Рішення

від 26.02.2018 по справі 911/3656/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р. Справа № 911/3656/17

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., за участю секретаря судового засідання Гришко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ульма Опалубка Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ Атлантбуд

про стягнення 300 947, 13 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 300 947, 13 грн. заборгованості за договором оренди № 172/12-16 від 05.12.2016.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг та повернення об'єкту оренди.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2017 порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 15.01.2018 та зобов'язано сторін надати суду певні документи.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли документи по справі (вх. № 26919/17 від 14.12.2017), серед яких заява про уточнення позовних вимог, у якій конкретизовано позовні вимоги та зазначено, що сума боргу у розмірі 300 947, 13 грн. складається з наступного: 114 378, 83 грн. - заборгованість за надані послуги, 184 386, 00 грн. - загальна вартість неповернутої з оренди опалубки та 2 182, 30 грн. - неустойка відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України і п. 10.5 договору оренди № 172/12-16 від 05.12.2016.

12.01.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява вих. № 010/юд від 12.01.2018 (вх. № 625/18 від 12.01.2018) про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву та в зв'язку з неможливістю явки представника відповідача у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2018, у зв'язку з набуттям чинності Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 29.01.2018 та зобов'язано сторін вчинити певні дії.

До господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення та документи по справі (вх. № 1840/18 від 26.01.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2018 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 15.02.2018.

14.02.2018 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява вих. № 15/юд від 14.02.2018 (вх. № 3083/18 від 14.02.2018) про відкладення розгляду справи з метою укладення мирової угоди по справі та в зв'язку з неможливістю явки представника відповідача у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2018 розгляд справи по суті відкладено на 26.02.2018.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява вих. № 18/юд від 26.02.2018 (вх. № 4017/18 від 26.02.2018) про врегулювання спору за участю судді.

Розглянувши у судовому засіданні 26.02.2018 вищезазначену заяву відповідача та заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 186 Господарського процесуального кодексу України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Зі змісту п. 2 та п. 14 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що питання про врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення вирішується у підготовчому засіданні.

Згідно з ст. 201 Господарського процесуального кодексу України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2018 закрито підготовче провадження у даній справі, призначено справу до розгляду по суті на 15.02.2018 та роз'яснено сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, встановлений судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 201 Господарського процесуального кодексу України розпочавши розгляд справи по суті, керуючись ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Заслухавши пояснення представника відповідача та думку представника позивача, який не висловлював своєї згоди щодо врегулювання даного спору за участю судді, судом не встановлено поважних причин неподання сторонами такої заяви в підготовчому провадженні та в строк, що був визначений судом.

За таких обставин, заява відповідача вих. № 18/юд від 26.02.2018 (вх. № 4017/18 від 26.02.2018) про врегулювання спору за участю судді залишається судом без розгляду.

Присутній у судовому засіданні 26.02.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.02.2018 підтвердив існуючу заборгованість перед позивачем за договором оренди № 172/12-16 від 05.12.2016.

У судовому засіданні 26.02.2018, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

05.12.2016 між сторонами укладено договір оренди № 172/12-16, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях (додаток № 1), які є невід'ємною частиною цього договору (далі - об'єкт оренди).

Відповідно до п. 1.4 договору конкретний перелік обладнання, що складає об'єкт оренди, та його кількість, що передається в оперативну оренду, вказується в акті приймання-передачі (видача), який підписується сторонами під час передачі об'єкту оренди позивачем відповідачу на складі позивача.

Згідно з п. 2.1 договору відповідач вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі (видача) об'єкта оренди, за яким об'єкт оренди передається у користування відповідачу (далі - акт приймання-передачі в оренду).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що у тому разі, якщо об'єкт оренди передається у користування відповідачу частинами за двома і більше актами приймання-передачі в оренду, відповідач вступає у строкове платне користування кожною частиною об'єкта оренди з дати підписання акта приймання-передачі в оренду на таку частину об'єкта оренди.

Відповідно до п. 2.14 договору передання об'єкта оренди в користування не тягне за собою виникнення у відповідача права власності на нього. Власником об'єкта оренди залишається позивач, а відповідач користується ним протягом строку оренди.

