТОВ Баден Сервіс були зареєстровані в якості юридичних осіб та мали статус платників ПДВ.

На момент господарських операцій ТОВ Ахілес Груп та ТОВ Баден Сервіс мали вид діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт .

При цьому, посилання відповідача на порушення умов укладених договорів між позивачем та ТОВ Ахілес Груп , ТОВ Баден Сервіс в частині не оформлення заявок чи надання інших документів, не є підставою для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість для ТОВ НІД Чернігів , а це є питанням взаємовідносин контрагентів цих договорів. Сам факт здійснення перевезень вантажів замовника підтверджується наданими первинними документами та ухвалою Господарського суду Чернігівської області про затвердження мирової угоди між ТОВ НІД Чернігів та ТОВ Агрікор Холдинг .

При цьому, товарно-транспортні накладні залишились у замовника перевезень та у ТОВ Ахілес Груп та ТОВ Баден Сервіс .

Також зазначає, що фактично ТТН не потрібні ТОВ НІД Чернігів в своїй господарській діяльності, оскільки воно лише організовувало перевезення вантажів та отримувало за це винагороду у формі різниці вартості з 1 км перевезень.

Тобто, вантаж замовника (ТОВ Агрікор Холдинг ) був перевезений, грошові кошти за перевезення були сплачені ТОВ НІД Чернігів , а ТОВ НІД Чернігів в свою чергу перерахувало грошові кошти перевізникам ТОВ Ахілес Груп та ТОВ Баден Сервіс і в свою чергу жодним чином не могло перевірити взаємовідносини ТОВ Ахілес Груп та ТОВ Баден Сервіс з їх контрагентами, позаяк виконало своє зобов'язання щодо доставки вантажу замовника.

На думку позивача, позиція посадових осіб ГУ ДФС у Чернігівській області не має будь-якого вагомого обґрунтування і гідної аргументації, а будується виключно на припущеннях, при цьому ТОВ НІД Чернігів надало всі необхідні первинні документи (договори, акти наданих послуг, податкові накладні, платіжні доручення), які підтверджують реальність господарських операцій.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 13.06.2017 №0001911400 в частині визначення податкового зобов'язання у розмірі 966 684,46 грн та у розмірі 241 670, 86 грн штрафних санкцій.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 13.06.2017 №0001921400 повністю.

В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не у повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.01.2017 по справі № 751/9468/16-к слідчим суддею Овсієнко Ю.К. надано дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки платника податків - ТОВ НІД Чернігів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 по 01.09.2016 по взаємовідносинам з ТОВ Ахілес Груп та ТОВ Баден Сервіс . Проведення вказаної перевірки доручено проводити ГУ ДФС у Чернігівській області.

У зв'язку з отриманням даної ухвали, Начальник управління аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області Шульга Є.В. звернувся з доповідною запискою до начальника ГУ ДФС у Чернігівській області, в якій просив надати дозвіл на проведення з 06.04.2017 по 12.04.2017 документальної позапланової перевірки ТОВ НІД Чернігів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Ахілес Груп та ТОВ Баден Сервіс за період з 01.04.2014 по 01.09.2016 заступнику начальника відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області Товстоног Ю.А.

На підставі вказаного, відповідачем прийнято наказ від 05.04.2017 № 458, яким призначено з 06.04.2017 проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача тривалістю 5 робочих днів та складено відповідне направлення на перевірку від 06.04.2017 № 624.

06.04.2017 заступником начальника відділу перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області Товстоног Ю.А. здійснено вихід на ТОВ НІД Чернігів для проведення документальної позапланової перевірки за адресою вул. Квітнева, 21, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 14026.

В результаті здійсненого виходу, в ході спілкування з працівниками підприємства, останніми було повідомлено, що директор ОСОБА_4 відсутній та знаходиться в місті Києві. В ході розмови з ОСОБА_4 по мобільному телефону було з'ясовано, що 06.04.2017 він не з'явиться на робочому місці в адміністративній будівлі за адресою вул. Квітнева, 21, с. Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 14026, внаслідок чого було досягнуто домовленості про зустріч для вручення наказу про проведення перевірки за податковою адресою підприємства 07.04.2017 в присутності юриста, про що складено акт перевірки місцезнаходження ТОВ НІД Чернігів та його посадової особи директора ОСОБА_4 за податковою адресою підприємства від 06.04.2017 №102/14/35583451

Направлення від 06.04.2017 № 624 та оскаржуваний наказ від 05.04.2017 № 458 вручено директору ТОВ НІД Чернігів 07.04.2017 о 10-15 год., що підтверджується його підписом на направленні від 06.04.2017 № 624.

Перевірка проведена з 07.04.2017 по 12.04.2017 та за її результатами, відповідачем складено Акт від 20.04.2017 № 184/14/35583451.

Зазначені обставини встановлені постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №825/671/17.

В даній постанові, залишеній без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017, суд дійшов висновку про правомірність дій податкового органу щодо проведення перевірки, а отже судом вже було надано правову оцінку фактичним та юридичним обставинам, що стали підставою для прийняття наказу та проведення позапланової документальної перевірки позивача. Відповідно, в силу преюдиціального значення постанови від 23.05.2017 у справі № 825/671/17, зазначені обставини повторному дослідженню не підлягають.

В розділі 4 Висновок Акту перевірки від 20.04.2017 №184/14/35583451 вказано на порушення ТОВ НІД Чернігів :

- п.4, п.7, п.11, п.13, п.14 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318 (зі змінами та доповненнями), пп.14.1.36, 14.1.231 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (зі змінами та доповненнями), ст.1, ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 354 058,00 грн;

- п.2, п.7, п.19 Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 №1235/26012), п.198.6, п.201.1, п.201.2, п.201.10 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 989 013,00 грн, в т.ч за липень 2015 року - 22 329,00 грн, за серпень 2015 року - 88 010,00 грн, за вересень 2015 року - 376 811,00 грн, за жовтень 2015 року - 212 129,00 грн, за листопад 2015 року - 289 734,00 грн.

До вказаних висновків відповідач дійшов у зв'язку з тим, що контрагенти позивача за юридичною адресою не знаходяться, податкова звітність не подається. Крім того, у ТОВ Ахіллес групп та ТОВ Баден Сервіс не перебували у власності вантажні автомобілі, на підприємстві не працювали водії та експедитори, що фактично унеможливлювало надання послуг з організації перевезення вантажу з залученням відповідного автотранспорту, забезпечення своєчасного подання придатного для перевезення автотранспорту для навантаження вантаж), його перевезення у визначений час та дотримання маршруту та графік), забезпечення збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу.

Первинні документи по господарських операціях між позивачем та ТОВ Ахілес Груп , з боку контрагента підписано ОСОБА_5, яка є свідком у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2015 за №32015270000000027, в рамках якого під час допиту, заявила, що жодних фінансово-господарських документів від імені директора (засновника) ТОВ Ахілес Груп не підписувала, печатку не виготовляла, ніколи її не бачила та не використовувала. Податкову звітність не підписувала, ключі цифрових підписів не отримувала, розрахунковими рахунками не користувалась, доступу до системи Банк-Клієнт не мала. Крім того, повідомила про свою необізнаність із діяльністю товариства, його місцезнаходженням, постачальниками, покупцями тощо, реєстрацію підприємства здійснила за винагороду та повідомила про відсутність особистих підписів на документах, що підтверджено даними почеркознавчої експертизи від 14.02.2017 № 2847.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №32015270000000027 від 07.05.2015, був проведений 31.08.2015 допит свідка гр. ОСОБА_6, який у період з 24.02.2015 по 17.08.2015 був директором-засновником ТОВ Баден Сервіс та який оформлений протоколом допиту свідка, згідно якого ОСОБА_6 зазначив, що фінансово-господарської діяльності від імені ТОВ Баден Сервіс не здійснював, первинних бухгалтерських та звітних документів товариства не підписував і до контролюючих органів не подавав. Установчими документами та печатками товариства володів та не розпоряджався. З товариствами-контрагентами договорів не укладав та з службовими особами перемовин не проводив. Тобто, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, під час їх допиту слідчим, фактично заперечували їх участь у діяльності товариств - ТОВ Баден Сервіс та ТОВ Ахілес Груп .

