Ухвала

від 28.02.2018 по справі 914/1795/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.02.2018 р. Справа № 914/1795/17

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Гутьєва В.В. ,

судді Цікало А.І., Морозюк А.Я.,

при секретарі Петровській Н.Я.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБР", с. Поріччя Яворівського р-ну Львівської області

про розстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р.

у справі № 914/1795/17

за позовом: Фізичної особи-підприємця Говорун Ірини Олександрівни, м. Вінниця

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБР", с. Поріччя Яворівського р-ну Львівської області

про стягнення заборгованості на суму 70 229,91 грн.

за участю представників:

від позивача (стягувача) : не з'явився

від відповідача (заявника) : Іванов О.О. - адвокат

ВСТАНОВИВ:

Суть заяви: Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 позов Фізичної особи-підприємця Говорун Ірини Олександрівни задоволено частково, вирішено стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБР" (81076, Львівська область, Яворівський район, с. Поріччя, вул. Тараса Шевченка, 13А; код ЄДРПОУ № 33665597) на користь позивача Фізичної особи-підприємця Говорун Ірини Олександрівни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 62 524,80 грн. - суми попередньої оплати та 1 424,48 грн. судового збору. У задоволенні решти вимог Фізичної особи-підприємця Говорун Ірини Олександрівни судом відмовлено.

20.02.2018 р. на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБР" про розстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 (за вхідн. № 483/18 від 20.02.2018 р.).

Ухвалою суду від 21.02.2018 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБР" про розстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 прийнято та призначено до розгляду на 28.02.2018 р.

28.02.2018 р. представник відповідача (заявника) в судове засідання з'явився, заяву про розстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 підтримав повністю з підстав, викладених у заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

28.02.2018 р. представник позивача (стягувача) в судове засідання не з'явився. 27.02.2018 р. на електронну адресу суду надійшов відзив від позивача (стягувача) на заяву ТзОВ "ІБР" про розстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 без цифрового електронного підпису. Відповідно до ч.8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Окрім цього, відповідно до п. 1.5.6 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, згідно якого електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом. Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати оригінал документа в паперовій формі (п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28). 28.02.2018 р. на адресу суду після завершення судового засідання і прийняття рішення за заявою ТзОВ "ІБР" про розстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 надійшов відзив позивача - Фізичної особи-підприємця Говорун І. О. на заяву про розстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р., відповідно до якого позивач (стягувач) просить суд відмовити у задоволенні заяви ТзОВ "ІБР" про розстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника відповідача (заявника), суд встановив:

20.02.2018 р. на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБР" про розстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 (за вхідн. № 483/18 від 20.02.2018 р.).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 позов Фізичної особи-підприємця Говорун Ірини Олександрівни задоволено частково, вирішено стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБР" (81076, Львівська область, Яворівський район, с. Поріччя, вул. Тараса Шевченка, 13А; код ЄДРПОУ № 33665597) на користь позивача Фізичної особи-підприємця Говорун Ірини Олександрівни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 62 524,80 грн. - суми попередньої оплати та 1 424,48 грн. судового збору. У задоволенні решти вимог Фізичної особи-підприємця Говорун Ірини Олександрівни судом відмовлено.

26.12.2017 р. на виконання рішення суду від 05.12.2017 р. Господарським судом Львівської області видано наказ (бланк № 044231).

26.01.2018 р. постановою Яворівського РВДВС ГТУЮ у Л/о відкрито виконавче провадження ВП № 55626868 з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 26.12.2017 р.

У заяві ТзОВ "ІБР" про розстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 заявник просить розстрочити виконання рішення суду рівними частинами до лютого 2019 року по 5 329,11 грн. 28.02.2018 р. в судовому засіданні представник ТзОВ "ІБР" усно уточнив прохальну частину заяви про розстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р. та просив суд розстрочити виконання рішення суду від 05.12.2017 р. до грудня 2018 р. по 6 253,00 грн.

Як зазначено у заяві ТзОВ "ІБР" та підтверджено доданими до заяви доказами про розстрочку виконання рішення, діяльність ТзОВ "ІБР" за останні три роки є збитковою. На підприємстві з метою економії коштів відбулася оптимізація робочих місць з істотним їх зменшенням. ТзОВ "ІБР" має кілька не повернутих позик. Нерухоме майно товариства перебуває в іпотеці. Усі кошти, які надходять на поточний рахунок спрямовуються на сплату податків, заробітної плати та на закупівлю сировини для продовження діяльності підприємства. Вільних обігових коштів підприємство не має. Станом на 29.12.2017 р. збиток підприємства становив 1 487 581,68 грн. Заборгованість за договорами позики становить 11 064 000,00 грн. При виконанні рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 за відсутності коштів на рахунку, а також у зв'язку із перебуванням нерухомості в іпотеці, очевидним є ризик звернення стягнення на обладнання, сировину та залишки готової продукції. Наведені обставини істотно ускладнюють виконання рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17, а розстрочка його виконання надасть можливість виконати рішення суду, зберегти виробництво, робочі місця та уникнути процедури ліквідації товариства.

На підтвердження скрутного фінансового становища ТзОВ "ІБР" долучено до матеріалів справи копію фінансового звіту ТзОВ "ІБР" за 2015 р., 2016 р., копію звіту бухгалтерського рахунку 79 за 2017 р., копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 6851 за січень 2018 р., копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 за січень 2018 р., копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 311 за серпень 2017 р. - січень 2018 р., довідку ПАТ Ідея Банк про рух коштів за період з 01.08.2017 р. до 31.01.2018 р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, індексний номер витягу 45140371 від 06.10.2015 р., договір № 18/01-18 поворотної фінансової допомоги від 18.01.2018 р., договір № 20/11-17 поворотної фінансової допомоги від 20.11.2017 р., договір № 30/10-17 поворотної фінансової допомоги від 30.10.2017 р., договір № 25/10-17 поворотної фінансової допомоги від 25.10.2017 р., договір № 17/10-17 поворотної фінансової допомоги від 17.10.2017 р., договір № 14/09-17 поворотної фінансової допомоги від 14.09.2017 р., договір № 08/09-17 поворотної фінансової допомоги від 08.09.2017 р., договір № 21/08-17 поворотної фінансової допомоги від 21.08.2017 р., договір № 24/07-17 поворотної фінансової допомоги від 24.07.2017 р., штатний розпис працівників ТзОВ "ІБР". Долучені до матеріалів справи фінансові та бухгалтерські документи підтверджують складне фінансове становище боржника, оскільки станом на 29.12.2017 р. збиток підприємства становив 1 487 581,68 грн., заборгованість ТзОВ "ІБР" за договорами позики становить 11 064 000,00 грн. Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, індексний номер витягу 45140371 від 06.10.2015 р. вбачається, що майно боржника передано в іпотеку, іпотекодержателем є ПАТ Акціонерно-комерційний банк Львів .

Розглянувши заяву ТзОВ "ІБР" про відстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 3 ст. 331 ГПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України.

Згідно з п. 7.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

У відповідності до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо; крім цього, господарський суд також враховує можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все передбачає такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускає їх настання.

Таким чином, ухвала про розстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи фінансових та бухгалтерських документів боржника, а саме з рядка 2350 звіту про фінансові результати за 2015 рік, фінансові показники відповідача (боржника) свідчать про збитковість підприємства, зокрема, в 2014 р. збиток становив 593,2 тис. грн., в 2015 р. збиток становив 1845,2 тис. грн., в 2016 р. збиток становив 1395,0 тис. грн. З Аналізу 79 рахунку в 2017 р. збиток становив 1487,4 тис. грн.

Як на підставу для розстрочки виконання рішення суду рівними частинами боржник посилається на те, що діяльність ТзОВ "ІБР" за останні три роки є збитковою. На підприємстві з метою економії коштів відбулася оптимізація робочих місць з істотним їх зменшенням. На підприємстві наявна заборгованість із заробітної плати перед працівниками боржника. Підприємство займається виготовленням продукції, збут якої має сезонний характер. ТзОВ "ІБР" має кілька не повернутих позик. Нерухоме майно товариства перебуває в іпотеці. Усі кошти, які надходять на поточний рахунок спрямовуються на сплату податків, заробітної плати та на закупівлю сировини для продовження діяльності підприємства. Вільних обігових коштів підприємство не має. Станом на 29.12.2017 р. збиток підприємства становив 1 487 581,68 грн. Заборгованість за договорами позики становить 11 064 000,00 грн. При виконанні рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 за відсутності коштів на рахунку, а також у зв'язку із перебуванням нерухомості в іпотеці, очевидним є ризик звернення стягнення на обладнання, сировину та залишки готової продукції, відтак, вказані обставини можуть призвести до зупинення виробництва. Як зазначив у судовому засіданні представник відповідача (заявника) вказані обставини об'єктивно вплинули на неможливість негайного виконання рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 у встановлені строки.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що боржник (відповідач) виготовляє газобетонні блоки, які використовуються в будівництві, а будівельні роботи носять сезонний характер, відтак, реалізація продукції боржника теж носить сезонний характер. Також суд враховує ту обставину, що нерухоме майно боржника перебуває в іпотеці, відтак при виконанні наказу Господарського суду Л/о від 26.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 про стягнення суми боргу може бути звернуто стягнення на обладнання, а відповідно, припинено виробництво продукції, що унеможливить виконання рішення суду та інших зобов'язань боржника.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковим до виконання; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 55, ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129).

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012 р. зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. №11-рп/2012 зазначено, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

При вирішенні поданої боржником заяви, судом також враховано рішення Конституційного суду України від 26.06.2013 року у справі № 5-рп/2013, в якому зазначено, що ухвала господарського суду про відстрочку або розстрочку виконання рішення спрямована на забезпечення повного виконання судового рішення та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, зокрема, у справі Жовнер проти України , заява № 56848/00, рішення від 29.06.2004 р. зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Розстрочення за свою суттю є організацією та створенням умов для виконання рішення суду, у вигляді зміни порядку його виконання шляхом встановлення відповідного графіку виконання, та з урахуванням інтересів стягувача та боржника.

Враховуючи вищенаведене, факт звернення відповідача із заявою про розстрочку виконання рішення не є свідченням ухилення від виконання грошового зобов'язання, а розстрочка погашення боргу буде в інтересах обох сторін, оскільки надасть матеріальну можливість боржнику спрямувати кошти для погашення боргу.

Приписами ч.ч.1-3 статті 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відтак, розглянувши заяву ТзОВ "ІБР" про відстрочку виконання рішення суду від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку заяву ТзОВ "ІБР" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Л/о від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 задоволити частково, розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 до 05.12.2018 р. та встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІБР" наступний порядок сплати суми коштів, зазначених у рішенні: березень 2018 р. - 5681,00 грн. попередньої оплати та 1 424,48 грн. судового збору; квітень 2018 р. - 7105,48 грн. попередньої оплати; травень 2018 р. - 7 105,48 грн. попередньої оплати; червень 2018 р. - 7 105,48 грн. попередньої оплати; липень 2018 р. - 7105,48 грн. попередньої оплати; серпень 2018 р. - 7 105,48 грн. попередньої оплати; вересень 2018 р. - 7105,48 грн. попередньої оплати; жовтень 2018 р. - 7105,48 грн. попередньої оплати; листопад 2018 р. - 7105,48 грн. попередньої оплати. У задоволенні решти вимог заяви ТзОВ "ІБР" необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІБР" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 задоволити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2017 р. у справі № 914/1795/17 до 05.12.2018 р. та встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІБР" наступний порядок сплати суми коштів, зазначених у рішенні:

Березень 2018 р. - 5 681,00 грн. попередньої оплати та 1 424,48 грн. судового збору;

Квітень 2018 р. - 7 105,48 грн. попередньої оплати;

Травень 2018 р. - 7 105,48 грн. попередньої оплати;

Червень 2018 р. - 7 105,48 грн. попередньої оплати;

Липень 2018 р. - 7 105,48 грн. попередньої оплати;

Серпень 2018 р. - 7 105,48 грн. попередньої оплати;

Вересень 2018 р. - 7 105,48 грн. попередньої оплати;

Жовтень 2018 р. - 7 105,48 грн. попередньої оплати;

Листопад 2018 р. - 7 105,48 грн. попередньої оплати.

3. У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і підлягає оскарженню відповідно до норм статей 256, 257 ГПК України

Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01.03.2018 р.

Головуючий суддя Гутьєва В.В.

Суддя Цікало А.І.

Суддя Морозюк А.Я.