Постанова

від 24.10.2018 по справі 815/3697/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2018 року

Київ

справа №815/3697/17

адміністративне провадження №К/9901/47020/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 (суддя - Бойко О.Я.)

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 (головуючий суддя - Зуєва Л.Є., судді - Шевчук О.А., Федусик А.Г.)

у справі № 815/3697/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ

до Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ХІЛЛ ТЕЛЕКОМ ІНЖИНІРИНГ (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.07.2017 №0017221401.

Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про наявність у діяльності Товариства порушень законодавства при визначенні податкових зобов'язань, відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.07.2017 № 0017221401, стягнуто на корить позивача судовий збір у сумі 21 418,00 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями, ГУ ДФС в Одеській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову, невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017 складено акт від 20.06.2017.

В акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про наявність в діяльності позивача наступних порушень :

- п. 189.1 ст. 189, п. 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 951 950,00 грн.;

- постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 № 210 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою та вимог п. 2.3 гл. 2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні , затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 зі змінами та доповненнями;

-ст. 163, пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України, встановлено неутримання податку з доходів фізичних осіб з виплаченого доходу у сумі 58 935,00 грн., які не підтвердили діяльність з даного виду діяльності за спрощеною або загальною системою оподаткування такого доходу, що привело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 8840,25 грн.;

- відповідно до ст. 168 ПК України з урахуванням пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, донараховано військового збору у сумі 884,03 грн.

На цій підставі відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0017221401 від 04.07.2017, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 427 925,00 грн., з яких 951 950,00 грн. - податкове зобов'язання, 475 975,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач мотивує тим, що під час перевірки позивачем не надано доказів того, що укладені між Товариством та ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ , ТОВ ІНТЕР-ТОРГ 2016 , ТОВ ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП , ТОВ БК АРКАДІЯ , ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП договори про надання послуг виконувались у зв'язку з господарською діяльністю, а документами бухгалтерського обліку Товариства не доведено обсяг та умови виконання цих робіт.

Спірні правовідносини внормовано приписами ПК України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , статей 14, 44, 189, 198, 201 ПК України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ГУ ДФС в Одеській області щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладеного між Товариством та ТОВ Астеліт договору від 01.04.2014 підтримки мережі радіозв'язку, відповідно до якого позивач повинен був виконувати періодичні роботи з ремонту та налагодження телефонних веж.

При цьому судами враховано, що з метою належного виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором, укладеним з ТОВ Астеліт , Товариство уклало з ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ , ТОВ ІНТЕР-ТОРГ 2016 , ТОВ ГЛОБАЛ ІНВЕСТ ГРУП , ТОВ БК АРКАДІЯ , ТОВ БК ІНВЕСТ ГРУП господарські договори щодо виконання робіт, обумовлених додатками до цих договорів.

За наслідками виконання укладених між Товариством та його контрагентами договорів, ТОВ Астеліт склало акти виконаних робіт, що підтверджує фактичне виконання позивачем умов договору від 01.04.2014.

Натомість, в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), що кореспондується з положеннями частини 2 статті 77 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

Судами попередніх інстанцій дано належну оцінку всім доводам та запереченням сторін та зроблено правильний висновок щодо відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджують правильність викладеного в акті перевірки від 20.06.2017 висновку про неможливість урахування наслідків виконання вищезазначених господарських договорів при визначенні податкових зобов'язань Товариства.

Касаційна скарга ГУ ДФС в Одеській області не спростовує правильності доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по цитування норм податкового законодавства, не містить доводів та доказів того, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що регламентують спірні правовідносини, або невірно оцінені обставини справи, відтак не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова