Постанова

від 21.02.2018 по справі 815/3753/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3753/17

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Димерлія О.О. та Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко Н.В.,

представника апелянта/відповідача Яковлєва А.В., представника позивача Логовського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Василівське ремонтне підприємство до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Василівське ремонтне підприємство (далі - ТОВ Василівське ремонтне підприємство ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі ГУ Держгеокадастру), в якому просило скасувати припис відповідача від 04.07.2017 року №221-ДК/0064Пр/03/01/-17.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року адміністративний позов ТОВ Василівське ремонтне підприємство був задоволений та скасований вищезазначений припис.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Головне управління Держгеокадастру в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволені адміністративного позову ТОВ Василівське ремонтне підприємство у повному обсязі.

Апелянт/відповідач зазначає, що судом першої інстанції проігноровано, що відповідачем шляхом проведення на законних підставах перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні ТОВ Василівське РП земельної ділянки на території Василівської сільської ради Біляївського району Одеської області виявлено використання земельної ділянки площею 3,5 га сільськогосподарського призначення ТОВ Василівське РП не за цільовим призначенням, у зв'язку з чим наявне порушення плозивачем ст.ст. 18-20, 96 Земельного кодексу України. Адже вказана земельна ділянка площею 3,5 га, що відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, фактично використовується для виробництва і пакування органічних хімічних речовин, виробництва тари з пластмас, надання в оренду власного та орендованого майна, та оптової торгівлі. У зв'язку із виявленням порушень вимог земельного законодавства при використанні вищевказаної земельної ділянки державним інспектором, з метою усунення виявленого порушення вимог земельного законодавства і був наданий оскаржуваний припис від 04.07.2017 №221-ДК/0064Пр/03/01/17 зі строком виконання 30 днів. Таким чином, вказаний припис, яким встановлено факт використання позивачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, складено у відповідності до вимог та положень законодавства України.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін та наполягає на тому, що користується земельною ділянкою на підставі Державного акта на постійне користування землею, у якому зазначено, що вказана земельна ділянка надана у постійне користування для експлуатації виробничої бази, що свідчить про відсутність порушень вимоги земельного законодавства щодо використання земель за цільовим призначенням.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника апелянта/відповідача Яковлєва А.В., представника позивача Логовського В.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ Василівське РП , код ЄДРПОУ 00905988, зареєстровано 04.05.1994 року, є правонаступником ВАТ Василівське РП . Види діяльності визначені у Витягу з ЄДРЮО, ФОП та ГФ (станом на 31.07.2017 року), в якому також зазначено про дані органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік - 82.92 Пакування (а.с. 42-53). Статут у новій редакції затверджений протоколом загальних зборів №1 від 09.03.2017 року (а.с. 27-41).

Юридична адреса ТОВ Василівське РП - Одеська область, Біляївський район, село Василівка, вул. Леніна, 27А.

18.09.1998 року Василівською сільською радою народних депутатів прийняте рішення №10/3-XXIII, згідно яким, на підставі ст. ст. 19, 23, 27 ЗК України (у редакції, що діяла під час прийняття рішення) рада вирішила: - вилучити із земель ВАТ Василівське ремонтне підприємство частину земельної ділянки площею 8,1 га, у тому числі 8,1 га під господарськими будівлями й дворами та перевести їх в землі запасу Василіської сільради; - видати державний акт на право постійного користування землею площею 3,5 га під господарськими будівлями й дворами в с. Василівка по вул. Леніна, 27; - зобов'язати ВАТ Василівське ремонтне підприємство виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 40 ЗК України (а.с. 11).

20.02.2002 року позивачем отриманий державний акт на право постійного користування землею, в якому зазначено, що землю надано для експлуатації виробничої бази відповідно до рішення Василівської сільської ради народних депутатів від 18.09.1998 року №10/3-XXIII (а.с. 10).

Згідно з даними Витягу з ЄДРЮО, ФОП та ГФ (а.с. 42-53) ВАТ Василівське ремонтне підприємство 07.11.2012 року припинено за рішенням засновників з правонаступництвом. Правонаступником є позивач - ТОВ Василівське РП .

19.05.2017 року до ГУ Держгеокадастру надійшов лист від 18.05.2017 року тимчасово виконуючого обов'язки голови районної державної адміністрації з клопотанням про проведення перевірки щодо використання земельної ділянки ТОВ Василівське РП , яке відповідно до державного Акту на право постійного користування землею серія ІІ-ОД №003357 від 20.02.2002 року користується земельною ділянкою загальною площею 3,5 га (а.с. 82).

12.06.2017 року начальником ГУ Держгеокадастру виданий наказ №221-ДК Про здійснення державного нагляду за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності , згідно з яким у зв'язку з надходженням звернення тимчасово виконуючого обов'язки голови РДА від 19.05.2017 року та відповідно до вимог ЗК України, законів України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Про охорону земель , вирішено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні ТОВ Василівське РП земельної ділянки на території Василівської сільради Біляївського району. Зазначений захід державного контролю доручено провести державному інспектору Джіоєву А.В. Про результати виконання заходу доповісти заступнику начальника ГУ Задорожній Н.В. (а.с. 75).

Згідно з Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.06.2017 року №221-ДК/1/АП/09/01/17 перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки ТОВ Василівське РП проведена двома державними інспекторами Джіоєвим А.В. та Прокопенко М.В.

В Акті від 13.06.2017 року №221-ДК/1/АП/09/01/17 зазначено, що в результаті перевірки встановлено: ТОВ Василівське РП використовує земельну ділянку площею 3,5 га, яка згідно Акту на право постійного користування ІІ-ОД №003357 передана ВАТ Василівське ремонтне підприємство в постійне користування (під виробничу базу), відповідно до рішення Василівської сільської ради народних депутатів від 18.09.1998 року №10/3-XXIII. Дані про земельну ділянку в державний земельний кадастр не внесені. За інформацією відділу Держгеокадастру у Біляївському районі зазначена земельна ділянка відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення. Під час перевірки встановлено, що земельна ділянка використовується ТОВ Василівське ремонтне підприємство для виробництва і пакування органічних хімічних речовин, виробництва тари з пластмас, надання в оренду власного майна та оптової торгівлі. Встановлений вид фактичного використання зазначеної земельної ділянки порушує вимоги земельного законодавства щодо використання земель за цільовим призначенням (а.с. 76).

Згідно розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки, її розмір визначений у сумі 46864,92грн. В розрахунку зазначено, що категорія землі за цільовим призначенням - сільськогосподарського призначення; функціональне використання земельної ділянки згідно із земельно-кадастровою документацією - під виробничу базу; фактичне використання земельної ділянки - хімічна промисловість; площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням - Акт перевірки від 04.05.2017 року, 3,5 га (а.с. 77).

27.06.2017 року державним інспектором Джіоєвим А.В. складений протокол про адміністративне правопорушення №221-ДК/0023П/07/01/-17 від 27.06.2017 року, на підставі якого постановою від 04.07.2017 р. № 221-ДК/0030ПО/08/01/-17 керівник ТОВ Василівське РП ОСОБА_8 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП (зокрема, використання земель не за цільовим призначенням) та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. (а.с. 91-93).

04.07.2017 року державним інспектором Джіоєвим А.В. оформлений припис №221-ДК/0064Пр/03/01/1730ПО/08/01/-17, у якому зазначено, що при перевірці додержання вимог земельного законодавства ТОВ Василівське РП встановлено використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та приписано усунути зазначені порушення у 30-дений строк, про виконання припису повідомити до 15.08.2017 року. Припис направлений поштою (а.с. 14).

Задовольняючи позов ТОВ Василівське РП суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний припис не ґрунтується на вимогах законодавства та винесений без урахування фактичних обставин, а отже підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Так, законом, якій визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля є Закон України від 19.06.2003 року №963-IV Про державний контроль за використанням та охороною земель (далі Закон України №963-IV).

Статтею 5 Закону України №963-IV визначені органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів.

Відповідно до вказаної статті: - державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; - державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; - моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

По даній справі відповідачем здійснювався державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені статтею 6 Закону України №963-IV, до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Статтею 10 Закону встановлені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, які, крім іншого, мають право: давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель; складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2017 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, а наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) №308 від 17.11.2016 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

ГУ Держгеокадастру є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

ГУ Держгеокадастру, його посадові особи як суб'єкти владних повноважень відповідно до ст. 19 Конституції України повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До повноважень ГУ Держгеокадастру відноситься, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру є структурним підрозділом ГУ Держгеокадастру в Одеській області, юрисдикція якого поширюється на територію Одеської області. Положення про Управління затверджено 03.01.2017 року першим заступником начальника ГУ Держгеокадастру в Одеській області (а.с. 63-70).