Згідно з п. 3.1 договору відповідач зобов'язаний повернути об'єкт оренди позивачу на склад не пізніше останнього робочого дня перед датою, яка вказана в додатковій угоді до договору як строк дії договору, якщо інше не передбачено цим договором, додатковою угодою до нього або нормами цивільного законодавства.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що в день повернення об'єкта оренди на склад позивача останній зобов'язаний здійснити огляд об'єкта оренди і за відсутності сумнівів у відповідності об'єкта оренди, що повертається (або його складових), встановленим цією статтею договору вимогам, сторони підписують акт приймання-передачі об'єкту оренди, за яким об'єкт оренди повертається позивачу (далі - акт повернення).

Якщо об'єкт оренди чи його складові потребують очистки або ремонту, то позивач вказує відповідну кількість товару в акті прийому-передачі та виставляє рахунок-фактуру згідно розцінок вказаних в додатку № 3 до договору, які визначені у відсотках від вартості об'єкта оренди, вказаної в специфікаціях до договору. Відповідач зобов'язаний оплатити вартість очистки та ремонту об'єкта оренди протягом 5 банківських днів з моменту виставлення позивачем рахунку-фактури. Факт надання послуг відповідачу з очистки та ремонту об'єкта оренди (його складових) підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, який сторони складають і підписують в такому ж порядку, як це передбачено розділом 8 цього договору (п. 3.4.2 договору).

Відповідно до п. 3.7 договору датою повернення об'єкту оренди вважається дата підписання акту повернення або дата відшкодування відповідачем 100 % вартості об'єкта оренди відповідно до п. 3.4 даного договору.

Згідно з п. 3.8 договору у разі неповернення у визначений договором термін чи ухилення відповідачем від повернення об'єкту оренди або його складових, до чого прирівнюється ухилення від підписання акту повернення, протягом 5 робочих днів з дати, коли таке повернення або підписання повинно було відбутись, позивач має право вважати, що об'єкт оренди або його складові втрачені.

У разі втрати об'єкту оренди чи його складових відповідач, на вимогу позивача, зобов'язаний відшкодувати останньому вартість об'єкту оренди або його втрачених складових. Вказане відшкодування здійснюється у розмірі вартості втраченого об'єкта оренди або втрачених складових об'єкта оренди, що визначена у специфікаціях до договору, з додаванням до цієї вартості податку на додану вартість за ставкою, встановленою чинним в Україні законодавством на дату такого відшкодування.

Пунктами 6.1.1 та 6.1.14 договору передбачено, що відповідач зобов'язався: своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до цього договору; повернути об'єкт оренди позивачу у строк та в стані, передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 6.4.1 та п. 6.4.3 договору позивач має право: вимагати від відповідача сплати орендної плати, гарантійного платежу та інших платежів, передбачених цим договором; вимагати від відповідача відшкодування вартості складових об'єкту оренди, у випадках, передбачених цим договором.

Згідно з п. 7.1 договору за користування об'єктом оренди відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати позивачу орендну плату. Ставка орендної плати на місць вказується у додатковій угоді до цього договору, підписаній сторонами.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту наявності об'єкта оренди у відповідача, а у випадку використання об'єкта оренди неповний календарний місяць - орендна плата нараховується за фактичний період часу використання об'єкта оренди.

Відповідно до п. 7.5 договору початком оплачуваного періоду за договором є дата дня одержання об'єкта оренди відповідачем (дата підписання акту приймання-передачі (видача) об'єкту оренди). Закінченням оплачуваного періоду по оренді за договором є дата дня підписання акту повернення об'єкта оренди. Відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату за поточний місяць оренди не пізніше 10 числа кожного поточного місяця користування об'єктом оренди. За перші 30 календарних днів оренди відповідач сплачує орендну плату у вигляді 100 % попередньої оплати.

Згідно з п. 7.7 договору усі розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у гривні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що приймання-передача послуг з користування об'єктом оренди за цим договором (далі - послуги) здійснюється щомісячно за актом приймання-передачі наданих послуг (далі - акт).

Відповідно до п. 8.2 договору проект акту позивач складає, підписує і передає відповідачу у двох примірниках не пізніше 10 числа місяця, наступного за тим місяцем, в якому надавались послуги за цим договором.

Згідно з п. 8.3 договору відповідач зобов'язаний розглянути проект кожного акту, підписати його примірник та скріпити своєю печаткою і повернути один підписаний і скріплений своєю печаткою примірник акту позивачу не пізніше 3 календарних днів з моменту отримання акту від позивача.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що у разі, якщо відповідач вчасно не повертає позивачу належним чином оформлений акт приймання-передачі наданих послуг, послуги вважаються наданими відповідачу належним чином та прийнятими ним без будь-яких зауважень та претензій з боку відповідача. Датою приймання-передачі послуг вважається дата, яка вказана в акті приймання-передачі послуг.

Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до дати, зазначеної у додатковій угоді до договору, але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно з п. 9.3 договору строк оренди об'єкта оренди розпочинається з дати прийняття відповідачем об'єкту оренди за актом приймання-передачі в оренду і триває до повернення об'єкта оренди позивачу за актом повернення.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що у разі ухилення відповідачем від повернення об'єкту оренди або його складових відповідно до цього договору, до чого прирівнюється ухилення від підписання будь-якого акту повернення, вважається, що об'єкт оренди втрачений відповідачем і позивач має право вимагати від відповідача відшкодування вартості втраченого об'єкту оренди.

Специфікаціями №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 (додаток № 1 до договору оренди № 172/12-16 від 05.12.2016) сторони погодили найменування об'єкту оренди та його вартість за одиницю без ПДВ.

Додатком № 2 до договору оренди № 172/12-16 від 05.12.2016 сторони визначили форму доручення, які в подальшому подавалися відповідачем з переліком уповноважених осіб, що мають право діяти від імені відповідача за договором.

Додатком № 3 до договору оренди № 172/12-16 від 05.12.2016 сторони передбачили розцінки вартості робіт з очистки, ремонту, заміни, відшкодування елементів опалубки.

Додатковими угодами № 1 від 05.12.2016 та № 2 від 26.06.2017 до договору оренди № 172/12-16 від 05.12.2016 сторони визначили, крім іншого, ставки орендної плати на місць та строк дії договору до 31.12.2017.

На виконання умов договору оренди № 172/12-16 від 05.12.2016 позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування (оперативну оренду) майно (об'єкт оренди) у кількості 2871 шт., про що сторони склали акти прийому-передачі (видача елементів в оренду) № WZ-12 382/UA від 12.12.2016, № WZ-12 43/UA від 25.01.2017, № WZ-12 32/UA від 24.01.2017, № WZ-12 33/UA від 24.01.2017, № WZ-12 44/UA від 25.01.2017 та № WZ-12 298/UA від 29.06.2017, копії яких долучено до матеріалів справи.

Проте, відповідач повернув позивачу лише частину об'єктів оренди, а саме у кількості 2623 шт., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі (повернення елементів з оренди) № PZ-04 9/ UA від 25.01.2017, № PZ-04 105/ UA від 29.03.2016, № PZ-04 106/ UA від 29.03.2017, № PZ-04 126/ UA від 06.04.2017, № PZ-04 127/ UA від 06.04.2017, № PZ-04 314/ UA від 14.07.2017, № PZ-04 315/ UA від 14.07.2017 та № PZ-04 342/ UA від 25.07.2017.

Крім того, на виконання умов договору оренди № 172/12-16 від 05.12.2016, позивачем були надані відповідачу послуги з користування об'єктом оренди (оперативна оренда опалубки), ремонту та очистки опалубки, про що складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-1222 від 31.12.2016 на суму 21 382, 39 грн., № ОУ-00021 від 31.01.2017 на суму 37 581, 55 грн., № ОУ-00143 від 28.02.2017 на суму 45 424, 51 грн., № ОУ-00243 від 29.03.2017 на суму 2 891, 59 грн., № ОУ-00263 від 31.03.2017 на суму 46 526, 50 грн., № 374 від 30.04.2017 на суму 861, 77 грн., № 418 від 30.04.2017 на суму 5 522, 60 грн., № 579 від 31.05.2017 на суму 4 570, 58 грн., № 775 від 30.06.2017 на суму 4 125, 04 грн., № 926 від 14.07.2017 на суму 5 270, 98 грн., № 940 від 25.07.2017 на суму 4 654, 81 грн., № 973 від 31.07.2017 на суму 39 362, 71 грн., № 1203 від 31.08.2017 на суму 1 127, 52 грн., № 1408 від 30.09.2017 на суму 1 091, 15 грн. та № 1631 від 31.10.2017 на суму 1 127, 52 грн., копії яких долучені до матеріалів справи. Загальна сума наданих послуг за період з грудня 2016 року по жовтень 2017 року становить 221 521, 22 грн.

Відповідач, порушення своїх договірних зобов'язань, за надані позивачем послуги з користування об'єктом оренди (оперативна оренда опалубки), ремонту та очистки опалубки, розрахувався частково, а саме на суму 107 142, 39 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками та довідкою банку № 58-2-05-07/700 від 24.01.2018.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою вих. № 241 від 01.11.2017 про сплату у строк до 15.11.2017 заборгованості за надані послуги у розмірі 114 378, 83 грн., повернення елементів опалубки, які знаходяться у користуванні відповідача, а у разі неповернення елементів опалубки у строк до 15.11.2017 - сплату їхньої вартості у розмірі 184 386, 00 грн. (в т.ч. ПДВ). В підтвердження надсилання вказаної претензії позивачем до суду надано фіскальний чек № 7262 від 03.11.2017, опис вкладення у цінний лист від 03.11.2017 та роздруківку з сайту Укрпошти про її отримання відповідачем 09.11.2017.

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо повернення об'єктів оренди (елементів опалубки), сплати їх вартості та сплати заборгованості за отримані послуги, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом положень статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, а навпаки підтвердив існуючу перед позивачем заборгованість за договором оренди № 172/12-16 від 05.12.2016.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що повного повернення об'єктів оренди (елементів опалубки), сплати їх вартості та сплати послуг з користування об'єктом оренди (оперативна оренда опалубки), ремонту і очистки опалубки відповідачем на час прийняття рішення не здійснено, борг не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 298 764, 83 грн. заборгованості за договором оренди № 172/12-16 від 05.12.2016, що включає в себе 114 378, 83 грн. - заборгованість за надані послуги та 184 386, 00 грн. - загальна вартість неповернутої з оренди опалубки, є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, на підставі п. 10.5 договору та ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 2 182, 30 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до п. 10.5 договору якщо відповідач не виконує обов'язку щодо повернення об'єкту оренди, позивач має право нарахувати відповідачу неустойку в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення.

Таким чином, враховуючи те, що строк дії договору закінчився 31.12.2017, а відповідачем об'єкт оренди повністю не повернутий позивачу, суд дійшов висновку про можливість застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, та стягнення з відповідача неустойки у розмірі 2 182, 30 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 172/12-16 від 05.12.2016 у розмірі 300 947, 13 грн., з яких: 114 378, 83 грн. - заборгованість за надані послуги, 184 386, 00 грн. - загальна вартість неповернутої з оренди опалубки та 2 182, 30 грн. - неустойка, є доведеними, підтверджені доказами і підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ульма Опалубка Україна задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БЦ Атлантбуд (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Театральна, будинок 11, офіс 44, ідентифікаційний код - 39870237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ульма Опалубка Україна (03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9, кімната 414, ідентифікаційний код - 31563803) 114 378 (сто чотирнадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 83 коп. - заборгованості за надані послуги, 184 386 (сто вісімдесят чотири тисячі триста вісімдесят шість) грн. 00 коп. - вартості неповернутої з оренди опалубки, 2 182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 30 коп. - неустойки та 4 514 (чотири тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 21 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.03.2018.

Суддя Т.В. Лутак