Рішення

від 27.02.2018 по справі 908/2422/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/152/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2018 Справа № 908/2422/17

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., при секретарі судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038 м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А)

до відповідача: Приватного підприємства Виробнича фірма «Водолій» (69098 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 159)

про стягнення 173 545 грн. 90 коп.

представник позивача: не з'явився

представника відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

04.12.2017 р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» , м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства Виробнича фірма «Водолій» , м. Запоріжжя про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 173 545 грн. 90 коп.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., автоматизованим розподілом справ між суддями від 04.12.2017 р., справу № 908/2422/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 05.12.2017 р. порушено провадження у справі № 908/2422/17 присвоєно справі номер провадження 27/152/17 та призначено судове засідання на 11.01.2018 р.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 р. «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» який набрав чинності 15.12.2017 р., внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

За приписами п. 9 ч. 1 розділу ХІ «Перехідних положень» Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з тим, що з 15.12.2017 р. господарськими судами здійснено перехід на нову редакцію Господарського процесуального кодексу України, засідання суду, що призначено на 11.01.2018 р., за нормами нового господарського процесуального Кодексу України є підготовчим.

11.01.2018 р. судом було проведено підготовче засідання у справі № 908/2422/17 за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, відповідно до приписів п. 9 ч. 1 розділу ХІ «Перехідних положень» Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Представники сторін в судове засіданні 11.01.18р. не з'явились.

Ухвалою суду від 11.01.2018 р., на підставі ст. 183 ГПК України, підготовче засідання було відкладено та призначено на 01.02.2018 р.

Ухвалою суду від 01.02.2018 р. закрито підготовче провадження у справі № 908/2422/17 та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 27.02.2018 р.

У судовому засіданні 27.02.2018 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

27.02.2018 р. у засідання суду представники сторін Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» , м. Київ та Приватного підприємства Виробнича фірма «Водолій» , м. Запоріжжя не з'явились, про час та місце проведення підготовчого засідання були попереджені належним чином.

13.02.2018 р. на поштову адресу господарського суду Запорізької області позивачем надіслано клопотання, щодо розгляду справи за відсутністю його представника. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем знаходження юридичної особи - Приватного підприємства «Виробнича фірма» «Водолій» є: 69098 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 159, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

В матеріалах справи містяться оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення, а саме ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.12.2017 р. та ухвали суду від 11.01.2018 р. про відкладення підготовчого засідання, які не отримано відповідачем у зв'язку із закінчення терміну зберігання.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2422/17.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Справу розглянуто в порядку ст. 178 ГПК України, відповідно до якої, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22.06.2016 р. між ПАТ Страхова компанія Українська страхова група та СЖС Україна ІП був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, ці вільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-1501-16-00096.

Предметом договору є страхування транспортного засобу Toyota Hilux , державний № НОМЕР_1.

22.01.2017 р. відбулась дорожньо-транспортна пригода по вул. І. Сікорського на перехресті з вул. ОСОБА_1 за участю транспортного засобу Toyota Hilux , державний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу ГАЗ , державний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який при зміні напрямку руху не впевнився в безпеці та допустив зіткнення чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів.

Відносно ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 270401. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає.

Згідно постанови Шевченківського районного суду від 03.03.2017 р. та постанови апеляційного суду Запорізької області від 13.04.2017 р. вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась в наслідок порушення ОСОБА_3 ПДР України. Даною постановою встановлено, що ОСОБА_3 працював водієм в ПП Виробнича фірма Водолій .

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

До позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування і надав при цьому усі необхідні документи.

Позивачем на підставі висновку № 29 від 01.03.2017 р. та зобов'язуючої пропозиції було складено 18.04.2017 р. страховий акт № ССКА-4393 та розрахунок суми страхового відшкодування.

На підставі вищевказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 272 545 грн. 90 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 12365 від 27.06.2017 р.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу винної сторони ГАЗ , державний № НОМЕР_2, застраховано у СК Арсенал страхування , за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/7317858.

Згідно даного полісу 99 000 грн. 00 коп. було сплачено СК Арсенал страхування на рахунки позивача.

Сума, яка покладається на відповідача становить: 272 545 грн. 90 коп. - 99 000 грн. 00 коп. = 173 545 грн. 90 коп.

Згідно ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.96 та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами цієї ж статті ЦК України, а саме частини першої дано визначення поняття «джерело підвищеної небезпеки» , згідно якої джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, що цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Як вбачається з правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 у справі № 6-108цс13 у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч. 1 ст. 1188 ЦК України ). У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення ч. 2 ст. 1188 ЦК України .

Так у відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до ст. 22 Закону України про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за заподіяні збитки.

Згідно до ст. 1194 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, позивач виконав свої зобов'язання і виплатив страхове відшкодування в сумі 272 545 грн. 90 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 27.06.2017 р. № 12365, за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/7317858 СК Арсенал страхування сплатило позивачу 99 000 грн. 00 коп.

Таким чином, на підставі вказаних норм чинного законодавства, позивач правомірно нарахував в порядку регресу суму - 173 545 грн. 90 коп.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. № 0537/2607-УСГ від 28.09.2017 р. (копія фіскального чеку № 4349 від 29.09.2017 р. про направлення претензія рекомендованим листом міститься в матеріалах справи).

Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущено вигоди.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження реагування відповідача на претензію.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, не заперечив проти позовних вимог.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 2 603 грн. 19 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» , м. Київ Приватного підприємства Виробнича фірма «Водолій» , м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Виробнича фірма «Водолій» (69098 м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 159, код ЄДРПОУ 22134540) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038 м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 173 545 (сто сімдесят три тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 90 коп. відшкодування шкоди в порядку регресу, 2 603 (дві тисячі шістсот три) грн. 19 коп. судового збору.

Рішення оформлено та підписано 02.03.2018 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Дроздова