Постанова

від 01.03.2018 по справі 820/5615/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 р. Справа № 820/5615/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Красноградського навчально-виховного комплексу (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу) №2 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з адміністративним позовом до Красноградського навчально-виховного комплексу (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу) №2 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Красноградського навчально-виховного комплексу (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу) №2 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул.Благовіщенська, буд.57, зупинити повністю, у зв'язку з чим зобов'язати негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з покладенням на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язку щодо забезпечення виконання цього рішення в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами проведеної перевірки відповідача встановлено низку порушень вимог законодавства у сфері (з питань) техногенної та пожежної безпеки у Красноградському навчально-виховному комплексі (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу) №2 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, які, на думку позивача, унеможливлюють експлуатацію об'єктів Красноградського навчально-виховного комплексу (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу) №2 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області.

Відповідач в обґрунтування заперечень на позов та письмових пояснень, наданих через канцелярію суду, зазначив, що порушення, зазначені в акті перевірки, усунуто частково, оскільки така процедура потребує значних коштів, які не були виділені.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог процесуального законодавства.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні з 27.02.2018.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частин 2, 3 статті 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Відповідно до ч.3 ст.55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Суд зазначає, що Красноградський навчально-виховний комплекс (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу) №2 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області є юридичною особою, а тому представництво інтересів відповідача може здійснювати не тільки директор Красноградського навчально-виховного комплексу (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу) №2, а й будь-який уповноважений представник, повноваження якого підтверджені відповідно до вимог ст.59 КАС України.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про відсутність поважних причин неявки представника відповідача у судове засідання.

Окрім того, суд зазначає, що необґрунтоване відкладення розгляду справи суперечить вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, оскільки вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 6 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Враховуючи, що провадження у справі відкрито 30.11.2017, 15.02.2018 закінчено підготовче провадження у справі, з огляду на достатність наявних в матеріалах справи доказів, які повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами.

Згідно з п.4 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності зазначає наступне.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №643-р від 20.09.2017 "Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу №78 від 05.10.2017 "Про проведення позапланових перевірок об'єктів", посвідчення на проведення перевірки №219 від 03.11.2017 Красноградським районним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у Красноградському навчально-виховному комплексі №2 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул.Благовіщенська, буд.57.

За результатами перевірки складено акт №202 від 10.11.2017 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та винесено припис №163 від 10.11.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до опису виявлених порушень, зафіксованих у акті №202 від 10.11.2017, під час перевірки суб'єктом владних повноважень встановлено, що приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією з виводом сигналу на пульт спостереження; будівлю не забезпечено пристроями від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; не проведено очищення вентиляційних каналів; неукомплектований пожежний щит первинними засобами гасіння пожежі згідно норм належності; шляхи евакуації не обладнані евакуаційним освітленням; двері евакуаційних виходів не забезпечено пристроями для самозачинення; на першому поверсі допущено захаращення евакуаційних дверей; в їдальні допущено користування пошкодженою електророзеткою; в підвалі допускається складування горючих матеріалів; в протипожежних перешкодах, що відокремлюють електрощитову, влаштовано отвір, не заповнений матеріалом з нормативною межею вогнестійкості; на другому поверсі приміщення холу не відокремлене від сходової клітки дверима з пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах; в кабінеті №8 влаштована та використовується тимчасова електромережа; в кабінеті вчителя з фізичного виховання використовується побутовий електронагрівальний прилад без негорючих теплоізоляційних підставок; з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

До суду не надано доказів оскарження акту №202 від 10.11.2017 та припису №163 від 10.11.2017; акт підписано директором ОСОБА_2 без зауважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Частиною 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону №877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною 2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Судом встановлено, що перевірка відповідача проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та розпорядження Кабінету Міністрів України №643-р від 20.09.2017 "Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідачем надано до суду як докази усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, наступні документи: копії листів до відділу освіти Красноградської райдержадміністрації про потреби на виконання опису виявлених порушень та припису №163 від 10 листопада 2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, копії актів повторної перевірки та очищення димових вентиляційних каналів комунально побутових об'єктів, житлових та громадських будинків, світлини фактичного виконання (№ з/п 4, 6, 7, 12 опису виявлених порушень), копію рішення Красноградської районної ради від 24 листопада 2017 року № 562 - VII "Про внесення змін до Комплексної програми "Новий освітній простір Красноградщини" на 2015-2019 роки (зі змінами)", копії договору №08/12-1 від 08.12.2017 про придбання протипожежних дверей із ДП "ХСЦЕНТР" КП "ХСС"; договору підряду №04/12-1 від 04.12.2017 на виконання капітального ремонту по заміні дверних блоків у Красноградському навчально-виховному комплексі №2; договору №10/160 від 15.12.2017 року із ДП "Харківспецналадка" колективного підприємства "Харківспецсервіс" про надання послуг з розробки робочого проекту блискавкозахисту, копію листа до Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій у Харківській області та до Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій Харківській області Красноградський районний відділ про фактично вжиті заходи та виконані роботи на виконання опису виявлених порушень та припису №163 від 10 листопада 2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки; робочі проекти системи пожежної сигналізації і передачі тривожних повідомлень, системи оповіщення про пожежу, блискавкозахисту (копії договорів на розбробку проектно-кошторисної документації, копії актів здачі-приймання послуг за відповідними проектами), копію договору про виконання електромонтажних робіт по встановленню евакуаційного освітлення від 20.12.2017 №20, акту приймання виконаних підрядних робіт від 20.12.2017 №1, копію витягу з протоколу №3 засідання трудового колективу Красноградського НВК №2 від 09.11.2017 про адміністративне правопорушення учителя фізичного виховання ОСОБА_3, копії договорів підряду №19/04 від 29.01.2018 про виконання послуг з установки автоматичної пожежної сигналізації та системи тривожних сповіщень, №19/05 від 29.01.2018 про виконання послуг з установки системи сповіщення про пожежу, копію гарантійного листа ДП "Харківспецгасіння" колективного підприємства "Харківспецсервіс" №6 від 23.01.2018 про облаштування системи блискавкозахисту через 20 робочих днів з часу відтавання грунту та звільнення даху будівлі від снігу. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.76 КАС України).

Відповідно до приписів ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку наданим представником відповідача доказам з урахуванням вищенаведених приписів норм чинного законодавства, суд зазначає, що частина порушень, встановлених актом перевірки, відповідачем усунута, однак суд зазначає, що світлини не можуть слугувати належним доказом усунення порушень, оскільки з них неможливо встановити місце та якість усунення певного порушення.

Щодо гарантійного листа ДП "Харківспецгасіння" колективного підприємства "Харківспецсервіс" №6 від 23.01.2018 про облаштування системи блискавкозахисту, суд зазначає, що такий не лист не є доказом усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки не свідчить про усунення порушення щодо облаштування систем блискавкозахисту.

Докази виділення фінансування та укладення договорів підряду щодо установки автоматичної пожежної сигналізації та системи тривожних сповіщень, розробка проектів пожежної сигналізації та блискавкозахисту також не свідчать, що зазначені порушення усунуті на момент розгляду справи, оскільки до суду не надано доказів виконання робіт, зазначених у відповідних договорах підряду.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності".

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно з приписами пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об'єктах, а також у суб'єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або підвищують ризик розвитку пожеж.

Виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (як персоналу об'єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а саме неготовність до роботи системи протипожежного захисту у разі виникнення пожежі, перешкоджає її швидкому виявленню та ліквідації, повідомленню про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії її виникнення.

Відповідно до ч.2 ст.17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Приписами пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Відповідно до норм ст.3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципом пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, зафіксовані у акті перевірки, а саме: приміщення не обладнані автоматичною пожежною сигналізацією з виводом сигналу на пульт спостереження; будівлю не забезпечено пристроями від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; докази, що надані на підтвердження усунення таких порушень як неукомплектований пожежний щит первинними засобами гасіння пожежі згідно норм належності; двері евакуаційних виходів не забезпечено пристроями для самозачинення; на першому поверсі допущено захаращення евакуаційних дверей; в їдальні допущено користування пошкодженою електророзеткою; в підвалі допускається складування горючих матеріалів; в протипожежних перешкодах, що відокремлюють електрощитову, влаштовано отвір, не заповнений матеріалом з нормативною межею вогнестійкості; на другому поверсі приміщення холу не відокремлене від сходової клітки дверима з пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах; в кабінеті №8 влаштована та використовується тимчасова електромережа; з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, не можуть ввжатися судом належними та достатніми, суд вважає, що наявні підстави для зупинення експлуатації будівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Красноградського навчально-виховного комплексу (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу) №2 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул.Благовіщенська, буд.57 шляхом зобов'язання відповідача негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що з огляду на набрання чинності 15.12.2017 новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду відповідно до приписів ст.371 КАС України не входить до переліку рішень суду, які виконуються негайно.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015, вул.Шевченка, буд.8, м.Харків, 61013) до Красноградського навчально-виховного комплексу (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу) №2 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області (код ЄДРПОУ 24135532, вул.Благовіщенська, буд.57, м.Красноград, Харківська область, 63304) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити.

До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатацію будівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Красноградського навчально-виховного комплексу (загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу) №2 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області за адресою: Харківська область, м. Красноград, вул.Благовіщенська, буд.57, зупинити повністю, у зв'язку з чим зобов'язати негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, з покладенням на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язку щодо забезпечення виконання цього рішення в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 01 березня 2018 року.

Суддя Котеньов О.Г.