Постанова

від 27.02.2018 по справі 820/1813/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №820/1813/17

адміністративне провадження №К/9901/1206/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів - Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року (суддя - Мельников Р.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року (судді: Чалий І.С., Зеленський В.В., П`янова Я.В.) у справі №820/1813/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХПРОМТОРГ ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХПРОМТОРГ ЛТД (далі - позивач, ТОВ ТЕХПРОМТОРГ ЛТД ) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від №0000251202 від 11 квітня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у нього права на бюджетне відшкодування, у зв'язку з ввезенням товарів на митну територію України, а підтвердженням сплати податку є митна декларація, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, задоволено адміністративний позов частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2017 року №0000251202 у частині суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 70 212,16 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17 553,04 грн. Стягнено на користь позивача суму судового збору в розмірі 1 600,00 грн у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи адміністративний позов у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від №0000251202 від 11 квітня 2017 року, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки контролюючим органом сформована нова електронна митна декларація №110100001/2016/205613 (замість відкликаної №110100001/2016/205542), за якою товар 12 березня 2017 року випущений у вільний обіг, та в якій зазначено митну вартість у розмірі 1 073 349,00 грн та суму ПДВ, яку необхідно сплатити ТОВ ТЕХПРОМТОРГ ЛТД у розмірі 214 670,00 грн, що підтверджує факт здійснення митного контролю у відповідності до вимог Митного кодексу України, сплату ТОВ ТЕХПРОМТОРГ ЛТД митних зборів та інших платежів при митному оформленні товару та відповідно підтверджує право позивача на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту за квітень 2016 року.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У доводах касаційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного, належного та всебічного дослідження матеріалів справи, зважаючи на те, що при перевірці даних імпортних операцій контролюючим органом встановлено відхилення даних декларації позивача за квітень 2016 року з інформацією про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України, що свідчить про завищення суми податкового кредиту за квітень 2016 року на 70 212,00 грн.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку даних ТОВ ТЕХПРОМТОРГ ЛТД , задекларованих у податковій звітності з ПДВ щодо суми від'ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року, про що складено акт від 21 березня 2017 року №1460/20-40-12-02-26/38494904, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.1 статті 198, підпункту 200.1 статті 200, пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 із змінами і доповненнями, зареєстровано Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289, що призвело до завищення позивачем суми від'ємного значення ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2 та 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2017 року) у розмірі 70 411,00 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0000251202 від 11 квітня 2017 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 70 411,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 602,75 грн.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, стали висновки контролюючого органу про те, що при перевірці імпортних операцій встановлено відхилення даних декларації підприємства з Інформацією про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України, а саме: ТОВ ТЕХПРОМТОРГ ЛТД у декларації за квітень 2016 року задекларовано у рядку 11 декларації з ПДВ Ввезені на митну територію України товари необоротні активи та отримані від нерезидента на митній території України послуги обсяги придбання (без податку на додану вартість) на суму 1 073 349,0 грн, ПДВ складає 214 670,0 грн. По даних наявних інформаційних баз ДФС України (ІС Податковий блок Інформації про фактичне ввезення та вивезення товару за межі митної території України) обсяг імпорту за березень 2016 року (дата ВМД 12 березня 2016 року, ввезення філе мороженого минтая, заморожених частин лосося тихоокеанського) складає 722 289,20 грн, ПДВ 144 457,84 грн, що на переконання контролюючого органу, свідчить про завищення позивачем суми податкового кредиту за квітень 2016 року на суму 70 212,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ТЕХПРОМТОРГ ЛТД (Покупець) та компанією SENV SARL (Продавець) укладено контракт №23/11 від 23 листопада 2015 року, предметом якого є продаж продукції риби та морепродуктів, на виконання якого ТОВ ТЕХПРОМТОРГ ЛТД надано до митного оформлення електронну митну декларацію (ЕМД) від 11 березня 2017 року №110100001/2016/205542 з товаросупровідними документами та декларацією митної вартості.

Митна вартість товарів заявлена та розрахована декларантом відповідно до статті 58 Митного кодексу України за ціною договору, тобто за 1 (основним) методом визначення митної вартості, а саме: 1,2 Євро/кг на умовах поставки СFR- Одеса: товар 1 (філе морожене минтая) - загальна митна вартість склала - 432 216, 53 грн; товар 2 (заморожені частини лосося) - загальна митна вартість склала - 265 979, 40 грн.

В подальшому, електронним листом від 11 березня 2016 року №11/03 позивач повідомив митницю про бажання надати додаткові документи, на підставі чого позивачем 12 березня 2017 року було подано заяву в електронному вигляді на внесення змін до ЕМД з обґрунтуванням: небажання декларанта оформлювати ВМД з виправленнями та доповненнями. Внесення змін у реєстровану ЕМД, здійснюється шляхом її відкликання. Бажання декларанта надати додаткові документи та внести їх до графи 44 ЕМД, а саме комерційну пропозицію б/н від 22/11/2015 .

У зв'язку з тим, що внесення змін у зареєстровану ЕМД, здійснюється шляхом її відкликання, декларант 12 березня 2017 року подав нову ЕМД на товар: Філе морожене минтая та заморожені частини лосося тихоокеанського (філе) , який надійшов на адресу ТОВ ТЕХПРОМТОРГ ЛТД із Франції.

Контролюючим органом було зареєстровано ЕМД за №110100001/2016/205613, зі змісту якої вбачається, що митна вартість товарів заявлена та розрахована декларантом на підставі отриманої комерційної пропозиції б/н від 22/11/2015, відповідно до статті 64 Митного кодексу України за ціною договору, а саме: товару 1 (філе морожене минтая) -1,41 дол. США/кг (загальна митна вартість склала - 473 741, 58 грн); товар 2 (заморожені частини лосося) - 2,9 дол. США/кг (загальна митна вартість 599 607, 46 грн. Тобто загальна митна вартість за вказаною декларацією становить 1 073 349,00 грн та ПДВ у розмірі 214 669,81 грн.

Відтак, митна вартість, заявлена декларантом визнана контролюючим органом, митна декларація оформлена 12 березня 2017 року, а товар випущено у вільний обіг.

Водночас, згідно із абзацу ґ пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Водночас, відповідно до положень пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що податкове законодавство зобов'язує платника податку на додану вартість сплатити вказаний податок при імпорті та надає йому право на податковий кредит на суму фактично сплаченого податку саме на підставі митної декларації.

Підпунктом б пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, згідно із пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При цьому, у пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Тобто достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із ПДВ при імпорті товарів, придбаних у нерезидента, є належним чином оформлена митна декларація.

Водночас, аналіз вищезазначених норм дозволяє визначити перелік підстав для отримання бюджетного відшкодування при ввезенні товарів на митну територію України, до яких відносяться, зокрема: фактична оплата податку, яка, у разі ввезення товарів на митну територію України, підтверджується виключно митною декларацією, оформленою відповідно до вимог законодавства.

Отже, у разі ввезення товарів на митну територію України підтвердженням сплати податку є митна декларація, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства, а платник податку має право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Як вбачаться з матеріалів справи, контролюючий орган при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення посилається на необізнаність щодо відкликання ТОВ ТЕХПРОМТОРГ ЛТД ЕМД №110100001/2016/205542 та випуск митницею товару у вільний обіг 12 березня 2017 року за новою ЕМД № 110100001/2016/205613.

Однак, внесення відомостей щодо відкликання митних декларацій до баз даних та передача до відповідних органів податкової служби є обов'язком митного органу, а не платника податків у силу положень пункту 33 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року N450.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що зважаючи на формування контролюючим органом нової електронної митної декларації №110100001/2016/205613 (замість відкликаної №110100001/2016/205542), за якою товар 12 березня 2017 року випущений у вільний обіг, та в якій зазначено митну вартість у розмірі 1 073 349,00 грн та суму ПДВ, яку необхідно сплатити позивачу у розмірі 214 670,00 грн, що, свідчить про проведення відповідачем митного контролю у відповідності до вимог Митного кодексу України, на виконання якого позивач сплатив митні збори та інші платежі при митному оформленні товару на користь митного органу, та, відповідно підтверджує наявність права позивача на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту за квітень 2016 року на суму 214 670,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, враховуючи, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного суду України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року у справі №820/1813/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду