Постанова

від 28.02.2018 по справі 815/3697/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3697/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника апелянта Борака Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду, ухвалену у відкритому судовому засіданні о 09:57 год 19.10.2017 року в м.Одесі по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В липні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2017 р. №0017221401.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ" задоволено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до суду з апеляційною скаргою.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що при проведенні перевірки встановлено, що позивач уклав договори про надання послуг з ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ , ТОВ ІНТЕР-ТОРГ 2016 , ТОВ ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП , ТОВ БК АРКАДІЯ , ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП . Однак, не нараховані податкові зобов'язання з ПДВ на вартість придбаних (отриманих) робіт (послуг) згідно з зазначеними договорами про надання послуг, по яких не доведено зв'язок з господарською діяльністю та отримання доходу ТОВ ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ , а саме, не доведено з виконання яких саме робіт (послуг) на адресу замовників та по яким договорам пов'язані придбані роботи (послуги), в результаті яких заниженні податкові зобов'язання по ПДВ.

Таким чином апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог.

ТОВ "ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ" надало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що первинними документами бухгалтерського обліку наявними в матеріалах справи підтверджується належне виконання сторонами умов договорів з контрагентами, а також формування позивачем податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. Отриманий товар був оплачений позивачем, а на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Крім того, позивач зазначає, що за результатами перевірки не встановлено порушення заповнення первинних бухгалтерських документів та порядку їх обліку в бухгалтерському та в податковому обліку.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ зареєстровано 22.09.2011 р. Оболонською районною Державною адміністрацією у м. Києві за № 1069 102 0000 027924. Державну реєстрацію змін (нова редакція статуту) проведено 21.06.2012 р. за № 1069 105 0007 027924 (зміна адреси з 04074, м. Київ вул. Ярослава Івашкевича, 6-8 А, офіс 6 на адресу: 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 35, офіс 812).

Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Види діяльності позивача: код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; код КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у; код КВЕД 61.20 Діяльність у сфері безпровідного електрозв'язку (основний); код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.46-50 ).

Також встановлено, що позивача наявні ліцензії та дозволи на виконання відповідних робіт, а саме:

- ліцензія Серія АЕ №524689 Державної архітектурно-будівельної інспекції України у зв'язку з господарською діяльністю пов'язаною із створенням об'єктів архітектури. Згідно з додатком до ліцензії позивач має право здійснювати будівельні та монтажні роботи, а також монтаж інженерних мереж. (а.с.160-162);

- дозвіл №1012.15.32 Територіального управління державної служби гірничного нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві, який діє з 16.08.2012 р. до 16.08.2017 р.. Згідно з зазначеним дозволом позивач має право виконувати: роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000В; роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею грунту, з перекриття або робочого настилу; зведення, монтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин; зварювальні роботи (т.1 а.с.163);

- ліцензія Серія АЕ №522990 Державної служби з надзвичайних ситуацій, згідно з якою позивач має право надавати і виконувати роботи протипожежного призначення (т.1 а.с.164);

- ліцензія Серія АЕ №522038 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, що дає право позивачу надавати послуги з технічного обслуговування та експлуатації телемереж на території м. Миколаїв, м. Одеса, м. Вінниця, м. Кіровоград (т.1 а.с.165-166).

Відповідач на підставі направлень, плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказу здійснив планову виїзну документальну перевірку ТОВ ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2017 р.

За результатами перевірки складено акт від 20.06.2017 року № 661/15-32-14-01/37858904 про результати планової виїзної документальної перевірки (т.1 а.с.9-44).

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення рішення №0017221401 від 04.07.2017 року, яким збільшив суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 427 925,00 (т.1 а.с.45).

Вказані обставини визнані сторонами та суд не має обґрунтованого сумніву щодо їх достовірності.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зазначено, що за результатами перевірки не встановлено порушення заповнення первинних бухгалтерських документів та порядку їх обліку в бухгалтерському та в податковому обліку, а наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з пп.14.1.36. п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України податковий кредит до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10. ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів /послуг є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Таким чином формування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 року № 996-ХІУна даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з приписами ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні 1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. .

Так як встановлено під час апеляційного розгляду справи в суді, 01.04.2014 року між ТОВ ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ та ТОВ АСТЕШТ було укладено договір підтримки мережі радіозв'язку № АТМ14ГІ8Е320, відповідно до якого ТОВ ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ (виконавець), в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується протягом всього строку дії цього Договору за завданням Замовника виконувати/надавати наступні типи робіт/послуг: 1.1.1. планово-періодичне обслуговування; 1.1.2. Аварійно-відновлювальні роботи; 1.1.3. нестандартні роботи, а ТОВ Астеліт (Замовник) зобов'язується приймати та оплачувати належним чином виконані роботи.

Відповідно до умов цього договору, позивач повинен був виконувати періодичні роботи з ремонту та налагодження телефонних веж.

На виконання умов цього договору, позивачем було укладено договори з контрагентами, взаємовідносини з якими і були предметом перевірки, а саме, з ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ , ТОВ ІНТЕР - ТОРГ 2016 , ТОВ ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП , ТОВ БК АРКАДІЯ , ТОВ БК Інвест Груп .

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ІНТЕР-ТОРГ 2016 судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

01.06.2016 року між ТОВ ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ (Замовник) та ТОВ ІНТЕР- ТОРГ 2016 (Виконавець) було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого ТОВ ІНТЕР-ТОРГ 2016 зобов'язується виконати роботи (послуги), зокрема, усунення аварійних випадків в роботі обладнання, підключення внутрішнього електропостачання, електро-монтажні роботи.

Господарські операції між сторонами підтверджуються відповідним договором та додатками до нього, актами надання послуг, податковими накладними, виписками з банку, відповідними калькуляціями, нарядами-замовленнями, актами звіряння тощо.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ вбачається, що 01.03.2016 року між ТОВ ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ (Замовник) та ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ (Виконавець) було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого та ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ зобов'язується виконати роботи (послуги), зокрема, усунення аварійних випадків в роботі обладнання, підключення внутрішнього електропостачання, електро¬монтажні роботи.

Господарські операції між позивачем та ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ підтверджуються відповідним договором та додатками до нього, актами надання послуг, податковими накладними, виписками з банку, відповідними калькуляціями, нарядами-замовленнями, актами звіряння тощо.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП встановлено настпуне, що 01.03.2016 між ТОВ ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ (Замовник) та ТОВ ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП (Виконавець) було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого та ТОВ ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП зобов'язується виконати роботи (послуги), зокрема, підключення внутрішнього електропостачання, електро-монтажні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи, пусконалагодження системи живлення тощо.

Господарські операції між позивачем та ТОВ ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП підтверджуються відповідним договором та додатками до нього, актами надання послуг, податковими накладними, виписками з банку, відповідними калькуляціями, нарядами-замовленнями, актами звіряння тощо.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ БК АРКАДІЯ встановлено наступне, що 20.07.2015 року між ТОВ ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ (Замовник) та ТОВ БК АРКАДІЯ (Виконавець) було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого та ТОВ БК АРКАДІЯ зобов'язується виконати роботи (послуги), зокрема, підключення внутрішнього електропостачання, електро-монтажні роботи, пусконаладження системи живлення.

Господарські операції між позивачем та ТОВ БК АРКАДІЯ підтверджуються відповідним договором та додатками до нього, актами надання послуг, податковими накладними, виписками з банку, відповідними калькуляціями, нарядами-замовленнями, актами звіряння тощо.

Також щодо взаємовідносин ТОВ ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ з ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП встановлено, що 20.07.2015 року між позивачем (Замовник) та ТОВ БК Інвест Груп (Виконавець) було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого та ТОВ БК Інвест Груп зобов'язується виконати роботи (послуги), зокрема, вантажно- розвантажувальні роботи, організація доставки обладнання на об'єкти, усунення аварійних випадків в роботі обладнання.

Господарські операції між позивачем та ТОВ БК Інвест Груп підтверджуються відповідним договором та додатками до нього, актами надання послуг, податковими накладними, виписками з банку, відповідними калькуляціями, нарядами-замовленнями, актами звіряння тощо.

Разом з тим матеріалами справи встановлено, що після виконання господарських зобов'язань між позивачем та вищенаведеними контрагентами, в свою чергу між ТОВ ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ та ТОВ АСТЕЛІТ також було складено відповідні акти виконаних робіт, що спростовує доводи апелянта стосовно невідповідності наведених операцій господарській діяльності позивача.

Також судом встановлено, що згідно даних електронних витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Міністерства юстиції України ТОВ ІНТЕР-ТОРГ 2016 , ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ , ТОВ ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП , ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП (перейменовано в ТОВ ЛАЙТ БЕРНЕТ ) діючі підприємства, не знаходяться в стані припинення, банкрутства, ліквідації.

Колегія суддів зазначає, що включені ТОВ ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ до складу податкового кредиту спірні суми податку на додану вартість на відповідну дату підтверджені наявними в матеріалах справи податковими накладними, що були виписані ТОВ ІНТЕР-ТОРГ 2016 , ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ , ТОВ ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП , ТОВ БК АРКАДІЯ , ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, відповідно до якого Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст.526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.І та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Пунктом 1 статті 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що оскільки договори між позивачем та його контрагентами були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за цим договором (сплачені кошти, переданий товар), такі договори не визначені як фіктивні у спосіб відповідно до законодавства України, то апелянтом зроблено необгрунтований висновок про безтоварність та нереальність укладених між позивачем та його контрагентами угод.

Слід зазначити, що на момент укладення договорів з контрагентами, останні були належним чином зареєстровані та мали свідоцтва платника ПДВ. Зазначене підтверджується даними з офіційного сайту ДФС України.

Судова колегія зазначає, що позивач не повинен відповідати за можливі порушення податкового законодавства з боку його контрагентів. Платник не може вважатися не сумлінним, якщо на момент укладення угоди його контрагент був зареєстрований як платник ПДВ, а отже факт порушення контрагентами може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податковий орган доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому було відомо про порушення контрагентів, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Щодо доводів апелянта про завищення податкового кредиту на суму 42 667 грн. за правовідносинами з ТОВ ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ БОНА ФІДЕС , судова колегія зазначає, що податкове повідомлення-рішення на зазначену суму не виносилося, а в податкове повідомлення-рішення від 04.07.2017 року № 0017221401, що оскаржується, сума донарахувань - 42 667 грн. внесена не була.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту був віднесений податок на додану вартість у складі отриманих юридичних та консультаційних послуг від ТОВ ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ БОНА ФІДЕС в січні 2014р. згідно додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2014р. № 9008388852, що подана позивачем 09.02.2014р.

З урахуванням вимог п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання до сплати в бюджет за податковий період січень 2014р. у сумі - 42667 грн. не нараховується (перевірка проводилася в період з 30.05.2017р. по 13.06.2017р.) податкове повідомлення - рішення не складається.

Крім того зазначене було відображене перевіряючими на стор. 24, 25 Акту перевірки.

Таким чином, оскільки грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 42 667,00 грн. не було включене у суму донарахування згідно податкового повідомлення-рішення від 04.07.2017 року № 0017221401, посилання апелянта на вказані факти як на порушення є безпідставним.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов договорів з зазначеними вище контрагентами, а також формування позивачем податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. Отриманий товар був оплачений позивачем, а на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

З огляду на викладене постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим в запереченнях до адміністративного позову, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Повний тескт постанови складено та підписано 01.03.2018 року

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик