Постанова

від 27.02.2018 по справі 826/2693/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року

Київ

справа №826/2693/17

адміністративне провадження №К/9901/2561/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МАЯДО до Державного реєстратора Скадовської районної державної адміністрації Бабича Владислава Володимировича, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова Олександра Олександровича, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ЕСКО , товариство з обмеженою відповідальністю МІГА-СЕРВІС , товариство з обмеженою відповідальністю К.С.М. - ПОТУЖНІ ДВИГУНИ , про визнання протиправними та скасування рішень за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю К.С.М. - ПОТУЖНІ ДВИГУНИ на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в складі судді Федорчука А.Б. від 22 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів Оксененка О.М., Губської Л.В., Сорочка Є.О. від 17 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2017 року ТОВ МАЯДО звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державного реєстратора Скадовської районної державної адміністрації Бабича Владислава Володимировича, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа Гречаної Руслани Тарасівни, Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округа Чижикова Олександра Олександровича про:

визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32316966 від 10 листопада 2016 року, № 32316216 від 10 листопада 2016 року, № 32406684 від 17 листопада 2016 року державного реєстратора Скадовської районної державної адміністрації Бабича Владислава Володимировича;

визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32589409 від 28 листопада 2016 року державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Руслани Тарасівни;

визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34903315 від 24 квітня 2017 року, № 34903492 від 24 квітня 2017 року державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова Олександра Олександровича.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державний реєстратор Бабич В.В. здійснив державну реєстрацію на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 19 вересня 2016 року за позовом ОСОБА_5 до ТОВ ВКФ ЕСКО в справі № 127/1108/14-ц, яке відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а листом Апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2016 року повідомлено про те, що така справа судом між вказаними сторонами не розглядалось, що дає підстави стверджувати про те, що рішення є підробленим, а отже, не могло бути законною підставою для вчинення реєстраційних дій. Реєстраційні дії вчинені державними реєстраторами Гречаною Р.Т. та Чижиковим О.О. є похідними від реєстрації, проведеної Бабичем В.В., а тому теж мають бути скасовані.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що державну реєстрацію припинення обтяження речового права на будівлі виробничої бази та земельну ділянку було проведено державним реєстратором на підставі підробленого рішення суду в рамках неіснуючої судової справи, а отже, скасуванню підлягають усі реєстраційні дії (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень), вчинені як на підставі зазначеного вище підробленого рішення суду, так і похідні (наступні) від них.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 жовтня 2017 року залишив постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року без змін, апеляційну скаргу ТОВ МІГА-СЕРВІС - без задоволення.

Третя особа - ТОВ К.С.М. - ПОТУЖНІ ДВИГУНИ не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулась із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, в якій просить скасувати наведені рішення судів попередніх інстанцій.

В касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій порушено принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів, оскільки вони не надали правової оцінки судовому рішенню, яке назване в справі підробкою та не перевірили цей факт в судовому засіданні. У зв'язку з цим скаржник вважає, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними та просить їх скасувати.

ТОВ МАЯДО надіслало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - в силі, виклавши доводи, наведені в адміністративному позові.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14 січня 2013 року між ТОВ МАЯДО (Постачальником), з однієї сторони, та ТОВ Виробничо-комерційна фірма ЕСКО (Покупцем), з іншої сторони, був укладений Договір поставки № 1701/13К, відповідно до якого Постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором поставки між ТОВ МАЯДО (Іпотекодержателем), з однієї сторони, та ТОВ ВКФ ЕСКО (Іпотекодавцем), з іншої сторони, було укладено Договір іпотеки від 15 липня 2013 року, предметом якого стало передання Іпотекодавцем в іпотеку Іпотекодержателю наступного нерухомого майна: будівель виробничої бази (загальна площа майна - 2830,7 кв. м) по виготовленню вікон, які розташовані за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка, вул. Леніна, б. 1, які мають у своєму складі: головний корпус 2002 року побудови, Б, загальною площею 1186,4 кв. м; очисна споруда 2002 року побудови, В, загальною площею 146,4 кв. м; прохідна 2009 pоку побудови, Д, загальною площею 18,2 кв. м; склад 2009 pоку побудови, Ж, загальною площею 734,6 кв. м; склад 2009 pоку побудови, 3, загальною площею 733,6 кв. м; прохідна 2009 pоку побудови, И, загальною площею 7,8 кв. м; будинок охорони 2009 pоку побудови, Р, загальною площею 3,7 кв. м; допоміжний корпус (незавершене будівництво), Л; гараж (незавершене будівництво), К; склад готової продукції (незавершене будівництво), О; виробничий корпус (незавершене будівництво), Н; склад (незавершене будівництво), М; тротуар; водонапірна башта; каналізаційні колодязі; мулозбірник; огорожа; бетонна площадка під кран; інженерний колодязь; підпірна стіна; адміністративний корпус (незавершене будівництво).

Вказаний вище предмет іпотеки (будівлі виробничої бази по виготовленню вікон) належав ТОВ ВКФ ЕСКО на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 185920, виданого Чорногородською сільською радою Макарівського району Київської області 07 листопада 2009 року на підставі рішення № 56 від 28 жовтня 2009 року. Державну реєстрацію права власності будівлі (виробничої бази по виготовленню вікон) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державним реєстратором Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області Живагою Олександром Васильовичем, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4737407 від 12 червня 2013 року, номер запису про право власності: 1268516, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 80809132227.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 3977639 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соломоновою В.В. було внесено запис про обтяження № 1659501 від 15 липня 2013 року, а рішенням № 3965717 від 15.07.2013 року - внесено запис про іпотеку № 1654224 від 15 липня 2013 року вищевказаного об'єкта нерухомого майна.

Другим об'єктом, переданим в іпотеку, стала земельна ділянка, кадастровий номер 3222788300:04:001:0013, площею 6,00 (шість) га, яка розташована за адресою: Київська обл., Макарівський рай., с. Чорногородка, що належала ТОВ ВКФ ЕСКО на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 155355, виданого Управлінням Держкомзему у Макарівському районі Київської області 23 лютого 2006 року на підставі Свідоцтва від 26 січня 2006 року № 107 (номер запису про право власності 1648141, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 104717732227).

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 3979334 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соломоновою В.В. було внесено запис про обтяження № 1660327 від 15 липня 2013 року, а рішенням № 3978899 від 15 липня 2013 року - внесено запис про іпотеку № 1660147 від 15 липня 2013 року вищевказаного об'єкта нерухомого майна.

06 грудня 2016 року позивачу стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вищевказані записи № 1659501 від 15 липня 2013 року (обтяження) та № 1654224 від 15 липня 2013 року (іпотека) стосовно будівель - відсутні, як і записи № 1660327 від 15 липня 2013 року (обтяження), № 1660147 від 15 липня 2013 року (іпотека) стосовно земельної ділянки, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 74918362 від 06 грудня 2016 року.

У той же час, будівлі та земельна ділянка були відчужені від ТОВ ВКФ ЕСКО на користь ТОВ МІГА-СЕРВІС відповідно до договору купівлі-продажу від 28 листопада 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною Р.Т., державну реєстрацію якого проведено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32589409 від 28 листопада 2016 року (одне рішення на два об'єкти - будівлі та земельну ділянку).

Державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чижиковим О.О. прийнято рішення № 34903315 від 24 квітня 2017 року, яким зареєстрований перехід права власності на виробничу базу по виготовленню вікон та земельну ділянку під нею за новим суб'єктом - приватним підприємством К.С.М. - ПОТУЖНІ ДВИГУНИ , а рішенням № 34903492 від 24 квітня 2017 року зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку.

Позивач вважає, що відповідачі діяли не в порядку і спосіб, передбачених Конституцією та законами України, а також з перевищенням наданих їм законом повноважень, що призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження державного реєстратора та порядок їх реалізації визначаються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-IV (з подальшими змінами та доповненнями), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (зі змінами та доповненнями), постановою Кабінету Міністрів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127 (зі змінами та доповненнями).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, підставою для скасування вищевказаних записів державним реєстратором Бабичем В.В. було рішення Апеляційного суду Київської області по справі № 127/1108/14-ц від 13 вересня 2016 року за позовом ОСОБА_5 до ТОВ ВКФ ЕСКО .

Згідно довідок Апеляційного суду Київської області від 28 листопада 2016 року та Макарівського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року вих. №5/39/2016, справа №127/1108/14-ц, наданих на запити позивача, в провадженні даних судів не перебували справа вказаним номером за позовом ОСОБА_5 до ТОВ ВКФ ЕСКО .

Крім того, суди перевірили, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень також не зареєстроване рішення вказаних судів у справі № 127/1108,14-ц.

Частина перша статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Таким чином, одним із документів, що підтверджує припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1127 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

При цьому, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності №1666-VIII від 06 жовтня 2016 року були внесені зміни до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших підзаконних актів, які набули чинності 02 листопада 2016 року, тобто до вчинення оскаржуваних дій.

Відповідно до пункту першого частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1666-VIII встановлено, що до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З огляду на викладене, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, державний реєстратор зобов'язаний при отриманні рішення суду перевірити наявність такого рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а в разі його відсутності надіслати запит на адресу суду для підтвердження наявності такого рішення.

Державним реєстратором Бабичем В.В. не було здійснено перевірки наявності (дійсність) одержаного для державної реєстрації судового рішення шляхом перевірки в Єдиному державному реєстрі судових рішень та направлення запиту до Апеляційного суду Київської області.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що вказане рішення Апеляційного суду Київської області по справі № 127/1108/14-ц від 13 вересня 2016 року не несе жодних правових наслідків та, відповідно, не може бути підставою для припинення іпотеки та/або обтяження нерухомого майна позивача.

Отже, доводи касаційної скарги в частині того, що суди не надали належної правової оцінки законності рішення Апеляційного суду Київської області по справі № 127/1108/14-ц від 13 вересня 2016 року, спростовуються.

Оскільки зазначене рішення апеляційного суду не може бути документом, на підставі якого державний реєстратор має право вчиняти реєстраційні дії та приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , то відповідні реєстраційні дії підлягають скасуванню.

Крім того, згідно з положеннями частини п'ятої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації права власності та інших речових прав, що проводиться нотаріусами незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноваження державного реєстратора Скадовської районної державної адміністрації Бабича В.В. на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій розповсюджувались на публічні послуги з державної реєстрації в межах Херсонської області, тобто оскаржувані рішення останнім були прийняті поза межами адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються його повноваження.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що рішення державного реєстратора Скадовської районної державної адміністрації Бабича В.В. № 32316966 від 10 листопада 2016 року, № 32316216 від 10 листопада 2016 року, № 32406684 від 17 листопада 2016 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно вимог про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32589409 від 28 листопада 2016 року державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т.; визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 34903315 від 24 квітня 2017 року, № 34903492 від 24 квітня 2017 року, державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова О.О., колегія суддів зазначає наступне.

Зазначені вимоги є похідними від задоволених, оскільки в зв'язку з прийняттям державним реєстратором Скадовської районної державної адміністрації Бабичем В.В. неправомірних рішень № 32316966 від 10 листопада 2016 року, № 32316216 від 10 листопада 2016 року, № 32406684 від 17 листопада 2016 року, стало можливим прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32589409 від 28 листопада 2016 року та № 34903315 від 24 квітня 2017 року, № 34903492 від 24 квітня 2017 року, а тому вказані рішення також підлягають скасуванню, як спосіб поновлення прав позивача на об'єкти іпотеки.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі Федоренко проти України (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття майно , а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно , так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого права власності (Maltzan (Freiherr Von) аnd оthers v. the Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Зважаючи на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ К.С.М. - ПОТУЖНІ ДВИГУНИ не підлягає задоволенню, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року слід залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу, а понесені позивачем судові витрати не повертаються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю К.С.М. - ПОТУЖНІ ДВИГУНИ залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року слід залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко