Рішення

від 26.02.2018 по справі 920/1102/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.2018 Справа № 920/1102/17

м . Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

секретаря судового засідання - Мудрицької С.Ю.,

розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/1102/17

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» , м. Суми,

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ІКС-ПРЕС» , м. Суми,

про стягнення 37 789 грн. 22 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 49 від 26.09.2017);

від відповідача - ОСОБА_3 (ордер серії СМ № 12.12.17/м від 12.12.2017);

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 37 789 грн. 22 коп., з яких: 31 225 грн. 90 коп. основного боргу відповідно до укладеного між сторонами договору № 138-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.02.2014, 615 грн. 81 коп. 3% річних, 3 859 грн. 55 коп. пені, 2 087 грн. 96 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву (вх. № 10949 від 13.12.2017), в яких не погоджується із зазначеною сумою заборгованості, оскільки відповідач з 28.08.2015 не є орендарем нежитлових приміщень площею 21,1 кв.м. та 83,9 кв.м. за адресою: вул. Супруна, 9, м. Суми. Відповідач підтверджує факт користування нежитловим приміщенням площею 54,1 кв. м. за адресою: вул. Петропавлівська, 53, м. Суми та визнає заборгованість перед позивачем в сумі 12 660 грн. 54 коп. основного боргу, 1 145 грн. 86 коп. інфляційних збитків, 254 грн. 46 коп. 3 % річних, 1 568 грн. 18 коп. пені. На підтвердження своєї позиції по справі відповідач подав копію рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2016 у справі № 920/905/15, розрахунок суми боргу, що визнає відповідач.

09.01.2018 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н від 05.01.2018 (вх. № 33к від 09.01.2018) у прийнятті якої до розгляду судом відмовлено відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 31.01.2018 по справі № 920/1102/17.

Відповідач подав клопотання (вх. № 188 від 10.01.2018) про долучення до матеріалів справи доказів сплати заборгованості за договором № 138-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.02.2014, 3% річних, пені, інфляційних збитків за об'єктом надання послуг - нежитлове приміщення по вул. Петропавлівська, 53 в м. Суми площею 51,4 кв.м., судового збору.

Відповідач подав клопотання (вх. № 232к від 31.01.2018) про стягнення з позивача судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 2500 грн. 00 коп.

Позивач подав клопотання (вх. № 1595 від 26.02.2018), в якому просить суд відмовити відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідачем не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат разом з першою заявою по суті спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 138-т від 01.02.2014 позивач зобов'язується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених цим договором.

Згідно з п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, споживач, в тому числі зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

Відповідно до абз. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Умови обліку споживання послуг, вказані у додатку № 2, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач до 15 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Щомісячно 6-го числа відповідач отримує від позивача акт прийому-передачі теплової енергії та рахунок за спожиту теплову енергію. Несвоєчасне отримання рахунку не звільняє відповідача від відповідальності щодо сплати за надані позивачем послуги. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до умов обліку спожитих послуг, що є додатком № 2 до договору, для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісячно 6-го числа сторони складають та підписують визначений п. 11 договору акт прийому-передачі послуг. Споживач протягом 2-х днів з дня отримання від виконавця акту прийому-передачі послуг, зобов'язаний направити виконавцю підписаний зі свого боку акт прийому-передачі послуг або вмотивовану відмову від його підписання (п. 9 додатку № 2 до договору).

Якщо споживач протягом строку, вказаного в п. 9 даного додатку, не підпише зі свого боку вищевказаний акт та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його не підписання, вважається що акт прийому-передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими у обсязі, вказаному в акті (п. 10 додатку № 2 до договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 31225 грн. 90 коп. за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року.

Відповідач не погоджується із сумою заборгованості, оскільки з 28.08.2015 не є орендарем нежитлових приміщень площею 21,1 кв.м. та 83,9 кв.м. за адресою: вул. Супруна, 9, м. Суми.

Згідно зі ст.ст. 73-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України, пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 цього ж Кодексу визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з характеристикою об'єкту (об'єктів) надання послуг, що є додатком № 1 до договору № 138-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.02.2014, об'єктами надання послуг є нежитлові приміщення по вул. Петропавлівській 53 у м. Суми площею 51,4 кв.м., по вул. Супруна, 9 у м. Суми площею 83,9 кв.м., по вул. Супруна, 9 у м. Суми площею 21,1 кв.м.

На підтвердження того факту, що відповідач є орендарем вказаних приміщень позивачем разом з позовної заявою подано копії договорів оренди нерухомого майна № УМКВ-0562 від 25.12.2013, № УМКВ-0563 від 25.12.2013, № УМКВ-0561 від 25.12.2013, укладених між управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що акти прийому-передачі теплової енергії за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року не підписані з боку відповідача. У вказаних актах, згідно з виставленими рахунками, визначено вартість наданих послуг з ПДВ по об'єктах: нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 9 площею 83,9 кв.м. та площею 21,1 кв.м., нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 53.

На підтвердження своїх заперечень проти позову за об'єктами надання послуг по вул. Супруна, 9 в м. Суми відповідач подав копію рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2016 у справі № 920/905/15 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ІКС-ПРЕС» про стягнення 28 806 грн. 47 коп. відповідно до укладеного між сторонами договору № 138-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.02.2014.

Вказаним судовим рішенням позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІКС-ПРЕС" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» 12 763 грн. 56 коп. основного боргу, 221 грн. 64 коп. 3% річних, 2084 грн. 30 коп. пені, 534 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 1378 грн. 00 коп. судового збору; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Судом під час розгляду справи № 920/905/16 встановлено, що згідно з актами прийняття-передачі нерухомого майна від 28.08.2015 відповідачем повернуто управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради нежитлові приміщення загальною площею 21,1 кв.м., розташовані за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 9 за договором оренди нерухомого майна № УМКВ-0562 від 25.12.2013 та нежитлові приміщення загальною площею 83,9 кв.м., розташовані за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 9 за договором оренди нерухомого майна № УМКВ-0563 від 25.12.2013, про факт зміни суб'єкта користування послугами відповідач належним чином повідомив позивача відповідно до п. 4.2.12 договору.

На час розгляду справи № 920/1102/17 докази внесення змін до договору № 138-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.02.2014 щодо об'єктів надання послуг сторонами не подані.

З урахуванням вказаних обставин, суд вважає безпідставним виставлення відповідачу рахунків на оплату та надсилання актів прийому-передачі теплової енергії за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року щодо послуг наданих по об'єктах за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 9 площею 83,9 кв.м. та 21,1 кв.м.

Що стосується об'єкту за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 53, факт надання позивачем відповідачу послуг з теплопостачання підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема рахунками на оплату наданих послуг за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року, актами прийому-передачі теплової енергії за вказані періоди, які з урахуванням пунктів 9, 10 Умов обліку спожитих послуг, що є додатком № 2 до договору, є належними доказами надання послуг.

Вартість наданих послуг згідно з рахунками та актами прийому-передачі теплової енергії за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 53 становить 12 660 грн. 54 коп.

Матеріалами справи, зокрема квитанціями № 0.0.934857903.1 від 10.01.2018 на суму 14 800 грн. 00 коп. та № 0.0.934858678.1 від 10.01.2018 на суму 1000 грн. 00 коп. (призначення платежу оплата боргу за теплоенергію, пеня, річні, інфляційні, судові витрати ), підтверджується факт погашення відповідачем заборгованості перед позивачем за надані послуги по об'єкту за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 53 в сумі 12 660 грн. 54 коп., у зв'язку з чим в цій частині позовних вимог суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позовних вимог, щодо стягнення з відповідача 18 565 грн. 36 коп. заборгованості за послуги надані по об'єктах за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 9 площею 83,9 кв.м. та 21,1 кв.м., суд відмовляє за їх необґрунтованістю, оскільки позивачем не подано доказів надання послуг з теплопостачання за вказаними об'єктами саме відповідачу.

Судом встановлено, що надані послуги по об'єкту за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 53 оплачені відповідачем несвоєчасно.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

За умовами п. 5.1.5 договору, у разі несвоєчасної сплати відповідачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги позивача, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 3859 грн. 55 коп., помісячно, виходячи з суми заборгованості за жовтень 2016 року - квітень 2017 року, з урахуванням строків розрахунків, визначених у п. п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.5 договору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в загальній сумі 615 грн. 81 коп. та інфляційні збитки в загальній сумі 2087 грн. 96 коп., помісячно, виходячи з суми заборгованості за жовтень 2016 року - квітень 2017 року, з урахуванням строків розрахунків, визначених у п. п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.5 договору.

На підставі встановлених судом обставин щодо надання позивачем відповідачу послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води по об'єктах, визначених договором, обґрунтованим та правомірним є нарахування пені, 3 % річних та інфляційних збитків на суму заборгованості за надані послуги по об'єкту за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 53.

Загальна сума пені, виходячи з суми заборгованості за жовтень 2016 року - квітень 2017 року по об'єкту за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 53, з урахуванням строків розрахунків, визначених у п. п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.5 договору становить 1568 грн. 18 коп., 3% річних - 254 грн. 46 коп., інфляційні збитки - 1145 грн. 86 коп. (розрахунок відповідача, а.с. 68-70).

Матеріалами справи, зокрема квитанціями № 0.0.934857903.1 від 10.01.2018 на суму 14 800 грн. 00 коп. та № 0.0.934858678.1 від 10.01.2018 на суму 1000 грн. 00 коп. (призначення платежу оплата боргу за теплоенергію, пеня, річні, інфляційні, судові витрати ), крім погашення основного боргу, підтверджується факт сплати відповідачем на користь позивача 1568 грн. 18 коп. пені, 254 грн. 46 коп. 3% річних, 1145 грн. 86 коп. інфляційних збитків (14800 грн. 00 коп. + 1000 грн. 00 коп. - 12 660 грн. 54 коп. - 1568 грн. 18 коп. - 254 грн. 46 коп. - 1145 грн. 86 коп. = 170 грн. 96 коп.)

Враховуючи зазначене, суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1568 грн. 18 коп. пені, 254 грн. 46 коп. 3% річних, 1145 грн. 86 коп. інфляційних збитків, у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позовних вимог, зокрема щодо стягнення 2291 грн. 37 коп. пені, 361 грн. 35 коп. 3% річних, 942 грн. 10 коп. інфляційних збитків, суд відмовляє за їх безпідставністю, оскільки позивачем не подано доказів надання послуг з теплопостачання по об'єктах за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 9 площею 83,9 кв.м. та 21,1 кв.м. відповідачу та, відповідно, виникнення у останнього боргу за надані послуги по вказаним об'єктам за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Таким чином вказаною нормою передбачено право, а не обов'язок суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі неподання стороною попереднього розрахунку.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За приписами ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судові витрати позивача по справі складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

Згідно з розрахунком судових витрат відповідача, витрати на правову допомогу по справі № 920/1102/17 складають 2500 грн. 00 коп.

Позивач подав клопотання, в якому просить суд відмовити відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відповідачем не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат разом з першою заявою по суті спору.

Факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 2500 грн. 00 коп. підтверджується копією товарного чеку від 31.01.2018, договором про надання правової допомоги від 10.01.2018, ордером серії СМ № 12.12.17/м від 12.12.2017, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ № 000431 від 24.09.2015. У клопотанні про стягнення з позивача судових витрат (вх. № 232к від 31.01.2018), яке подане суду до закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, відповідач вказує, що в межах надання професійної правничої допомоги адвокат ознайомився з матеріалами наданими відповідачем в рамках судового спору, надав відповідачу правову консультацію з питань врегулювання спору та визначення з правовим обґрунтуванням позиції відповідача по справі, підготував заперечення на позовну заяву та подав їх до суду, брав участь у судових засіданнях по справі № 920/1102/17, підготував заперечення відповідача на заяву про зменшення розміру позовних вимог, направив його позивачу та суду.

З урахуванням викладеного, відповідно до ст. ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з фактичних обставин даної справи, розмір заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу суд вважає обґрунтованим та пропорційним до предмета спору. Оскільки позивачу частково відмовлено у задоволенні позову, провадження у справі частково закрито у зв'язку з відсутністю предмету спору, при цьому заборгованість за надані послуги за жовтень 2016 року - квітень 2017 року по об'єкту за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 53 погашена відповідачем після порушення провадження у справі № 920/1102/17, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру позовних вимог щодо яких провадження у справі закрито з урахуванням часткового відшкодування відповідачем позивачу судового збору в сумі 170 грн. 96 коп. (квитанції № 0.0.934857903.1 від 10.01.2018 та № 0.0.934858678.1 від 11.01.2018); відповідачу за рахунок позивача відшкодовуються витрати на правничу допомогу в сумі 1250 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123-129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 920/1102/17 в частині стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ІКС-ПРЕС» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» 12 660 грн. 54 коп. основного боргу відповідно до укладеного між сторонами договору № 138-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.02.2014, 254 грн. 46 коп. 3% річних, 1568 грн. 18 коп. пені, 1145 грн. 86 коп. інфляційних збитків - закрити.

2. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІКС-ПРЕС" (вул. Свердлова, буд. 45, м. Суми, 40022, код 36234829) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, 10, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 33698892) 490 грн. 78 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, 10, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 33698892) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ІКС-ПРЕС" (вул. Свердлова, буд. 45, м. Суми, 40022, код 36234829) 1250 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.03.2018

СУДДЯ О.Ю.РЕЗНІЧЕНКО