Законом України №963-IV, Положенням про Управління ГУ Держгеокадастру встановлено право державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель.

Реалізація вказаних повноважень щодо здійснення державного контролю повинна відбуватися у спосіб, встановлений законодавством.

Проте суд першої інстанції правильно виходив з того, що Закон України №963-IV не визначає підстав та порядку проведення перевірок посадовими особами Держгеокадастру, оскільки Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №132 від 25.02.2013 року був затверджений Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, але вказаний наказ визнаний таким, що втратив чинність, відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.01.2017 року.

Крім того, КМУ видав Розпорядження від 10.03.2017 року №169-р Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади , яким скасовані накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що не відповідають Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , за переліком згідно з додатком 1, у якому зазначений наказ Мінагрополітики №132 від 25.02.2013 року. Розпорядження КМУ набрало законної сили 21.05.2017 року.

Вказане розпорядження КМУ свідчить проте, що накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо здійснення державного нагляду (контролю) повинні відповідати Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Таким чином колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при здійсненні державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель відповідач повинен був дотримуватися вимог Закону України від 95.04.2007 року №877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі Закон України №877-V).

Між тим суд правильно підкреслив, що акт перевірки відносно позивача, на підставі якого винесений оскаржуваний припис, був складений саме відповідно до додатка до вказаного Порядку.

Також, ст. 2 Закону України №877-V визначена сфера його дії, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення. Тобто, при здійсненні державного нагляду (контролю) у галузі земельних відносин органи державного нагляду (контролю) повинні керуватися Законом України №877-V.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, вважає відхиляє аргумент апеляційної скарги про те, що Закон України №877-V не розповсюджується на діяльність органів Держгеокадастру. Неспроможним є також твердження апелянта/відповідача про те, що вказаним Законом органи Держгеокадастру не керуються, оскільки об'єктом перевірки є саме земельні ділянки, а не суб'єкти господарювання, які здійснюють її у діяльності. Адже перевірити об'єкт - земельну ділянку, яка знаходиться у власності або користуванні суб'єкта господарювання з метою встановлення її використання у відповідності до норм земельного законодавства неможливо без здійснення перевірки суб'єкта господарювання. Саме тому, відповідно до ст. 6 Закону України №963-IV Про державний контроль за використанням та охороною земель , якою визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, є зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Безпосередньо відносно вказаних суб'єктів перевірки складаються у відповідні документи, у тому числі розпорядчого характеру, посадовими особами Держгеокадастру.

Пунктом 4 ст. 4 Закону України №877-V визначено, що виключно законами встановлюються, зокрема, органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); спосіб та форми здійснення заходів, здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом планових та позапланових заходів.

Частиною 1 ст. 6 Закону України №877-V визначені підстави для здійснення позапланових заходів, якими є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною 2 ст. 6 Закону визначено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

В наказі начальника ГУ Держгеокадастру від 12.06.2017 року №221-ДК, на підставі якого здійснена перевірка позивача, та за результатами якої направлений позивачу оскаржуваний припис, у якості підстави для здійснення перевірки зазначено надходження звернення тимчасово виконуючого обов'язки голови РДА від 19.05.2017 року (а.с. 75).

Водночас, судом було правильно враховано, що 1 ст. 6 Закону України №877-V не містить такої підстави для здійснення позапланового заходу, як звернення тимчасово виконуючого обов'язки голови РДА.

При цьому, у відповідача не було підстав розцінювати вищевказане звернення тимчасово виконуючого обов'язки голови РДА як звернення фізичної особи, адже, як вірно наголошено судом першої інстанції, це повинно бути не просто звернення, а звернення про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам фізичної особи, її законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

З звернення тимчасово виконуючого обов'язки голови РДА від 19.05.2017 року на адресу ГУ Держгеокадастру вбачається, що, в ньому зазначається лише клопотання про проведення перевірки позивача щодо використання ним земельної ділянки та не зазначено про порушення, які спричинили шкоду та кому саме (а.с. 82). Крім того, у відповідача відсутній документ щодо погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач здійснив перевірку позивача без встановлених законом підстав на її проведення.

Відповідачем надані до суду також копія листа від 29.05.2017 року, підписаного Василівським сільським головою Мазурок М.П. та членами ініціативної групи громади села Василівка Біляївського району Одеської області на адресу Одеської обласної адміністрації, в якому заявники просили припинити діяльність хімічного підприємства в с. Василівка; вжити заходів щодо незаконного використання земель сільськогосподарського призначення; вжити заходів щодо відновлення водойми та прилеглих земель; перевірити правомірність видачі дозвільних документів РП Василівське (ТМ Хімтрейд) державною СЕС, державною екологічною службою, держспоживслужбою, службою ДНС; перевірити наявність корупційних ознак у діях посадових осіб при складанні та наданні ТОВ Василівське РП (ТМ Хімтрейд), вищеперелічених документів дозвільного характеру та притягнути до відповідальності (а.с. 80-81).

Також надана копія Доручення від 08.06.2017 року №Д/01/01-19/23 Голови державної обласної адміністрації, яким відповідно до ст. ст. 13, 39 Закону України Про місцеві державні адміністрації з метою об'єктивного вивчення питань, порушених у зверненні мешканців села Василівка Біляївського району Одеської області утворено робочу групу у складі голови групи, заступника голови та членів робочої групи, яким доручено до 09.06.2017 року виїхати на територію Василівської сільської ради Біляївського району Одеської області з метою вивчення порушених у зверненні питань та до 30.06.2017 року надати для узагальнення пропозиції до Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації. Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації опрацювати надані пропозиції та до 10.07.2017 року проінформувати голову ООДА про результати проведеної роботи (78-79).

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 70 КАС України (у редакції, що діяла під час ухвалення рішення судом першої інстанції) належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України (у редакції, що діяла під час ухвалення рішення судом першої інстанції) суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи у відповідності до вимог ст. ст. 71, 86 КАС України надані до суду відповідачем у якості доказів по справі лист від 29.05.2017 року, підписаний Василівським сільським головою Мазурок М.П. та членами ініціативної групи громади села Василівка Біляївського району Одеської області на адресу Одеської обласної адміністрації та відповідне Доручення голови ООДА від 08.06.2017 року №Д/01/01-19/23, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані докази не стосуються предмету доказування по даній справі щодо перевірки позивача та видання оскаржуваного припису, оскільки підставою для перевірки позивача в наказі зазначено звернення тимчасово виконуючого обов'язки голови РДА від 19.05.2017 року. Крім того, доручення голови РДА також не може бути підставою для здійснення саме заходів державного нагляду.

Крім того, слід враховувати, що ст. 2 Закону України №1728-VIII від 03.11.2016 року Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлений до 31.12.2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно зі ст. 3 Закону до 31.12.2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): 1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба); 2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; 3) за рішенням суду; 4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Стаття 6 Закону містить перелік відносин, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю), та органів, які здійснюють ці заходи, на які не поширюється дія цього Закону. Серед вказаних відносин відсутні відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) у сфері державного контролю за додержанням земельного законодавства.

Також судом встановлено, що в наказі ГУ Держгеокадастру від 12.06.2017 року №221-ДК Про здійснення державного нагляду за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності перевірка доручена державному інспектору Джіоєву А.В.

Згідно з Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.06.2017 року №221-ДК/1/АП/09/01/17 перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель при використанні земельної ділянки ТОВ Василівське РП проведена державними інспекторами Джіоєвим А.В. та Прокопенко М.В., що не відповідає вимогам Закону України №877-V.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позаплановий захід відносно позивача здійснений без встановлених законом підстав на його здійснення та за участю особи, яка не уповноважена Наказом ГУ Держгеокадастру на здійснення цього заходу.

При цьому, слід зауважити, що надані апелянтом/відповідачем до суду копія листа від 29.05.2017 року, підписаного Василівським сільським головою Мазурок М.П. та членами ініціативної групи громади села Василівка Біляївського району Одеської області на адресу Одеської обласної адміністрації, в якому заявники просили припинити діяльність хімічного підприємства в с. Василівка та копія Доручення від 08.06.2017 року №Д/01/01-19/23 Голови державної обласної адміністрації, яким відповідно до ст. ст. 13, 39 Закону України Про місцеві державні адміністрації з метою об'єктивного вивчення питань, порушених у зверненні мешканців села Василівка Біляївського району Одеської області, утворено робочу групу з метою вивчення порушених у зверненні питань, хоча не є належними доказами по спірних правовідносинам, які виникли в даній справі, проте свідчать про конфліктну ситуацію, яка виникла між позивачем та громадою щодо порушення позивачем, на їх думку, прав у сфері дотримання екологічної та санітарно-епідеміологічної обстановки у селі Василівка.

Проте не зважаючи на ці обставини, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, маючи в силу обов'язків відповідну правову обізнаність, здійснив перевірку з порушенням законодавства (Закону України №877-V, Закону України №1728-VIII від 03.11.2016 року Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ) щодо підстав та порядку проведення перевірки, наслідком чого є протиправними прийняті рішення за результатами такої перевірки, чим фактично створює умови для продовження зазначеної конфліктної ситуації.

Оцінюючи складені під час перевірки та за її результатами документи, суди першої та другої інстанції вважають, що сам Акт перевірки складений з порушенням вимог ч. 6 ст. 7 Закону України №877-V, оскільки в ньому відсутні такий обов'язковий реквізит, як тип заходу (плановий або позаплановий), а також не зазначено детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) у разі необхідності вжиття інших заходів реагування протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону України №877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

З матеріалів справи вбачається, що Акт перевірки був складений 13.06.2017 року, а оскаржуваний припис державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Джіоєвим А.В. №221-ДК/0064Пр/03/01/-17 складений 04.07.2017 року, тобто з перевищенням встановленого ч. 7 ст. 7 Закону України №877-V строку, а саме п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю).

У приписі відсутнє посилання на акт перевірки, на підставі якого виданий вказаний припис.

В приписі від 04.07.2017 року №221-ДК/0064Пр/03/01/1730ПО/08/01/-17, оформленим державним інспектором Джіоєвим А.В., зазначено лише, що при перевірці додержання вимог земельного законодавства ТОВ Василівське РП встановлено використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та приписано усунути зазначені порушення у 30-дений строк, про виконання припису повідомити до 15.08.2017 року.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний припис не відповідає поняттю припису та меті, з якою приписи видаються суб'єктам господарювання.

Так, згідно із ч. 8 ст. 7 Закону України №877-V припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. При цьому, строк виконання припису встановлює державний інспектор залежно від виявлених порушень.

Припис повинен містити вказівки на конкретні порушення норм чинного законодавства, які виявлені в процесі перевірки, із зазначенням терміну їх усунення.

При цьому, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких суб'єкт господарювання повинен дотримуватися повсякчасно на протязі всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу.

В оскаржуваному приписі покладено на позивача обов'язки щодо дотримання загальних норм законодавства, що не відповідає сутності такого розпорядчого документа, як припис, який є обов'язковим для виконання у визначені строки, та, як правильно підкреслено судом першої інстанції, створює підстави для постійних позапланових перевірок останнього.

В оскаржуваному приписі не зазначено, які саме порушення, встановлені перевіркою, повинен усунути позивач, не наведено визначення порушення позивачем цільового призначення земельної ділянки, враховуючи рішення сільради та Акта на право постійного користування земельної ділянки - під виробничу базу (а.с. 76).

Також апелянт посилається на те, що землі, які використовує ТОВ Василівське РП належать до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення та представлена несільськогосподарськими угіддями.

Проте колегія суддів бере до уваги державний акт на право постійного користування землею, видано позивачу 20.02.2002 року, у якому зазначено, що землю надано для експлуатації виробничої бази відповідно до рішення Василівської сільської ради народних депутатів від 18.09.1998 року №10/3-XXIII (а.с. 10).

Згідно з вказаним рішенням Василівської сільської ради народних депутатів від 18.09.1998 року №10/3-XXIII на підставі ст. ст.19, 23, 27 ЗК України (якій діяв на час прийняття рішення) рада вирішила видати державний акт на право постійного користування землею площею 3,5 га під господарськими будівлями й дворами в с. Василівка по вул. Леніна, 27, зобов'язало ВАТ Василівське ремонтне підприємство виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 40 ЗК України.

В рішенні Василівської сільської ради народних депутатів від 18.09.1998 року №10/3-XXIII відсутнє посилання на категорію земельної ділянки, а саме, що вони є землями сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст. 19 ЗК України (в редакції на час прийняття рішення сільською радою) сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Таким чином, сільрада мала право надати земельну ділянку у користування із земель села для всіх потреб. Між тим, в рішенні Василівської сільської ради народних депутатів від 18.09.1998 року №10/3-XXIII не зазначено не тільки категорія земель, але і для яких саме потреб надана земельна ділянка позивачу. В той же час в Акті на право постійного користування ІІ-ОД № 003357 зазначено, що землю надано для експлуатації виробничої бази, але також не зазначено сфери діяльності цієї виробничої бази, категорії земель.

В обґрунтування своєї позиції, що земельна ділянка, яка знаходиться у користуванні ТОВ Василівське РП відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення апелянт/відповідач посилається на наявність в державному фонді документації із землеустрою технічної документації зі складання державного акту на право постійного користування землею Відкритому акціонерному товариству Василівське ремонтне підприємство на фактично зайняті земельні ділянки в с. Василівка Біляївського району Одеської області. Згідно пояснювальної записки, що міститься у вказаній технічній документації відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) земельна ділянка віднесена до 1.1.7 - іншого сільськогосподарського призначення.

Дійсно, згідно з копією технічної документації зі складання державного акту на право постійного користування землею Відкритому акціонерному товариству Василівське ремонтне підприємство у пояснювальній записці, що міститься у вказаній технічній документації, відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) земельна ділянка віднесена до 1.1.7 - іншого сільськогосподарського призначення (а.с. 99).

Проте вказаний УКЦВЗ, на якій посилається апелянт, як на підставу віднесення земель до категорії сільськогосподарського призначення, був затверджений листом Держкомзему України від 24.04.1998 року №14-1-7/1205, не реєструвався у Мін'юсті України, тобто не був нормативно-правовим актом.

Нормативним актом є Класифікація видів цільового призначення земель (далі КВЦПЗ), яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 року (зареєстрований Мін'юсті України 01.11.2010 року за №1011/18306), тобто після отримання позивачем Акту на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ОД № 003357, та яка згідно з п. 1.1,1.2,1.3 Загальних положень КВЦПЗ розроблена відповідно до ЗК України, Закону України Про землеустрій та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 19.03.2008 року №224. Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.

Законом України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 року №3613-VI визначено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Стаття 21 Закону України Про Державний земельний кадастр регламентує підстави та основні вимоги щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Вказаною статтею визначено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а) щодо категорії земель: - на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; - на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; - на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель; б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: - на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; - на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); - на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Таким чином, згідно з нормами ЗК України, Законів України Про Державний земельний кадастр та Про землеустрій дані державного земельного кадастру - це документальне підтвердження відомостей про правовий режим земель, їх цільове призначення, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, які ґрунтуються на підставі землевпорядної документації.

Правовий режим земель визначається виключно даними Державного земельного кадастру, внесених на підставі відповідних документів.

В Акті перевірки від 13.06.2017 року №221-ДК/1/АП/09/01/17 відносно позивача зазначено, що в державний земельний кадастр не внесені дані про земельну ділянку площею 3,5 га, яка згідно Акту на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ОД №003357 передана ВАТ Василівське ремонтне підприємство в постійне користування (під виробничу базу), відповідно до рішення Василівської сільської ради народних депутатів від 18.09.1998 року №10/3-XXIII.

Вказані дані щодо категорії та цільового призначення земельної ділянки відсутні в Акті на право постійного користування земельною ділянкою ІІ-ОД № 003357, в рішенні Василівської сільської ради народних депутатів від 18.09.1998 року №10/3-XXIII.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України (у редакції, що діяла під час ухвалення рішення судом першої інстанції) обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд першої інстанції обґрунтовано зауважив, що, оскільки визначення категорії земель, які надаються у користування, відноситься, зокрема, по даній справі до повноважень сільської ради, яка при прийнятті рішення від 18.09.1998 року №10/3-XXIII при передачі земельної ділянки у користування не визначила її категорію, а також до суду не надано іншого належного доказу щодо визначення категорії вказаної земельної ділянки до передання її у користування позивачу повноважним органом у встановленому порядку, інші докази не можуть бути прийняті до уваги у зв'язку з дискреційними повноваженнями в цієї частині сільської ради.

Про відсутність вказаного рішення компетентного органу щодо віднесення земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення свідчить довідка, яка видана позивачу відділом Держкомзему у Біляївському районі Одеської області від 20.04.2012 року №6-6-04/1653оц., в якій зазначено, що землі позивача площею 3,5 га відноситься до земель промисловості (а не земель сільськогосподарського призначення) та визначена грошова оцінка земельної ділянки (а.с. 12-13).

Підсумовуючи усе викладене, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що припис відповідача щодо усунення порушень земельного законодавства ТОВ Василівське ремонтне підприємство не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та винесено без врахування усіх фактичних обставин, з порушенням прав позивача.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ Василівське ремонтне підприємство .

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відтак, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру в Одеській області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2018 року.

Суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя О.О.Димерлій

Суддя Ю.В.Осіпов