Рішення

від 27.02.2018 по справі 905/118/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.2018 Справа № 905/118/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом : Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» , м.Краматорськ, в особі відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтепломережа» , м.Мирноград

до відповідача : Комунального лікувально-профілактичної установи Селидівської міської стоматологічної поліклініки, м. Селидове

про стягнення заборгованості у сумі 67292,37грн., 3% річних в розмірі 903,86грн., інфляційних втрат в розмірі 3022,87грн.

За участю уповноважених представників :

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю №юр/3199 від 29.12.2017р.);

від відповідача: не з'явився.

Відповідно до вимог ст.223 ГПК України судовий розгляд здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 27.02.2018р. суд виходив до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» , м.Краматорськ, в особі відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтепломережа» , м.Мирноград звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Комунальної лікувально-профілактичної установи Селидівської міської стоматологічної поліклініки, м. Селидове про стягнення заборгованості у сумі 67292,37грн., 3% річних в розмірі 903,86грн., інфляційних втрат в розмірі 3022,87грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про закупівлю теплової енергії за державні кошти №11/17 від 25.01.2017р. з оплати поставленої теплової енергії, внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись ст.ст. 526 , 527 , 530, 599, 612, 6 25 Цивільного кодексу України, ст. 171, 193 , 216-218 Господарського кодексу України, ст. 24 Закону України Про теплопостачання .

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти №11/17 від 25.01.2017р. з додатками; облікову картку контрагента; акт обстеження опалювальних площ від 25.01.217р.; додаткові угоди №1 від 25.01.2017р., №2 від 05.10.2017р.; рахунки: №188 від 25.01.2017р., №229 від 20.02.2017р., №298 від 20.03.2017р., №388 від 10.04.2017р., №1 від 24.10.2017р., №85 від 27.11.2017р., №74 від 20.11.2017р.; акт про підключення об'єкту до системи централізованого опалення від 17.10.2016р.; акт про відключення об'єкту від системи централізованого опалення від 04.04.2017р.; акт про підключення об'єкту до системи централізованого опалення від 18.10.2017р.; акти прийому-передачі теплової енергії №188 за січень 2017р., №228 за лютий 2017р., №303 за березень 2017р., №354 за квітень 2017р., №2 за жовтень 2017р., №82 за листопад 2017р., №69 за листопад 2017р.; рішення виконавчого комітету Селидівсьої міської ради №133 від 28.09.2016р., №58 від 03.04.2017р., розпорядження №163-р від 10.1.02017р.; претензії: №118 від 02.08.2017р., №143 від 18.09.2017р., №213 від 26.12.2017р.; акти звірки взаємних розрахунків; виписки з банківського рахунку; інформаційну довідку від 02.01.2018р. про відсутність відомостей щодо проваджень по справі про банкрутство відносно відповідача; постанови НКРЕКП №2690 від 29.10.2015р., №1390 від 30.04.2015р., №54 від 28.01.2016р., №782 від 05.05.2016р., №1210 від 30.06.2016р., №1757 від 29.09.2016р., №2126 від 02.12.2016р., №2439 від 29.12.2016р.; правоустановчі документи.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: довідка б/н від 14.02.2018р. про відсутність у провадженні господарських судів України або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує спори, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей предмет і з тих же підстав, а також про відсутність провадження по справі про банкрутство відносно відповідача.

27.02.2018р. через канцелярію суду позивач надав заяву про закриття провадження в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 24201,38грн., в якій останній повідомив суд, що 21.01.18р. відповідачем на рахунок позивача перераховано 24201,38грн., у зв'язку з чим заборгованість складає 43090,99грн. До вказаного листа додана виписка з банківського рахунку та акт звірки взаємних розрахунків.

Представник позивача у судове засідання 27.02.2018р. з'явився, позовні вимоги підтримав та з урахуванням часткової оплати боргу просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 43090,99грн., 3% річних в розмірі 903,86грн., інфляційних втрат в розмірі 3022,87грн.

Представник відповідача у судове засідання 27.02.2018р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою, визначеною за матеріалами справи. Обізнаність відповідача про розгляд справи також підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового підправлення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2017р. між сторонами був укладений договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти №11/17 (далі - договір), згідно умов якого теплопостачальна організація зобов'язалась поставляти споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором.

Додатком №1 до договору сторони узгодили планові обсяги постачання теплової енергії на потреби опалення споживачу.

Також сторонами були підписані Додатки №2 та №3, якими було закріплено схему теплотраси, що перебуває на балансі споживача та умови припинення подачі теплової енергії.

В п.п.5.1.,5.2 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі, а розрахунковим періодом є календарний місяць (кінцевий строк оплати спливає в останній день розрахункового місяця).

Відповідно до п.7.2.2 договору, споживач теплової енергії зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі пред'явленого теплопостачальною організацією рахунку, в розмірі вартості, зазначеної в додатку №1, кількості теплоенергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Теплопостачальна організація наприкінці розрахункового місяця підтверджує використання коштів, як попередньої оплати, остаточним рахунком та актом приймання-передачі теплової енергії (п.5.3 договору).

Також згідно з п. 5.4 договору, для споживачів, які розраховуються за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем у період з 25-го по 30 (31) число розрахункового місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Строк дії договору був узгоджений в п.12.1, відповідно до якого договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2017р., та відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2017р.

Позивач, виконуючи свої обов'язки за договором з січня 2017р. по листопад 2017р. надав теплову енергію відповідачу у нежитлове приміщення за адресою: м.Селидове, вул.Гоголя, 10.

Для отримання оплати переданої теплової енергії позивач щомісячно виставляв відповідачу рахунки, а саме: №188 від 25.01.2017р., №229 від 20.02.2017р., №298 від 20.03.2017р., №388 від 10.04.2017р., №1 від 24.10.2017р., №85 від 27.11.2017р., №74 від 20.11.2017р., в яких зазначено діючий тариф та суму необхідну до сплати, всього на 97127,24грн., які були отримані відповідачем.

Між тим, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленої теплової енергії виконав частково.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії, позивач неодноразово направляв відповідачу претензії: №118 від 02.08.2017р., №143 від 18.09.2017р., №213 від 26.12.2017р., які не були задоволені останнім.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання своїх зобов'язань з оплати поставленої теплової енергії та стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами договору про закупівлю теплової енергії за державні кошти №11/17 від 25.01.2017р.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору про закупівлю теплової енергії за державні кошти №11/17 від 25.01.2017р., суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про постачання енергетичними ресурсами.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від належного виконання обов'язку із здійснення платежу за отриману теплову енергію відповідно до умов договору про закупівлю теплової енергії за державні кошти №11/17 від 25.01.2017р. у встановлений термін.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленої теплової енергії. Так, рахунок №188 від 25.01.2017р. був оплачений у повному обсязі; за рахунком №229 від 20.02.2017р., були здійснені оплати на загальну суму 5679,18грн.; за рахунком №1 від 24.10.2017р. було сплачено 464,42грн.; за рахунком №74 від 20.11.2017р. сплачено 3547,57грн., за рахунком №85 від 27.11.2017р. сплачено 1278,93грн.

Таким, чином, у відповідача станом на час звернення позивача з позовом до суду була наявна заборгованість перед позивачем в сумі 67292,37грн.

При цьому, судом встановлено, що під час розгляду справи, відповідачем здійснена часткова оплата суми основного боргу в розмірі 24201,38грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки з банківського рахунка.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 24201,38грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З наведених підстав суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу частині 24201,38грн. на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем з оплати спожитої теплової енергії становить 43090,99грн.

Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 43090,99грн.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 903,86грн., інфляційних втрат в розмірі 3022,87грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат періоди, правові підстави, порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині в повному обсязі та стягнення 3% річних в розмірі 903,86грн., інфляційних втрат в розмірі 3022,87грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 46, 74, 77, 86, 123, 129, 178, 231, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» , м.Краматорськ, в особі відокремленого підрозділу «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтепломережа» , м.Мирноград до Комунального лікувально-профілактичної установи Селидівської міської стоматологічної поліклініки, м. Селидове про стягнення заборгованості у сумі 67292,37грн., 3% річних в розмірі 903,86грн., інфляційних втрат в розмірі 3022,87грн. задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 24201,38грн.

Стягнути з Комунального лікувально-профілактичної установи Селидівської міської стоматологічної поліклініки (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, 10, ЄДРПОУ 03095892) на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго" (84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2, ЄДРПОУ 03337119) в особі Відокремленого підрозділу "Виробнича одиниця обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго""Димитровтепломережа" (85327, Донецька область, м.Мирноград, мікрорайон Молодіжний, буд. 16а, ЄДРПОУ 38311229) основний борг у сумі 43090,99грн., 3% річних в розмірі 903,86грн., інфляційні втрати в розмірі 3022,87грн., а також витрати з оплати судового збору в розмірі 1762,00грн.,

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У судовому засіданні 27.02.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 28.02.2018р.

Суддя Я.О. Левшина