Також, згідно вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2016 у справі № 369/7794/16-к (кримінальне провадження № 1-кп/369/417/16) ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу України (вирок суду набрав законної сили - 18.10.2016). В рамках вищезазначеного кримінального провадження проведений 11.07.2016 допит свідка громадянки ОСОБА_7, який оформлений протоколом допиту свідка, згідно якого ТОВ Баден Сервіс , ТОВ Ахілес Груп вона реєструвала на прохання ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які відповідно до матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №32015270000000027 від 07.05.2015 є організаторами конвертаційного центру .

Враховуючи викладене та оскільки ТОВ НІД Чернігів в ході проведення перевірки не було надано: договору про організацію перевезення вантажу, укладеного з ТОВ Баден Сервіс , заявок до договорів перевезення, актів передачі вантажу з місця відправлення до пункту призначення уповноваженій особі на одержання вантажу, товарно-транспортних накладних (Додаток 7 Форма N1-TH до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні), подорожніх листів, звітів про забезпечення та використання паливно-мастильних матеріалів та інших документів, що відображають фактичні обсяги та вжиті заходи щодо проведених послуг перевезення вантажу на виконання умов договорів, відповідач вказав на порушення чинного законодавства, які виклав у розділі 4 Акту перевірки від 20.04.2017 №184/14/35583451.

На підставі вказаних висновків ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.06.2017 №0001911400 та від 13.06.2017 №0001921400, що є предметом даного спору.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (п.200.2 ст.200 Кодексу). Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п.138.4, 138.6 - 138.9, пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу. У відповідності до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).

Отже, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 Кодексу).

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, колегія суддів зазначає, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. В силу вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Згідно п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу. Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами та доповненнями) - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 ст.9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Щодо взаємовідносин ТОВ НІД Чернігів з ТОВ Баден Сервіс , колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.09.2016 у справі № 369/7794/16-к (кримінальне провадження № 1-кп/369/417/16) ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу України (вирок суду набрав законної сили - 18.10.2016).

Тобто в силу ч.2 ст.72, ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України (редакція чинна на момент винесення рішення у справі) та ст.234 Цивільного кодексу України (редакція чинна на момент винесення судового рішення у справі) Верховний Суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що первинні документи, які стали підставою для формування даних податкового обліку та виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Також, колегія суддів враховує, що ст.205 Кримінального кодексу України України (редакція чинна на момент винесення рішення у справі), яка встановлює відповідальність за дії, які з зовнішнього боку є цілком легальними.

При цьому ключовою характеристикою виступає змістовний момент, а саме фіктивність - відсутність у осіб, які стоять за створеним або придбаним суб'єктом підприємництва, справжнього наміру здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах і пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг.

Зазначені особи мають на меті приховати свою незаконну діяльність.

Відповідно, оскільки ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 Кримінального кодексу України за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується з висновкрм суду першої інстанції, що взаємовідносини позивача з ТОВ Баден Сервіс оформлено з порушеннями вимог чинного законодавства.

За належних доказів, вказане не давало позивачу підстав для формування на підставі неналежним чином оформлених документів витрат в податковій звітності податку на прибуток в розрізі взаємовідносин із ТОВ Баден Сервіс , та відповідно формування податкового кредиту з ПДВ.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції в повній мірі не досліджено обставини справи, а саме не надано достатньої правової оцінки реальності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Ахілес Груп , колегія суддів зазначає наступне.

