Рішення

від 26.02.2018 по справі 916/3198/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3198/17 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_1,

розглянув у відкритому засіданні справу за позовом Одеської митниці ДФС до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Влакар» про стягнення 10723,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2017 р. прийнято позовну заяву Одеської митниці ДФС, відкрито провадження у справі № 916/3198/17, призначено її розгляд по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 22.01.2018 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 22.01.2018 р. відкладено розгляд справи на 12.02.2018 р., а від 12.02.2018 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 26.02.2018 р.

Позивач повідомлений про час і місце проведення судового засідання 26.02.2018 р., про що свідчить розписка його представника, надана 12.02.2018 р.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 26.02.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Одеська митниця ДФС (далі - Митниця) звернулась в Господарський суд Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Влакар» (далі - ТОВ ,,Влакар» ) 10723,00 грн. збитків, понесених в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг відповідального зберігання від 29.02.2016 р. № 41 в частині схоронності переданого на зберігання майна (10123,00 грн. - вартість втраченого майна, переданого на зберігання, та 600,00 грн. - вартість послуг оцінювача, з яким позивачем укладено договір для визначення розміру збитків).

Обґрунтовуючи позов, Митниця посилається, зокрема, на ст.ст.22,526,610,611,623,936,938,942,944,949,951,953 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,185 Податкового кодексу України, ст.ст.238,239,243,289 Митного кодексу України, п.2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116, п.104 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1891, умови договору про надання послуг відповідального зберігання від 29.02.2016 р. № 41 з додатком № 1, акт прийому-передачі від 06.07.2016 р. № 9, протокол інвентаризаційної комісії від 08.10.2016 р., умови договору про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна від 19.06.2017 р. № 76/2017 з додатком № 1, звіт з незалежної оцінки станом на 24.10.2016 р. ринкової вартості втраченого від нестачі майна: кружок скляних в асортименті у кількості 48 шт., чохлів для планшетів Ipad у кількості 27 шт., рецензію на цей звіт від 29.06.2017 р. № 7-06/17, платіжне доручення від 18.07.2017 р. № 1340 на суму 600,00 грн. як підтвердження оплати послуг оцінювача, претензію, направлену ТОВ ,,Влакар» , тощо.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав. У судовому засіданні 26.02.2018 р. директор ТОВ ,,Влакар» надав суду докази часткової оплати заборгованості у розмірі 2723,00 грн. (квитанції від 22.01.2018 р. № 0.0.946568446.1 про сплату 600,00 грн. відшкодування вартості робіт оцінювача та від 22.01.2018 р. № 0.0.946557746.1 про сплату 2123,00 грн. часткового відшкодування нестачі за претензією) та усно визнав решту боргу перед Митницею в розмірі 8000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши відповідність їх доводів фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

29.02.2016 р. між Митницею (Поклажодавець) та ТОВ ,,Влакар» (Зберігач) укладено договір про надання послуг відповідального зберігання № 41 (Договір), за змістом п.1.1.1 якого Зберігач зобов'язується надати Поклажодавцю послуги відповідального зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які відповідно до ст.238 Митного кодексу України зберігаються Поклажодавцем.

Конкретний перелік та види товару, які передаються на відповідальне зберігання визначається сторонами в окремих актах прийому-передачі (п.1.1.2 Договору).

Товар зберігається на складських приміщеннях Зберігача або в орендованих ним приміщеннях. З моменту фактичної передачі товарів Поклажодавцем Зберігачу на останнього покладається обов'язок по його збереженню в первинному вигляді з урахуванням їх природного зносу товарів (п.1.3 Договору).

Поклажодавець має право проводити інвентаризацію товарів, переданих для відповідального зберігання (п.6.2.4 Договору).

Зберігач зобов'язаний: забезпечити повне збереження переданого на відповідальне зберігання товару та вживати заходи, необхідні для забезпечення схоронності та якості товарів (п.6.3.4 Договору).

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з Договору, сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством (п.8.1 Договору).

Зберігач несе відповідальність за втрату (нестачу) товару у розмірі його вартості, з урахуванням збитків, визначених відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116, та Методикою оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1891 (далі - Методика № 1891) (незалежна оцінка або стандартизована), а у разі пошкодження товару - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість… (п.8.3 Договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016 р. та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань по Договору (повна оплата, забезпечення доступу тощо) (п.11.1 Договору).

Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення… (п.11.2 Договору).

На виконання умов Договору сторонами складено акт прийому-передачі від 06.07.2016 р. № 9, відповідно до якого Поклажодавцем передано на зберігання Зберігачу товар, в т.ч. кружки скляні в асортименті у кількості 48 шт. та чохли для планшетів Ipad Air 2 Smart Case у кількості 152 шт.

Під час проведення інвентаризації відповідно до наказу Митниці від 21.09.2016 р. № 139-аг (із змінами) інвентаризаційною комісією Митниці виявлено нестачу товарів, переданих на відповідальне зберігання ТОВ ,,Влакар» , а саме: кружок скляних в асортименті у кількості 48 шт., чохлів для планшетів Ipad Air 2 Smart Case у кількості 27 шт., що зафіксовано в протоколі інвентаризаційної комісії від 08.10.2016 р. та інвентаризаційному описі.

Договір, акт прийому-передачі та інвентаризаційний опис підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

З метою визначення розміру збитків Митницею укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ОСОБА_2» договір про надання послуг з проведення незалежної оцінки майна від 19.06.2017 р. № 76/2012, на виконання якого кваліфікованими оцінювачами оформлено рецензований у подальшому звіт про незалежну оцінку майна, де вартість втраченого майна, переданого на зберігання, оцінено в сумі 10123,00 грн.

Вказуючи на необхідність компенсувати 10123,00 грн. збитків та витрат Митниці, пов'язаних із проведенням незалежної оцінки майна, у розмірі 600,00 грн., Поклажодавець звернувся спочатку до Зберігача з претензією, а пізніше - до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

З урахуванням ч.1 ст.942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Пунктом 1 ч.1 ст.951 ЦК України передбачено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

За змістом ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст.225 ГК України збитками, зокрема є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для притягнення особи до господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування завданих збитків потрібна наявність складу відповідного господарського правопорушення, в т.ч.: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.

Господарський суд, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що в діяннях ТОВ ,,Влакар» як Зберігача за Договором зберігання наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків, а саме:

- неправомірність поведінки - відповідач не забезпечив схоронність переданого йому на зберігання майна, чим порушив закріплене в законі та угоді взяте на себе господарське зобов'язання;

- наявність збитків - в контексті ст.ст.224,225 ГК України збитками являються 10123,00 грн. вартості втрачених кружок та чохлів для планшетів (вартість майна встановлено компетентною особою з дотриманням Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та Методики оцінки майна, затверджених постановами Кабінету Міністрів України), а також 600,00 грн. - витрати Митниці на проведення оцінки Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ОСОБА_2» , понесення яких підтверджується платіжним дорученням від 18.07.2017 р. № 1340;

- причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та збитками - в результаті незабезпечення несхоронності переданого ТОВ ,,Влакар» на зберігання майна Поклажодавець втратив кошти в загальній сумі 10723,00 грн.;

- вина - ТОВ ,,Влакар» порушило умови Договору, будучи обізнаним про існування в нього обов'язку забезпечити схоронність товару.

Враховуючи викладене, визнання відповідачем позову, те, що після подачі позовної заяви оплачено збитки у розмірі 2723,00 грн., що підтверджується квитанціями від 22.01.2018 р. № 0.0.946568446.1 на суму 600,00 грн. та від 22.01.2018 р. № 0.0.946557746.1 на суму 2123,00 грн., позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді втраченого майна слід задовольнити в сумі 8000,00 грн., а в решті вимог - провадження у справі закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений Митницею, покладається на ТОВ ,,Влакар» в повному обсязі, оскільки часткова оплата збитків відбулась вже після звернення позивачем до суду.

Керуючись ст.ст.129,191,231-233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Влакар» (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 32, код 39747117) на користь Одеської митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 21, корпус А, код 39441717) 8000/вісім тисяч/ грн. 00 коп. збитків та 1600/одну тисячу шістсот/ грн. 00 коп. судового збору.

В решті позову провадження у справі закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 березня 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман