Ухвала

від 12.02.2018 по справі 359/4654/17

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/4654/17

Провадження №2/359/304/2018

УХВАЛА

12 лютого 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглядаючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бориспільської міської ради до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області, про скасування рішен-ня про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та витребування цього об'єкту нерухомого майна з чужого незаконного володіння ,

встановив:

В червні 2017 року Бориспільська міська рада звернулась до суду з вказаним позо-вом: просить скасувати рішення №27578163 від 28 грудня 2015 року про державну реєс-трацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,09 га з кадастровим номером 3210500000:10:003:0185 з цільовим призначенням для будівництва і обслугову-вання житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Куйби-шева, 22-а в м. Борисполі; а також витребувати цей об'єкт нерухомого майна з чужого не-законного володіння відповідача.

Крім того, Бориспільська міська рада подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,09 га з кадастровим номером 3210 500000:10:003:0185 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житло-вого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Куйбишева, 22-а в м. Борисполі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує заяву та про-сить суд задовольнити її.

Інші учасники цивільного процесу не з'явились у судове засідання. Вони завчасно у встановленому порядку повідомлені про час та місце розгляду цивільної справи.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефектив-ний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 цього ж Кодексу заходи забезпечення позову мають бути спів-мірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пере-свідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту прохальної частини пред'явленого позову (а.с.5-6) вбачається, що Борис-пільська міська рада просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,09 га з кадастровим номером 3210500000:10:003:0185 з цільо-вим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Куйбишева, 22-а в м. Борисполі.

Ця обставина свідчить про те, що захід забезпечення позову, який Бориспільська міська рада просить застосувати, повністю відповідає змісту заявлених вимог та є співмір-ним їх розміру.

З копій інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме май-но вбачається, що право власності на земельну ділянку тривалий час зареєстровано за ОСОБА_3 Водночас, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутній запис про накладення арешту або іншого обтяження на земельну ділянку. Ця обставина свідчить про те, що відповідач має можливість в будь-який час відчужити цей об'єкт нерухомого майна у власність іншої особи. Після цього виконання рішення суду в частині витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 стане неможливим.

З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення пред'явленого позову допусти-мо накласти арешт на земельну ділянку площею 0,09 га з кадастровим номером 3210 500000:10:003:0185 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житло-вого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Куйбишева, 22-а в м. Борисполі.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений в своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні Іванов проти України , право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і осново-положних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції ). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі ОСОБА_4 проти Італії ). Необґрунтована затримка у виконанні обов'яз-кового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції (рішення у справі Бурдов проти Росії ).

Безумовно, накладення арешту на земельну ділянку є втручанням держави у право ОСОБА_2 на мирне володіння цим об'єктом нерухомого майна. Водночас, арешт земель-ної ділянки полягає лише в обмеженні можливості відповідача розпоряджатись цим об'єк-том нерухомого майна та не перешкоджає ОСОБА_2 продовжувати вільно володіти та користуватись ним. Ця обставина свідчить про те, що вказане втручання не є обтяжливим та не призводить до жодних незворотних наслідків. Крім того, накладення арешту на земельну ділянку є не тільки виправданим, але й конче необхідним, оскільки воно спрямо-вано виключно на забезпечення цивільного судочинства. Така мета становить суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами відповідача. Аналіз цих обставин свідчить про те, що накладення арешту на земельну ділянку відповідає п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також не порушує ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції.

Суд вважає, що ці обставини є додатковою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4, ч.5 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву Бориспільської міської ради про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,09 га з кадастровим номером 3210 500000:10:003:0185 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житло-вого будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Куйбишева, 22-а в м. Борисполі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_5