Ухвала

від 28.02.2018 по справі 805/4169/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 лютого 2018 року справа №805/4169/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Василенко Л.А., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Чернявської К.Г., за участю представника позивача Єгоренкова С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Алчевськ" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 р. щодо забезпечення позову (ухвала складена та підписана 22 грудня 2017 року у м. Слов'янську Донецької області) у справі № 805/4169/17-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Алчевськ" до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2017 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування припису від 23.10.2017 року № 05-20-3333/0044-0005 про усунення порушень вимог ст. 24 КЗпП України; постанови про накладення штрафу у розмірі 39360000, 00 грн. від 30.10.2017 року № 05-20-3333/0044/0120; вирішення судових витрат (а.с. 5-14).

22 грудня 2017 року до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30.10.2017 №05-20-3333/0044/0120 про накладення штрафу, зупинення стягнення з ТОВ Мерідіан-Алчевськ за постановою Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30.10.2017 №05-20-3333/0044-0120 (а.с. 19-23).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 року у справі № 805/4169/17-а в забезпеченні позову відмовлено, оскільки суд першої інстанції вважав, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про очевидні ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень що оскаржується (а.с. 1-2).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання про забезпечення позову у справі № 805/4169/17-а.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 14.12.2017 року на адресу позивача надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про арешт майна боржника. З огляду на наявність обставин того, що невжиття заходів забезпечення позову до моменту розгляду справи по суті може унеможливити поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. Однак, судом першої інстанції повністю проігноровано факт відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Держпраці у Донецькій області від 30.10.2017 року та вчинення державним виконавцем дій зі стягнення, а також накладення арештів на рахунки та майно позивача, що має наслідком завдання невідворотної шкоди правам та інтересам позивача до розгляду справи по суті і в разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

За результатами перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування Головним управлінням Держпраці у Донецькій області складено - акт № 05-20-3333/0044 від 04 жовтня 2017 року.

23 жовтня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області винесено припис № 05-20-3333/0044-0005, яким позивача зобов'язано усунути порушення вимог ст.24 КЗпП України, а саме: допускати працівників до роботи з укладанням трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та з повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с. 34-35).

30 жовтня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області прийнята постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 05-20-3333/0044/0120, якою накладено на ТОВ Мерідіан-Алчевськ штраф у розмірі 3936000,00 грн. та зазначено, що сума штрафу підлягає сплаті протягом одного місяці з дня прийняття постанови. Постанова набирає чинності з дня її прийняття (а.с. 36-37).

12 грудня 2017 року заступником начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 55361908 з примусового виконання постанови від 30.10.2017 № 05-20-3333/0044/0120 про накладення штрафу у розмірі 3936000,00 грн.(а.с. 24-25).

12 грудня 2017 року заступником начальника Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області прийнята постанова ВП № 55361908, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику (а.с. 26-27).

18 грудня 2017 року постановою ВП № 55361908 накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Алчевськ", що містяться на його рахунках (а.с. 28-29).

Суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 1-2 ст. 151 КАС України).

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог визначених КАС України заходів для забезпечення гарантованих законами України прав та інтересів, зокрема, якщо невжиття таких заходів при задоволенні позову може істотно ускладнити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Як вже зазначалось раніше, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування припису від 23.10.2017 року № 05-20-3333/0044-0005 про усунення порушень вимог ст. 24 КЗпП України; постанови про накладення штрафу у розмірі 39360000, 00 грн. від 30.10.2017 року № 05-20-3333/0044/0120.

До відкриття провадження у справі 12 грудня 2017 року начальником Лівобережного відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №55361908 з примусового виконання постанови від 30.10.2017 № 05-20-3333/0044/0120 про накладення штрафу у розмірі 3936000,00 грн. (а.с. 24-25).

12 грудня 2017 року постановою ВП №55361908 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику (а.с. 26-27).

18 грудня 2017 року постановою ВП №55361908 накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Алчевськ", що містяться на його рахунках (а.с. 28-29).

Таким чином, на підставі оскаржуваної постанови від 30.10.2017 року № 05-20-3333/0044/0120 накладено арешт на все належне позивачу майно, у зв'язку з чим існує очевидна небезпека проведення дій, пов'язаних з описом та реалізацією державним виконавцем арештованого майна, що завдає шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 26).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника (ч. 7 ст. 26).

Частинами 1, 2 ст. 27 зазначеного Закону передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, примусове виконання Державною виконавчою службою оскаржуваною постанови у випадку задоволення позову та скасування постанови від 30.10.2017 року завдасть значної шкоди позивачу, оскільки позивач понесе значні витрати, а для відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Разом з тим, суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув.

Більш того, суд першої інстанції не врахував, що на розрахункових рахунках підприємства (позивача у справі) розміщені кошти, з яких необхідно виплачувати працівникам підприємства заробітну плату, яка є конституційною гарантією.

Суд першої інстанції проігнорував вимоги п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України щодо дотримання принципу пропорційності з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване оспорюване рішення. А баланс цей полягає в тому, що з розрахункових рахунків позивач сплачує інші обов'язкові податки та збори в дохід держави і їх несвоєчасна сплата не з вини підприємства буде мати для позивача значно більше негативних наслідків, рівно як і для держави.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, ч. 2 ст.321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Алчевськ" - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2017 р. у справі № 805/4169/17-а - скасувати.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерідіан-Алчевськ" про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови ГУ Держпраці у Донецькій області від 30.10.2017 № 05-20-3333/0044/0120 про накладення штрафу, зупинення стягнення з ТОВ Мерідіан-Алчевськ за постановою ГУ Держпраці у Донецькій області від 23.10.2017 № 05-20-3333/0044-0005 - задовольнити.

Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30.10.2017 № 05-20-3333/0044/0120 про накладення штрафу.

Зупинити стягнення з ТОВ Мерідіан-Алчевськ за постановою Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30.10.2017 № 05-20-3333/0044-0120.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2018 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Л.А. Василенко

І.В. Геращенко