Так, даміж ТОВ Ахілес Груп (Експедитор), в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ НІД Чернігів (Клієнт), в особі ОСОБА_4, укладено договір про організацію перевезення вантажу від 15.07.2015 №15/07.

До перевірки директором ТОВ НІД Чернігів ОСОБА_4 по взаємовідносинах з зазначеним контрагентом надано виключно наступні документи: договір від 15.07.2015 №15/07 про організацію перевезення вантажу, рахунки-фактури, 26 актів здачі-прийняття робіт (надання послуг ), деякі додатки до актів здачі-прийняття робіт з розрахунком вартості та маршруту від експедитора.

До перевірки не було надано заявок до договору перевезення, актів передачі вантажу з місця відправлення до пункту призначення уповноваженій особі, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, звіти про забезпечення та використання паливно-мастильних матеріалів (п.4.2 договору), графік виконання перевезень (рейсів) із зазначенням добового або середньодобового обсягу перевезень, а також, початку і кінця роботи змін.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

Так, ГУ ДФС у Чернігівській області звертає увагу суду на те, що ТОВ Ахілес Груп за юридичною адресою не знаходиться, податкова звітність не подається з листопада 2015 року. У ТОВ Ахіллес груп , згідно з даними балансу, станом на 01.07.2015р., на 01.10.2015р. не перебували у власності вантажні автомобілі самоскиди об'ємом 40-70 м 3 необхідних для перевезення кукурудзи, соняшнику, пшениці, сої. Підприємство не орендувало вантажні автомобілі, на підприємстві не працювали водії та експедитори.

ТОВ Ахіллес Груп фактично не мало умов (ресурсів) для надання послуг з організації перевезення вантажу з залученням відповідного автотранспорту, забезпечення своєчасного подання придатного для перевезення автотранспорту для навантаження вантажу, його перевезення у визначений час та дотримання маршруту та графіку, забезпечення збереженню вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу.

Первинні документи по господарських операціях між позивачем та TOB Ахілес Груп з боку контрагента підписано ОСОБА_5, яка є свідком у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2015 року за №32015270000000027 в рамках якого під час допиту вона заявила, що жодних фінансово-господарських документів від імені директора (засновника) TOB Ахілес Груп не підписувала, печатку не виготовляла, ніколи її не бачила та не використовувала.

Податкову звітність не підписувала, ключі цифрових селяцшної підписів не отримувала, розрахунковими рахунками не користувалась, доступу до системи Банк-Клієнт не мала. Крім того, повідомила про свою необізнаність із діяльністю товариства, його місцезнаходженням, постачальниками, покупцями тощо, реєстрацію підприємства здійснила за винагороду та повідомила про відсутність особистих підписів на документах, що підтверджено даними почеркознавчої експертизи від 14.02.2017 року № 2847.

Згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб-платнйків податків ДФСУ про суми виплачених доходів встановлено, що ТОВ Ахілес Груп не нараховувало та не виплачувало заробітну плату ОСОБА_5 за період з 08.07.2015 р. по 16.02.2016 р.

Вона отримувала заробітну плату як торговий представник за період з 08.10.2014 р. по 31.08.2016 р. наУА ТОВ Євромікс .

У постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 (справа №21-421а11) суд зробив висновок, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 26.01.2016 у справі № №2а-15327/12/2670, від 22.03.2016 у справі №2а-1670/7873/11, від 12.04.2016 у справі №2а-2433/09/0870, від 24.05.2016 у справі №П/808/58/14 .

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що в рамках вищезазначеного кримінального провадження проведений 11.07.2016 р. допит свідка громадянки ОСОБА_7, який оформлений протоколом допиту свідка, згідно якого ТОВ Баден Сервіс , ТОВ Ахілес Груп вона реєструвала прохання ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які відповідно до матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №32015270000000027 від 07.05.2015 року є організаторами конвертаційного центру .

Також зазначає, що ТОВ НІД Чернігів , як до перевірки так і під час судового засідання не надано договору про організацію перевезення вантажу укладеного з ТОВ Баден Сервіс , заявок до договорів перевезення, актів передачі вантажу з місця відправлення до пункту призначення уповноваженій особі на одержання вантажу, товарно-транспортних накладних (Додаток 7 Форма №1-ТН до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні), подорожих листів, звітів про забезпечення та використання паливно-мастильних матеріалів та інших документів, що збою, відображають фактичні обсяги та вжиті заходи щодо проведених послуг перевезення вантажу на виконання умов договорів.

Щодо наданих копій рішень Господарського суду Чернігівської області по справах за позовами ТОВ НІД Чернігів до ТОВ Агрікор Холдинг про стягнення заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.

Так, зазначені рішення Господарського суду Чернігівської області підтверджують взаємовідносини між ТОВ НІД Чернігів та його контрагентами, в тому числі з ТОВ Ахілес Груп та ТОВ Баден Сервіс та як наслідок вказують на протиправність податкових повідомлень - рішень від 13.06.2017р. №0001911400 та №0001921400.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що ТОВ Ахіллес Груп за юридичною адресою не знаходиться, податкова звітність не подається з листопада 2015 року. У ТОВ Ахіллес Груп , згідно з даними балансу, станом на 01.07.2015 р., на 01.10.2015 р. не перебували у власності вантажні автомобілі самоскиди об'ємом 40-70 м 3 необхідних для перевезення кукурудзи, соняшнику, пшениці, сої.

Підприємство не орендувало вантажні автомобілі, на підприємстві не працювали водії та експедитори.

ТОВ Ахіллес Груп фактично не мало умов (ресурсів) для надання послуг з організації перевезення вантажу з залученням відповідного автотранспорту, забезпечення своєчасного подання придатного для перевезення автотранспорту для навантаження вантажу, його перевезення у визначений час та дотримання маршруту та графіку, забезпечення збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу.

Первинні документи по господарських операціях між позивачем та TOB Ахіллес Груп , з боку контрагента підписано ОСОБА_5, яка є свідком у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2015 року за №32015270000000027, в рамках якого під час допиту вона заявила, що жодних фінансово-господарських документів від імені директора (засновника) TOB Ахіллес Груп не підписувала, печатку не виготовляла, ніколи її не бачила та не використовувала, податкову звітність не підписувала, ключі цифрових підписів не отримувала, розрахунковими рахунками не користувалась, доступу до системи підписів Банк-Клієнт не мала.

Крім того, повідомила про свою необізнаність із діяльністю товариства, його місцезнаходженням, постачальниками, покупцями тощо, реєстрацію підприємства здійснила за винагороду та повідомила про відсутність особистих підписів на документах, що підтверджено даними почеркознавчої експертизи від 14.02.2017 року № 2847.

Згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФСУ про суми

виплачених доходів встановлено, що ТОВ Ахілес Груп не нараховувало та не виплачувало заробітну плату ОСОБА_5 за період з 08.07.2015 р. по 16.02.2016 р.

Колегія суддів звертає увагу на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України справі №21-421а11, де суд зробив висновок, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь - який первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту безпідставними.

Аналогічнаправовап позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26.01.2016 у справі №2а-15327/12/2670, від 22.03.2016 у справі №2а-1670/7873/11, від 12.04.2016 у справі №2а-2433/09/0870, від 24.05.2016 у справі №П/808/58/14.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив всі обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області - задоволити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 13.06.2017 №0001911400 в частині визначення податкового зобов'язання у розмірі 966 684, 46 грн. та у розмірі 241 670, 86 грн. штрафних санкцій та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 13.06.2017 №0001921400 повністю.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю НІД Чернігів до Головного управління ДФС у Чернігівській області в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 13.06.2017 №0001911400 в частині визначення податкового зобов'язання у розмірі 966 684, 46 грн. та у розмірі 241 670, 86 грн. штрафних санкцій та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 13.06.2017 №0001921400 повністю - відмовити.

В решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 27 лютого 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

Н.М. Троян